Рішення № 31755723, 11.12.2012, Апеляційний суд Автономної Республіки Крим (м. Сімферополь)

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

______________

Справа №: 22-ц/0190/8138/2012Головуючий суду першої інстанції:Благодатна О.Ю. Доповідач суду апеляційної інстанції:Любобратцева Н. І.

РІШЕННЯ

"11" грудня 2012 р. колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у складі:

Головуючого суддіЛюбобратцевої Н.І., СуддівФілатової Є.В., Харченко І.О., При секретаріПостіковій О.В за участю представника позивача, відповідача ОСОБА_6, його представника ОСОБА_7,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Сімферополі цивільну справу за позовом орендного підприємства «Кримтеплокомуненерго» до ОСОБА_6, про стягнення заборгованості,

за апеляційною скаргою ОСОБА_6 на рішення Центрального районного суду м. Сімферополя АР Крим від 24 жовтня 2012 року,

В С Т А Н О В И Л А :

Позивач ОП «КТКЕ» звернулось з позовом до ОСОБА_6 про стягнення заборгованості за надані послуги, мотивуючи свої вимоги тим, що ОП «КТКЕ» є централізованим постачальником теплової енергії у м. Сімферополі і постачає відповідачу теплову енергію та гарячу воду. Надані послуги відповідач сплачує не в повному обсязі, внаслідок чого в період з 01.02.2003 року по 01.08.2012 р. утворилась заборгованість в розмірі 15602,87 грн., які позивач просив стягнути на його користь.

Рішенням Центрального районного суду м. Сімферополя АР Крим від 24 жовтня 2012 року зазначений позов задоволено. Стягнуто з ОСОБА_6 на користь ОП «КТКЕ» заборгованість в сумі 15602,87 грн. та судовий збір в розмірі 214,60 грн.

Не погодившись з таким рішенням суду, ОСОБА_6 подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та закрити провадження у справі. Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що рішення постановлене з порушенням норм матеріального та процесуального, оскільки суд безпідставно не застосував строк позовної давності, про що він як відповідач наполягав у своєму запереченні. Крім того, судом не досліджені дані, зазначені у довідці - розрахунку за послуги, з якої вбачаються шахрайські дії позивача відносно ОСОБА_6.

Заслухавши доповідача, пояснення осіб, які з'явилися у судове засідання, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги в межах вимог ст. 303 ЦПК України, колегія суддів знаходить, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Задовольняючи у повному обсязі заявлений позов, суд першої інстанції виходив з того, що про застосування строків позовної давності відповідач зазначив лише у своєму запереченні на позов, але в судовому засіданні такого клопотання не заявив і на позовної давності не наполягав. Суд також погодився з розрахунком заборгованості за теплопостачання та гаряче водопостачання, оскільки їх зроблено з урахуванням показників відповідних лічильників тепла та споживання гарячої води.

Проте повністю погодитися з такими висновками місцевого суду не може колегія суддів.

Так, судом першої інстанції правильно встановлено, що ОП «Кримтеплокомун-енерго» є централізованим постачальником теплової енергії у м. Сімферополі і надає послуги з теплопостачання та гарячого водопостачання ОСОБА_6 за адресою АДРЕСА_1, які відповідач сплачує не в повному обсязі, у зв'язку з чим у нього з лютого 2003 року по липень 2012 р. утворилася заборгованість в розмірі 15602 грн.87 коп.

Відповідно до ст.67 Житлового кодексу України плата за комунальні послуги (водопостачання, газ, теплова енергія та інші послуги) береться крім квартирної плати за затвердженими в установленому порядку тарифами.

Статтею 714 ЦК України передбачено, що за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін. Відповідно до п. 29 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 року № 630, споживач зобов'язаний оплачувати послуги з централізованого опалювання та постачання гарячої води в установлені договором строки.

Крім того, статтями 20, 21 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» визначено обов'язки споживача та виконавця житлово-комунальних послуг. Зокрема, обов'язком споживача є укладення договору про надання житлово-комунальних послуг, підготовленого виконавцем на основі типового договору, а також оплата житлово-комунальних послуг у строки, встановлені договором або законом, а обов'язком виконавця - надання житлово-комунальних послуг вчасно та відповідної якості згідно із законодавством та умовами договору, а також підготовка та укладення із споживачем договору на надання житлово-комунальних послуг з визначенням відповідальності за дотримання умов його виконання згідно з типовим договором.

Колегія суддів не може взяти до уваги довід відповідача, що підставою для відмови у задоволенні позову є той факт, що між ним та ОП «Кримтеплокомуненерго» відсутній письмовий договір про надання послуг з теплопостачання та гарячого водопостачання. При цьому колегія суддів виходить з того, що цивільним законодавством, а саме ст.ст. 205, 207 ЦК України, встановлено, що правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Правочин вважається вчиненим і тоді, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків, а воля сторони до вчинення правочину може виражатися її мовчанням. Правочин вважається таким, що вчинено у письмовій формі, якщо його зміст зафіксовано в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.

