Постанова № 31756561, 06.06.2013, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 червня 2013 року м. ПолтаваСправа № 816/2239/13-а

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Серги С.М.,

при секретарі - Сировні Я.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 до Лубенської об'єднаної державної податкової інспекції Полтавської області Державної податкової служби про визнання нечинним акту перевірки та скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В:

22 квітня 2013 року Фізична особа - підприємець ОСОБА_1 (надалі- позивач; ФОП ОСОБА_1.) звернулася до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Лубенської об'єднаної державної податкової інспекції Полтавської області Державної податкової служби (надалі-відповідач; Лубенська ОДПІ) про визнання нечинним акту перевірки № 1326/17-2180408400 від 23.08.2013 та скасування податкового повідомлення-рішення № 0000671701 від 11.10.2012.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилався на неправомірність проведення Лубенською ОДПІ документальної планової перевірки дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства ФОП ОСОБА_1 на підставі нормативно - правових актів, які втратили чинність на момент перевірки. Зауважував, що податковим органом невірно застосовані положення пункту 181.1 статті 181 Податкового кодексу України та неправильно розраховано загальну суму від здійснення операцій з постачання товарів/послуг за період з липня 2010 року по червень 2011 року, а тому податкове повідомлення- рішення № 0000671701 від 11.10.2012 підлягає скасуванню.

Позивач в судове засідання не з'явився, надав суду клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Відповідач явку уповноваженого представника у судове засідання не забезпечив, надавши суду клопотання про розгляд справи без його участі. Проти задоволення позовних вимог заперечував з підстав, викладених у письмових запереченнях, посилаючись на те, що перевірка проведена відповідно до вимог чинного законодавства та оскаржуване податкове повідомлення-рішення прийняте на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені законами України.

Суд, дослідивши матеріали справи, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, приходить до наступних висновків.

За змістом підпункту 20.1.4 пункту 20.1. статті 20 Податкового кодексу України, органи державної податкової служби, зокрема, мають право проводити перевірки платників податків (крім Національного банку України), в порядку встановленому цим Кодексом.

Відповідно до пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні та документальні перевірки проводяться органами державної податкової служби в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на органи державної податкової служби.

Пунктом 77.4 статті 77 Податкового кодексу України (надалі ПК України) закріплено, що про проведення документальної планової перевірки керівник органу державної податкової служби приймається рішення, яке оформлюється наказом. Право на проведення документальної планової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому не пізніше ніж за 10 календарних днів до дня проведення зазначеної перевірки вручено під розписку або надіслано рекомендованим листом з повідомленням про вручення копію наказу про проведення документальної планової перевірки та письмове повідомлення із зазначенням дати початку проведення такої перевірки.

Згідно з пунктом 82.1 статті 82 Податкового кодексу України тривалість перевірок, визначених у статті 77 цього Кодексу, не повинна перевищувати 30 робочих днів для великих платників податків, щодо суб'єктів малого підприємництва - 10 робочих днів, інших платників податків - 20 робочих днів.

Судом встановлено, що на виконання вказаних норм проведення документальної планової перевірки ФОП ОСОБА_1 призначено за наказом Лубенської ОДПІ від 24.07.2012 №328 "Про організацію та проведення перевірки", відповідно до затвердженого плану-графіку проведення перевірок на 3 квартал 2012 року, тривалістю 8 робочих днів з 07.08.2012 /а.с.42/.

Копію даного наказу та повідомлення про проведення перевірки №26 від 24.07.2012 ФОП ОСОБА_1 отримала особисто 25.07.2012 /а.с. 42-43/.

07.08.2012 позивачу вручені направлення на перевірку від 03.08.2012 №825 та №826 /а.с. 44-45/.

У період з 07.08.2012 по 16.08.2012 працівниками Лубенської ОДПІ проведено перевірку дотримання ФОП ОСОБА_1 вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2009 по 31.12.2011.

Відповідно до вимог пункту 86.1 статті 86 Податкового кодексу України результати перевірок (крім камеральних) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами органу державної податкової служби та платниками податків або їх законними представниками.

За результатами перевірки складено акт № 1326/17-2180408400 від 23.08.2012, у якому зафіксовано порушення позивачем вимог пункту 180.1 статті 180, пункту 181.1 статті 181, пунктів 183.2, 183.10 статті 183, пункту 187.1 статті 187, пункту 193.1 статті 193, пункту 202.1 статті 202, пункту 203.2 статті 203 Податкового кодексу України, що призвело до заниження податку на додану вартість на суму 37837,78 грн /а.с.10-17/.

