Постанова № 31756920, 10.06.2013, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 червня 2013 р. Справа №805/6576/13-а

Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови: 12:13 год.

Донецький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Логойди Т.В.,

секретар судового засідання Бікшиєва О.М.,

з участю представників позивача Кравченко О.П., Симонової О.А. та Сапліної Н.В., представників відповідача Завізної О.О. та Гурського Г.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом комунального закладу «Маріупольська міська лікарня №2» до Державної фінансової інспекції в Донецькій області про визнання неправомірними дій, визнання протиправною та скасування вимоги в частині,

в с т а н о в и в :

У травні 2013 року комунальний заклад «Маріупольська міська лікарня №2» звернувся до суду з вказаним адміністративним позовом, в якому зазначав, що Маріупольською об'єднаною державною фінансовою інспекцією (далі - Держфінінспекція) проведено планову ревізію фінансово-господарської діяльності закладу за період з 01 вересня 2011 року по 31 січня 2013 року, за результатами якої складено акт від 18 квітня 2013 року №05-860/012, яким встановлено завищення посадового окладу начальника відділу матеріально-технічного забезпечення ОСОБА_7 у період з 01 вересня 2011 року по 31 грудня 2012 року на суму 10488,62 грн., покриття видатків, пов'язаних з наданням платних послуг, за рахунок коштів загального фонду кошторису на суму 116277,15 грн., а саме: оплата праці фізичних осіб та комунальні послуги, які підлягали оплаті за рахунок коштів спеціального фонду, джерелом надходжень якого являється надання платних послуг лікарнею, до вартості яких входить заробітна плата та нарахування на неї, оплата комунальних послуг. Так, загальна сума виплаченої за рахунок коштів загального фонду заробітної плати медичним працівникам лікарні, які надають платні послуги, за перевіряємий період становила 97917,60 грн., оплата теплопостачання - 13586,09 грн., оплата водопостачання і водовідведення - 1101,57 грн., оплата електроенергії - 3121,13 грн., оплата інших комунальних послуг - 550,76 грн., що разом складає 116277,15 грн. Таким чином, Держфінінспекцією зроблено висновок, що за ревізуємий період позивачем здійснено покриття видатків із надання платних послуг за рахунок коштів загального фонду кошторису у сумі 116277,15 грн., що є порушенням пунктів 23, 46, 49 Порядку складання, розгляду, затвердження та основних вимог до виконання кошторисів бюджетних установ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2002 року № 228.

На акт ревізії позивачем подані заперечення, а 24 квітня 2013 року від відповідача отримані висновки на заперечення, які ним не прийняті.

На підставі акту прийнято вимогу від 25 квітня 2013 року № 26-01-34/722 щодо усунення виявлених ревізією порушень, згідно з якою позивачу необхідно вжити заходи щодо відшкодування зайвих грошових виплатах у сумі 10488,62 грн. та зайвого нарахування та перерахування коштів до державних цільових фондів у сумі 3807,37 грн., відшкодувати зайві грошові виплати у сумі 1185,86 грн. внаслідок не проведення зміни тарифного розряду та відповідно посадового окладу працівників закладу, незаконних видатків із надання платних послуг за рахунок коштів загального фонду кошторису в сумі 116277,15 грн., у зв'язку з чим застосована фінансова санкція у вигляді зменшення бюджетних асигнувань в сумі 116277,15 грн.

З вимогою не погоджувався, посилаючись на те, що ОСОБА_7 займала посаду начальника відділу матеріально-технічного забезпечення з 15 лютого1993 року по 31 грудня 2012 року та мала стаж роботи 19 років 10 місяців з матеріально-технічного забезпечення. На вказану посаду, яка була передбачена штатним розписом на 1 січня 1993 року, призначена наказом головного лікаря Міської лікарні № 2 МСЧ комбінату «Азовсталь» від 15 лютого 1993 року №81-к. ОСОБА_7 нараховувалась та виплачувалася заробітна плата за весь період знаходження у трудових відносинах з роботодавцем, в тому числі в ревізуємий період, згідно з первинними бухгалтерськими документами, табелем обліку робочого часу, графіками роботи, шатними розписами за відповідні роки, тарифікаційними списками за кожний рік.

На час прийняття ОСОБА_7 на вказану посаду колишній головний лікар ОСОБА_8 скористався п.18 підрозд. «Загальні положення Довідника кваліфікаційних характеристик професій працівників» Довідника кваліфікаційних характеристик професій працівників, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 29 грудня 2004 року № 336, яким було визначено, що особи, які не мають професійної освіти або стажу роботи, що встановлені кваліфікаційними вимогами, але мають достатній практичний досвід і якісно та в повному обсязі виконують доручені роботи, у виняткових випадках можуть бути зараховані (призначені) на відповідні роботи (посади). Вказаний Довідник імперативної норми щодо заборони прийняття на посаду особи, яка не відповідає кваліфікаційним вимогам, не містив. Крім того, п. 11 підрозд. «Загальні положення Довідника кваліфікаційних характеристик професій працівників» вказаного Довідника встановлено, що особи, які не мають відповідної освіти або стажу роботи, встановлених кваліфікаційними вимогами, але мають достатній практичний досвід та успішно виконують у повному обсязі покладені на них завдання та обов'язки, можуть бути, як виняток, залишені на займаній посаді або призначені на відповідні посади за рекомендацією атестаційної комісії.

31 грудня 2012 року ОСОБА_7 особисто подала заяву про переведення її з вказаної посади на посаду агента з постачання, що підтверджується записом в трудової книжки працівника.

Щодо покриття видатків спеціального фонду за рахунок коштів загального на суму 116277,15 грн., то отримані грошові кошти за ревізуємий період за цими договорами про надання платних медичних послуг є власними надходженнями, які були зараховані до спеціального фонду відповідного напрямку, що підтверджується звітами ф. 4-1, які в подальшому були використані на забезпечення господарської діяльності закладу, що в свою чергу не може трактуватись як порушення бюджетного законодавства або інших нормативно-правових актів.

Держфінінспекція дійшла помилкового висновку, що грошові кошти у розмірі 116277,15 грн. отримані від страхових компаній повинні бути використані перш за все на заробітну плату всіх штатних медичних працівників лікарні.

Так, видатки пов'язані з виконанням основних функцій працівників, а саме заробітна плата, нарахування на заробітну плату, комунальні послуги в період з 01 вересня 2011 року по 31 січня 2013 року позивачем в повному обсязі забезпечені видатками загального фонду, що підтверджується звітами про надходження та виконання коштів загального фонду (форма №2м) за 2011 та 2012 роки, де сума фактичних видатків на заробітну плату та енергоносії повністю забезпечена бюджетними призначеннями загального фонду.

Таким чином, наданий відповідачем розрахунок сум покриття спеціального фонду за рахунок загального на оплату праці медичним працівникам лікарні, комунальні послуги, за договорами про надання медичних послуг за вказаний період вважав безпідставним та необґрунтованим.

Згідно з п. 23, 46, 49 Порядку складання, розгляду, затвердження та основні вимоги до виконання кошторисів бюджетних установ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2002 року №228, видатки спеціального фонду кошторису за рахунок власних надходжень плануються у такій послідовності: за встановленими напрямами використання, на погашення заборгованості установи з бюджетних зобов'язань за спеціальним та загальним фондом кошторису та на проведення заходів, пов'язаних з виконанням основних функцій, які не забезпечені (або частково забезпечені) видатками загального фонду.

Штатним розписом закладу на 2011-2012 роки відповідно не передбачені посади медичних працівників, які надають платні медичні послуги та не визначений час на їх виконання, що є підставою стверджувати про помилковість висновків відповідача щодо покриття витрат із спеціального фонду на заробітну плату усім медичним працівникам лікарні.

