Постанова № 31763612, 28.05.2013, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

28 травня 2013 року (12 год. 50 хв.) Справа № 808/4001/13-а м.Запоріжжя Запорізький окружний адміністративний суд у складі

головуючого судді - Киселя Р.В.,

при секретарі судового засідання - Столяренко О.М.,

за участю представників:

позивача - Рухадзе Р.П., Косаренко С.В.,

відповідача - Коваленко С.В.,

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Приватного підприємства «Пара» до Державної податкової інспекції в Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя запорізької області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення.

16.04.2013 до Запорізького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Приватного підприємства «Пара» (далі - позивач) до Державної податкової інспекції в Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя запорізької області Державної податкової служби (далі - відповідач), в якому позивач просить скасувати податкове повідомлення-рішення №0000192214/1145 від 11.02.2013 на загальну суму 6447,50 грн.

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідачем була проведена документальна позапланова невиїзна перевірка позивача з питань документального підтвердження господарських відносин з платниками податків ТОВ «ПКЦ Моторс Сим», ТОВ «Реалтранс Груп» їх реальності та повноти відображення в обліку за період лютий, квітень 2012 за результатами якої складено акт від 18.01.2013 №6/22-1421/32068227 (далі - Акт перевірки). В обґрунтування висновків Акту перевірки позивача відповідач посилається на відсутність реального характеру правочину укладеного між позивачем та ТОВ «Реалтранс Груп». На підставі Акту перевірки відповідачем було прийнято податкове повідомлення-рішення від 11.02.2012 № 0000192214/1145. Висновки Акту перевірки позивач вважає необґрунтованими, а тому оскаржуване податкове повідомлення-рішення на думку позивача є безпідставним.

Ухвалою від 17.04.2013 було відкрите провадження по справі, судове засідання призначене на 29.04.2013.

У судовому засіданні оголошувалась перерва до 18.05.2013.

У судове засідання 18.05.2013 представники сторін не прибули.

Ухвалою від 18.05.2013 за клопотанням відповідача провадження у справі було зупинене до 27.05.2013.

Ухвалою від 27.05.2013 провадження у справі було поновлене, судове засідання призначене на 27.05.2013

У судовому засіданні оголошувалась перерва до 28.05.2013.

У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги з підстав викладених у позовній заяві, зокрема зазначивши, що про реальність господарських операцій позивача із ТОВ «Реалтранс Груп» свідчать дані наданих відповідачу для перевірки документи первинного бухгалтерського та податкового обліку позивача. Посилання відповідача на нікчемність, укладеного позивачем із ТОВ «Реалтранс Груп» правочину, є необґрунтованим та не доведеним у встановленому законодавством порядку. Просив задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

У судовому засіданні представник відповідача заперечив проти позовних вимог з підстав викладених у запереченнях проти позову, зокрема зазначивши, що висновки, яких дійшов відповідач в Акті перевірки, свідчать про нереальність угоди між позивачем та ТОВ «Реалтранс Груп». Відсутність фізичних, технічних та технологічних можливостей до вчинення дій, що становлять зміст договору: наявність кваліфікованого персоналу, основних фондів у ТОВ «Реалтранс Груп», необхідних для виконання договору свідчить про відсутність реального характеру досліджених операцій та, відповідно - відсутність права позивача на їх врахування при визначенні об'єкта оподаткування податком на додану вартість. Тому, вважає оскаржуване податкове повідомлення - рішення правомірним, через що просив відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.

У судовому засіданні 28.05.2013 проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши матеріали і з'ясувавши обставини адміністративної справи, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності,

ВСТАНОВИВ:

На підставі наказу відповідача від 16.01.2013 №22 в період з 17.01.2013 по 18.01.2013 відповідачем була проведена документальна позапланова невиїзна перевірка позивача питань документального підтвердження господарських відносин з платниками податків ТОВ «ПКЦ Моторс Сим», ТОВ «Реалтранс Груп» їх реальності та повноти відображення в обліку за період лютий, квітень 2012.