З метою вручення позивачеві акту перевірки працівниками Пирятинського відділення Лубенської ОДПІ проведено вихід за адресою державної реєстрації ФОП ОСОБА_1. Під час виходу за юридичною адресою платника встановлено відсутність вищевказаного суб'єкта господарювання за адресою реєстрації: АДРЕСА_1, що унеможливило вручення акту документальної планової перевірки №1326/17-2180408400 від 23.08.2012 та зумовило складення акту «Про неможливість вручення матеріалів перевірки через невстановлення місцезнаходження платника податків» № 550 від 23.08.2012 /а.с.46/.

Відповідно до пункту 4 «Порядку оформлення результатів документальних перевірок щодо дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, платниками податків - фізичними особами», затвердженого Наказом ДПС України № 1003 від 24.12.2010, акт документальної планової перевірки 27.08.2012 направлено ФОП ОСОБА_1 рекомендованим листом з повідомленням про вручення /а.с.47/. Даний акт платником не отримано, про що свідчить поштове повідомлення від 03.10.2012 /а.с.48/.

За приписами пункту 58.3 статті 58 Податкового кодексу України у разі коли пошта не може вручити платнику податків результати перевірки, то лист вважається врученим платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причин не вручення.

Отже, акт вважається врученим платнику 03.10.2012.

11.10.2012 на підставі акту перевірки Лубенською ОДПІ прийнято податкове повідомлення-рішення №0000671701, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 47297,24 грн, з яких: за основним платежем - 37837,78 грн, за штрафними (фінансовими) санкціями - 9459,46 грн /а.с.9/.

05.12.2012 до Пирятинського відділення Лубенської ОДПІ звернулася ФОП ОСОБА_1 із заявою про отримання акту планової документальної перевірки та податкового повідомлення-рішення /а.с.52/.

Акт документальної планової перевірки №1326/17-2180408400 від 23.08.2012 та податкове повідомлення-рішення №0000671701 від 11.10.2012 вручене платнику 05.12.2012.

Вказане податкове повідомлення-рішення оскаржено відповідачем в адміністративному порядку:

- за результатами розгляду первинної скарги рішенням ДПС у Полтавській області від 06.02.2013 № 41/0/10.2-07 зазначене податкове повідомлення рішення залишено без змін, а скарга без задоволення;

- за результатами розгляду повторної скарги на податкове повідомлення -рішення №0000671701 від 11.10.2012 ДПС України винесено рішення про результати розгляду скарг № 1436/0/10-2315 від 11.03.2013, яким податкове повідомлення -рішення № 0000671701 від 11.10.2012 та рішення ДПС у Полтавській області від 06.02.2013 № 41/0/10.2-07 залишені без змін, а скарга без задоволення.

Викладені обставини свідчать про проведення відповідачем перевірки ФОП Омелюх відповідно до вимог Податкового кодексу України.

За приписами пункту 3 розділу 1, пункту 7 розділу 4 Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого Наказом Державної податкової адміністрації № 984 від 22.12.2010 та зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 12.01.2011 за № 34/18772, акт є виключно носієм доказової інформації про виявлені податковим органом під час проведення перевірки порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства суб'єктами господарювання, обов'язковим документом, на підставі якого приймається відповідне рішення контролюючого органу, тобто, він не є обов'язковим до виконання та не тягне сам по собі для платника податків правових наслідків.

З огляду на викладене, акт перевірки № 1326/17-2180408400 від 23.08.2013 та зафіксовані у ньому факти та висновки не можна розглядати як рішення суб'єкта владних повноважень, що породжує для суб'єкта господарювання певні правові наслідки та спричиняє порушення його прав, а тому позовні вимоги про визнання його нечинним задоволенню не підлягають.

Твердження позивача, що акт перевірки є нечинним, оскільки перевірка здійснювалась відповідно до нормативно-правових актів, частина з яких на момент проведення перевірки (у період з 07.08.2012 по 16.08.2012) була нечинною, є помилковими, адже позивачем не враховано, що перевірка проводилась за період з 01.07.2009 по 31.12.2011- час дії нормативно-правових актів, зазначених у акті перевірки.

Оцінюючи обґрунтованість позовних вимог про скасування податкового повідомлення-рішення № 0000671701 від 11.10.2012, суд зазначає наступне.

У акті перевірки № 1326/17-2180408400 від 23.08.2012 зафіксовано порушення позивачем вимог пункту 180.1 статті 180, пункту 181.1 статті 181, пунктів 183.2, 183.10 статті 183, пункту 187.1 статті 187, пункту 193.1 статті 193, пункту 202.1 статті 202, пункту 203.2 статті 203 Податкового кодексу України в частині заниження податку на додану вартість на суму 37837,78 грн /а.с.17/.