Жодною правовою нормою не визначено обов'язку включення до видатків спеціального фонду витрат на виплату заробітної плати працівникам бюджетних установ, які надають платні послуги. Також не передбачено здійснення виплати заробітної плати частково із загального фонду, а частково із спеціального фонду бюджету. У зв'язку з наведеним вважав, що джерелом оплати праці медпрацівників закладу, які перебувають в трудових відносинах з позивачем відповідно до штатного розкладу, повинні бути доходи загального фонду, а не спеціального фонду бюджету, а тому п. 5 вимоги Держфінінспекції про застосування фінансової санкції щодо зменшення бюджетних асигнувань у сумі 116 277,15 грн. вважав протиправним і таким, що підлягає скасуванню.

Порушень бюджетного законодавства, що визначені п. 4 ч. 1 ст. 117 Бюджетного кодексу України, які могли би бути підставою для застосування фінансової санкції у вигляді зменшення бюджетних асигнувань, не вчиняв, що і в акті ревізії не зазначено.

Позивач після уточнення позовних вимог просив:

- визнати неправомірними дії Державної фінансової інспекції в Донецькій області (структурний підрозділ - Маріупольська об'єднана державна фінансова інспекція), які полягають у встановленні під час ревізії порушення закону, а саме завищення посадового окладу начальника відділу матеріально технічного забезпечення на суму 10488,62 грн., зайвого нарахування та перерахування коштів до державних цільових фондів на суму 3807,37 грн., покриття видатків спеціального фонду за рахунок загального на суму 116277,15 грн.;

- визнати протиправними та скасувати п.п 2.1, 2.2, 2.3 п. 2, п.п. 3.1, 3.2, 3.3. п. 3, п. 5 вимоги Маріупольської об'єднаної державної фінансової інспекції - структурного підрозділу Державної фінансової інспекції в Донецькій області від 25 квітня 2013 року №26-01-34/722.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 29 травня 2013 року допущено заміну первинного відповідача Маріупольської об'єднаної державної фінансової інспекції належним відповідачем - Державною фінансовою інспекцією в Донецькій області.

В судовому засіданні представники позивача підтримали позовні вимоги, пояснили, що порушення, яке відображене в п. 2 вимоги, заклад не вчиняв, оскільки враховуючи достатній практичний досвід роботи та успішне виконання у повному обсязі покладених завдань та обов'язків ОСОБА_7 як виняток була залишена на займаній посаді начальника відділу матеріально-технічного забезпечення за рекомендацією атестаційної комісії, що відповідає пункту 11 підрозд. «Загальні положення Довідника кваліфікаційних характеристик професій працівників» Довідника кваліфікаційних характеристик професій працівників, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 29 грудня 2004 року № 336.

Порушення, яке відображене в п. 3 вимоги, в повному обсязі усунуто в ході ревізії ще до складання відповідачем вимоги, шляхом утримання відповідних сум із заробітних плат працівників закладу на підставі їх власних заяв, що також підтверджується розрахунковими листками на відповідних працівників за лютий та березень 2013 року і меморіальними ордерами №5 за лютий та березень 2013 року.

Щодо порушення, яке відображено в п. 5 вимоги, то винагорода, яку отримував позивач від страхових компаній, не є платною послугою, а тому й не містить калькуляції, так як для того, щоб надавати платні послуги потрібні, насамперед, фахівці, які будуть виконувати ці послуги, але ні на час перевірки, ні в наступний час, трудових договорів на виконання окремо платних послуг не укладалося. Ніде в медичній документації не вказаний час, який штатний працівник лікарні витратив окремо на надання платних послуг. Усі послуги, надані фахівцями у межах основної діяльності, без затрат додаткового часу. Усі пацієнти перебували на лікуванні за станом здоров'я за направленнями лікарів, або госпіталізовані при наданні невідкладної медичної допомоги, незалежно від того, застраховані чи ні. Кожний громадянин має право на медичну допомогу згідно з Конституцією України, а комунальний заклад «Маріупольська міська лікарня № 2» згідно з ліцензією має право надавати цю медичну допомогу. Так як позивач є бюджетним закладом, то всі видатки на його забезпечення виділяються з місцевого бюджету, у тому числі на заробітну плату та оплату енергоносіїв у повному обсязі, і для забезпечення цих видатків закладу не потрібно надавати платні послуги, які потрібно калькулювати згідно з видатками на надання цих послуг. Медична допомога в державних та комунальних закладах охорони здоров'я надається громадянам безоплатно за рахунок коштів відповідного бюджету. Кожний громадянин згідно закону повинен отримати медичну послугу, яка відповідає сучасним вимогам до її якості, ефективності та безпеки. Прейскуранти цін та тарифи, на які містяться посилання в договорах про надання платних медичних послуг і в акті ревізії, дійсно не складатися, оскільки послуги по цим договорам виконувалися штатними працівниками закладу в межах їх заробітної плати, встановленої штатним розкладом, зарплата їм виплачувалася із загального фонду, що відповідало вимогам законодавства. Позаштатних працівників, з якими були би оформлені трудові договори, і які могли би отримувати зарплату із спеціального фонду, у закладу не було. У зв'язку з цим кошти, які надходили на рахунок спеціального фонду від надання платних медичних послуг, з цього рахунку спрямовувалися на витрати які не забезпечені або частково забезпечені видатками загального фонду для здійснення основної діяльності закладу, що відображено в звітах про надходження і використання коштів, отриманих як плата за послуги форми №4-1м за 2011 рік, за 2012 рік, за січень 2013 року, кошторисі на 2012 рік.

Представники позивача просили задовольнити позов.

Представники відповідача в судовому засіданні проти позову заперечували в частині, що стосується оскаржених пунктів 3 та 5 вимоги від 25 квітня 2013 року № 26-01-34/722, та зазначали, зокрема, що на підставі виявлених порушень вимог законодавства щодо позивача правомірно винесено вимогу про їх усунення. При проведенні ревізії фінансово-господарської діяльності позивача керувалися законодавством України та Методичними рекомендаціями, затвердженими наказом Державної фінансової інспекції України від 14 грудня 2011 року №90, які є внутрішнім документом і не є нормативно-правовим актом.

Так, в ході ревізії фінансово-господарської діяльності комунального закладу «Маріупольської міської лікарні №2» встановлено порушення п. 3.3 розділу «Загальні положення Довідника кваліфікаційних характеристик професій працівників» випуску 1 «Професії працівників, що є загальними для всіх видів економічної діяльності» Довідника кваліфікаційних характеристик професій працівників, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 29 грудня 2004 року № 336, яким посаду «начальник відділу матеріально-технічного забезпечення» віднесено до професійної групи «Керівники», кваліфікаційними вимогами визначена вимога щодо повної вищої освіти з освітньо-кваліфікаційним рівнем магістр, спеціаліст. Згідно з. 45 підрозділу «Керівники» вказаного Довідника кваліфікаційними вимогами до професії «начальник відділу матеріально-технічного забезпечення» є наявність повної вищої освіти відповідного напряму підготовки (магістр, спеціаліст); для магістра - без вимог до стажу роботи, спеціаліста - стаж роботи за професією начальника відділу матеріально-технічного забезпечення - не менше 2 років. Відповідно до п. 1 розділу «Загальні положення Довідника кваліфікаційних характеристик професій працівників» вказаного Довідника Довідник є нормативним документом, обов'язковим з питань управління персоналом на підприємствах, в установах і організаціях усіх форм власності та видів економічної діяльності. При відсутності напряму підготовки (магістр, спеціаліст), при відсутності стажу роботи за професією начальника відділу матеріально-технічного забезпечення всупереч названим вимогам Довідника ОСОБА_7 прийнято на посаду начальника відділу матеріально-технічного забезпечення з відповідним посадовим окладом замість прийому на посаду агента з постачання, яка є трохи нижчою у цьому відділі. Пункт 11 підрозд. «Загальні положення Довідника кваліфікаційних характеристик професій працівників» Довідника кваліфікаційних характеристик професій працівників, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 29 грудня 2004 року № 336, яким встановлено, що особи, які не мають відповідної освіти або стажу роботи, встановлених кваліфікаційними вимогами, але мають достатній практичний досвід та успішно виконують у повному обсязі покладені на них завдання та обов'язки, можуть бути, як виняток, залишені на займаній посаді або призначені на відповідні посади за рекомендацією атестаційної комісії, можливо застосувати було би застосувати за наявності відповідного рішення атестаційної комісій. Між тим під час проведення ревізії начальник відділу кадрів комунального закладу «Маріупольської міської лікарні №2» пояснив, що такого рішення не існує. Виходячи з цього, прийом на посаду ОСОБА_7 не відповідає критеріям, які надаються для призначення на посаду начальника відділу матеріально-технічного забезпечення.