За результатами перевірки 18.01.2013 відповідачем був складений Акт перевірки, згідно висновків якого встановлено порушення позивачем вимог пп. 14.1.36, 14.1.181 п. 14.1 ст. 14, пп. 44.1, 44.3, 44.6 ст. 44, п. 198.3 ст. 198, п. 200.1 ст. 200, ст.. 201 Податкового кодексу України, Наказу ДПА України від 25.01.2011 №41 «Про затвердження форми податкової декларації та Порядку її заповнення та подання» в результаті чого позивачем завищено податковий кредит за лютий 2012 на загальну суму 3152,00 грн., який сформований від контрагента ТОВ ПКЦ «Моторс Сим», за квітень 2012 на загальну суму 5158,00 грн., який сформований від контрагента ТОВ «Реалтранс Груп», що призвело до:

- завищення від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту з ПДВ за лютий 2012 на загальну суму 3152,00 грн.;

- заниження позитивного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту з ПДВ за квітень 2012 на загальну суму 5158,00 грн.;

- заниження суми податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет за підсумками поточного звітного (податкового) періоду з урахуванням залишку від'ємного значення попереднього звітного періоду за квітень 2012 на загальну суму 5158,00 грн.

В обґрунтування висновків Акту перевірки відповідач посилається на те, що ним встановлено неправомірне включення в квітні 2012 року позивачем до складу податкового кредиту операцій по взаємовідносинам з ТОВ «Реалтранс Груп»,

На підставі Акту перевірки 11.02.2013 відповідачем було прийняте оскаржуване податкове повідомлення-рішення №0000192214/1145, яким позивачу було збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 6447,50 грн., з яких 5158,00 грн. за основним платежем, 1289,50 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд виходить з приписів ч.3 ст.2 КАС України, відповідно до яких, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють: чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії): безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Оскільки підставою прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення стали висновки Акту перевірки, то для вирішення позовних вимог необхідним є дослідження обґрунтованості цих висновків.

Відповідач в Акті перевірки позивача посилається на недотримання, позивачем вимог пп. 14.1.36, 14.1.181 п. 14.1 ст. 14, пп. 44.1, 44.3, 44.6 ст. 44, п. 198.3 ст. 198, п. 200.1 ст. 200, ст. 201 Податкового кодексу України, внаслідок здійснення господарських відносин між позивачем та ТОВ «Реалтранс Груп».

Відповідно до пп. 14.1.36 п. 14.1 ст. 14 Податкового Кодексу України господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами

Згідно пп. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14, Податкового Кодексу України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

За приписами п. 44.1 ст. 44 Податкового Кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

У випадках, передбачених статтею 216 Цивільного кодексу України, платники податків мають право вносити відповідні зміни до податкової звітності у порядку, визначеному статтею 50 цього Кодексу.

Відповідно п. 44.3 ст. 44 Податкового Кодексу України платники податків зобов'язані забезпечити зберігання документів, визначених у пункті 44.1 цієї статті, а також документів, пов'язаних із виконанням вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, не менш як 1095 днів з дня подання податкової звітності, для складення якої використовуються зазначені документи, а у разі її неподання - з передбаченого цим Кодексом граничного терміну подання такої звітності.

У разі ліквідації платника податків документи, визначені у пункті 44.1 цієї статті, за період діяльності платника податків не менш як 1095 днів, що передували даті ліквідації платника податків, в установленому законодавством порядку передаються до архіву.

Згідно п. 44.6 ст. 44 Податкового Кодексу України у разі якщо до закінчення перевірки або у терміни, визначені в абзаці другому пункту 44.7 цієї статті платник податків не надає посадовим особам органу державної податкової служби, які проводять перевірку, документи (незалежно від причин такого ненадання, крім випадків виїмки документів або іншого вилучення правоохоронними органами), що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складення такої звітності.

Якщо платник податків після закінчення перевірки та до прийняття рішення контролюючим органом за результатами такої перевірки надає документи, що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, не надані під час перевірки (у випадках, передбачених абзацами другим і четвертим пункту 44.7 цієї статті), такі документи повинні бути враховані контролюючим органом під час розгляду ним питання про прийняття рішення.

