Рішення № 31757891, 05.06.2013, Господарський суд Миколаївської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=====

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"05" червня 2013 р. Справа № 915/842/13

м.Миколаїв

За позовом: Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", 01001, м. Київ, вул. Б.Хмельницького, 6

до відповідача: Обласного комунального підприємства "Миколаївоблтеплоенерго", 54034, м. Миколаїв, вул. Миколаївська, 5-а

про: стягнення з відповідача 427491,97 грн.

Суддя Семенчук Н.О.

П Р Е Д С Т А В Н И К И:

Від позивача: Єгоров В.В., дов. № 14-30 від 30.01.2013р.

Від відповідача: Савицька О.Е., дов. № 152/юр від 15.01.2013р.

СУТЬ СПОРУ: Публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" звернулось до господарського суду з позовними вимогами про стягнення з Обласного комунального підприємства "Миколаївоблтеплоенерго" заборгованості в розмірі 427491,97 грн., з якої: 389980,23 грн. заборгованості за поставлений природний газ, 7860,97 грн. пені, 779,96 грн. інфляційні, 1572,19 грн. 3% річних та 27298,62 грн. - 7% штрафу.

04.06.2013 року відповідачем до відділу документального забезпечення суду наданий відзив на позовну заяву в якому останній суму основного боргу у розмірі 289980,23 грн. визнає, та зазначає, що 08.05.2013 року відповідачем було сплачено 100000,00 грн., з розрахунками суми пені, інфляції та 3% річних відповідач не погоджується, та зазначає, що позивачем невірно розраховано суму, на яку збільшився розмір боргу внаслідок інфляційних процесів, позивач рахує інфляцію лише за один місяць, в зв'язку з тим, що в подальшому до місяця звернення позивачем до суду, індекси інфляції були менш ніж 1, дійсний розмір інфляційних втрат позивача можна встановити лише розрахувавши встановлений індекс інфляції з часу прострочення виконання відповідачем свого зобов'язання по час пред'явлення позову, за підрахунком відповідача розмір інфляційних становить 196,44 грн. розмір 3% річних становить - 1413,88 грн. Відповідач зазначає, що позивач проводить нарахування пені з перериванням строку, не враховуючи суму заборгованості з мінусом, так як 20 грудня 2012р. відповідачем був здійснений авансовий платіж. Відповідач також вказує, що несвоєчасна сплата за Договором у відповідача склалася не з його вини, єдиним джерелом сплати за спожитий газ є кошти, які сплачують за теплову енергію населення, бюджетні установи та госпрозрахункові організації, головним споживачем теплової енергії, виробляємої відповідачем, є населення - 90,2%, тарифи для якого затверджувалися органами державної влади та відповідними рішеннями органів місцевого самоврядування, станом на 20.05.2013р. заборгованість населення перед ОКП "Миколаївоблтеплоенерго" складає 44 784,9 тис. грн., борг бюджетних організацій складає 1358 тис.грн. та госпрозрахункових - 5132,2 тис. грн. Також відповідач вказує, що у підприємства відповідача немає коштів для погашення основного боргу, у зв'язку з тим, що вони не закладені у тариф, а єдиним джерелом оплати є кошти, які надійшли за послуги з теплопостачання. Стягнення пені та 7% штрафу з ОКП "Миколаївоблтеплоенерго" ще більш ускладнить постачання теплової енергії споживачам та підготовку до нового опалювального сезону. Постійне стягнення з підприємства ще і штрафних і фінансових санкцій, на сплату яких немає джерела коштів, як і на суму основного боргу, внаслідок невідповідності тарифів їх собівартості, призведе до банкрутства підприємства, та неможливості забезпечувати мешканців міста і об'єкти соціального призначення, як то школи, дитячі загони, родильні дома, лікарні тощо тепловою енергію для опалення. На підставі викладеного та у відповідності до п. 3 ст. 83 ГПК України, ст. 233 ГК України, п. 3 ст. 551 ЦК України, відповідач просить суд задовольнити позовні вимоги позивача частково, стягнувши з відповідача: суму основного боргу у розмірі 289980,23 грн.; суму інфляційних у розмірі 196,44 грн.; суму 3% річних у розмірі 1413,88 грн.; суму пені у розмірі 1000,00 грн.; суму 7% штрафу у розмірі 7000,00 грн.

