Постанова № 31753636, 06.06.2013, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

06 червня 2013 року 12:31 № 826/6496/13-а

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Катющенка В.П., за участю секретаря судового засідання Ткачук О.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовомІнспекції державного архітектурно-будівельного контролю у місті Києвідо про Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у місті Києві скасування постанови про накладення штрафу від 01 квітня 2013 року

за участю:

від позивача - Павлишин М.М.;

від відповідача - не з'явився

ВСТАНОВИВ:

Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю у місті Києві звернулась до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у місті Києві, в якому просить суд: скасувати постанову, винесену головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у місті Києві Крайчинським С.С. про накладення штрафу ВП № 33605461 від 01 квітня 2013 року.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідачем з порушенням норм Закону України «Про виконавче провадження» 01 квітня 2013 року винесено постанову про накладення штрафу, а тому вважає постанову протиправною та такою, що підлягає скасуванню.

Ухвалами Окружного адміністративного суду міста Києва від 27 травня 2013 року відкрито провадження в адміністративній справі № 826/6496/13-а, закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

Представник позивача в судовому засіданні 06 червня 2013 року позов підтримав з підстав, викладених у позовній заяві.

Відповідач явку повноважного представника не забезпечив, надавши суду копію виконавчого провадження ВП № 33605461 та просив розглядати справу за відсутності представника, письмових заперечень чи пояснень стосовно предмету позову суду не надав.

На підставі частини третьої статті 160 КАС України в судовому засіданні 06 червня 2013 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов до наступних висновків.

02 серпня 2012 року головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у місті Києві Крайчинським С.С. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП № 33605461, на підставі виконавчого листа № 2а-4641/11/2670, виданого 06 червня 2012 року Окружним адміністративним судом міста Києва про зобов'язання Інспекцію державного архітектурно-будівельного контролю у м. Києві видати ОСОБА_3 сертифікат відповідності державним будівельним нормам, стандартам та правилам на житловий будинок під літерою «К», що розташований по АДРЕСА_1.

Вказаною постановою зобов'язано позивача (боржника у виконавчому провадженні № 33605461) добровільно виконати постанову у строк до семи днів.

01 березня 2013 року головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у місті Києві Крайчинським С.С. винесено постанову про накладення штрафу на позивача (боржника у виконавчому провадженні № 33605461) у розмірі 680,00 грн.

Також, 01 березня 2013 року головний державний виконавець відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у місті Києві Крайчинський С.С. надіслав на адресу позивача вимогу державного виконавця, у якій вимагав позивачу (боржнику у виконавчому провадженні) повідомити у строк до 10 березня 2013 року про виконання виконавчого листа № 2а-4641/11/2670 від 06.06.2012 року Окружного адміністративного суду м. Києва у відповідності до резолютивної частини рішення.

Зазначена вимога надійшла на адресу позивача 21 березня 2013 року.

29 березня 2013 року у відповідь на вимогу державного виконавця позивачем надіслано лист № 7/26-57/2903/05, в якому останній, зокрема, зазначив, що оскільки вимога на адресу останнього надійшла лише 21 березня 2013 року, Інспекція не мала можливості повідомити про виконання виконавчого листа № 2а-4641/11/2670 у строк, що зазначений у вимозі.

При цьому, Інспекцією зазначено, що станом на 29 березня 2013 року неможливо виконати рішення суду та що штраф згідно постанови про накладення штрафу від 01 березня 2013 року у розмірі 680,00 грн. сплачено в повному обсязі та додано копію квитанції.

Зазначений лист надійшов на адресу відповідача 04 квітня 2013 року та зареєстрований за № 2296/440328.

01 квітня 2013 року головним державним виконавцем Крайчинським С.С. винесено постанову про накладення штрафу у розмірі 1 360,00 грн. за повторне невиконання позивачем виконавчого листа № 2а-4641/11/2670.

Зазначену постанову про накладення штрафу від 01 квітня 2013 року позивач отримав 22 квітня 2013 року.

Позивач, вважаючи постанову від 01 квітня 2013 року про накладення штрафу незаконною та такою, що підлягає скасуванню, звернувся до суду з зазначеним позовом для захисту своїх прав.

Вирішуючи спір, суд виходить з наступного.

Згідно статті 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно частини 1 статті 6 Закону України «Про виконавче провадження» Державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права відповідно до закону і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб.

Частиною 1 статті 17 зазначеного Закону передбачено, що примусове виконання рішень здійснюється державною виконавчою службою на підставі виконавчих документів, визначених цим Законом.

Відповідно до частини 2 статті 25 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження.

У постанові державний виконавець вказує про необхідність боржнику самостійно виконати рішення у строк до семи днів з моменту винесення постанови (у разі виконання рішення про примусове виселення боржника - у строк до п'ятнадцяти днів) та зазначає, що у разі ненадання боржником документального підтвердження виконання рішення буде розпочате примусове виконання цього рішення із стягненням з боржника виконавчого збору і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, передбачених цим Законом.

