Рішення № 31760949, 07.06.2013, Хрестівський міський суд Донецької області (до 25.04.2025 - Кіровський міський суд Донецької області)

Справа № 232/1180/13-ц

Провадження по справі № 2/232/358/13

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 червня 2013 року місто Кіровське

Кіровський міський суд Донецької області в складі:

головуючого судді Христофорова Б.О.

при секретарі Петренко О.О.

за участю позивача ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Кіровське цивільну справу за позовом цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Публічного Акціонерного Товариства «ДТЕК «Шахта «Комсомолець Донбасу» про стягнення моральної шкоди, -

В С Т А Н О В И В:

27 травня 2013 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду із зазначеним позовом до Публічного Акціонерного Товариства «ДТЕК «Шахта «Комсомолець Донбасу» (далі - ПАТ «ДТЕК «Шахта «Комсомолець Донбасу»), в якому просив стягнути з відповідача на його користь моральну шкоду у розмірі 18000 гривень. В обґрунтування позову посилається на те, що 06 вересня 2007 року Донецькою обласною МСЕК № 3 йому вперше було встановлено 45 % стійкої втрати професійної працездатності в зв'язку з професійним захворюванням: хронічною поперечно-крестцовою радікулопатією в стадії затихаючого загострення з помірним статико-динамічним порушенням, больовим компонентом, визнано інвалідом ІІІ групи безстроково та визначена потреба у санаторно-курортному, медикаментозному лікуванні, оскільки під час виконання своїх трудових обов'язків у відповідача з 02 квітня 1992 року по 22 липня 1992 року та з 29 квітня 1996 року по 13 березня 2009 року в якості водія, умови праці були важкими, з несприятливим мікрокліматом, тяжкою фізичною працею, що у сукупністю з тривалою роботою в умовах дії шкідливих факторів виробництва, призвели до розвитку у нього професійного захворювання. Оскільки втрата працездатності спричиняє йому постійне фізичне та моральне страждання, він втратив нормальні життєві зв'язки, так як не має можливості вести активний образ життя, стан його здоров'я постійно погіршується, а захворювання прогресує, а тому він змушений для відновлення здоров'я лікуватися, що змінило звичний ритм його життя та вимагає додаткових зусиль для його організації, тому вважає що йому завдано моральну шкоду, яку він просив відшкодувати на його користь за рахунок відповідача шляхом стягнення одноразової грошової компенсації.

У судовому засіданні позивач ОСОБА_1 підтримав позовні вимоги повністю, просив їх задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про час та місце слухання справи повідомлявся належним чином, надав заяву в який просить судове засідання провести за її відсутністю, проти позову заперечує в повному обсязі.

Суд, заслухавши позивача, дослідивши письмові докази по справі, вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що позивач працював у відповідача з 02 квітня 1992 року по 22 липня 1992 року та з 29 квітня 1996 року по 13 березня 2009 року в якості водія, звільнений за власним бажанням за ст.38 КЗпП України у зв'язку з виходом на пенсію за віком.

Згідно з медичним висновком Клініки професійних захворювань Інституту медицини праці м. Києва від 15 травня 2007 року за № 1307 позивачу вперше встановлено професійне захворювання: хронічна поперечно-крестцова радікулопатія в стадії затихаючого загострення з помірним статико-динамічним порушенням з больовим компонентом.

Відповідно до акту розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання від 17 липня 2007 року, професійне захворювання у позивача виникло внаслідок тривалої роботи в умовах дії шкідливих факторів виробництва. Причиною професійного захворювання є разове підняття тяжкості до 50 кг, сумарно за зміну до 500 кг, зайнятість важкою фізичною працею до 30 % зміни, несприятливий мікроклімат.

За висновком Донецької обласної МСЕК № 3 від 06 вересня 2007 року позивачу вперше було встановлено стійку втрату професійної працездатності у зв'язку з професійними захворюваннями у розмірі 45 %, визнано інвалідом Ш групи безстроково та визначена потреба у санаторно-курортному, медикаментозному лікуванні, нагляд і лікування у невролога.

Відповідно до виписки з амбулаторної картки хворого ОСОБА_1, позивач після встановлення групи інвалідності неодноразово перебував на лікуванні за професійними захворюваннями, що підтверджує пояснення позивача щодо суттєвого погіршення стану його здоров'я.