Позивач в судовому засіданні проти заперечень відповідача викладених у відзиві на позовну заяву заперечує та вважає їх необґрунтованими.

Заслухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд -

встановив:

05.12.2012 року між Публічним акціонерним товариством "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" та Обласним комунальним підприємством "Миколаївоблтеплоенерго" був укладений договір купівлі-продажу природного газу № 12/1197 (Далі - Договір) згідно умов якого позивач зобов'язується передати у власність відповідачеві у 2012 році природний газ, ввезений на митну територію України ПАТ "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" за кодом згідно УКТ ЗЕД 2711 21 00 00, або/та природний газ, видобутий на території України підприємствами, які не підпадають під дію статті 10 Закону України «Про засади функціонування ринку природного газу», а відповідач зобов'язується прийняти та оплатити цей природний газ (надалі - газ), на умовах цього Договору (п. 1.1 Договору).

У відповідності до п. 2.1 Договору, - позивач передає відповідачеві з 01 листопада 2012 року по 31 грудня 2012 року газ обсягом до 190 тис. куб. м. (сто дев'яносто тисяч куб. м.), у тому числі по місяцях кварталів (тис, куб м):

МісяцьОбсягжовтень-листопад90грудень100IV кв.190

Згідно п. 2.1.1 Договору, - обсяги газу, що планується передати за цим Договором (далі - планований обсяг), можуть змінюватись Сторонами протягом місяця продажу в установленому порядку.

У пункті 3.3 Договору сторонами визначено, що приймання-передача газу, переданого позивачем відповідачеві у відповідному місяці продажу, оформлюється актом приймання-передачі газу. Обсяг споживання газу відповідачем у відповідному місяці поставки встановлюється шляхом складання добових обсягів, визначених на підставі показів комерційного вузла/вузлів обліку газу відповідача.

Розділом 6.1 Договору сторонами визначений порядок та умови проведення розрахунків. Так, згідно пункту 6.1 Договору, - оплата за природний газ з врахуванням вартості транспортування територією України проводиться Покупцем виключно грошовими коштами в такому порядку:

- оплата в розмірі 30% (тридцять відсотків) від вартості запланованих місячних обсягів проводиться не пізніше ніж за 5 (п'ять) банківських днів до початку місяця поставки газу;

- оплати в розмірі по 35% (тридцять п'ять відсотків) від вартості запланованих місячних обсягів проводиться до 5 числа та до 15-го числа поточного місяця поставки. Остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 14-го числа місяця, наступного за місяцем поставки газу. В платіжних дорученнях Покупець повинен обов'язково зазначати номер договору, дату його підписання та призначення платежу без зазначення періоду, за який здійснюється оплата. За наявності заборгованості у Покупця за цим договором Продавець має право зарахувати кошти, що надійшли від Покупця, як погашення заборгованості за газ, поставлений в минулі періоди по цьому договору, в порядку календарної черговості виникнення заборгованості. Кошти, які надійшли від Покупця, будуть зараховані як передоплата за умови відсутності заборгованості за цим Договором (п. 6.3 Договору).

Пунктом 6.4 Договору сторонами визначено, що у разі наявності заборгованості за минулі періоди та/або заборгованості зі сплати неустойки, Сторони погоджуються, що грошова сума, яка надійшла від Покупця, погашає вимоги Продавця у такій черговості, незалежно від призначення платежу визначеного Покупцем:

1) у першу чергу відшкодовуються витрати Продавця, пов'язані з одержанням виконання;

2) у другу чергу погашається неустойка;

3) у третю чергупогашається основна сума боргу. У випадку відсутності простроченої заборгованості та заборгованості із сплати неустойки за цим Договором сума, яка була сплачена Покупцем понад вартість фактично отриманого газу за розрахунковий місяць, повинна зараховуватись Продавцем як авансовий платіж на наступний розрахунковий місяць.

