Рішення № 31757821, 10.06.2013, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 10/36/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.06.13 Справа № 908/1726/13

м. Запоріжжя

За позовом: Концерну "Міські теплові мережі" в особі філії Концерну "Міські теплові мережі" Ленінського району, м. Запоріжжя

до відповідача: Приватного підприємця ОСОБА_1, м Запоріжжя

про стягнення 667 грн. 60 коп.

Суддя: Алейникова Т.Г.

Представники сторін:

від позивача - Коновалов Д.В., на підставі довіреності № 33/27 від 03.01.2013 р.;

від відповідача - не з'явився;

У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглядається позовна заява Концерну "Міські теплові мережі" в особі філії Концерну "Міські теплові мережі" Ленінського району, м. Запоріжжя до Приватного підприємця ОСОБА_1, м Запоріжжя про стягнення 667 грн. 60 коп.

Ухвалою від 22.05.2013 порушено провадження у справі, справі присвоєно номер провадження 10/36/13. Судове засідання призначено на 03.06.2013 р. на 09-40 год.

В судове засідання 03.06.2013р. представник відповідача не з'явився, в зв'язку з чим суд ухвалою відклав розгляд справи на 10.06.2013р.

В судовому засіданні представник позивача підтримав вимоги, викладені в позові. Просить стягнути з відповідача суму основного боргу в розмірі 667,60 грн. за спожиту теплову енергію за період квітень 2010р. - квітень 2012р., жовтень 2013 - квітень 2013р., та судовий збір у розмірі 1 720,50 грн.

Представник відповідача в судове засідання 10.06.2013р. вдруге не з'явився, проти позову не заперечив, відзив на позовну заяву та витребувані ухвалами суду по справі документи і матеріали не надав, про поважність причин неявки уповноваженого представника суд не повідомляв.

Згідно з п. 3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Таким чином, суд вважає, що про дату, час та місце розгляду справи № 908/1726/13 відповідач повідомлявся належним чином ухвалою суду від 22.05.2013 р. про порушення провадження у справі № 908/1726/13 та ухвалою суду від 03.06.2013р. про відкладення розгляду справи.

В п. 3.9.2. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. зазначено, що у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

У відповідності до ст. 22 ГПК України, сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

Згідно ст. 75 ГПК України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

За таких обставин, суд визнав за доцільне розглянути справу по суті за наявними в ній матеріалами, яких достатньо для вирішення спору по суті, за відсутністю представника відповідача. За клопотанням представника позивача розгляд справи здійснювався без застосування засобів фіксації судового процесу.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

01.11.2006р. між Концерном "Міські теплові мережі" в особі директора філії Концерну "Міські теплові мережі" Ленінського району (надалі -теплопостачальна організація) та Приватним підприємцем ОСОБА_1 (надалі -споживач) був укладений договір купівлі - продажу теплової енергії в гарячій воді № 100221 (надалі -договір).

Згідно умов договору, теплопостачальна організація зобов'язується відпускати теплову енергію в гарячій воді споживачеві, а споживач зобов'язався прийняти та оплатити надані послуги в терміни та порядку, встановленими умовами договору (п. 1.1. договору).

Відповідно до п.2.1 Договору теплова енергія відпускається споживачу в Гкал згідно з додатком 1 до договору в гарячій воді для опалення та підігріву води.

Позивач в період квітень 2010р. - квітень 2012р., жовтень 2012р. - квітень 2013р. відпустив Відповідачу теплову енергію на суму 667,60 грн.

Теплова енергія відпускалась до викупленого нежитлового приміщення №22, для розміщення магазину по пр. Металургів. 26.

Відповідно до п. 6.2 Договору розрахунковим періодом - є календарний місяць.

Підставою для розрахунків Відповідача з Позивачем, згідно п.6.3 Договору, є рахунок та акт приймання-передачі.

Згідно п. 6.7 Договору Споживач з 10 по 12 число місяця, наступного за розрахунковим, повинен отримати від Теплопостачальної організації за адресою: вул. Щаслива, буд. № 2а, документи за розрахунковий період: рахунок фактуру, акт приймання-передачі теплової енергії, податкову накладну.