Пунктом 198.1 статті 198 Податкового кодексу України передбачено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Згідно з п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Відповідно до п. 200.1 ст. 200 Податкового Кодексу України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Згідно ст. 201 Податкового Кодексу України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, складену за вибором покупця (отримувача) в один з таких способів:

а) у паперовому вигляді;

б) в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та умови реєстрації податкової накладної у Єдиному реєстрі податкових накладних. У такому разі складання податкової накладної у паперовому вигляді не є обов'язковим.

У податковій накладній зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити:

а) порядковий номер податкової накладної;

б) дата виписування податкової накладної;

в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг;

г) податковий номер платника податку (продавця та покупця);

ґ) місцезнаходження юридичної особи-продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку;

д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг;

е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг;

є) ціна постачання без урахування податку;

ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні;

з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку;

и) вид цивільно-правового договору;

і) код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України).

ї) номер та дата митної декларації, за якою було здійснено митне оформлення товару, ввезеного на митну територію України.

Податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Відповідно до частини 2 статті 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в України» від 16.07.1999 №996-ХІV (далі - Закон України №996-ХІV) бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до частини 1 статті 9 цього Закону, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Статтею 1 Закон України №996-ХІV визначено, що первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товару (послуг) сум податку на додану вартість є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності.

Таким чином, витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток, а також податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Водночас, за відсутності факту придбання товарів чи послуг, або в разі, якщо придбані товари чи послуги не призначені для використання у господарській діяльності платника податку, відповідні суми не можуть включатися до складу витрат для цілей оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів.

В акті перевірки висновок щодо заниження відповідачем податкових зобов'язань, внаслідок якого було прийняте спірне податкове повідомлення-рішення, ґрунтується на твердженні відповідача про те, що операції з придбання позивачем у ТОВ «Реалтранс Груп» послуг не мали реального товарного характеру.

Згідно листа Вищого адміністративного суду України вих. № 1936/11/13-11 від 01.11.11, для з`ясування обставин реальності вчинення господарської операції судам належить ретельно перевіряти доводи податкових органів про фактичне нездійснення господарської операції, викладені в актах перевірки або підтверджені іншими доказами.

Відповідно до листа Вищого адміністративного суду України №742/11/13-11 від 02.06.2011, судам слід враховувати, що наявність укладеного між учасниками господарської операції цивільно-правового договору або відсутність визнання такого договору недійсним або нікчемним сама собою не свідчить про реальність вчинення відповідної операції.

Судом встановлено, що позивачем за квітень 2012 по операціях із ТОВ «Реалтранс Груп» був сформований податковий кредит по податку на додану вартість в сумі 5158,00 грн.

Позивач мав господарські правовідносини з ТОВ «Реалтранс Груп» по придбанню послуг без укладення договору.

За наслідками виконання робіт з монтажу металевих листів та відновлення зовнішнього виду колон та покриття фарби гіпермаркету «Ашан» 05.04.2012 між позивачем та ТОВ «Реалтранс Груп» було підписано акт здачі-прийомки виконаних робіт №501 на суму 12770,00 грн.

У зв'язку із виконанням зазначених робіт ТОВ «Реалтранс Груп» була виписана податкова накладна від 05.04.2012 №501 на суму 15324,00 грн., в тому числі ПДВ 2554,00 грн.

На загальну суму 15324,00 грн., в тому числі ПДВ 2554,00 грн. ТОВ «Реалтранс Груп» виписало позивачу рахунок-фактуру від 05.04.2012 №РФ-00001214.

Відповідно до платіжного доручення від 10.04.2012 №79 позивачем на користь ТОВ «Реалтранс Груп» було перераховано 15324,00 грн.

Також, за наслідками виконання робіт з виготовлення та монтажу нащільників із нержавіючої сталі в торговому залі гіпермаркету «Ашан» 25.04.2012 між позивачем та ТОВ «Реалтранс Груп» було підписано акт здачі-прийомки виконаних робіт №1818 на суму 13020,00 грн.

