Рішення № 31755686, 27.11.2012, Апеляційний суд Автономної Республіки Крим (м. Сімферополь)

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

______________

Справа №: 22-ц/0190/7068/2012Головуючий суду першої інстанції:Тонкоголосюк О.В. Доповідач суду апеляційної інстанції:Любобратцева Н. І.

РІШЕННЯ

"27" листопада 2012 р. колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у складі:

Головуючого суддіЛюбобратцевої Н.І., СуддівФілатової Є.В. Харченко І.О., При секретаріПостіковій О.В за участю представника позивача, ОСОБА_12. - представника відповідача ОСОБА_7, представника третьої особи Широкова Я.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Сімферополі цивільну справу за позовом квартирно-експлуатаційного відділу м. Сімферополя до ОСОБА_7, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, треті особи - Сімферопольський зональний відділ військової служби правопорядку, Служба у справах дітей Сімферопольської міської ради, про визнання осіб такими, що втратили право користування житловим приміщенням та виселення,

за апеляційною скаргою ОСОБА_12 - представника ОСОБА_7 - на рішення Київського районного суду м. Сімферополя АР Крим від 14 червня 2012 року,

В С Т А Н О В И Л А :

Позивач КЕВ м. Сімферополя звернувся з позовом до ОСОБА_7, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11 про визнання осіб такими, що втратили право користування житловим приміщенням та виселення, мотивуючи свої вимоги тим, що відповідач ОСОБА_7, будучі військовослужбовцем, в період проходження служби у військовій частині А1904, отримав службове приміщення у вигляді трикімнатної квартири АДРЕСА_1 на членів своєї сім'ї, до складу якої входили: дружина ОСОБА_9, дочка ОСОБА_10 та син ОСОБА_11. Відповідач ОСОБА_7 разом із членами своєї сім'ї має житло в м. Севастополі - окрему трикімнатну квартиру, яку було приватизовано на всіх членів його сім'ї. 10.03.2011 р. ОСОБА_7 був звільнений з військової служби, проте, до цього часу службову квартиру, надану йому в м. Сімферополі, не здав та продовжує її займати, що явилося підставою для звернення до суду.

Ухвалою Київського районного суду м. Сімферополя проведено заміну третьої особи - військової частини А1904 на належну - Сімферопольський зональний відділ Військової служби правопорядку (а.с.36).

Рішенням Київського районного суду м. Сімферополя АР Крим від 14 червня 2012 року позов задоволено. Визнано ОСОБА_7, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11 такими, що втратили право користування службовим житлом - квартирою АДРЕСА_1 Виселено ОСОБА_7, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11 із службової квартири АДРЕСА_1 без надання іншого жилого приміщення.

Додатковим рішенням Київського районного суду м. Сімферополя з ОСОБА_7, ОСОБА_9, ОСОБА_10 на користь КЕВ м. Сімферополя стягнуто судові витрати в розмірі 214 грн.60 коп. в рівних частках з кожного, тобто по 71 грн.53 коп. (а.с.117-118).

Не погодившись з таким рішенням суду, представник ОСОБА_7 - ОСОБА_12 - подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову. Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що рішення постановлено з порушенням норм матеріального права, оскільки не прийнятий до уваги той факт, що відповідно до приписів ст. 125 ЖК України одинокі особи з неповнолітніми дітьми не підлягають виселенню. Судом не врахований той факт, що у ОСОБА_9 є неповнолітня дитина, яка є інвалідом дитинства і потребує навчання в спеціалізованій школі, яка є тільки в м. Сімферополі. Також, суд ухвалюючи рішення, вийшов за рамки позовних вимог, визнавши ордер недійсним.

Заслухавши доповідача, пояснення осіб, які з'явилися у судове засідання, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів знаходить, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Частиною 3 ст. 303 ЦПК України встановлено, що апеляційний суд не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення.

Задовольняючи заявлені вимог и в повному обсязі, визнаючи відповідачів такими, що втратили право користування спірною квартирою, та виселяючи з неї, суд першої інстанції виходив з того, що оскільки ОСОБА_7 звільнено з посади начальника відділу військової інспекції безпеки дорожнього руху військової частини А1904 в запас та виключено зі списків особового складу Збройних Сил України, а спірне житло ним не здано до КЕВ м. Сімферополя, він та члени його сім'ї втратили право на користування цим житлом, а тому підлягають виселенню.

Проте такі висновки місцевого суду ґрунтуються не неправильному тлумаченні норм діючого житлового законодавства. Так, чинний Житловий кодекс України встановлює можливість визнання осіб такими, що втратили право користування житловим приміщенням лише з двох підстав: тимчасова відсутність наймача або членів його сім'ї протягом шести місяців (стаття 71 цього Кодексу) та вибуття наймача та членів його сім'ї на постійне місце проживання до іншого населеного пункту або в інше жиле приміщення в тому же населеному пункті (стаття 107 цього Кодексу). Але у всякому разі визнання осіб такими, що втратили право користування житлом припускає вибуття цих осіб із спірного житлового приміщення. З матеріалів справи вбачається, що жодний із відповідачів із спірного житла не вибував, а до теперішнього часу продовжують там проживати і користуватися квартирою, у зв'язку з чим рішення суду про визнання їх такими, що втратили право користування службовим житлом - квартирою АДРЕСА_1 - не можна визнати законним та обґрунтованим, а тому воно в цій частині підлягає скасуванню з ухваленням в цій частині нового рішення про відмову у задоволенні позову.

Щодо виселення відповідачів із спірної службової квартири, колегія суддів погоджується з висновками місцевого суду про задоволення позову в цій частині.

