Постанова № 31753569, 20.05.2013, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Севастопольська, 43, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95013

ПОСТАНОВА

Іменем України

20 травня 2013 р. 11:58 Справа №2а-6676/12/0170/6

Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Латиніна Ю.А., при секретарі Захаровій М.В.,

за участю представника позивача - Бутенко О.В.,

представника відповідача - Григорьєва І.О.,

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Державного підприємства "Сімферопольський виноробний завод"

до Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів Державної податкової адміністрації України

про скасування рішення

Суть спору: Державне підприємство "Сімферопольський виноробний завод" звернулося до Окружного адміністративного суду АР Крим з позовом про скасування рішення відповідача № 000074 від 09.02.2012 про застосування фінансових санкцій у вигляді штрафу в розмірі 110 011,00 грн.

Ухвалою від 18.10.2012 року суд зупинив провадження по справі до набрання законної сили судовим рішенням у справі № 2а-4192/12/23/0170.

Ухвалою від 22.04.2013 року поновлено провадженні у справі.

Представник позивача у судовому засіданні на позовних вимогах наполягав у повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві.

Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечував, письмових заперечень суду не надав.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши докази, надані сторонами, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд -

ВСТАНОВИВ:

Державне підприємство "Сімферопольський виноробний завод" є юридичною особою, яка зареєстрована виконкомом Сімферопольської міської ради 12.04.1996р., що підтверджено довідкою серії АБ № 339743 з ЄДРПОУ від 28.10.2010.

Позивача взято на облік як платника податків в органах ДПС.

РУ Департаменту САТ ДПА України в АР Крим проведено планову виїзну перевірку Державного підприємства "Сімферопольський виноробний завод" з питань дотримання законодавства шодо виробництва та обігу спирту та алкогольних напоїв за період з 01.07.2009 по 30.06.2011, за результатами якої був складений Акт від 14.10.2011 № 7246/695/32-01/05414657.

У ході перевірки встановлено, що ДП "Сімферопольський виноробний завод" порушені вимоги ст.14 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних тютюнових виробів" № 481/95 від 19.12.1995р. (далі - Закон №481), а саме: 19.05.2011 здійснено оптову торгівлю коньячним спиртом у кількості 100,01 дал б.с. без ліцензії на виробництво коньяку та алкогольних напоїв за коньячною технологією.

На підставі складеного Акту відповідачем було прийняте рішення від 09.02.2012 № 000074 про застосування до позивача фінансових санкцій у вигляді штрафу у розмірі 110 011,00 грн. згідно з абз. 4 ч.2 ст. 17 Закону №481. Позивач не погодився з вказаним рішенням та звернувся до суду.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, перевіряючи правомірність та правове обґрунтування оскаржуваного рішення, суд дійшов висновку, що заявлений позов задоволенню не підлягає, з огляду на наступне.

Згідно з п. 1 Положення про Департамент контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів Державної податкової служби України, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України № 1289 від 13.10.2011 року, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 07.11.2011 року за № 1271/20009 (далі по тексту - Наказ), Департамент діє як самостійний функціональний підрозділ з правами юридичної особи у складі Державної податкової служби України (далі - ДПС України) і реалізує державну політику у сфері контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів, здійснює міжгалузеву координацію у даній сфері.

Згідно з п.8.1 Наказу Департамент відповідно до покладених на нього завдань і повноважень має право в установленому порядку здійснювати передбачені законодавством перевірки діяльності суб'єктів господарювання щодо виробництва та обігу спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, а також брати участь в інвентаризації спирту, готової продукції та сировини.

Як вже було зазначено раніше, на підставі направлення № 2874/23-2 від 15.09.2011р. посадовими особами відповідача 14.10.2011р. проведено планову виїзну документальну перевірку з питань додержання суб'єктом господарювання вимог, встановлених законодавством України, які є обов'язковими до виконання при здійсненні оптової/роздрібної торгівлі алкогольними напоями та/або тютюновими виробами, а саме ДП «Сімферопольський виноробний завод» за період з 01.07.2009 по 30.06.2011р.

Згідно пункту 75.1.3 статті 75 Податкового кодексу України, фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об'єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється органом державної податкової служби щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності документа, що підтверджує державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців відповідно до закону, ліцензій, патентів, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).

Відповідно до п.п 80.1, 80.2, 80.4 статті 80 Податкового кодексу України, фактична перевірка здійснюється без попередження платника податків (особи). Фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника органу податкової служби, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції, під розписку до початку проведення такої перевірки. Перед початком фактичної перевірки, з питань дотримання порядку здійснення розрахункових операцій та ведення касових операцій, посадовими особами органів державної податкової служби на підставі підпункту 20.1.9 пункту 20.1 статті 20 цього Кодексу може бути проведена контрольна розрахункова операція.

Згідно статті 81 Податкового кодексу України, посадові особи органу державної податкової служби мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред'явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів:

- направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування органу державної податкової служби, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб'єкта (об'єкта), перевірка якого проводиться (прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється), мета, вид (планова або позапланова), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника органу державної податкової служби або його заступника, що скріплений печаткою органу державної податкової служби;

- копії наказу про проведення перевірки;

- службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки.

Судом встановлено, що перевірка позивача проведена на та направлення, яке було надано представнику позивача, що підтверджується відповідним підписом, до перевірки перевіряючи були допущені, ними був складений акт перевірки, який отримав представник позивача.