У зв'язку із виконанням зазначених робіт ТОВ «Реалтранс Груп» була виписана податкова накладна від 18.04.2012 №1818 на суму 15624,00 грн., в тому числі ПДВ 2604,00 грн.

На загальну суму 15624,00 грн., в тому числі ПДВ 2604,00 грн. ТОВ «Реалтранс Груп» виписало позивачу рахунок-фактуру від 17.04.2012 №РФ-00001301.

Відповідно до платіжного доручення від 18.04.2012 №82 позивачем на користь ТОВ «Реалтранс Груп» було перераховано 15624,00 грн.

Всі вищевказані документи наявні в матеріалах справи.

В Акті перевірки відповідач посилається на акт від 05.07.2012 №227/22-2/37903438 Про результати документальної невиїзної перевірки ТОВ «Реалтранс Груп», з питання дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинам з підприємствами за період з 01.02.2012 по 30.04.2012, який було отримано від ДПІ у Ворошиловському районі м. Донецька ДПС.

Зазначеним актом встановлено неможливість фактичного здійснення суб'єктом господарювання господарських операцій з урахуванням часу, оперативності проведення операцій, місцезнаходження майна, віддаленості контрагентів один від одного або обсягу матеріальних ресурсів, економічно необхідних для виробництва товарів, виконання робіт або надання послуг; відсутність необхідних умов для досягнення результатів відповідно господарської, економічної діяльності у зв'язку із відсутністю управлінського або технічного персоналу, основних фондів, виробничих приміщень, транспортних засобів, відсутність дозволів, ліцензій, необхідних для здійснення відповідного виду діяльності. Було встановлено, що підприємство за вказаною адресою не знаходиться. На підставі вищезазначеного відповідачем було встановлено недійсність договорів з постачальниками.

Відповідач робить висновок, про те що фінансово-господарська діяльність ТОВ «Реалтранс Груп» здійснюється поза межами правового поля, а фінансово-господарські взаємовідносини між ТОВ «Реалтранс Груп» та контрагентами є такими, що вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлені ними.

Судом встановлено, що послуги з монтажу металевих листів та відновлення зовнішнього виду колон та покриття фарби гіпермаркету були придбані позивачем у ТОВ «Реалтранс Груп» для виконання позивачем своїх зобов'язань перед ТОВ «Ашан Україна Гіпермаркет» за договором підряду. Однак, як вбачається з наданої позивачем суду копії акту здачі-прийняття робіт від 22.03.2012 по договору №П 04-03/12 від 15.02.2012, зазначений акт складений та підписаний безпосередньо позивачем (виконавець) та ТОВ «Ашан Україна Гіпермаркет» (замовник) про те, що виконавцем були проведені роботи з оздоблення внутрішніх приміщень офісної частини, складської зони - поверхневий ремонт стін та оновлення фарби монтаж металевих листів та відновлення зовнішнього виду колон та покриття фарби гіпермаркету «Ашан» м. Запоріжжя за договором №П 04-03/12 від 15.03.2012, загальна вартість робіт та матеріалів 31008,04 грн., ПДВ - 6201,61 грн. При цьому у акті здачі-прийняття робіт №501 від 05.04.2012 складеного та підписаного позивачем (замовником) та ТОВ «Реалтранс Груп» (виконавцем) щодо виконання робіт з монтажу металевих листів та відновлення зовнішнього виду колон та покриття фарби гіпермаркету на суму 12770,00 грн., в т.ч. ПДВ 2554,00 грн. не зазначений обсяг виконаних робіт.

Отже, актом здачі-прийняття робіт від 22.03.2012 по договору №П 04-03/12 від 15.02.2012 спростовується посилання позивача на те, що ці роботи були виконані ТОВ «Реалтранс Груп» 05.04.2012, тобто вже після того, як вони були прийняті ТОВ «Ашан Україна Гіпермаркет».