У акті ревізії та у вимозі допущено описку - помилково вказано на порушення позивачем п. 10 підрозд. «Професіонали» Довідника кваліфікаційних характеристик професій працівників, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 29 грудня 2004 року № 336, тоді як позивачем порушено п. 45 (начальник відділу матеріально-технічного постачання) підрозд. «Кваліфікаційні характеристики керівників».

Щодо порушення, яке відображене в п. 3 вимоги від 25 квітня 2013 року № 26-01-34/722, то воно усувалося в ході ревізії. Так, вказані в акті та у вимозі суми були зазначені відповідно до пояснень бухгалтера позивача, а особами, які проводили перевірку, самостійно не перевірялися.

В ході ревізії фінансово-господарської діяльності комунального закладу «Маріупольська міська лікарня №2» позивачем надано договори про надання медичних послуг застрахованим особам. Кошти отримані від страхових компаній відображаються за даними форми № 4-1 «Звіт про надходження і використання коштів, отриманих як плата за послуги» по договорам страхування, тобто класифікуються до першої групи підгрупа 1 - плата за послуги, що надаються бюджетними установами згідно з їх основною діяльністю.

До ревізії надані акти про надану медичну допомогу по закінченим страховим випадкам за період з 01 вересня 2011 року по 31 січня 2013 року, в яких вказано інформацію про осіб, із зазначенням діагнозу та визначенням вартості їх лікування та утримання у медичному закладі по осібно. Згідно з даними бухгалтерського обліку страховим компаніям до сплати пред'явлено витрат на загальну суму 122397 грн., в яку включено витрати на лікарські препарати лікарні, видатки на харчування, інші потреби (м'який інвентар, ведення справи, преміювання, капітальні вкладення, енергоносії). Внаслідок недотримання вимог п. 6 ст.45, ст. 13 Бюджетного кодексу України, р. 1 Постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження переліку платних послуг, які надаються в державних закладах охорони здоров'я та вищих медичних закладах освіти» від 17 вересня 1996 року № 1138, п. 2 Програми подання громадянам гарантованої державою безоплатної медичної допомоги, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 11 липня 2002 року № 955, позивачем проведено надання платних послуг без наявності калькуляції витрат за період з 01 вересня 2011 по 31 січня 2013 на загальну суму 122397 грн.

Пунктом 4 ст. 13 Бюджетного кодексу України визначено, що надходження бюджетних установ від надання платних послуг використовуються за відповідними напрямами на організацію зазначених видів діяльності та відшкодування витрат, пов'язаних з наданням цих послуг. Також, п. 49 Порядку складання, розгляду, затвердження та основні вимоги до виконання кошторисів бюджетних установ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2002 року №228, передбачено, що планування та проведення видатків спеціального фонду кошторису за рахунок власних надходжень здійснюється у такій послідовності: за встановленими напрямами використання, на погашення заборгованості установи з бюджетних зобов'язань за спеціальним та загальним фондом кошторису та на проведення заходів, пов'язаних з виконанням основних функцій, які не забезпечені (або частково забезпечені) видатками загального фонду.

Тобто, за період з 01 вересня 2011 року по 31 грудня 2012 року кошти, отримані від надання платних медичних послуг, правильно поступили на рахунок спеціального фонду, однак з цього рахунку вони не спрямовувались на відшкодування витрат, пов'язаних з наданням цих послуг, а саме не спрямовувалися в порядку черговості: на виплату заробітної плати позаштатним медичним працівникам, які надавали такі послуги, на комунальні послуги, а спрямовувалися на наступні потреби: на текучий ремонт, придбання інвентарю та інше, що відображено в довідці ф. 4-1. Вказане призвело до покриття видатків спеціального фонду за рахунок коштів загального на суму 116277,15 грн.

Представник відповідача Завізна О.О., яка проводила ревізію позивача та складала розрахунок вказаної суми (а.с. 134), також пояснила, що наявність у позивача трудових договорів з позаштатними працівниками під час ревізії не встановлено.

Розрахунок суми 116277,15 грн. суб'єктом владних повноважень проведено не на підставі доказів чи нормативно-правових актів, а на власний розсуд. Підставою для зменшення бюджетних асигнувань на вказану суму стало порушення позивачем п. 40 ч. 1 ст. 116 Бюджетного кодексу України, тобто інші випадки порушення бюджетного законодавства учасником бюджетного процесу.

Порушення позивачем бюджетного законодавства, що визначені п.п. 24, 29 та 38 ч. 1 ст. 116 Бюджетного кодексу України, а саме: «п.24) нецільове використання бюджетних коштів; п.29) здійснення видатків бюджету чи надання кредитів з бюджету без встановлених бюджетних призначень або з їх перевищенням всупереч цьому Кодексу чи закону про Державний бюджет України; п.38) здійснення видатків на утримання бюджетної установи одночасно з різних бюджетів всупереч цьому Кодексу чи закону про Державний бюджет України.» - в ході ревізій не встановлено.

В передостанньому судовому засіданні представники відповідача пояснили, що підставою для зменшення бюджетних асигнувань на суму 116277,15 грн. стало все ж таки порушення позивачем п. 24 ч. 1 ст. 116 Бюджетного кодексу України, тобто нецільове використання бюджетних коштів. В акті ревізії порушення не зафіксовано.

Факт застосування щодо відповідача фінансової санкції у вигляді зменшення бюджетних асигнувань в сумі 116277,15 грн., який вимагалося прийняти до відому п. 5 вимоги, на час винесення вимоги не відбувся. Пункт 5 вимоги носить інформаційний характер.

Також уточнили, що пп. 2.3 п. 2 вимоги вимагалося стягнути з особи, винної у зайвих грошових виплатах коштів у сумі 10488,62 грн., кошти саме у порядку та розмірах встановлених ст.ст. 133-136 Кодексу законів про працю України.

Представники відповідача просили в задоволенні позову відмовити.

Судом встановлено, що Маріупольською об'єднаною державною фінансовою інспекцією, яка є структурним підрозділом Державної фінансової інспекції в Донецькій області відповідно до п. 7.3.2.1 Плану контрольно-ревізійної роботи Маріупольської об'єднаної державної фінансової інспекції на І квартал 2013 року, на підставі направлень на проведення ревізії від 26 лютого 2013 року №40 та 41, від 18 березня 2013 року №49, програми ревізії, виданих начальником Маріупольської об'єднаної державної фінансової інспекції, проведено планову ревізію фінансово-господарської діяльності комунального закладу «Маріупольська міська лікарня №2» (рішенням Маріупольської міської ради від 18 грудня 1996 року №345/5 міська лікарня №2 МСЧ «Азовсталь» перейменована в комунальний заклад «Маріупольська міська лікарня №2») за період з 01 вересня 2011 року по 31 січня 2013 року, за результатами якої складено акт від 18 квітня 2013 року №05-860/012.

Ревізією фінансово-господарської діяльності позивача в ході звіряння трудових книжок працівників адміністративно-управлінського персоналу та спеціалістів з табелями обліку робочого часу, розрахунковими відомостями, даними штатних розписів в частині відповідності кількості штатних одиниць з розрізі посад фактично зайнятими, також відповідності прізвищ та посад за записами у трудових книжкам, даним табелів, встановлено, що протягом періоду, що перевірявся, ОСОБА_7 з 01 вересня 2011 року по 31 грудня 2012 року працювала на посаді начальника відділу матеріально-технічного забезпечення, а з 01 січня 2013 року по 31 січня 2013 року - на підставі особистої заяви переведена на посаду агента з постачання, в той час як заробітна плата їй була нарахована виходячи з вищого окладу - з окладу начальника відділу матеріально-технічного забезпечення.