Так, згідно наданого позивачем розрахунку, на виконання вимог Договору позивач протягом листопада-грудня 2012 року поставив, а відповідач прийняв газ на загальну суму 989980,23 грн., що підтверджується актами прийому-передачі природного газу від 30.11.2012 року та від 31.12.2012 року (а.с. 38-39).

Відповідач вимоги Договору в частині розрахунку за отриманий газ на умовах встановлених Договором виконав частково сплативши позивачеві 600000,00 грн., що і зумовило позивача звернутись до суду з позовом про стягнення заборгованості в розмірі 389980,23 грн. за поставлений газ.

Статтею 530 ч. 1 ЦК України встановлено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно зі ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідач до відзиву на позовну заяву надав платіжне доручення № 2871 від 08.05.2013 року з якого вбачається, що ним було здійснено погашення заборгованості за отриманий газ в розмірі 100000,00 грн.

В судовому засіданні 05.06.2013 року представник позивача підтвердив сплату відповідачем заборгованості по Договору в сумі 100000,00 грн.

У відповідності до вимог п. 1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК України, - господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Враховуючи, що відповідачем по платіжному дорученню № 2871 від 08.05.2013 року сплачена сума боргу в розмірі 100000,00 грн. за отриманий по Договору газ, то провадження у справі в частині стягнення з ПАТ "Миколаївська теплоелектроцентраль" заборгованості в розмірі 100000,00 грн. підлягають припиненню в зв'язку з відсутністю предмету спору.

Враховуючи викладене суд, приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення з відповідача заборгованості в розмірі 289980,23 грн. (389980,23 грн. - 100000,00 грн.) за поставлений природний газ є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Пунктом 7.1 Договору сторонами встановлено, що за невиконання або неналежне виконання договірних зобов'язань сторони несуть відповідальність у випадках, передбачених чинним законодавством України, а також цим Договором. У разі невиконання Покупцем умов пункту 6.1. цього Договору Продавець має право не здійснювати поставку газу Покупцю або обмежити поставку пропорційно до кількості несплачених обсягів з наступною поставкою цих обсягів при умові їх оплати та наявності технічної можливості, У разі невиконання Покупцем пункту 6.1. умов цього Договору він у без спірному порядку повинен сплатити Продавцю, крім суми заборгованості, пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу, а за прострочення понад 30 (тридцять) днів додатково сплатити штраф у розмірі 7 (семи) відсотків від суми простроченого платежу.

Позивач згідно наданого до позову розрахунку на підставі п. 7.1 Договору в зв'язку з неналежним виконанням відповідачем зобов'язань по Договору в частині оплати отриманого природного газу нарахував та просить суд стягнути з відповідача 7% штрафу в сумі 27298,62 грн. розмір яких є обгрутований у відповідності до вимог Договору та підлягає задоволенню.

За неналежне виконання вимог Договору в частині своєчасної оплати вартості отриманого газу позивач нарахував та просить суд стягнути з відповідача пеню в сумі 7,94 грн. за період з 15.12.2012 року по 20.12.2012 року та пеню в сумі 7853,03 грн. за період з 15.01.2013 року по 04.03.2013 року, - всього 7860,97 грн.

Згідно ч. 3 ст. 83 ГПК України, господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

Враховуючи відсутність негативних наслідків, викликаних простроченням виконання у вигляді заподіяної шкоди, та беручи до уваги не значний період прострочення відповідачем оплати отриманого газу, та враховуючи, що відповідачем здійснюються заходи з погашення існуючої заборгованості, зокрема сплата 08.05.2013 року останнім 100000,00 грн. по платіжному дорученню № 2871 від 08.05.2013 року, та беручи до уваги, що відповідач є соціально значимим теплопостачальним підприємством, та оскільки в матеріалах справи відсутні докази понесення іншими особами збитків, внаслідок порушення відповідачем свого зобов'язання з оплати вартості отриманого за Договором природного газу, та відсутні докази понесення позивачем значних негативних наслідків внаслідок порушення відповідачем свого зобов'язання з оплати вартості отриманого за Договором природного газу, то суд вважає за можливе зменшити розмір пені яка підлягає стягненню з відповідача до 1000,00 грн.