Крім того, зазначеному договорі підряду замовником зазначено ТОВ «Ашан Україна Гіпермаркет», а підрядником позивача і будь-який субпідрядник не зазначений, так само в цьому договорі відсутнє застереження про можливість виконання договору субпідрядником, натомість міститься застереження про необхідність виконання цього договору саме позивачем власними силами і засобами. Зазначене свідчить про те, що роботи виконувались саме позивачем.

Також, судом встановлено, що послуги з виготовлення та монтажу нащільників із нержавіючої сталі в торговому залі гіпермаркету були придбані позивачем у ТОВ «Реалтранс Груп» для виконання позивачем своїх зобов'язань перед ТОВ «Ашан Україна Гіпермаркет» за договором підряду. Однак, як вбачається з наданої позивачем суду копії акту здачі-прийняття робіт від 26.04.2012 по договору №П 20-04/12 від 13.04.2012, зазначений акт складений та підписаний безпосередньо позивачем (виконавець) та ТОВ «Ашан Україна Гіпермаркет» (замовник) про те, що виконавцем були проведені роботи з монтажу нащільника на температурний шов у торгівельному гіпермаректі «Ашан» м. Запоріжжя загальною довжиною 42 м за договором №П 02-03/12 від 02.02.2012, загальна вартість робіт та матеріалів 21397,50 грн., ПДВ - 4279,50 грн. Суду не було надано договору №П 02-03/12 від 02.02.2012, тому не має можливості з'ясувати яке відношення він має до зазначених правовідносин.

Разом зх. тим суду наданий договір підряду від 13.04.2013 №П 20-04/12, укладений між позивачем (підрядник) та ТОВ «Ашан Україна Гіпермаркет» (замовник), за умовами якого позивач зобов'язався власними силами і засобами зі своїх матеріалів виконати роботи з монтажу нащільника на температурний шов в торговому залі загальною довжиною 42 м. початок робіт визначений у цьому договорі з 25.04.2012 по 25.05.2012 з можливістю дострокового виконання робіт.

При цьому у акті здачі-прийняття робіт №1818 від 25.04.2012 складеному та підписаного позивачем (замовником) та ТОВ «Реалтранс Груп» (виконавцем) щодо виконання робіт з виготовлення та монтажу нащільників із нержавіючої сталі в торговому залі гіпермаркету на суму 13020,00 грн., в т.ч. ПДВ 2604,00 грн. не зазначений обсяг виконаних робіт. Також, у зазначеному договорі підряду замовником зазначено ТОВ «Ашан Україна Гіпермаркет», а підрядником позивача і будь-який субпідрядник не зазначений, так само в цьому договорі відсутнє застереження про можливість виконання договору субпідрядником, натомість міститься застереження про необхідність виконання цього договору саме позивачем власними силами і засобами. Зазначене свідчить про те, що роботи виконувались саме позивачем.

Вищенаведене свідчить про не підтвердження факту здійснення відповідних господарських операцій між позивачем та ТОВ «Реалтранс Груп» та про те, що роботи з монтажу металевих листів та відновлення зовнішнього виду колон та покриття фарби гіпермаркету у гипермаркеті «Ашан», а також, з виготовлення та монтажу нащільників із нержавіючої сталі в торговому залі гіпермаркету проводилися та могли бути проведені саме позивачем, а не ТОВ «Реалтранс Груп».

Сукупність вищенаведених обставин підтверджує правомірність висновку відповідача про відсутність реального характеру досліджених операцій та відповідно - відсутність права позивача на врахування таких операцій при визначенні об'єкта оподаткування податком на додану вартість. Отже спірне податкове повідомлення-рішення є законним і обґрунтованим та скасуванню не підлягає.

За наведених вище обставин, суд приходить до висновку, що відповідачем доведено правомірність прийнятого ним рішення, у зв'язку з чим позовні вимоги позивача не підлягають задоволенню у повному обсязі.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 2, 4, 7-12, 14, 86, 94, 98, 158-163 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову Приватного підприємства «Пара» до Державної податкової інспекції в Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя запорізької області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення відмовити у повному обсязі.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України, або прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя Р.В. Кисіль

Постанова виготовлена у повному обсязі 01.06.2013.