Ревізією встановлено факт завищення посадового окладу начальнику відділу матеріально-технічного забезпечення ОСОБА_7 в період з 01 вересня 2011 року по 31 січня 2013 року на суму 10488,62 грн. внаслідок не відповідності даних працівника кваліфікаційним вимогам для обіймання посади з 01 вересня 2011 року по 31 грудня 2012 року.

Так, актом ревізії встановлено, що ОСОБА_7 на посаду начальника відділу матеріально-технічного забезпечення призначена наказом головного лікаря міської лікарні №2 МСЧ комбінату «Азовсталь» (натепер - комунальний заклад «Маріупольська міська лікарня №2») від 15 лютого 1993 року №81-к при відсутності відповідного напряму підготовки магістр чи спеціаліст (в особовій справі є дані щодо отримання середньої освіти, підтвердження отримання будь-якої вищої освіти відсутнє), при відсутності стажу роботи за професією агента з постачання всупереч п. 3.3 розділу «Загальні положення Довідника кваліфікаційних характеристик професій працівників» Випуску 1 «Професії працівників, що є загальними для всіх видів економічної діяльності» Довідника кваліфікаційних характеристик професій працівників, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 29 грудня 2004 року № 336, яким до складу професійної групи «Керівники», включена професія «начальник відділу матеріально-технічного забезпечення», кваліфікаційними вимогами щодо якої є вимога щодо повної вищої освіти з освітньо-кваліфікаційним рівнем магістр, спеціаліст. Так, п. 45 підрозділу «Керівники» передбачено наявність повної вищої освіти (магістр, спеціаліст) стаж роботи з матеріально-технічного забезпечення - не менше 2 років.

Вказаним порушено п. 10 підрозд. «Професіонали» Довідника кваліфікаційних характеристик професій працівників, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 29 грудня 2004 року № 336, ст. 1 Закону України «Про оплату праці» в частині того, що розмір заробітної плати залежить від складності виконуваної роботи, професійно-ділових якостей працівника, результатів його праці, що призвело до зайвого нарахування та перерахування коштів до державних цільових фондів (єдиного соціального внеску) на суму 3807,37 грн. (КФК 080101, КЕКВ 1120, загальний фонд, з 01 вересня 2011 року по 31 січня 2011 року - 662,11 грн., з 01 січня 2012 року по 31 грудня 2012 року - 2961,58 грн., КФК 080101 КЕКВ 2120 загальний фонд з 01 січня 2013 року по 31 січня 2013 року - 183,68 грн. Розшифровка завищення заробітної плати наведена в додатку №31 до акту).

Порушення допущено з вини начальника відділу кадрів Павленко О.О. головним лікарем Сапліною Н.В. і головним бухгалтером Кравченко О.П.

Так, згідно з поясненнями начальника відділу кадрів Павленко О.О. на посаду начальник відділу матеріально-технічного забезпечення ОСОБА_7 була прийнята згідно з наказом колишнього головного лікаря, відповідальність за діяльність якого вона не несе. Згідно з поясненнями головного лікаря Сапліної Н.В. з 01 січня 2013 року ОСОБА_7 на підставі особистої заяви переведена на посаду агента з постачання, а заробітна плата нарахована виходячи з окладу начальника відділу матеріально-технічного забезпечення внаслідок помилки бухгалтера розрахункового відділу. Згідно з поясненнями головного бухгалтера Кравченко О.П. факту завищення не було, заробітна плата нарахована згідно із затвердженим окладом, що підтверджується штатним розписом та тарифікаційними списками. (Питання та пояснення містяться в додатках 32-35, 23-24 до акту).

Внаслідок допущеного порушення закладу завдано матеріальної шкоди (збитків) на загальну суму 14295,99 грн.

Ревізією фінансово-господарської діяльності позивача в частині ревізії правильності встановлення та виплати посадових окладів працівників з урахуванням підвищень за оперативне втручання та у зв'язку із шкідливими умовами праці, а також в залежності від наявних кваліфікаційних категорій (проведено шляхом перевірки наявності рішень атестаційної комісії, а також перевірки відповідності спеціальностей та кваліфікаційних категорій фактично займаним лікарями та іншому медичному персоналу посадам), встановлено, що медичній сестрі палатній гастроентерологічного відділення ОСОБА_10 нарахування та виплата заробітної плати проводилась з урахуванням підвищення посадового окладу за наявності вищої кваліфікаційної категорії за період з 31 жовтня 2012 року по 31 січня 2013 року, тобто за час, який перевищує 5-річний строк з моменту попередньої її атестації, що діяв лише до 30 жовтня 2012 року. Аналогічного і і по іншим працівникам.

Таким чином, внаслідок несвоєчасного подання працівниками документів для підтвердження або підвищення кваліфікації до тарифікаційної комісії установи, не змінено тарифний розряд та відповідно посадовий оклад, в результаті чого зайво нараховано та виплачено посадового окладу на загальну суму 2425,86 грн. (КФК 080101 КЕКВ 1110 загальний фонд за період з 01 травня 2012 року по 31 грудня 2012 року - 1916,26 грн., КФК 080101 КЕКВ 2110 загальний фонд з 01 січня 2013 року по 31 січня 2013 року - 509,60 грн.), що є порушенням пп. 6 п. 2.4.1 Умов оплати праці працівників закладів охорони здоров'я та установ соціального захисту населення, затверджених наказом Міністерства праці та соціальної політики України, Міністерства охорони здоров'я України від 05 жовтня 2005 року №308/519, та зайво нараховано і перераховано страхових внесків до державних соціальних фондів на суму 880,58 грн. (КФК 080101 КЕКВ 1120 загальний фонд за період з 01 травня 2012 року по 31 грудня 2012 року - 695,60 грн., КФК 080101 КЕКВ 2120 загальний фонд з 01 січня 2013 року по 31 січня 2013 року - 184,98 грн. Розшифровка наведена в додатку 36 до акту).

Порушення допущено з вини начальника відділу кадрів Павленко О.О., керівника групи обліку розрахунків ОСОБА_11

Так, згідно з поясненнями Павленко О.О. на підставі посвідчення про категорію відділ кадрів складає і надає в розрахунковий відділ наказ, в якому зазначається дата початку і закінчення оплати кваліфікаційної категорії. Згідно з поясненням ОСОБА_11 порушення відбулося внаслідок несвоєчасного отримання наказів від відділу кадрів. (Питання та пояснення містяться в додатках 37-40 до акту). Згідно з поясненням головного лікаря Сапліної Н.В порушення відбулося внаслідок технічної помилки бухгалтера розрахункового відділу. Згідно з поясненнями головного бухгалтера Кравченко О.П. порушення сталося у зв'язку з затриманням наказу з відділу кадрів. (Питання та пояснення містяться в додатках 23-24, 34-35 до акту).

Внаслідок допущеного порушення закладу завдано матеріальної шкоди(збитків) на суму 3306,44 грн.

Ревізією фінансово-господарської діяльності позивача встановлено, що комунальним закладом «Маріупольська міська лікарня №2» укладено договори «Про надання медичних послуг застрахованим особам»: з СТ «Іллічівське» від 01 травня 2009 року №МЕД/2009/4 та від 20 серпня 2012 року №528МЕД, з 3АТ «УАСК АСКА» від 01 вересня 2010 року №ЛРЧ-730.10 щодо надання медичної допомоги застрахованим особам при екстреному або плановому стаціонарному лікуванні, за цінами визначеними у договорах. Тариф, згідно з п.1.2 договору з СТ «Іллічівська» складає 100 грн. за один стаціонарний випадок, а відповідно до договору від 20 серпня 2012 року №528МЕД - 150 грн., згідно з п.1.3 договору до вартості лікування не входить медикаментозне забезпечення, медикаменти застраховані особи отримують згідно з випискою з історії хвороб у страховому товаристві. Відповідно до п. 3.2 договору з ЗАТ «УАСК АСКА» страховик оплачує медичну допомогу за кожен страховий випадок 80 грн. шляхом перерахування на рахунок КЗ «ММЛ №2». Відповідно до умов договорів КЗ «ММЛ №2» здійснює розрахунок вартості лікування, а страхова компанія його затверджує. Але до ревізії калькуляції не надані.