С матеріалів справи вбачається, що хоча між сторонами і відсутній письмовий договір про надання послуг з теплопостачання та гарячого водопостачання, проте зазначені послуги ОСОБА_6 фактично надавалися і він їх приймав і частково оплачував (а.с.50-51). Крім того, відсутність письмового договору не може бути підставою для звільнення від сплати фактично наданих і отриманих послуг.

Заперечення відповідача, що якість наданих послуг його не задовольняє, тому він їх не оплачує, не заслуговують на увагу, оскільки відповідно ст. 18 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» у разі порушення виконавцем умов договору споживач має право викликати його представника для складання та підписання акта-претензії споживача, в якому зазначаються строки, види, показники порушень тощо. Акт-претензія складається споживачем та представником виконавця і скріплюється їхніми підписами. Акт-претензія споживача подається виконавцю, який протягом трьох робочих днів вирішує питання про перерахунок платежів або видає споживачу обґрунтовану письмову відмову в задоволенні його претензій, яку споживач може оскаржити в судовому порядку.

Жодного доказу про наявність належним чином оформленої претензії до виконавця відповідачем суду не надано. Представлені відповідачем акти замірювання температури теплоносіїв ніякого відношення до ОСОБА_6 не мають, оскільки їх складено відносно мешканців інших квартир (ОСОБА_8, ОСОБА_9 - а.с.80-86). Відповідно до ст. 10 ЦПК України сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається на підставу своїх вимог або заперечень.

Проте з висновком суду, що відповідач в судовому засіданні суду першої інстанції не наполягав на застосуванні позовної давності, погодитися не можна, оскільки цей висновок спростовується матеріалами справи. Так, на аркуші справи 22 знаходиться письмове заперечення ОСОБА_6 проти позову, в якому він наполягає на застосуванні позовної давності.

З довідки про розрахунки ОСОБА_6 за послуги з теплопостачання та гарячого водопостачання вбачається, з вересня 2006 року відповідач жодного платежу не вносив, у зв'язку з чим колегія суддів не може взяти до уваги заперечення позивача, що ОСОБА_6 здійснив дії, що свідчать про визнання ним боргу, і, таким чином, строк позовної давності перервався і почався заново.

Нарахування в квітні 2011 року суми платежу за послуги в розмірі 7119 грн.38 коп. викликано тим, що позивачем був зроблений перерахунок: до квітня 2011 р. нарахування плати проводилося за пільговими тарифами, оскільки членом сім'ї ОСОБА_6 був його батько, який мав право на отримання таких пільг. Проте батько відповідача ОСОБА_10, ІНФОРМАЦІЯ_1, помер ІНФОРМАЦІЯ_2, з реєстрації його було знято 30 листопада 2004 р., але відповідач належних документів не надав і продовжував незаконно користуватися пільгами по оплаті послуг з теплопостачання та гарячого водопостачання. За таких обставин колегія суддів вважає, що позивачем перерахунок заборгованості за надані послуги в квітні 2011 року було проведено обґрунтовано.

Статтями 256, 257, 267 ЦК України встановлено, що позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється у три роки. Позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Оскільки про застосування позовної давності відповідачем заявлено 31 травня 2012 р., тобто до ухвалення рішення судом першої інстанції, колегія суддів вважає, що на користь ОП «Кримтеплокомуненерго» підлягає стягненню заборгованість по комунальним послугам у межах строків позовної даності, яка складає 13147 грн.65 коп., а саме:

- За 2009 рік з березня 2009 р. в розмірі 1264 грн.23 коп.;

- за 2010 рік - розмірі 1819 грн.50 коп.;

- за 2011 рік нараховано 9800 грн.76 коп., сплачено 1877 грн.06 коп. Недоплата - 7923 грн.70 коп.

- з січня 2012 р. по липень 2012 р. включно - в розмірі 2140 грн.22 коп.

З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції підлягає зміні в частині розміру стягнутої заборгованості за надані послуги з теплопостачання та гарячого водопостачання, а суму стягнення слід зменшити до 13147 грн. 65 коп.

На підставі викладеного і керуючись статтями 303, 307, 309, 313, 314 Цивільного процесуального кодексу України, колегія суддів судової палати по цивільних справах,

В И Р І Ш И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_6 задовольнити частково. Рішення Центрального районного суду м. Сімферополя Автономної Республіки Крим від 24 жовтня 2012 року змінити, зменшити суму стягнення з ОСОБА_6 на користь орендного підприємства «Кримтеплокомуненерго» заборгованості за теплопостачання та гарячого водопостачання за період з березня 2009 року по липень 2012 року до 13147 грн.65 коп. В решті рішення залишити без змін.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржено в касаційному порядку до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів.

Судді Любобратцева Н.І.

Філатова Є.В.

Харченко І.О.