Постанова № 31759359, 03.06.2013, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 червня 2013 р. Справа № 804/4119/13-а Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіБоженко Наталії Василієвни при секретаріПасічнику Т.В. за участю: позивача представника позивача представника відповідача 1 представників відповідача 2 ОСОБА_3 ОСОБА_8 Пилипенко С.О. Матвєєвої Я.В., Мітрохіної Т.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_3 до відповідача 1 Нікопольської об'єднаної державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби, відповідача 2 Виконавчого комітету Марганецької міської ради Дніпропетровської області, третя особа Управління Пенсійного фонду України в м.Марганець Дніпропетровської області про визнання дій та бездіяльності протиправними, стягнення моральної та матеріальної шкоди, -

ВСТАНОВИВ:

До Дніпропетровського окружного адміністративного суду на підставі ухвали Марганецького міського суду Дніпропетровської області від 04 березня 2013 року надійшли матеріали адміністративної справи за позовом ОСОБА_3 до відповідача 1 Нікопольської об'єднаної державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби, відповідача 2 Виконавчого комітету Марганецької міської ради Дніпропетровської області, третя особа Управління Пенсійного фонду України в м.Марганець Дніпропетровської області про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити певні дії, стягнути матеріальну та моральну шкоду.

Відповідно до уточненої позовної заяви від 23.05.2013 року позивач просить визнати протиправними дії та бездіяльність посадових осіб Марганецького відділення Нікопольської ОДПІ стосовно процедури припинення підприємницької діяльності ОСОБА_3; визнати протиправною бездіяльність Державного реєстратора Виконавчого комітету Марганецької міської ради стосовно процедури припинення підприємницької діяльності ОСОБА_3; стягнути з Державного реєстратора матеріальну шкоду в розмірі 221 грн. - штраф за порушення податкового законодавства, утриману пенсію у розмірі 405,60 грн. всього шістсот двадцять шість гривень 60 копійок; стягнути з Марганецького відділення Нікопольської ОДПІ, Виконавчого комітету Марганецької міської ради моральну шкоду у розмірі сорок тисяч гривень.

В обґрунтуванні позову зазначено, що відповідно до рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 02.11.2004 року по справі № 2/2338 було припинено підприємницьку діяльність фізичної особи - підприємця ОСОБА_3. Однак, в 2012 році позивачу стало відомо, що її підприємницьку діяльність не припинено, через що вона отримує пенсію як працюючий пенсіонер. Також Нікопольською об'єднаною державною податковою інспекцією Дніпропетровської області Державної податкової служби було проведено перевірку, за результатами якої до позивача було застосовано штраф на загальну суму 221 грн. Позивач вважає, що бездіяльність Виконавчого комітету Марганецької міської ради є протиправною, оскільки призвела до порушення її прав, а працівники Нікопольської об'єднаної державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби діяли не на підставі, та не у межах повноважень, що передбачені Конституцією та законами України. В тому числі позивач просить стягнути матеріальну шкоду, а саме 221 гривня штрафу та 405,60 гривень не отриманої пенсії та моральну шкоду, яку оцінила в 40000,00 гривень.

Позивач та її представник в судовому засіданні підтримали заявлені позовні вимоги та просили їх задовольнити з підстав викладенних в позовній заяві.

Представник відповідача 1 Нікопольської об'єднаної державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби в судовому засіданні позовні вимоги не визнав у повному обсязі та просив у задоволенні позову відмовити, надав письмові заперечення, які містяться в матеріалах адміністративної справи.

Представники відповідача 2 Виконавчого комітету Марганецької міської ради Дніпропетровської області в судовому засіданні проти задоволення позову заперечували, оскільки вважають, що діяли в межах визначених законодавством України.

Представник третьої особи в судове засідання не з'явився про дату, час та місце судового розгляду справи повідомлений належним чином, що підтверджується матеріалами справи, просив справу розглядати за його відсутністю, надав письмові пояснення.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши докази наявні в матеріалах справи, суд встановив наступне.

Відповідно до Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 02.11.2004 року по справі № 2/2338 за позовом Марганецької ОДПІ до приватного підприємця ОСОБА_3 про припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця, було припинено підприємницьку діяльність фізичної особи - підприємця ОСОБА_3.