Ревізією повноти та правильності спрямування коштів на покриття витрат, пов'язаних з організацією та наданням послуг, що надаються бюджетними установами згідно з їх основною діяльністю встановлено, що згідно з даними меморіальних ордерів №3 «Накопичувальна відомість руху грошових коштів спеціального фонду в органах Державного казначейства України» кошти не спрямовувались на відшкодування витрат, пов'язаних з наданням цих послуг, що призвело до покриття за рахунок коштів загального фонду витрат на оплату праці фізичних осіб та комунальні послуги, які підлягали оплаті за рахунок коштів спеціального фонду, джерелом надходжень якого являється надання платних послуг лікарнею, до вартості яких входить заробітна плата та нарахування на неї, оплата комунальних послуг, чим порушено ч. 4 ст. 13 Бюджетного кодексу України, п. 5, 23, 46, 49 Порядку складання, розгляду, затвердження та основні вимоги до виконання кошторисів бюджетних установ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2002 року №228. Вказане відповідно до п. 1 ст. 116 Бюджетного Кодексу України є бюджетним правопорушенням та призвело до покриття видатків спеціального фонду за рахунок загального.

Тобто за період, що перевірявся, кошти, отримані від надання платних медичних послуг, не спрямовувались на відшкодування витрат, пов'язаних з наданням цих послуг, що призвело до покриття видатків спеціального фонду за рахунок коштів загального на суму 116277,15 грн. (в т.ч. вересень - грудень 2011 року КЕКВ 1110 - 19480,56 грн., 1120 - 7071,44 грн., КЕКВ 1161 - 3684,09 грн., КЕКВ 1162 - 298,71 грн., КЕКВ 1163 - 846,35 грн., КЕКВ 1165 - 149,35 грн., 2012 рік КЕКВ 1110 - 52359,21 грн., КЕКВ 1120 - 19006,39 грн., КЕКВ 1161 - 9902,0 грн., КЕКВ 1162 - 802,86 грн., КЕКВ 1163 - 2274,78 грн., КЕКВ 1165 - 401,41 грн. (Розшифровка наведена у додатку 192 до акта)).

Встановлене порушення завдало матеріальної шкоди (збитків) лікарні на суму 116277,15 грн.

22 квітня 2013 року на акт ревізії подані заперечення в частині висновків контрольно-ревізійного органу щодо завищення посадового окладу начальнику відділу матеріально-технічного забезпечення ОСОБА_7 на суму 10488,62 грн., що призвело до зайвого нарахування та перерахування коштів до державних цільових фондів (єдиного соціального внеску) на суму 3807,37 грн., та щодо покриття видатків спеціального фонду за рахунок коштів загального на 116277,15 грн.

24 квітня 2013 року на заперечення надані висновки.

За результатами ревізії Маріупольською об'єднаною державною фінансовою інспекцією прийнято вимогу від 25 квітня 2013 року № 26-01-34/722 щодо усунення виявлених ревізією порушень.

В п. 2 вимоги вказувалося на порушення п. 10 підрозд. «Професіонали» Довідника кваліфікаційних характеристик професій працівників, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 29 грудня 2004 року № 336, ст. 1 Закону України «Про оплату праці», що призвело до зайвого нарахування та перерахування коштів до державних цільових фондів (єдиного соціального внеску) на суму 3807,37 грн. Станом на 18 квітня 2013 року порушення не відшкодовано, у зв'язку з чим вказаним пунктом вимоги вимагалося:

«2.1. провести претензійно-позовну роботу щодо повернення зайво виплачених коштів з винною особою;

2.2. провести перерахунок та відповідні взаємозвірки щодо сум внесків до Фонду та повернути зайво сплаченні кошти в сумі 3807,37 грн.;

2.3. в іншому випадку стягнути з особи, винної у зайвих грошових виплатах коштів у сумі 10488,62 грн., кошти у порядку та розмірах встановлених ст.ст. 133-136 Кодексу законів про працю України».

В першому абзаці п. 2 вимоги допущено описку - помилково вказано на порушення позивачем п. 10 підрозд. «Професіонали» Довідника кваліфікаційних характеристик професій працівників, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 29 грудня 2004 року № 336, тоді як позивачем порушено п. 45 (начальник відділу матеріально-технічного постачання) підрозд. «Кваліфікаційні характеристики керівників».

В п. 3 вимоги вказувалося на те, що ревізію правильності встановлення та виплати посадових окладів працівників з урахуванням підвищень встановлено завищення розміру посадових окладів внаслідок не проведення зміни тарифного розряду та відповідно посадового окладу при несвоєчасному поданні працівниками документів для підтвердження або підвищення кваліфікації до тарифікаційної комісії установи, в результаті чого зайво нараховано та виплачено посадового окладу на загальну суму 2425,86 грн., що є порушенням пп. 6 п. 2.4.1 Умов оплати праці працівників закладів охорони здоров'я та установ соціального захисту населення, затверджених наказом Міністерства праці та соціальної політики України, Міністерства охорони здоров'я України від 05 жовтня 2005 року №308/519, та зайво перераховано коштів до державних цільових фондів на суму 880,58 грн. Станом на 18 квітня 2013 року порушення усунуто на суму 1240 грн. та відкориговані внески додержавних цільових фондів на суму 470,58 грн., у зв'язку з чим вказаним пунктом вимоги вимагалося:

«3.1. провести претензійно-позовну роботу щодо повернень виплачених коштів з винною особою;

3.2. провести перерахунок та відповідні взаємозвірки щодо сум внесків до Фонду та повернути зайво сплаченні кошти в сумі 0,41 грн.;

3.3. в іншому випадку стягнути з особи, винної у зайвих грошових виплатах кошти у сумі 1185,86 грн. у порядку та розмірах встановлених ст.ст. 133-136 Кодексу законів про працю України».

В п. 5 вимоги вказувалося на те, що ревізію правильності спрямування коштів на покриття витрат, пов'язаних з організацією та наданням послуг, що надаються бюджетними установами згідно з їх основною діяльністю, встановлено, що кошти, отримані від надання платних медичних послуг, не спрямовувались на відшкодування витрат, пов'язаних з наданням цих послуг, що призвело до покриття видатків спеціального фонду за рахунок коштів загального на 116277,15 грн., що є порушенням ч. 4 ст. 13 Бюджетного кодексу України, п. 5, 23, 46, 49 Порядку складання, розгляду, затвердження та основні вимоги до виконання кошторисів бюджетних установ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2002 року №228. Станом на 18 квітня 2013 року порушення не відшкодовано, у зв'язку з чим вказаним пунктом вимоги вимагалося прийняти до відома факт застосування фінансової санкції у вигляді зменшення бюджетних асигнувань в сумі 116277,15 грн.

Судом також встановлено, що ОСОБА_7 у березні 2005 року пройшла атестацію, і враховуючи достатній практичний досвід роботи та успішне виконання у повному обсязі покладених завдань та обов'язків атестаційною комісією 31 березня 2005 року прийнято рішення про те, що вказана особа відповідає займаній посаді начальника відділу матеріально-технічного забезпечення і може бути залишена на займаній посаді як виняток за відсутності вищої освіти (рішення атестаційної комісії відображено в атестаційному листі від 31 березня 2005 року). На підставі рішення атестаційної комісії головним лікарем міської лікарні №2 МСЧ «Азовсталь» прийнято наказ від 31 березня 2005 року №280 «Про залишення ОСОБА_7 на посаді».

Порушення, яке відображене в п. 3 вимоги від 25 квітня 2013 року № 26-01-34/722, позивачем в повному обсязі усунуто в ході ревізії ще до винесення відповідачем вимоги, шляхом утримання відповідних сум із заробітних плат працівників закладу на підставі їх власних заяв, що підтверджується заявами відповідних працівників про утримання відповідних сум з їх заробітних плат, розрахунковими листками на відповідних працівників за лютий та березень 2013 року і меморіальними ордерами №5 за лютий та березень 2013 року, які складені до винесення вимоги.