Статтею 625 ЦК України визначено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання за вимогою кредитора, зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми за весь час прострочення.

Згідно наданого позивачем розрахунку розмір 3% річних за період з 15.12.2012 року по 20.12.2012 року складає 1,59 грн. та за період з 15.01.2013 року по 04.03.2013 року розмір 3% річних складає 1570,61 грн. всього розмір 3% річних які позивач просить суд стягнути з відповідача складає 1572,19 грн., які є обґрунтованими відповідно до вимог Закону та Договору та підлягають задоволенню.

Так, згідно наданого до позовної заяви розрахунку позивач просить суд стягнути з відповідача інфляційні в розмірі 779,96 грн. які нараховані на суму заборгованості 388980,23 грн. з застосуванням індексу інфляції 100,2.

Дослідивши розрахунок інфляційних в розмірі 779,96 грн. суд приходить до висновку, що вказані вимоги підлягають частковому задоволенню. Так пунктом 2 Листа Вищого Господарського Суду України "Про практику застосування Вищим господарським судом України у розгляді справ окремих норм матеріального права» № 01-06/928/2012 від 17.07.2012 року (зі змінами та доповненнями) визначено, що згідно з частиною другою статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення.

Сума боргу з урахуванням індексу інфляції повинна розраховуватися, виходячи з індексу інфляції за кожний місяць (рік) прострочення, незалежно від того, чи був в якийсь період індекс інфляції менше одиниці (тобто мала місце не інфляція, а дефляція) (такої думки дотримується Вищий Господарський Суд України у постанові від 05.04.2011 № 23/466).

В силу приписів статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Всупереч вимог ст. 625 ЦК України позивач нарахував та просить суд стягнути з відповідача інфляційні не за весь період прострочення відповідачем виконання зобов'язання за Договором (січень 2013 року - квітень 2013 року), а лише за самостійно вибраний ним період.

Враховуючи вищевикладене суд приходить до висновку, що позовні вимоги щодо стягнення з відповідача інфляційних в розмірі 779,96 грн. підлягають частковому задоволенню з урахуванням вимог ст. 625 ЦК України та вірного визначення періоду нарахування інфляційних за прострочення відповідачем виконання зобов'язання за Договором, а саме за період з січня 2013 року по квітень 2013 року в розмірі 389,20 грн.

Позовні вимоги щодо стягнення з відповідача інфляційних в розмірі 390,76 грн. (779,96 грн. - 389,20 грн.) задоволенню не підлягають.

За таких обставин, суд приходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог.

Частиною 5 ст. 49 ГПК України визначено, що - суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки позовні вимоги задоволені частково, то судові витрати підлягають покладенню на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Заперечення відповідача, щодо нарахування позивачем 3% річних та пені з перериванням строку нарахування є необґрунтованими та судом відхиляються.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 78, п. 1-1 ч. 1 ст. 80, 82-85 ГПК України, господарський суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Провадження у справі в частині стягнення з Обласного комунального підприємства "Миколаївоблтеплоенерго" заборгованості за поставлений природний газ в розмірі 100000,00 грн. припинити.

2. Позовні вимоги задовольнити частково.

3. Стягнути з Обласного комунального підприємства "Миколаївоблтеплоенерго" (54034, м. Миколаїв, вул. Миколаївська, 5-а, відомості про розрахункові рахунки відсутні, ЄДРПОУ 31319242) на користь Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (01001, м. Київ, вул. Б.Хмельницького, 6, р/р 26001601004109 в ПАТ «Промінвест банку України», МФО 300012, ЄДРПОУ 20077720) 289980,23 грн. заборгованості за поставлений природний газ, 1000,00 грн. пені, 389,20 грн. інфляційних, 1572,19 грн. - 3% річних, 27298,62 грн. - 7% штрафу та 8464,50 грн. судового збору.

4. В решті позовних вимог відмовити.

Повний текст рішення складено 10.06.2013 року.

Суддя Н.О. Семенчук