Ухвала суду № 31756926, 06.06.2013, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-9540/12/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Григорович П.О. Суддя-доповідач: Кучма А.Ю.

У Х В А Л А

Іменем України

06 червня 2013 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

Головуючого-судді: Кучми А.Ю.

суддів: Аліменка В.О., Безименної Н.В.

при секретарі: Козловій І.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва Державної податкової служби на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 03.10.2012 у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Щаслива родина» до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва Державної податкової служби про визнання незаконним та скасування податкового повідомлення-рішення №0002851510 від 17.02.2012, -

В С Т А Н О В И Л А:

ТОВ «Щаслива родина» звернулось до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до ДПІ у Голосіївському районі м. Києва ДПС про визнання незаконним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0002851510 від 17.02.2012.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 03.10.2012 вищевказаний адміністративний позов задоволено.

Не погоджуючись з судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції як таку, що постановлена з порушенням норм матеріального права, та ухвалити нову, якою у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду - без змін.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Суд першої інстанції дійшов висновку про задоволення позовних вимог, з чим погоджується колегія суддів з огляду на наступне.

Судом першої інстанції встановлено, що Державною податковою інспекцією у Голосіївському районі м. Києва проведена камеральна перевірка податкової звітності позивача з податку на прибуток підприємств за період: другий квартал 2011 року.

По результатам проведеного контрольного заходу, суб'єктом владних повноважень складено акт камеральної перевірки податкової звітності з податку на прибуток № 3676/15-127/35380656 від 03.11.2011.

Згідно акту перевірки, позивачем в уточнюючій декларації з податку на прибуток за 2 квартал 2011 року № 2755-VI від 03.08.2011 неправомірно визначено р. 06.6 декларації (від'ємне значення об'єкту оподаткування попереднього звітного (податкового) періоду), що призвело до завищення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток на суму 13525,00 грн., тобто встановлено порушення п. 3 підрозділу 4 розділу ХХ Податкового кодексу України.

За наслідками зафіксованих актом перевірки порушень, відповідачем винесено спірне податкове повідомлення рішення: № 0002851510 від 17.02.2012 у розмірі 13525,00 грн.

Так, відповідно до пункту 150.1 статті 150 Податкового кодексу України якщо за результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками податкового року є від'ємне значення, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до витрат першого календарного кварталу наступного податкового року.

Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками півріччя, трьох кварталів та року здійснюється з урахуванням зазначеного від'ємного значення попереднього року у складі витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.

Пункт 3 підрозділу 4 розділу ХХ «Перехідні положення»Податкового кодексу України встановлює, що пункт 150.1 статті 150 Кодексу застосовується у 2011 році з урахуванням такого: якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками першого кварталу 2011 року є від'ємне значення, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до витрат другого календарного кварталу 2011 року.

Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками другого, другого і третього кварталів, другого - четвертого кварталів 2011 року здійснюється з урахуванням від'ємного значення, отриманого платником податку за перший квартал 2011 року, у складі витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.

За даними декларації з податку на прибуток підприємств за І квартал 2011 року в рядку 08 позивачем зазначено від'ємний об'єкт оподаткування на рівні - 19062,00 грн.

Таке від'ємне значення сформувалось, зокрема, у зв'язку із наявністю від'ємного значення об'єкта оподаткування попереднього податкового року в сумі 13525,00 грн. та 5537,00 грн. - збитків, сформованих за результатами першого кварталу 2011 року.

Від'ємне значення об'єкта оподаткування за І квартал 2011 року у розмірі - 19062,00 грн. перенесено до рядка 06.6 декларації з податку на прибуток підприємства за ІІ квартал 2011 року.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що відповідачем при визначенні від'ємного значення об'єкта оподаткування за ІІ квартал 2011 року не враховано від'ємне значення об'єкта оподаткування попереднього податкового року в сумі 13525,00 грн.

Отже, від'ємне значення об'єкта оподаткування попереднього податкового року у розмірі 13525,00 грн. підлягає включенню до витрат ІІ кварталу 2011 року.

Згідно пункту 1 розділу XIX "Прикінцеві положення" Податкового кодексу України, розділ ІІІ Податкового кодексу України -"Податок на прибуток підприємств" набирає чинності з 01.04.2011.

Пункт 1 підрозділу 4 розділу ХХ "Перехідні положення" Податкового кодексу України визначає, що розділ III цього Кодексу застосовується під час розрахунків з бюджетом починаючи з доходів і витрат, що отримані і проведені з 01 квітня 2011 року, якщо інше не встановлено цим підрозділом.

Відповідно до пункту 2 підрозділу 4 розділу ХХ "Перехідні положення" Податкового кодексу України, з дати набрання чинності розділом III цього Кодексу платники податку на прибуток підприємств складають наростаючим підсумком та подають декларацію з податку на прибуток за такі звітні податкові періоди: другий квартал, другий і третій квартали та другий - четвертий квартали 2011 року.