Судом також встановлено, що для застосування фінансових санкцій 25 квітня 2013 року матеріали ревізії відповідачем направлені до Управління охорони здоров'я Маріупольської міської ради як головного розпорядника коштів державного бюджету.

Відповідно до наданої позивачем довідки про зміни до плану асигнувань (за винятком наданих кредитів з бюджету) загального фонду бюджету на 2013 рік та довідки про зміни до кошторису на 2013 рік, які затверджені начальником Управління охорони здоров'я Маріупольської міської ради 17 травня 2013 року, вказаним Управлінням на підставі матеріалів ревізії (акт ревізії від 18 квітня 2013 року №05-860/012) прийнято рішення про зменшення бюджетних асигнувань в сумі 116277,15 грн. На підставі вказаних довідок позивачем складені аналогічні довідки.

Перевіривши матеріали справи, вирішивши питання чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, суд приходить до висновку про те, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні» головним завданням державної контрольно-ревізійної служби є здійснення державного фінансового контролю за використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, правильністю визначення потреби в бюджетних коштах та взяття зобов'язань, ефективним використанням коштів і майна, станом і достовірністю бухгалтерського обліку і фінансової звітності в міністерствах та інших органах виконавчої влади, в державних фондах, у бюджетних установах і у суб'єктів господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах і в організаціях, які отримують (отримували в періоді, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів та державних фондів або використовують (використовували у періоді, який перевіряється) державне чи комунальне майно (далі - підконтрольні установи), виконанням місцевих бюджетів, розроблення пропозицій щодо усунення виявлених недоліків і порушень та запобігання їм у подальшому.

Відповідно до п. 1 та 16 Положення про державні фінансові інспекції в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 03 жовтня 2011 року №1236, державні фінансові інспекції в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі (далі - Інспекції) підпорядковуються Державній фінансовій інспекції України та є її територіальними органами, і згідно з п. 16 вказаного Положення є юридичними особами публічного права.

Пунктом 1 вказаного Положення також встановлено, що у складі Інспекцій утворюються як структурні підрозділи державні фінансові інспекції у районах, містах або міжрайонні, об'єднані в районах та містах державні фінансові інспекції, а також можуть вводитись посади головних державних фінансових інспекторів в районах та містах (далі - підпорядковані фінансові інспекції та головні інспектори).

Пунктом 1 Положення про державні фінансові інспекції у районах, містах та міжрайонні, об'єднані в районах та містах державні фінансові інспекції, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 03 жовтня 2011 року №1236, визначено, що державні фінансові інспекції у районах, містах та міжрайонні, об'єднані в районах та містах державні фінансові інспекції (далі - підрозділи) є структурними підрозділами державних фінансових інспекцій в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі (далі - Інспекція).

Згідно з п. 2, 3, 6 вказаного Положення підрозділи у своїй діяльності керуються також положенням про підрозділ, затвердженим відповідною Інспекцією.

Основним завданням підрозділу є реалізація повноважень Інспекції на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці.

Підрозділ має право в установленому порядку, зокрема, пред'являти керівникам та іншим особам підприємств, установ та організацій, що контролюються, обов'язкові до виконання вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України та ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення; безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо.

Предметом спірних правовідносин є відповідні пункти вимоги щодо усунення виявлених ревізією фінансово-господарської діяльності позивача порушень законодавства.

Щодо завищення посадового окладу начальнику відділу матеріально-технічного забезпечення ОСОБА_7 в період з 01 вересня 2011 року по 31 січня 2013 року на суму 10488,62 грн. внаслідок не відповідності даних працівника кваліфікаційним вимогам для обіймання вказаної посади з 01 вересня 2011 року по 31 грудня 2012 року, що призвело до зайвого нарахування та перерахування коштів до державних цільових фондів (єдиного соціального внеску) на суму 3807,37 грн. (п. 2 вимоги).

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про оплату праці» заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором роботодавець виплачує працівникові за виконану ним роботу. Розмір заробітної плати залежить від складності та умов виконуваної роботи, професійно-ділових якостей працівника, результатів його праці та господарської діяльності підприємства.

Наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 29 грудня 2004 року № 336 затверджено Довідник кваліфікаційних характеристик професій працівників.

Пунктом 1 підрозд. «Загальні положення Довідника кваліфікаційних характеристик професій працівників» вказаного Довідника визначено, що довідник кваліфікаційних характеристик професій працівників (далі - Довідник) є систематизований за видами економічної діяльності збірник описів професій, які наведено у Класифікаторі професій.

Довідник визначає перелік основних робіт, які властиві тій або іншій посаді, та забезпечує єдність у визначенні кваліфікаційних вимог щодо певних посад.

Довідник є нормативним документом, обов'язковим з питань управління персоналом на підприємствах, в установах і організаціях усіх форм власності та видів економічної діяльності.

Пунктом 3.3 п. 3 вказаного підрозділу Довідника встановлено, що для професійної групи "Керівники" вимоги визначено залежно від рівня та функцій управління і керівництва, які відрізняються за своєю складністю та відповідальністю: керівники первинних структурних підрозділів, керівники структурних підрозділів вищого рівня, керівники підприємств, установ, організацій.

Кваліфікаційні вимоги до начальника відділу матеріально-технічного постачання визначені п. 45 підрозд. «Кваліфікаційні характеристики керівників» підрозд. «Загальні положення Довідника кваліфікаційних характеристик професій працівників» розд. 1 «Професії керівників, професіоналів, фахівців та технічних службовців» випуску 1 «Професії працівників, що є загальними для всіх видів економічної діяльності» вказаного Довідника, і ними є: повна вища освіта відповідного напряму підготовки (магістр, спеціаліст); стаж роботи з матеріально-технічного забезпечення - не менше 2 років.

Суб'єкт владних повноважень вважав, що протягом періоду, що перевірявся, позивач поніс видатки на оплату праці особі ОСОБА_7, яка не мала повну вищу освіту відповідного напряму підготовки (магістр, спеціаліст), у зв'язку з чим не мала право обіймати посаду начальника відділу матеріально-технічного забезпечення та не мала право отримувати заробітну плату, встановлену для вказаної посади.

Між тим, такі висновки контролюючого органу є помилковими.

Відповідно до п. 11 підрозд. «Загальні положення Довідника кваліфікаційних характеристик професій працівників» Довідника кваліфікаційних характеристик професій працівників, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 29 грудня 2004 року № 336, яким встановлено, що особи, які не мають відповідної освіти або стажу роботи, встановлених кваліфікаційними вимогами, але мають достатній практичний досвід та успішно виконують у повному обсязі покладені на них завдання та обов'язки, можуть бути, як виняток, залишені на займаній посаді або призначені на відповідні посади за рекомендацією атестаційної комісії.

Контролюючий орган не звернув уваги на те, що ОСОБА_7 у березні 2005 року пройшла атестацію, і враховуючи достатній практичний досвід роботи та успішне виконання у повному обсязі покладених завдань та обов'язків атестаційною комісією 31 березня 2005 року прийнято рішення про те, що вказана особа відповідає займаній посаді начальника відділу матеріально-технічного забезпечення і може бути залишена на займаній посаді як виняток за відсутності вищої освіти (рішення атестаційної комісії відображено в атестаційному листі від 31 березня 2005 року). На підставі рішення атестаційної комісії головним лікарем міської лікарні №2 МСЧ «Азовсталь» прийнято наказ від 31 березня 2005 року №280 «Про залишення ОСОБА_7 на посаді».

З огляду на наведене дії суб'єкта владних повноважень, які полягають у встановленні під час ревізії порушення закону в цій частині, а саме завищення посадового окладу начальника відділу матеріально технічного забезпечення на суму 10488,62 грн., зайвого нарахування та перерахування коштів до державних цільових фондів на суму 3807,37 грн., підлягають визнанню неправомірними, а прийнята ним вимога (п.п 2.1, 2.2, 2.3 п. 2 вимоги) щодо усунення вказаних порушень - визнанню протиправною та скасуванню.

