Ухвала суду № 31753959, 10.06.2013, Апеляційний суд Львівської області

Справа № 1316/2337/12 Головуючий у 1 інстанції: Данилів Є.О.

Провадження № 22-ц/783/3446/13 Доповідач в 2-й інстанції: Гірник Т. А.

Категорія: 27

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 червня 2013 року колегія суддів Судової палати в цивільних справах апеляційного суду Львівської області у складі:

головуючого судді- Гірник Т.А.

суддів - Бакуса В.Я., Бойко С.М.

секретаря - Глинського О.А.

з участю представника позивача ААТ "ОКСІ Банк" - Косьоровського Ю.Е. ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на заочне рішення Пустомитівського районного суду Львівської області від 6 грудня 2012 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «ОКСІ Банк» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИЛА:

Публічне акціонерне товариство «ОКСІ Банк»» у червні 2012 року звернулося з позовом до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості. З посиланням на ст. ст. 526, 610-612 ЦК України, пп. 1,1, 1.3, 3.2.4, 3.2.9., 4.3 Кредитного договору просив стягнути з ОСОБА_3 64 714 грн. 17 коп. заборгованості за кредитним договором №51/10 від 24.12.2010 року, 647 грн. 14 коп. судового збору та 107 грн. 30 коп. судового збору за подання заяви про забезпечення позову.

Заочним рішенням Пустомитівського районного суду Львівської області від 6 грудня 2012 року позов задоволено повністю. Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ПАТ «ОКСІ Банк» 64 714 грн. 17 коп. Вирішено питання судових витрат.

Заочне рішення в загальному порядку, після його перегляду судом першої інстанції в порядку ст.231 ЦПК України, оскаржив відповідач. Вважає його незаконним та необґрунтованим, судом неправильно встановлені обставини, які мають значення для справи, неправильного оцінено докази, порушено норми процесуального та матеріального права. Просить рішення скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову. Мотивує тим, що суд не взяв до уваги сплату кредиту і що ПАТ «ОКСІ Банк» не звертався до нього з вимогою про повернення коштів. Також суд не врахував вимоги ч.3 ст. 551 ЦК України, яка передбачає, що розмір неустойки може бути зменшено судом, якщо він значно перевищує розмір збитків та за наявності інших обставин, які мають істотне значення. І такими обставинами є світова фінансова економічна криза, яка вплинула на позичальників та погіршення їх матеріального становища, оскільки на даний час ніде не працює і підприємницькою діяльністю не займається.

При розгляді справи за апеляційною скаргою представник позивача проти доводів апеляційної скарги заперечив, просить рішення суду залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Відповідач в судове засідання не з»явився, належно повідомлений про розгляд справи за його апеляційною скаргою, про що до справи долучено розписку про отримання судової повістки 14.05.2013 року. Про причини неявки не повідомив, тому колегія суддів вважає можливим розгляд справи в його відсутності, що відповідає вимогам ч. 2 ст. 305 ЦПК України.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Відповідно до вимог ст.ст.11, 59, 60 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданих відповідно до вимог цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. При цьому кожна із сторін зобов»язана довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, а обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

У відповідності до вимог ст.213 ЦПК України, рішення суду повинно бути законним і обгрунтованим. Законим є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обгрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з»ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до ч. 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Матеріалами справи встановлено, що 24 грудня 2010 року між ПАТ «ОКСІ Банк» та ОСОБА_3 укладено кредитний договір №51/10, за яким відповідач отримав кредит в сумі 100 000 грн. на споживчі цілі терміном на один рік зі сплатою 23% річних.

Відповідно до п.2.5, 3.3 Кредитного договору Позичальник зобов'язувався своєчасно здійснювати платежі для погашення кредиту та процентів у визначені договором терміни. Згідно п. 3.2.4 Кредитного договору Банк має право вимагати дострокового повернення кредиту та сплати процентів за користування ним у випадку невиконання чи неналежного виконання Позичальником своїх зобов'язань за цим Договором.

Матеріалами справи та судом безспірно встановлено, що ОСОБА_3 неналежно не виконував умови Кредитного договору, внаслідок чого в останнього виникла кредитна заборгованість в сумі 64 714 грн. 17 коп. з яких, по тілу кредиту 53 172 грн. 29 коп, заборгованість по відсотках - 4 578 грн. 03 коп., пеня за несвоєчасне погашення кредиту та відсотків - 6 963 грн. 85 коп.

Вирішуючи питання про стягнення з відповідача суми заборгованості за кредитним договором, суд обгрунтовано застосував положення ст.ст. 509, 526, 530, 610, 611, 612, 1049, 1054 ЦК України та навів у рішенні достатні мотиви, за яких дійшов висновку про стягнення з відповідача суми заборгованості за кредитним договором, оскільки матеріалами справи встановлено факт виконання банком умов договору та неналежне виконання його умов відповідачем, як боржником.

Колегія суддів звертає увагу, що Кредитний договір та додаток №2 до нього, укладені з дотриманням вимог ст.1055ЦК України. Сторони дійшли згоди щодо всіх умов договору та витримана така процедура при укладенні додаткових угод. Оскілки встановлено, що боржник не належно виконує боргове зоб»язання, то наявні правові підстави для стягнення суми заборгованості у судовому порядку, про що суд постановив рішення.

Мотиви апеляційної скарги про незаконність рішення суду з підстав розгляду справи без участі відповідача та на підставі поданих лише позивачем доказів, не спростовують висновків суду. З матеріалів справи убачається, що про розгляд справи відповідач повідомлявся належним чином /а.с. 22, 26/, причини неявки в судові засідання не повідомив, а тому суд правомірно у відповідності до вимог ст.224 ЦПК України ухвалив заочне рішення. Апеляційній інстанції відповідач не надав інших доказів, які не були досліджені з поважних причин судом першої інстанції та якими спростовуються вимоги позивача .

Спростованими є доводи апеляційної скарги про те, що суд не врахував ч.3 ст.551 ЦК України, яка регламентує що розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення, оскільки розмір обрахованої пені у кілька разів є меншим від суми заборгованості по тілу кредиту і крім того, з відповідними вимогами про зменшення розміру неустойки відповідач не звертався.

Тому мотиви апеляційної скарги про невідповідність висновків суду обставинам справи є спростованими. Порядок перегляду заочного рішення судом першої інстанції дотримано.

Колегія суддів не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги, тому її відхиляє , а рішення суду першої інстанції залишає без змін.

Керуючись ст.303, п.1ч.1 ст.307, 308, ст.313, п.1 ч. 1 ст. 314, ст.315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 відхилити.

Заочне рішення Пустомитівського районного суду Львівської області від 6 грудня 2012 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання ухвалою законної сили.

Головуючий

Судді