Частинами 1 та 2 статті 75 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що після відкриття виконавчого провадження за виконавчим документом, що зобов'язує боржника вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, державний виконавець перевіряє виконання рішення не пізніше ніж на наступний день після закінчення строку, встановленого частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного виконання рішення. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, його виконання перевіряється не пізніше наступного робочого дня після відкриття виконавчого провадження. У разі невиконання зазначених вимог без поважних причин державний виконавець накладає на боржника штраф відповідно до статті 89 цього Закону і не пізніше п'яти робочих днів з дня його накладення повторно перевіряє стан виконання рішення.

У разі якщо виконати рішення без участі боржника неможливо, державний виконавець накладає на боржника штраф відповідно до статті 89 цього Закону та вносить подання (повідомлення) правоохоронним органам для притягнення боржника до відповідальності згідно із законом, після чого виносить постанову про закінчення виконавчого провадження, яка затверджується начальником відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, і повертає виконавчий документ до суду чи іншого органу (посадової особи), що його видав (частина 3 статті 75 Закону).

Відповідно до частини першої статті 89 Закону України «Про виконавче провадження» у разі невиконання без поважних причин у встановлений державним виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі державний виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу від десяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; на посадових осіб - від двадцяти до сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; на боржника - юридичну особу - від сорока до шістдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання.

Згідно частини другої статті 89 Закону України «Про виконавче провадження» у разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин державний виконавець у тому ж порядку накладає на нього штраф у подвійному розмірі та звертається до правоохоронних органів з поданням (повідомленням) про притягнення боржника до кримінальної відповідальності відповідно до закону.

Так, з матеріалів справи вбачається, що позивачем (боржником у виконавчому провадженні № 33605461) не виконано рішення суду, у зв'язку з чим державним виконавцем у відповідності до частини 1 статті 89 Закону України «Про виконавче провадження» постановою від 01 березня 2013 року було накладено штраф в розмірі 680,00 грн.

Як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи, позивачем штраф у розмірі 680,00 грн. згідно постанови про накладення штрафу від 01 березня 2013 року сплачено у повному обсязі.

При цьому, будь-яких доказів оскарження постанови про накладення штрафу від 01 березня 2013 року позивачем суду надано не було.

Отже, суд приходить до висновку, що позивачем (боржником у виконавчому провадженні № 33605461) не заперечувався факт не виконання рішення суду.

У зв'язку з повторним невиконанням рішення суду відповідачем 01 квітня 2013 року у відповідності до статті 89 Закону України «Про виконавче провадження» винесено постанову про накладення штрафу на Інспекцію державного архітектурно-будівельного контролю у м. Києві (боржника у виконавчому провадженні № 33605461) у розмірі 1 360,00 грн.

При цьому суд вважає необґрунтованим посилання позивача на неможливість виконання ним рішення суду у зв'язку з відсутністю повноважень у позивача, несплатою стягувачем у ВП № 33605461 коштів за видачу сертифіката з огляду на наступне.

Відповідно до статті 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.

Рішення, на підставі якого відкрито виконавче провадження ВП № 3360546, набрало законної сили 01 червня 2012 року згідно постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 07 лютого 2012 року, а постанова про відкриття виконавчого провадження ВП № 33605461 винесена державним виконавцем 02 серпня 2012 року.

Позивачем не надано суду жодних документів, які б свідчили про поважність невиконання останнім рішення суду

Так, суд звертає увагу позивача, що статтею 34 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що у разі якщо викладена у виконавчому документі резолютивна частина рішення є незрозумілою, державний виконавець або сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду, який видав виконавчий документ, із заявою про роз'яснення відповідного рішення. У разі якщо зміст виконавчого документа є незрозумілим, державний виконавець або сторони виконавчого провадження мають право звернутися до органу (посадової особи), який видав виконавчий документ, із заявою про роз'яснення змісту цього документа.

Позивачем не надано суду доказів про звернення останнього з моменту відкриття виконавчого провадження (з 02 серпня 2012 року) до суду із заявами про роз'яснення судового рішення, зміни чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення.

При цьому, суд звертає увагу, що лист позивача від 29 березня 2013 року № 7/26-57/2903/05, у якому останній просив державного виконавця встановити спосіб виконання постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 07 лютого 2012 року у справі № 2а-4641/11/2670, надійшов до відповідача 04 квітня 2013 року, тобто після винесення 01 квітня 2013 року постанови про накладення штрафу.

Зазначення ж у постанові про накладення штрафу ВП № 3360546 від 01 квітня 2013 року про невиконання боржником (позивачем у даній справі) рішення суду станом на 02 квітня 2013 року, на думку суду, є опискою та не впливає на правомірність винесеної відповідачем постанови.

Відповідно до частин першої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку про необґрунтованість позовних вимог та відсутність підстав для їх задоволення.

Керуючись ст. ст. 69-71, 94, 158-163, 167, 181 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні позову Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м. Києві відмовити.

Постанова набирає законної сили відповідно до частини першої статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України.

Суддя В.П. Катющенко