Щодо завищення розміру посадових окладів внаслідок не проведення зміни тарифного розряду та відповідно посадового окладу при несвоєчасному поданні працівниками документів для підтвердження або підвищення кваліфікації до тарифікаційної комісії установи, в результаті чого зайво нараховано та виплачено посадового окладу на загальну суму 2425,86 грн. та зайво перераховано коштів до державних цільових фондів на суму 880,58 грн.; вказане порушення усунуто на суму 1240 грн. та відкориговані внески додержавних цільових фондів на суму 470,58 грн. (п. 3 вимоги).

Відповідно до пп. 6 п. 2.4.1 Умов оплати праці працівників закладів охорони здоров'я та установ соціального захисту населення, затверджених наказом Міністерства праці та соціальної політики України, Міністерства охорони здоров'я України від 05 жовтня 2005 року №308/519, виплата заробітної плати з урахуванням підвищення посадового окладу за наявності кваліфікаційної категорії проводиться працівникам протягом п'яти років з дня затвердження наказом органу (закладу) охорони здоров'я рішення атестаційної комісії про її присвоєння (підтвердження). Особам, які бажають пройти атестацію на присвоєння (підтвердження) кваліфікаційної категорії і своєчасно подали необхідні документи в атестаційну комісію (не пізніше як за два місяці до закінчення 5-річного строку з моменту попередньої атестації (переатестації), указана виплата проводиться до винесення рішення атестаційної комісії про її підвищення (підтвердження) або відміну.

Порушення, яке відображене в п. 3 вимоги від 25 квітня 2013 року № 26-01-34/722, позивачем в повному обсязі усунуто в ході ревізії ще до винесення відповідачем вимоги, шляхом утримання відповідних сум із заробітних плат працівників закладу на підставі їх власних заяв, що підтверджується заявами відповідних працівників про утримання відповідних сум з їх заробітних плат від 27 лютого 2013 року (заяви від двох працівників), від 14 березня 2013 року та від 15 березня 2013 року, розрахунковими листками на відповідних працівників за лютий та березень 2013 року і меморіальними ордерами №5 за лютий та березень 2013 року, які складені до винесення вимоги.

У зв'язку з наведеним п.п. 3.1, 3.2, 3.3. п. 3 вимоги суб'єкта владних повноважень підлягають визнанню протиправними та скасуванню.

Щодо покриття видатків спеціального фонду за рахунок коштів загального на суму 116277,15 грн. (п. 5 вимоги).

Відповідно до ч.ч. 1 - 3 ст. 13 Бюджетного кодексу України бюджет може складатися із загального та спеціального фондів.

Складовими частинами загального фонду бюджету є: 1) всі доходи бюджету, крім тих, що призначені для зарахування до спеціального фонду бюджету; 2) всі видатки бюджету, що здійснюються за рахунок надходжень загального фонду бюджету; 3) кредитування бюджету (повернення кредитів до бюджету без визначення цільового спрямування та надання кредитів з бюджету, що здійснюється за рахунок надходжень загального фонду бюджету); 4) фінансування загального фонду бюджету.

Складовими частинами спеціального фонду бюджету є: 1) доходи бюджету (включаючи власні надходження бюджетних установ), які мають цільове спрямування; 2) видатки бюджету, що здійснюються за рахунок конкретно визначених надходжень спеціального фонду бюджету (у тому числі власних надходжень бюджетних установ); 3) кредитування бюджету (повернення кредитів до бюджету з визначенням цільового спрямування та надання кредитів з бюджету, що здійснюється за рахунок конкретно визначених надходжень спеціального фонду бюджету); 4) фінансування спеціального фонду бюджету.

Частиною 4 ст. 13 вказаного Кодексу України визначено, що власні надходження бюджетних установ отримуються додатково до коштів загального фонду бюджету і включаються до спеціального фонду бюджету.

Власні надходження бюджетних установ поділяються на такі групи:

перша група - надходження від плати за послуги, що надаються бюджетними установами згідно із законодавством;

друга група - інші джерела власних надходжень бюджетних установ.

У складі першої групи виділяються підгрупи, зокрема:

підгрупа 1 - плата за послуги, що надаються бюджетними установами згідно з їх основною діяльністю;

підгрупа 2 - надходження бюджетних установ від додаткової (господарської) діяльності.

Власні надходження бюджетних установ використовуються (з урахуванням частини дев'ятої статті 51 цього Кодексу), зокрема на покриття витрат, пов'язаних з організацією та наданням послуг, що надаються бюджетними установами згідно з їх основною діяльністю (за рахунок надходжень підгрупи 1 першої групи).

Виходячи з наведених положень Бюджетного кодексу України до власних надходжень бюджетних установ, які включаються до спеціального фонду бюджету, належить плата за послуги, що надаються бюджетними установами згідно із законодавством.

Так, п. 21 розд. І Переліку платних послуг, які можуть надаватися в державних та комунальних закладах охорони здоров'я, вищих медичних навчальних закладах та науково-дослідних установах, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від

від 17 вересня 1996 року № 1138, до послуг, що надаються згідно з функціональними повноваженнями державними і комунальними закладами охорони здоров'я, віднесено медичне обслуговування за договорами із суб'єктами господарювання, страховими організаціями (в тому числі з Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України).

Пунктом 2 Програми подання громадянам гарантованої державою безоплатної медичної допомоги, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 11 липня 2002 року №955, встановлено перелік видів безоплатної медичної допомоги і визначено, що державними та комунальними закладами охорони здоров'я подається безоплатна медична допомога таких видів:

швидка та невідкладна - на догоспітальному етапі станціями (відділеннями) швидкої медичної допомоги, пунктами невідкладної медичної допомоги у стані, що загрожує життю людини;

амбулаторно-поліклінічна;

стаціонарна - у разі гострого захворювання та в невідкладних випадках, коли потрібне інтенсивне лікування, цілодобовий медичний нагляд та госпіталізація, в тому числі за епідемічними показаннями, дітям, вагітним та породіллям, хворим за направленнями медико-соціальних експертних комісій, лікарсько-консультативних комісій;

невідкладна стоматологічна допомога (у повному обсязі - дітям, інвалідам, пенсіонерам, студентам, вагітним, жінкам, які мають дітей до 3 років);

долікарська медична допомога сільським жителям;

санаторно-курортна допомога інвалідам і хворим у спеціалізованих та дитячих санаторіях;

утримання дітей у будинках дитини;

медико-соціальна експертиза втрати працездатності.

Безоплатна медична допомога перелічених видів подається дозволеними до застосування в Україні методами діагностики та лікування (відповідні протоколи, стандарти), включаючи лікарські засоби, кров та її компоненти і препарати, апаратуру, лабораторні та інші дослідження з використанням наявної матеріально-технічної бази.

Виходячи з наведених положень законодавства, зокрема Бюджетного кодексу України, власні надходження бюджетних установ від плати за послуги, що надаються бюджетними установами згідно із законодавством, включаються до спеціального фонду бюджету.

Вказані положення законодавства позивачем дотримані - власні надходження установи від плати за медичні послуги по договорам про надання медичних послуг застрахованим особам, включені до спеціального фонду бюджету.

Вказані обставини сторонами визнаються, і у суду не виникає сумніву щодо достовірності цих обставин та добровільності їх визнання, що відповідно до ч. 3 ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України є підставою для звільнення від доказування.

Згідно з п. 49 Порядку складання, розгляду, затвердження та основні вимоги до виконання кошторисів бюджетних установ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2002 року №228, видатки бюджету та надання кредитів з бюджету спеціального фонду бюджету провадяться виключно в межах і за рахунок відповідних надходжень до цього фонду на підставі кошторисів з урахуванням внесених до них змін. Видатки спеціального фонду кошторису здійснюються у послідовності, передбаченій пунктом 23 цього Порядку для їх планування.

Пунктом 23 вказаного Порядку визначено, що видатки спеціального фонду кошторису за рахунок власних надходжень плануються у такій послідовності: за встановленими напрямами використання, на погашення заборгованості установи з бюджетних зобов'язань за спеціальним та загальним фондом кошторису та на проведення заходів, пов'язаних з виконанням основних функцій, які не забезпечені (або частково забезпечені) видатками загального фонду.