Судом встановлено, що ФОП ОСОБА_1 у перевіряємий період перебувала на загальній системі оподаткування, однак не була зареєстрована платником податку на додану вартість. Розрахунки за реалізований товар проводились у готівковій формі.

Відповідно до пункту 180.1 статті 180 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платником податку на додану вартість є будь-яка особа, що зареєстрована або підлягає реєстрації як платник податку.

Положеннями пункту 181.1 статті 181 ПК України закріплено, що у разі якщо загальна сума від здійснення операцій з постачання товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню згідно з цим розділом, у тому числі з використанням локальної або глобальної комп'ютерної мережі, нарахована (сплачена) такій особі протягом останніх 12 календарних місяців, сукупно перевищує 300000 гривень (без урахування податку на додану вартість), така особа зобов'язана зареєструватися як платник податку в органі державної податкової служби за своїм місцезнаходженням (місцем проживання) з дотриманням вимог, передбачених статтею 183 цього Кодексу, крім особи, яка є платником єдиного податку.

Пунктом 183.2 статті 183 ПК України встановлено, що у разі обов'язкової реєстрації особи як платника податку реєстраційна заява подається до органу державної податкової служби не пізніше 10 числа календарного місяця, що настає за місяцем, в якому вперше досягнуто обсягу оподатковуваних операцій, визначеного у статті 181 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 183.10 статті 183 ПК України будь-яка особа, що підлягає обов'язковій реєстрації як платник податку, вважається платником податку з першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому досягнуто обсягу оподатковуваних операцій, визначеного у статті 181 цього Кодексу, без права на віднесення сум податку до податкового кредиту та отримання бюджетного відшкодування до моменту реєстрації платником податку на додану вартість.

Згідно з пунктом 187.1 статті 187 ПК України - датою виникнення податкових зобов'язань постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Положеннями пункту 193.1 статті 193 ПК України визначено, що з врахуванням підрозділу 2 розділу XX ПК України ставка податку встановлена від бази оподаткування в розмірі 20 відсотків.

Судом з"ясовано, що загальна сума від здійснення операцій з поставки ФОП ОСОБА_1 товарів сукупно протягом останніх дванадцяти календарних місяців (липень 2010 року - червень 2011 року) перевищила 300 000,00 грн та склала 305466,55 грн. Це підтверджується актом перевірки та даними звітів про використання реєстраторів розрахункових операцій, поданих ФОП ОСОБА_1 до Пирятинського відділення Лубенської ОДШ засобами електронного зв'язку в електронній формі /а.с.53-70/.

Під час перевірки правильності відображення сум розрахунків в звітах про використання РРО та книзі обліку РРО податковим органом їх завищення або заниження не встановлено.

Позивачем у позовній заяві не заперечується, а навіть підтверджується отримання від здійснення операцій з поставки товарів сукупно за дванадцять послідовних календарних місяців (липень 2010 року - червень 2011 року) суми 305466,55 грн.

Твердження позивача, що в суму вартості здійснення господарських операцій 305466,55 грн вже включено 17% ПДВ і сума цього податку не повинна враховуватись при визначенні загальної суми операцій, є помилковими, адже суперечать вимогам статті 183, пункту 193.1 статті 193 ПК України.

Отже, ФОП ОСОБА_1 була зобов'язана подати заяву про реєстрацію платником податку на додану вартість до 10.07.2011 включно.

Внаслідок ухилення позивачем від реєстрації платником податку на додану вартість у встановлені законодавством терміни допущено порушення вимог пункту 180.1 статті 180, пункту 181.1 статті 181, пунктів 183.2, 183.10 статті 183, пункту 187.1 статті 187, пункту 193.1 статті 193, пункту 202.1 статті 202, пункту 203.2 статті 203 Податкового кодексу України, що призвело до заниження податкових зобов'язань з податку на додану вартість у періоді з 01.07.2011 по 31.12.2011 на суму 37837,78 грн.

Таким чином, позовні вимог ФОП ОСОБА_1 є необгрунтованими та задоволенню не підлягають.

На підставі викладеного, керуючись статтями 7, 8, 9, 10, 11, 71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України,-

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні адміністративного позову Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 до Лубенської об'єднаної державної податкової інспекції Полтавської області Державної податкової служби про визнання нечинним акту перевірки та скасування податкового повідомлення-рішення - відмовити.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії постанови з одночасним направленням копії скарги до суду апеляційної інстанції.

Повний текст постанови виготовлено 11 червня 2013 року.

Суддя С.М. Серга