Відповідач свої зобов'язання не виконував, за документами не з'являвся. Відповідно до наданих до суду реєстрів відправленої кореспонденції, позивач направивляв на адресу відповідача рахунки, акти приймання - передачі за період квітень 2010р. - квітень 2012р., жовтень 2012р. - квітень 2013р. на загальну суму 667,60 грн.

Відповідно до п. 6.6.1 Договору, Споживач повинен підписати отриманий акт приймання-передачі теплової енергії, оформити його належним чином та повернути на адресу Теплопостачальної організації протягом п'яти днів з дати отримання.

У разі неотримання акту приймання-передачі. або обґрунтованих заперечень в його підписанні, у термін встановлений п. 6.6.1 Договору, акт підписується Теплопостачальною організацією з позначенням про відмову у підписанні його Споживачем, та оформлений таким чином акт вважається погодженим і є підставою для проведення остаточних розрахунків за зазначений в ньому період.

В судовому засіданні було з'ясовано, що відповідач заперечень щодо нарахувань, зазначених у рахунках та актах приймання - передачі теплової енергії на адресу Концерну «МТМ» не надавав, належним чином оформлені акти приймання - передачі теплової енергії за вказаний період не повертав. Таким чином, суд вважає, що відповідач фактично погодився з кількістю спожитої теплової енергії та з сумами нарахованими Позивачем до оплати.

Однак, відповідач свої обов'язки по оплаті згідно умов договору не виконав, внаслідок чого у нього утворилась заборгованість за спожиту теплову енергію в сумі 667,60 грн., що підтверджується матеріалами справи.

Згідно зі ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини.

Відповідно до ст. ст. 6, 626, 627 ЦК України договором є домовленість сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Взаємовідносини, які виникають в процесі продажу і купівлі теплової енергії регулюються Законом України "Про теплопостачання", Правилами користування тепловою енергією, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 3 жовтня 2007р. №1198 (далі -Правила), які чинні на території України, визначають взаємовідносини між теплопостачальними організаціями та споживачами теплової енергії та є обов'язковими для виконання ними (п.1, 2 Правил).

Згідно з п. 4. зазначених Правил, користування тепловою енергією допускається лише на підставі договору купівлі - продажу теплової енергії між споживачем і теплопостачальною організацією, крім підприємств, що виробляють та використовують теплову енергію для цілей власного виробництва.

Відповідно до статті 714 ЦК України, за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.

Згідно зі ст.ст. 985, 986 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та Кодексу, одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.

Згідно ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 19 Закону України "Про теплопостачання" споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію.

Статтею 24 Закону України "Про теплопостачання" та п. 40 Правил встановлено, що споживач теплової енергії зобов'язаний додержуватися вимог договору та нормативно-правових актів.

Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з ст. ст. 22, 33, 34 Господарського процесуального кодексу України сторони зобов'язані вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на обґрунтування своїх вимог та заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтвердженні певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Враховуюче вищевикладене та той факт, що на момент розгляду спору по суті відповідач не надав доказів належного виконання своїх зобов'язань вимога позивача про стягнення 667,60 грн. суми основного боргу по договору є обґрунтованою та підлягає задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача, оскільки з його вини спір доведений до суду.

Керуючись. ст. 49, 75, 82, 84 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Приватного підприємця ОСОБА_1, 69104, АДРЕСА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_1) на користь Концерну «Міські теплові мережі», 69091 м. Запоріжжя бул. Гвардійський, 137 (на поточний рахунок зі спеціальним режимом використання № 26030301001951 у Філії - Запорізьке обласне управління ПАТ «Державний ощадний банк України» , код МФО 313957, код ЄДРПОУ 32121458) основний борг в розмірі 667 (шістсот шістдесят сім) грн. 60 коп. та 1 720 (одну тисячу сімсот двадцять) грн. 60 коп. судового збору. Видати наказ.

Суддя Т.Г. Алейникова

Рішення оформлено та підписано 11.06.2013р.