При цьому розпорядник бюджетних коштів здійснює коригування обсягів узятих бюджетних зобов'язань за загальним фондом кошторису для проведення видатків з цих зобов'язань із спеціального фонду кошторису відповідно до бюджетного законодавства.

Актом ревізії встановлено факт покриття видатків спеціального фонду за рахунок коштів загального на суму 116277,15 грн., що сталося через те, що прейскуранти цін та тарифи, на які містяться посилання в договорах про надання медичних послуг застрахованим особам, не складатися, а кошти, отримані позивачем від надання платних медичних послуг за період з 01 вересня 2011 року по 31 грудня 2012 року, правильно поступили на рахунок спеціального фонду, однак з цього рахунку вони, на думку не спрямовувались на відшкодування витрат, пов'язаних з наданням цих послуг, а саме не спрямовувалися в порядку черговості: на виплату заробітної плати позаштатним медичним працівникам, які надавали такі послуги, на комунальні послуги, а спрямовувалися на наступні потреби: на текучий ремонт, придбання інвентарю та інше, що відображено в довідці ф. 4-1. Вказане, на думку відповідача, призвело до покриття видатків спеціального фонду за рахунок коштів загального на суму 116277,15 грн. У зв'язку з чим п. 5 вимоги вимагалося прийняти до відома факт застосування фінансової санкції у вигляді зменшення бюджетних асигнувань в сумі 116277,15 грн.

Між тим, прейскуранти цін та тарифи, на які містяться посилання в договорах про надання платних медичних послуг і в акті ревізії, не складатися, оскільки послуги по цим договорам виконувалися штатними працівниками закладу в межах їх заробітної плати, встановленої штатним розкладом, а заробітна плата їм виплачувалася із загального фонду, що відповідало вимогам законодавства.

Наявність у позивача трудових договорів з позаштатними працівниками під час ревізії не встановлено, що підтверджено поясненнями представників сторін.

Отже, позаштатних працівників, з якими були би оформлені трудові договори, і які могли би отримувати зарплату із спеціального фонду, у закладу не було.

У зв'язку з цим кошти, які надходили на рахунок спеціального фонду від надання медичних послуг по договорам, з цього рахунку спрямовувалися на витрати які не забезпечені або частково забезпечені видатками загального фонду для здійснення основної діяльності закладу, що відображено в звітах про надходження і використання коштів, отриманих як плата за послуги форми №4-1м за 2011 рік, за 2012 рік, за січень 2013 року, кошторисі на 2012 рік.

Видатки ж, які пов'язані з виконанням основних функцій працівників, а саме заробітна плата, нарахування на заробітну плату, комунальні послуги в період з 01 вересня 2011 року по 31 січня 2013 року, позивачем в повному обсязі були забезпечені видатками загального фонду, що підтверджується звітами про надходження та виконання коштів загального фонду форми №2м за 2011 та 2012 роки, де сума фактичних видатків на заробітну плату та енергоносії повністю забезпечена бюджетними призначеннями загального фонду, що відповідало вимогам законодавства.

Отже, позивачем дотримані вимоги законодавства щодо використання загального та спеціального фондів.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 117 Бюджетного кодексу України за порушення бюджетного законодавства до учасників бюджетного процесу можуть застосовуватися такі заходи впливу як зменшення бюджетних асигнувань - застосовується за порушення бюджетного законодавства, визначені пунктом 24 (стосовно розпорядників бюджетних коштів), пунктом 29 та пунктом 38 частини першої статті 116 цього Кодексу.

Зменшення бюджетних асигнувань передбачає позбавлення повноважень на взяття бюджетного зобов'язання на відповідну суму на строк до завершення поточного бюджетного періоду шляхом внесення змін до розпису бюджету (кошторису) та у разі необхідності з подальшим внесенням змін до закону про Державний бюджет України (рішення про місцевий бюджет) у порядку , встановленому Кабінетом Міністрів України.

Згідно з ч. 1 ст. 116 Бюджетного кодексу України порушенням бюджетного законодавства визнається порушення учасником бюджетного процесу встановлених цим Кодексом чи іншим бюджетним законодавством норм щодо складання, розгляду, затвердження, внесення змін, виконання бюджету та звітування про його виконання, а саме:

«24) нецільове використання бюджетних коштів;

29) здійснення видатків бюджету чи надання кредитів з бюджету без встановлених бюджетних призначень або з їх перевищенням всупереч цьому Кодексу чи закону про Державний бюджет України;

38) здійснення видатків на утримання бюджетної установи одночасно з різних бюджетів всупереч цьому Кодексу чи закону про Державний бюджет України.»

Відповідно до пп. 2 та 3 Порядку зменшення бюджетних асигнувань розпорядникам бюджетних коштів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 березня 2011 року №255, підставою для зменшення бюджетних асигнувань є, зокрема, акт ревізії, в якому зафіксовано факт вчинення розпорядником бюджетних коштів у поточному чи минулих роках одного з порушень бюджетного законодавства. Такий акт складається органом, уповноваженим здійснювати контроль за дотриманням бюджетного законодавства.

Рішення про зменшення бюджетних асигнувань головному розпоряднику коштів державного бюджету приймає Міністр фінансів, головному розпоряднику коштів місцевого бюджету - керівник місцевого фінансового органу, розпоряднику бюджетних коштів нижчого рівня - головний розпорядник коштів відповідного бюджету.

Питання зменшення бюджетних асигнувань, про яке йдеться в оскарженому п. 5 вимоги, стосується бюджетного періоду, яким є рік.

Рішення з цих питань щодо позивача приймає головний розпорядник бюджетних коштів, а не орган державної фінансової інспекції, який в цій частині має повноваження лише скласти акт ревізії.

Наявність порушень бюджетного законодавства, передбачених п.п. 24, 29 та 38 ч. 1 ст. 116 Бюджетного кодексу України, які могли би бути підставою для застосування передбаченого п. 4 ч. 1 ст. 117 вказаного Кодексу такого заходу впливу як зменшення бюджетних асигнувань, ні актом ревізії суб'єкта владних повноважень, ні судом не встановлено.

З огляду на наведене дії суб'єкта владних повноважень щодо встановлення покриття позивачем видатків спеціального фонду за рахунок загального на суму 116277,15 грн. підлягають визнанню неправомірними, а прийнята ним вимога (п. 5 вимоги) щодо усунення вказаних порушень - визнанню протиправною та скасуванню.

Керуючись статтями 160, 23, 94, 162, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

п о с т а н о в и в :

Позов комунального закладу «Маріупольська міська лікарня №2» до Державної фінансової інспекції в Донецькій області про визнання неправомірними дій, визнання протиправною та скасування вимоги в частині - задовольнити.

Визнати неправомірними дії Державної фінансової інспекції в Донецькій області (структурний підрозділ - Маріупольська об'єднана державна фінансова інспекція), які полягають у встановленні під час ревізії порушення закону, а саме завищення посадового окладу начальника відділу матеріально технічного забезпечення на суму 10488,62 грн., зайвого нарахування та перерахування коштів до державних цільових фондів на суму 3807,37 грн., покриття видатків спеціального фонду за рахунок загального на суму 116277,15 грн.

Визнати протиправними та скасувати п.п 2.1, 2.2, 2.3 п. 2, п.п. 3.1, 3.2, 3.3. п. 3, п. 5 вимоги Маріупольської об'єднаної державної фінансової інспекції - структурного підрозділу Державної фінансової інспекції в Донецькій області від 25 квітня 2013 року №26-01-34/722.

Стягнути з Державного бюджету України на користь комунального закладу «Маріупольська міська лікарня №2» здійснені ним документально підтверджені судові витрати в розмірі 34 (тридцять чотири) грн. 41 (сорок одна) коп.

Постанова набирає законної сили у строк та у порядку, що визначені статтею 254 КАС України, і може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції у порядку, визначеному статтею 186 КАС України, шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанову складено в повному обсязі 12 червня 2013 року.

Суддя Логойда Т. В.