Правовідносини сторін регулюються статтею 237-1 КЗпП України, за якою відшкодування власником або уповноваженим ним органом працівникові моральної шкоди провадиться тоді, коли порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Моральна шкода відшкодовується працівникові безпосередньо роботодавцем за таких умов: наявності факту порушення роботодавцем законних прав працівника; у разі виникнення у працівника моральних страждань, або втрати нормальних життєвих зв'язків, або виникнення необхідності для працівника додаткових зусиль для організації свого життя; за наявності причинного зв'язку між попередніми умовами.

Згідно з роз'ясненнями, даними в п. 13 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» (зі змінами, внесеними постановою Пленуму Верховного Суду України від 25 травня 2001 року), відповідно до ст. 237-1 КЗпП України за наявності порушення прав працівника у сфері трудових відносин, зокрема виконання робіт у небезпечних для життя і здоров'я умовах, яке призвело до його моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків чи вимагає від нього додаткових зусиль для організації свого життя, обов'язок відшкодування моральної (немайнової) шкоди покладається на власника або уповноважений ним орган незалежно від форми власності, виду діяльності чи галузевої належності.

Відповідно до ч. 1 ст. 153 КЗпП України на всіх підприємствах, в установах, організаціях створюються безпечні і нешкідливі умови праці, забезпечення яких ч. 2 указаної статті цього Кодексу покладено на власника або уповноважений ним орган.

Судом установлено, що позивач працював у ПАТ «ДТЕК «Шахта «Комсомолець Донбасу» і втрата працездатності у нього настала внаслідок професійного захворювання, спричиненого негативними виробничими факторами під час виконання ним трудових обов'язків, отже, роботодавець не забезпечив створення нешкідливих умов праці.

Факт спричинення моральної шкоди позивачу, яка полягає в душевних та фізичних стражданнях, яких він зазнав і зазнає у зв'язку з ушкодженням здоров'я, пов'язаним із виконанням трудових обов'язків, порушенні нормальних життєвих зв'язків внаслідок неможливості продовжувати активне життя, обмеженням умов праці, у судовому засіданні доведений дослідженими письмовими доказами по справі: копією трудової книжки, довідкою МСЕК, випискою з історій хвороби, повідомленням про професійне захворювання, санітарно-гігієнічною характеристикою умов праці.

При встановлені розміру грошового відшкодування моральної шкоди, завданої позивачу, суд виходить з принципів справедливості та розумності, враховує фактичні обставини справи: тяжкість ушкодження здоров'я, глибину, характер і тривалість страждань, наявність вимушених змін у його життєвих стосунках, встановлення втрати працездатності безстроково, що свідчить про неможливість відновлення працездатності, потребу в медикаментозному та санаторному лікуванні, протипоказання щодо характеру та умов праці, вік позивача, час його роботи у відповідача в умовах дії шкідливих факторів виробництва, а тому, ураховуючи конкретні обставини справи, характер та ступінь моральних страждань, вважає, що сума, яку просить стягнути позивач, надмірна і визначає розмір грошової компенсації за спричинену моральну шкоду в 15000 гривень.

Відповідно до ч.3 ст.88 ЦПК України підлягають стягненню з відповідача в дохід держави судовий збір, так як позивача, на користь якого ухвалено рішення, звільнено від їх сплати.

Відповідно до ст. ст. 153, 237-1 КЗпП України, керуючись ст. ст. 10, 11, 60, 209, 212-215, 218 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Публічного Акціонерного Товариства «ДТЕК «Шахта «Комсомолець Донбасу» про стягнення моральної шкоди задовольнити частково.

Стягнути з Публічного Акціонерного Товариства «ДТЕК «Шахта «Комсомолець Донбасу» на користь ОСОБА_1 на відшкодування моральної шкоди в сумі 15000 (п'ятнадцяти тисяч) гривень.

Стягнути з Публічного Акціонерного Товариства «ДТЕК «Шахта «Комсомолець Донбасу» в дохід держави судовий збір у розмірі 114 (ста чотирнадцяти) гривень 70 копійок.

В задоволенні решті позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Апеляційного суду Донецької області через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя: Б.О. Христофоров