Державна реєстрація припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця регулюється Законом України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців» від 15.05.2003 № 755-IV (в редакції, що діяла на час виникнення правовідносин).

Порядок державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця за судовим рішенням, що не пов'язано з банкрутством фізичної особи - підприємця встановлено ст. 49 Законом України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців» (надалі - Закон України № 755-IV).

Відповідно до ч. 1 ст. 49 Закону України № 755-IV суд, який постановив рішення про припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця, у тому числі рішення про визнання фізичної особи - підприємця недієздатною або про обмеження її цивільної дієздатності, в день набрання таким рішенням законної сили направляє його копію державному реєстратору за місцем реєстрації фізичної особи - підприємця для внесення до Єдиного державного реєстру запису про судове рішення щодо припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця.

Судовим розгляди справи було встановлено, що рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 02.11.2004 року по справі № 2/2338 набрало законної сили 12.11.2004 року, та надіслано державному реєстратору того ж дня, що підтверджується листом Господарського суду Дніпропетровської області №01-09/938/13 від 29.04.2013 року (а.с. 123).

Ч. 3 ст. 49 Закону України № 755-IV передбачено, що Державний реєстратор зобов'язаний не пізніше наступного робочого дня з дати надходження судового рішення щодо припинення підприємницької діяльності фізичною особою - підприємцем внести до Єдиного державного реєстру запис про судове рішення щодо припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця та повідомити органи статистики, державної податкової служби, Пенсійного фонду України, фондів соціального страхування та фізичну особу - підприємця, щодо якої було постановлено судове рішення, про внесення такого запису.

В судовому засіданні встановлено та не заперечувалось представниками Виконавчого комітету Марганецької міської ради Дніпропетровської області, що вищезазначене рішення було отримано 06.12.2004 року, однак запис про судове рішення щодо припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 було внесено до державного реєстру лише 19.09.2005 року, що також підтверджується Витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.

Таким чином, Виконавчим комітетом Марганецької міської ради Дніпропетровської області було порушено законодавчо встановлений строк внесення до Єдиного державного реєстру запису про судове рішення щодо припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця ОСОБА_3, в тому числі, оскільки до суду не надано належних та допустимих доказів повідомлення органів статистики, державної податкової служби, Пенсійного фонду України про внесення такого запису, то суд приходить до висновку також про неналежність такого повідомлення.

Щодо інших позовних вимог до Виконавчого комітету Марганецької міської ради Дніпропетровської області, суд зазначає наступне.

Згідно ч. 5 ст. 49 Закону України № 755-IV порядок державної реєстрації припинення підприємницької діяльності за судовим рішенням, що не пов'язано з банкрутством фізичної особи - підприємця, здійснюється за процедурами, встановленими частинами дев'ятою - вісімнадцятою статті 47 цього Закону.

Ч. 9 ст. 47 Закону України № 755-IV встановлено, що для проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичною особою - підприємцем за її рішенням фізична особа - підприємець або уповноважена нею особа не раніше двох місяців з дати публікації повідомлення у спеціалізованому друкованому засобі масової інформації подає державному реєстратору особисто (надсилає рекомендованим листом з описом вкладення) такі документи: заповнену реєстраційну картку на проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичною особою - підприємцем за її рішенням; свідоцтво про державну реєстрацію фізичної особи - підприємця; довідку відповідного органу державної податкової служби про зняття фізичної особи - підприємця з обліку як платника податків; довідку відповідного органу Пенсійного фонду України про зняття з обліку; довідки відповідних органів фондів соціального страхування про зняття з обліку.

До суду Виконавчим комітетом Марганецької міської ради Дніпропетровської області надано лист від 19.05.2005 року за №09/03-02, яким повідомив позивача про необхідність подання документів для проведення державної реєстрації та витяг з повідомлень фізичним особам-підприємцям про внесення до ЄДР запису про судові рішення.

При цьому згідно Закону України № 755-IV фізична особа - підприємець самостійно подає державному реєстратору документи для проведення реєстраційної дії щодо внесення до Єдиного державного реєстру запису про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця.

Однак, як встановлено в судовому засіданні, позивачем не було вжито всіх заходів, передбачених ст.ст. 47-49 Закону України № 755-IV, тому запис про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців не вносився.