До набрання чинності розділом ІІІ Податкового кодексу України, питання оподаткування податком на прибуток регулювалось Законом України "Про оподаткування прибутку підприємств".

Тому, колегія суддів доходить аналогічного з судом першої інстанції висновку про те, що під час розрахунків з бюджетом щодо доходів і витрат, отриманих і проведених до 01.04.2011, в тому числі за І квартал 2011 року (з 01.01.2011 по 31.03.2011) мають застосовуватись відповідні норми Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", а такі розрахунки відображаються в декларації з податку на прибуток підприємства, форма та порядок складання якої затверджено наказом Державної податкової адміністрації України № 143 від 29.03.2003.

Стаття 6 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» визначає порядок врахування від'ємного значення об'єкта оподаткування у результатах наступних податкових періодів.

У 2010 році норми пункту 6.1 Закону діють з урахуванням особливостей, встановлених пунктом 22.4 статті 22 цього Закону.

Згідно з пунктом 22.4 статті 22 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" у 2010 році у складі валових витрат платника податку враховується 20 відсотків суми від'ємного значення об'єкта оподаткування з податку на прибуток, яке утворилося станом на 01 січня 2010 року.

У 2011 році сума від'ємного значення, яка відповідно до абзацу першого цього пункту не була врахована у складі валових витрат, та від'ємне значення об'єкта оподаткування, яке виникло у 2010 році, підлягають включенню до складу валових витрат у порядку, встановленому статтею 6 цього Закону, без обмежень, встановлених цим пунктом.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що від'ємне значення об'єкта оподаткування, яке виникло у 2010 році, підлягає включенню платником податку до складу валових витрат І кварталу 2011 року без обмежень. Враховуючи, що від'ємне значення об'єкта оподаткування виникає фактично у разі перевищення валових витрат над валовими доходами, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що від'ємне значення об'єкту оподаткування за І квартал 2011 року без урахування суми від'ємного значення об'єкта оподаткування за 2010 рік утворитись не могло. Суми від'ємного значення об'єкта оподаткування за 2010 рік включались до фінансового результату І кварталу 2011 року не самі по собі, а в складі валових витрат за І квартал 2011 року, а їх виключення зі складу валових витрат не передбачено ні Законом України "Про оподаткування прибутку підприємств", ні Податковим кодексом України.

З аналізу первинних бухгалтерських документів порушень математичного змісту при формуванні позивачем валових витрат за І квартал 2011 року відповідачем не виявлено.

Під час розгляду справи в суді першої інстанції відповідач не заперечував проти правомірності формування позивачем від'ємного значення об'єкта оподаткування за І квартал 2011 року.

Судом першої інстанції вірно зазначено, що відповідачем при складанні акту перевірки помилково зазначено суму неправомірно завищеного від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток в сумі 19062,00 грн., в той час як згідно доказів, наявних в матеріалах справи (належним чином завірені копії податкових декларацій за 2010 рік, 1 кв. 2011року, 2 кв. 2011 року судом встановлено, що від'ємне значення об'єкта оподаткування податком на прибуток складає 13525,00 грн., що знайшло своє відображення саме в спірному податковому повідомленні-рішенні.

За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що позивач включаючи до складу валових витрат І кварталу 2011 року суму валових витрат у вигляді від'ємного значення об'єкта оподаткування попереднього 2010 року, діяв у відповідності до вимог пункту 6.1 статті 6 та пункту 22.4 статті 22 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", а з набранням чинності розділом ІІІ Податкового кодексу України правомірно врахував суму від'ємного значення, яке утворилось в І кварталі 2011 року, при заповненні податкової декларації з податку на прибуток підприємств за ІІ квартал 2011 року.

Відповідач не може на власний розсуд виключати з декларації ті чи інші показники або періоди обліку фінансових результатів, які позивач повинен відобразити, оскільки це матиме наслідком перекручення та спотворення даних бухгалтерського та податкового обліку юридичної особи.

Питання по віднесенню витрат понесених в 2010 році до валових апелянтом знято у судовому засіданні суду апеляційної інстанції, оскільки може бути вирішене виключно у разі проведення виїзної перевірки, у той час, як оскаржуване повідомлення рішення винесене за наслідками невиїзної камеральної перевірки на підставі податкових декларацій та без дослідження первинних документів..

Таким чином, колегія суддів доходить аналогічного з судом першої інстанції висновку, що зменшення відповідачем суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток позивача за ІІ квартал 2011 року у розмірі 13525,00 грн. є помилковим, а податкове повідомлення-рішення № 0002851510 від 17.02.2012 підлягає скасуванню.

З урахуванням вище викладеного та приписів ст. 159 КАС України, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається.

Керуючись ст. ст. 159, 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва Державної податкової служби - залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 03.10.2012 - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядок і строки, визначені ст. 212 КАС України.

Повний текст ухвали виготовлено: 11.06.2013.

Головуючий-суддя: А.Ю. Кучма

Судді: В.О. Аліменко

Н.В. Безименна

Головуючий суддя Кучма А.Ю.

Судді: Аліменко В.О.

Безименна Н.В.