Так, з матеріалів справи вбачається, що рішенням виконкому Сімферопольської міської ради № 9 від 28 січня 2005 р. квартирам НОМЕР_1, НОМЕР_2, НОМЕР_3, АДРЕСА_5 привласнено статус службових (а.с.7, 7-зворот). Полковник ОСОБА_7 з грудня 2002 р. по березень 2011 р. проходив військову служу у військовій частині А1904 на посаді начальника відділу військової інспекції дорожнього руху, тобто на посаді, яку включено до Переліку категорій працівників, яким може бути надано службові жилі приміщення. Рішенням житлової комісії військової частини А1904 від 10 січня 2005 р. трикімнатну службову квартиру АДРЕСА_1 площею 39,72 кв. м виділено начальнику відділу військової інспекції дорожнього руху полковнику ОСОБА_7 на склад сім'ї: дружина ОСОБА_9, дочка ОСОБА_10, син ОСОБА_11 (а.с.9), виконкомом Сімферопольської міської ради 01 березня 2005 року видано ордер № 4 на службове жиле приміщення (а.с.8).

Статтею 124 ЖК України передбачено, що робітники і службовці, що припинили трудові відносини з підприємством, установою, організацією, підлягають виселенню з службового жилого приміщення з усіма особами, які з ними проживають, без надання іншого жилого приміщення.

Наказом № 46 командира військової частини А1904 від 20 березня 2011 р. полковника ОСОБА_7 з 10 березня 2011 р. було виключено зі списків особового складу частини і направлено для зарахування на військовий облік до Сімферопольського ОМВК АР Крим у зв'язку зі звільненням його наказом Міністра оборони України від 12 січня 2011 р. № 19 з військової служби у запас за пунктом «б» частини6 статті 26 (за станом здоров'я) Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», з правом носіння військової форми одягу (а.с.13).

За довідкою Севастопольської квартирно-експлуатаційної частини морської, код 22992545, від 05 січня 2011 р. полковник ОСОБА_7 за період служби у Севастопольському гарнізоні з червня 1994 р. по грудень 2002 року перебував на квартирному обліку та був забезпечений постійною трикімнатною квартирою за адресою: АДРЕСА_4 (а.с.11), яку ним було приватизовано на всіх членів сім'ї (а.с.10). Рішенням житлової комісії військової частини А1904 від 4 березня 2011 р. полковника ОСОБА_7 виключено зі списків осіб, які користуються правом першочергового отримання житла та знято з обліку військовослужбовців та членів їх сімей, які потребують поліпшення житлових умов у військовій частині А1904 (а.с.12). Зазначене рішення житлової комісії відповідачами не оскаржено.

Згідно з Порядком забезпечення військовослужбовців та членів їх сімей житловими приміщеннями, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 1081 від 03 серпня 2006 р., та Інструкцією про організацію забезпечення і надання військовослужбовцям Збройних Сил України та членам їх сімей житлових приміщень, затвердженою наказом Міністра оборони України № 577 від 06 жовтня 2006 р., підлягають виселенню із службового житлового приміщення з усіма членами сім'ї без надання іншого службового житлового приміщення особа, звільнена з військової служби в запас або у відставку, зокрема, у разі, якщо особа не перебуває на обліку осіб, які потребують поліпшення житлових умов, у Збройних Силах України.

Оскільки відповідач ОСОБА_7 припинив службу у військовій частині А1904, яка забезпечила його службовим житлом, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про виселення його та членів його сім'ї із квартири АДРЕСА_1 без надання іншого жилого приміщення. При цьому колегія суддів виходить також з того, що всі відповідачі забезпечені житлом, яке ними приватизовано і яке відповідач ОСОБА_7 під час служби у Збройних Силах України отримав за рахунок коштів Міністерства оборони України.

Колегія суддів не може взяти до уваги довід апеляційної скарги, що судом необґрунтовано не застосовано норми ст. 125 ЖК України про неможливість виселення без надання іншого жилого приміщення одиноких осіб з неповнолітніми дітьми, які проживають разом з ними. При цьому колегія суддів виходить з того, що, по-перше, житлові права членів сім'ї ОСОБА_7 є похідними від його житлових прав; по-друге, ОСОБА_9 не є одинокою особою з неповнолітньою дитиною у розумінні абзацу 6 ст. 125 ЖК України. Дійсно, рішенням Київського районного суду м. Сімферополя від 04 листопада 2011 р. шлюб між ОСОБА_7 та ОСОБА_9 розірвано (а.с.73), але даних про те, що сторони проживають окремо, а неповнолітня дитина - син ОСОБА_11, ІНФОРМАЦІЯ_1, проживає лише з одним із батьків, ні суду першої інстанції, ні апеляційному суду не надано. Відповідач ОСОБА_7 зареєстрований в спірній квартирі, з пояснень його представника продовжує нею користуватися.

За таких обставин рішення суду в частині виселення відповідачів із службового приміщення без надання іншого житлового приміщення є законним і обґрунтованим і підстав для його скасування в цій частині немає.

На підставі викладеного і керуючись статтями 303, 307, 308, 309, 313, 314 Цивільного процесуального кодексу України, колегія суддів судової палати по цивільних справах,

В И Р І Ш И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_12 - представника ОСОБА_7 - задовольнити частково. Рішення Київського районного суду м. Сімферополя Автономної Республіки Крим від 14 червня 2012 року в частині визнання ОСОБА_7, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11 такими, що втратили право користування житловим приміщенням в квартирі АДРЕСА_1 скасувати і цій частині ухвалити нове рішення про відмову в позові. В іншій частині це ж рішення суду залишити без змін.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржено в касаційному порядку до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів.

Судді Любобратцева Н.І.

Філатова Є.В.

Харченко І.О