Ухвала суду № 31758145, 04.06.2013, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 823/521/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Гаврилюк В.О. Суддя-доповідач: Глущенко Я.Б.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 червня 2013 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді Глущенко Я.Б.,

суддів Пилипенко О.Є., Романчук О.М.,

розглянувши у письмовому провадженні справу за адміністративним позовом Канівської об'єднаної державної податкової інспекції Черкаської області Державної податкової служби до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 про стягнення податкової заборгованості, за апеляційною скаргою Канівської об'єднаної державної податкової інспекції Черкаської області Державної податкової служби на постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 03 квітня 2013 року,

В С Т А Н О В И В :

Канівська об'єднана державна податкова інспекція Черкаської області Державної податкової служби звернулась у суд з позовом до фізичної особи - підприємця ОСОБА_2, в якому просила стягнути з останнього податкову заборгованість в розмірі 20476,46 грн.

Постановою Черкаського окружного адміністративного суду від 03 квітня 2013 року позов задоволено частково. Визнано обґрунтованою позовну вимогу в розмірі 1163,22 грн.

Не погоджуючись із судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нове рішення про задоволення адміністративного позову в повному обсязі.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду - без змін з таких підстав.

Суд першої інстанції дійшов висновку про безпідставність вимог позивача про стягнення податкового боргу за межами 1095-денного періоду. Водночас, місцевий суд дійшов висновку про необґрунтованість вимог позивача за період з 01.01.2011 року у зв'язку із недотримання ним правил, встановлених Податковим кодексом України, тобто не направленням податкової вимоги боржнику, що має передувати заявленню вимоги про стягнення податкового боргу. У решті вимог, суд першої інстанції погодився із позивачем та стягнув з відповідача відповідну суму коштів у розмірі 1163,22 грн.

З таким висновком суду не можна не погодитися.

Враховуючи те, що постанова суду першої інстанції оскаржується тільки позивачем, колегія суддів переглядає її в межах вимог, залишених без задоволення.

Колегією суддів установлено, що 29.01.2009 року відповідач подав податкову декларацію орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності, в якій самостійно визначив податкове зобов'язання на 2009 рік в сумі 21725,28 грн., при сплаті рівними частками щомісячно в розмірі 1810,44 грн. При цьому, відповідачем було частково сплачена задекларована сума, і станом на 01.01.2010 року в нього існував податковий борг в розмірі 4907,61 грн.

Податковою декларацією орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності відповідач самостійно визначив податкове зобов'язання на 2010 рік в сумі 23007,07 грн., при сплаті рівними частками щомісячно в розмірі 1917,26 грн. Відповідач частково сплачував задеклароване грошове зобов'язання, в результаті, станом на 01.01.2011 року борг позивача складав 7881 грн. 27 коп.

У 2011 році ОСОБА_2 задекларував податкове зобов'язання з орендної плати у загальному розмірі 23007,07 грн., при сплаті рівними частками щомісячно в розмірі 1917,26 грн. Внаслідок часткової сплати зобов'язання станом на 01.01.2012 року податковий борг відповідача складав 4477,37 грн.

Згідно декларації орендної плати відповідача за земельні ділянки державної і комунальної власності за 2012 рік, ним самостійно визначене грошове зобов'язання за названим платежем у розмірі 34327,44 грн., при сплаті рівними частками щомісячно в розмірі 2860,62 грн. Як свідчать матеріали справи, відповідач податкове зобов'язання на 2012 рік сплатив частково, внаслідок чого станом на 01.01.2013 року в нього існував податковий борг в розмірі 17312,27 грн.

З огляду на те, що в строки, визначені законодавством суб'єкт господарювання суму узгодженого податкового зобов'язання не сплатив, позивач звернувся до суду із наведеним вище позовом.

Обговорюючи правомірність вимог позивача щодо стягнення податкового боргу в судовому порядку, колегія суддів зважаає на таке.

Правове регулювання спірних відносин відбувалось в період дії Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» - до 01.01.2011 року, та Податкового кодексу України - після вказаної дати.

Згідно ст. 4 Закону України «Про систему оподаткування» платниками податків і зборів (обов'язкових платежів) є юридичні і фізичні особи, на яких згідно з законами України покладено обов'язок сплачувати податки і збори.

Відповідно до п.п. 1.2, 1.3 ст. 1 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», податкове зобов'язання - зобов'язання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів у порядку та у строки, визначені цим Законом або іншими законами України, податковий борг (недоїмка) - податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання.

За правилами ст. 11 Закону України «Про систему оподаткування», платник податку несе відповідальність за правильність обчислення, своєчасність сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) відповідно до законів України.