Відповідно до ч. 3 ст. 46 Закону України № 755-IV фізична особа позбавляється статусу підприємця з дати внесення до Єдиного державного реєстру запису про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця.

Щодо позовних вимог до Нікопольської об'єднаної державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби.

Згідно пункту 8.6 Інструкції про порядок обліку платників податків (Наказ ДПА України №80 від 19.02.1998 року за № 80, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 16.03.1998 року за №172/2612 «Про затвердження Інструкції про порядок обліку платників податків (в редакції чинній на момент виникнення правовідносин) якщо платник податків не має заборгованості перед бюджетом, та у разі: неподання протягом одного року в органи державної податкової служби податкових декларацій, документів бухгалтерської звітності;якщо установчі документи суперечать чинному законодавству;провадження діяльності, яка суперечить установчим документам та законодавству; то керівник органу державної податкової служби приймає рішення у вигляді розпорядження відносно суб'єкта підприємницької діяльності - про звернення до суду або господарського суду із заявою (позовною заявою) про скасування державної реєстрації суб'єкта підприємницької діяльності.

Відповідно до п.8.7 Інструкції після прийняття рішення судом(господарським судом) згідно з пунктом 8.6, такі платники органами державної податкової служби знімаються з обліку. Підрозділи, відповідальні за облік платників, складають довідку про зняття з обліку платника податків за ф. N 12-ОПП (додаток 12) і надсилають її до органів державної реєстрації.

Зняття з обліку фізичної особи - підприємця як платника податків здійснюється в порядку, відповідному для платників податків - юридичних осіб. На фізичних осіб - підприємців поширюється дія пунктів 8.1 - 8.8 цієї Інструкції (п.8.9 Інструкції).

Судовим розглядом справи встановлено, що позивачу відповідачем 1 була видана довідка від 13.12.2004 року про зняття позивача з податкового обліку з 14.12.2004 року, яка адресована Державному реєстратору.

При цьому позивачем зазначена довідка не була надана Державному реєстратору для вчинення дій, а саме внесення до Єдиного державного реєстру запису про державну реєстрацію підприємницької діяльності.

05.10.2012 року позивач подала заяву до Нікопольської ОДПІ з проханням видати довідку форми №22-ОПП, у зв'язку з тим, що раніше видана довідка про термінована. Така довідка була видана позивачу.

У зв'язку з тим, що в Єдиному державному реєстрі відсутній запис про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця, то 10.10.2012 року Нікопольською об'єднаною державною податковою інспекцією Дніпропетровської області Державної податкової служби було проведено камеральну перевірку податкової декларації про майновий стан і доходи фізичної особи - підприємця ОСОБА_3, за результатами якої складено Акт №1551/1710/1664906367. На підставі зазначеного Акту, в зв'язку з неподанням податкової декларації про майновий стан і доходи за 2011 рік, Нікопольською ОДПІ Дніпропетровської області ДПС було винесено податкове повідомлення-рішення №0003501710 від 10.10.2012 року, яким відповідачу нараховані штрафні (фінансові) санкції на суму 170 грн., та яке не було оскаржено. Також, за результатами перевірки начальником Нікопольської об'єднаної державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби було винесено Постанову по справі про адміністративне правопорушення серія РМ №052684 від 10.10.2012 року, відповідно до якої на позивача було притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в сумі 51,00 грн.. Відповідні штрафні санкції були сплачені позивачем, що підтверджується матеріалами справи. Також в матеріалах справи міститься заява позивача від 05.10.2012 року про проведення перевірки фінансово-господарської діяльності з 01.10.2009 року по 05.10.2012 року та складена довідка від 09.11.2012 року за № 574/172/166490636 про результати невиїзної документальної перевірки дотримання вимог податкового законодавства ФОП ОСОБА_3 за період з 01.10.2009 року по 05.10.2012 роки. В тому числі позивачем відповідачу 1 подавалась податкова декларація про майновий стан і доходи від 05.10.2012 року за 2012 рік, декларація про доходи одержанні з 01 січня по 31 грудня 2009 року, декларація про доходи одержанні з 01 січня по 31 грудня 2010 року, податкова декларація про майновий стан і доходи за 2011 рік, обхідний лист від 05.10.2012 року.