Так, позивач вважає необхідним стягнути з підприємця податковий борг в сумі 20476,46 грн., який сформувався у зв'язку із несплатою відповідачем самостійно визначеного грошового зобов'язання в період з 01.01.2009 року по 31.01.2013 року.

Відповідно до приписів ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації та платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації.

Узгоджена сума податкового зобов'язання, не сплачена платником податків у встановлені строки, визнається сумою податкового боргу платника податків.

Відповідно до підпункту 15.1.1 пункту 15.1 статті 15 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» за винятком випадків, визначених підпунктом 15.1.2 цього пункту, податковий орган має право самостійно визначити суму податкових зобов'язань платника податків у випадках, визначених цим Законом, не пізніше закінчення 1095 дня, наступного за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, а у разі, коли така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку податковий орган не визначає суму податкових зобов'язань, платник податків вважається вільним від такого податкового зобов'язання, а спір стосовно такої декларації не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.

В силу вимог підпункту 15.2.1 пункту 15.2 цієї ж статті зазначеного Закону у разі коли податкове зобов'язання було нараховане податковим органом до закінчення строку давності, визначеного у пункті 15.1 цієї норми, податковий борг, що виник у зв'язку з відмовою у самостійному погашенні податкового зобов'язання, може бути стягнутий протягом наступних 1095 календарних днів від дня узгодження податкового зобов'язання. Якщо платіж стягується за рішенням суду, строки стягнення встановлюються до повного погашення такого платежу або до визнання боргу безнадійним.

Враховуючи приведені правові норми, суд першої інстанції обґрунтовано дійшов висновку про можливість стягнення податкового боргу за період, що не виходить за межі 1095 календарних днів до дня звернення у суд з даним позовом.

Надаючи оцінку висновкам місцевого суду в частині відмови в задоволенні вимог позивача починаючи з 01.01.2011 року, колегія суддів виходить із наступного.

01.01.2011 року набрав чинності Податковий кодекс України від 02.12.2010 року №2755-VI.

Згідно з п. 95.1 ст. 95 цього Кодексу, орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі. У відповідності із п. 95.2 зазначеної статті, стягнення коштів платника податків проводиться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги.

Пунктом 59.1 ст. 59 ПК України встановлено, що податкова вимога надсилається платнику податків органом державної податкової служби в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення, у разі, коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки.

Як убачається із матеріалів справи, позивачем надсилались на адресу відповідача податкові вимоги від 09.11.2009 року та від 27.02.2010 року на виконання вимог пп. 6.3.2 п. 6.3 ст. 6 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами і державними цільовими фондами», згідно якого в разі коли у платника податків, якому було надіслано першу податкову вимогу, виникає новий податковий борг, друга податкова вимога має містити суму консолідованого боргу. При цьому окрема податкова вимога щодо такого нового податкового боргу не виставляється.

Колегія суддів зазначає, що вищевказані правила втратили чинність з 01.01.2011 року у зв'язку із набранням чинності Податковим кодексом України, у якому подібна норма відсутня.

Таким чином, урегулювання спірних правовідносин в частині права податкового органу на звернення до суду із позовними вимогами про стягнення податкового боргу, який виник з 01.01.2011 року повинно відбуватись за правилами чинного на той час Податкового кодексу України, а саме, з урахуванням п. 95.2 ст. 95 цього Кодексу.

При цьому, колегія суддів звертає увагу на те, що в матеріалах справи відсутні докази направлення відповідачу та отримання останнім відповідної вимоги про погашення суми податкового зобов'язання з орендної плати за землю відповідно до приписів Податкового кодексу України.

Зважаючи на викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про передчасність позовних вимог про стягнення податкового боргу, обрахованого починаючи з 01.01.2011 року, у зв'язку із чим вони задоволенню не підлягають.

З огляду на зазначене, судова колегія погоджується із висновками місцевого суду про необхідність задоволення позовних вимог за період з 26.02.2010 року по 31.12.2010 року та стягнення з відповідача суми коштів у розмірі 1163,22 грн.

Згідно зі ст.ст. 198 ч. 1 п. 1, 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 197, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Канівської об'єднаної державної податкової інспекції Черкаської області Державної податкової служби - залишити без задоволення.

Постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 03 квітня 2013 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена протягом двадцяти днів після набрання законної сили шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України

Головуючий суддяЯ.Б. Глущенко суддя О.Є. Пилипенко суддяО.М. Романчук

.

Головуючий суддя Глущенко Я.Б.

Судді: Пилипенко О.Є.

Романчук О.М