В тому числі в матеріалах справи містяться лист відповідача 1 від 18.12.2012 року, який отриманий позивачем 21.12.2012 року, згідно поштового повідомлення, та лист Управління Пенсійного фонду України в м. Марганці Дніпропетровської області від 29.11.2012 року про роз'яснення процедури припинення підприємницької діяльності.

Враховуючи викладене вище та вимоги Закону України № 755-IV суд вважає, оскільки визначенні законодавством відповідні дії позивачем вчинені не були, а саме надання документів державному реєстратору та як наслідок внесення в ЄДР запису про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності позивача, то негативні наслідки, які наступили для позивача, після винесення судового рішення про припинення підприємницької діяльності, не є наслідком протиправних дій та бездіяльності відповідачів.

Тому позовні вимоги в частині визнання протиправними дії та бездіяльність посадових осіб Марганецького відділення Нікопольської ОДПІ стосовно процедури припинення підприємницької діяльності ОСОБА_3 та стягнення з Державного реєстратора матеріальної шкоди в розмірі 626, 60 гривень задоволенню не підлягають.

Щодо вимог позивача стягнути з Марганецького відділення Нікопольської ОДПІ, Виконавчого комітету Марганецької міської ради моральну шкоду у розмірі сорок тисяч гривень суд зазначає наступне.

Відповідно до частини другої статті 21 Кодексу адміністративного судочинства України вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної протиправними рішеннями, діями чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень або іншим порушенням прав, свобод та інтересів суб'єктів публічно-правових відносин, розглядаються адміністративним судом, якщо вони заявлені в одному провадженні з вимогою вирішити публічно-правовий спір.

Відповідно до чинного законодавства моральна шкода може полягати, зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв'язку з ушкодженням здоров'я, у порушенні права власності (в тому числі інтелектуальної), прав, наданих споживачам, інших цивільних прав, у зв'язку з незаконним перебуванням під слідством і судом, у порушенні нормальних життєвих зв'язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків. Також у позовній заяві про відшкодування моральної (немайнової) шкоди має бути зазначено, в чому полягає ця шкода, якими неправомірними діями чи бездіяльністю її заподіяно позивачеві, з яких міркувань він виходив, визначаючи розмір шкоди, та якими доказами це підтверджується.

Судом взята до уваги також постанова Пленуму Верховного суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» від 31.03.1995 року № 4.

Так, позивачем для підтвердження стягнення моральної шкоди надано до суду виписку з обстеження від 10.10.2012 року та від 15.10.2012 року та допитано в судовому засіданні свідка, однак судом не встановлено причинно-наслідковий зв'язок між діями та бездіяльність відповідачів та моральними стражданнями позивача. В тому числі сума моральної шкоди в 40 000,00 гривень позивачем ніяким чином не обґрунтована та не підтверджена належними доказами.

Враховуючи наведене підстави для задоволення позовних вимог щодо стягнення моральної шкоди відсутні.

Відповідно до положень, закріплених статтею 11 Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Суд, згідно ст. 86 Кодексу адміністративного судочинства України, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Таким чином, з урахуванням висновків викладених вище, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню.

Керуючись ст.ст. 2, 11, 71, 86, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративного позов ОСОБА_3 до відповідача 1 Нікопольської об'єднаної державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби, відповідача 2 Виконавчого комітету Марганецької міської ради Дніпропетровської області, третя особа Управління Пенсійного фонду України в м. Марганець Дніпропетровської області про визнання дій та бездіяльності протиправними, стягнення моральної та матеріальної шкоди - задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність державного реєстратора Виконавчого комітету Марганецької міської ради Дніпропетровської області, яка виявилась в порушенні строку внесення до Єдиного державного реєстру запису про судове рішення щодо припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 та повідомлення органів статистики, державної податкової служби, Пенсійного фонду України про внесення такого запису.

В іншій частині відмовити.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі складення постанови у повному обсязі, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

У разі якщо справа розглядалась судом за місцезнаходженням суб'єкта владних повноважень і він не був присутній у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, але його було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо у суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови складено згідно з ч. 3 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Н.В. Боженко