З урахуванням викладеного, суд робить висновок про дотримання відповідачем норм податкового законодавства при проведенні планової виїзної документальної перевірки господарської діяльності позивача.

Щодо висновків викладених в акті перевірки та законності прийняття оскаржуваного рішення, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Основні засади державної політики щодо регулювання виробництва, експорту, імпорту, оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами, забезпечення їх високої якості та захисту здоров'я громадян, а також посилення боротьби з незаконним виробництвом та обігом алкогольних напоїв і тютюнових виробів на території України визначені Законом України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів".

Відповідно до ст. 1 ЗУ «Про ліцензування певних видів господарської діяльності» N 1775-III, 01.06.2000, виробництво (виготовлення) - діяльність, пов'язана з випуском продукції, яка включає всі стадії технологічного процесу, а також реалізацію продукції власного виробництва;

господарська діяльність - будь-яка діяльність, у тому числі підприємницька, юридичних осіб, а також фізичних осіб - підприємців, пов'язана з виробництвом (виготовленням) продукції, торгівлею, наданням послуг, виконанням робіт;

ліцензіат - суб'єкт господарювання, який одержав ліцензію на провадження певного виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню;

ліцензія - документ державного зразка, який засвідчує право ліцензіата на провадження зазначеного в ньому виду господарської діяльності протягом визначеного строку у разі його встановлення Кабінетом Міністрів України за умови виконання ліцензійних умов;

Згідно з ч. 1 п. 9 ст. 9 ЗУ «Про ліцензування певних видів господарської діяльності» N 1775-III, 01.06.2000, відповідно до спеціальних законів ліцензуванню підлягають такі види господарської діяльності як, виробництво і торгівля спиртом етиловим, коньячним і плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами;

Статтею 14 ЗУ «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» N 481/95-ВР, 19.12.1995, передбачено, що імпорт та експорт спирту коньячного і плодового здійснюються за наявності відповідних ліцензій суб'єктами господарювання, які забезпечені дубовою тарою або нержавіючими чи емальованими ємностями з дубовою клепкою для витримки спирту коньячного і плодового, кваліфікованими фахівцями та власними виробничими потужностями з виробництва спирту коньячного і плодового, коньяку і алкогольних напоїв за коньячною технологією та мають ліцензії на виробництво спирту коньячного та/або плодового. Оптова торгівля спиртом коньячним і плодовим здійснюється суб'єктом господарювання на підставі ліцензії на виробництво коньяку та алкогольних напоїв за коньячною технологією. Кабінет Міністрів України визначає порядок ведення реєстру зазначених суб'єктів господарювання.

Як вбачається з матеріалів справи у період з 05.05.2011 по 06.06.2011 р. у підприємства не було діючої ліцензії на виробництво алкогольних напоїв. У відповідності до зазначеної ст. 1 ЗУ «Про ліцензування певних видів господарської діяльності» N 1775-III, 01.06.2000, а саме «виробництво (виготовлення) - діяльність, пов'язана з випуском продукції, яка включає всі стадії технологічного процесу, а також реалізацію продукції власного виробництва»

Проте, ДП «Сімферопольський винзавод» у цей період відвантажило 100,01 дал б.с. (166,4 дал) спирту коньячного ДП «ЗШВ «Новий світ» за нарядом на відпустку спирту від 12.05.2011 року № 628 ск., саме у той час коли у підприємства не було діючої ліцензії на виробництво алкогольних напоїв, що також підтверджується договором поставки спирту коньячного від 10.06.2010 р. № 15, наряду на відпуск спирту від 12.05.2011р. № 628 ск, видатковою накладною від 19.05.2011р. № PH-0000080, товарно-транспортної накладної на переміщення алкогольних напоїв від 19.05.2011р. серії 01 АААЩ № 585286, посвідченням про якість від 19.05.2011р. № 9 та специфікацією на відпуск по об'єму від 19.05.2011р. № 20.

Згідно ч. 4 ст. 17 ЗУ «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» N 481/95-ВР, 19.12.1995 рішення про стягнення штрафів, передбачених частиною другою цієї статті, приймаються органами державної податкової служби та/або органом, який видав ліцензію на право виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями і тютюновими виробами, та іншими органами виконавчої влади у межах їх компетенції, визначеної законами України.

Відповідно до п. 5 Порядку застосування фінансових санкцій, передбачених статтею 17 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів", затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 790 від 02.06.2003 року підставою для прийняття рішення про застосування фінансових санкцій є акт перевірки додержання суб'єктом підприємницької діяльності встановлених законодавством вимог, обов'язкових для виконання під час здійснення оптової і роздрібної торгівлі алкогольними напоями та/або тютюновими виробами, складений органом, що видав ліцензію, у якому зазначається зміст порушення і конкретні порушені норми законодавства.

Посилання представника позивача на не відповідність застосованих фінансових санкцій здійсненому правопорушенню, суд вважає неспроможними з огляду на наступне.

Згідно з абзацом 4 частини другої статті 17 ЗУ «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» N 481/95-ВР, 19.12.1995, встановлена відповідальність у разі виробництва спирту етилового, коньячного і плодового, спирту етилового ректифікованого виноградного, спирту етилового ректифікованого плодового, спирту-сирцю виноградного, спирту-сирцю плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів без наявності ліцензії - 200 відсотків вартості виробленої продукції (за оптово-відпускними цінами), але не менше 8 500 гривень.

У разі здійснення господарської діяльності без відповідної діючої ліцензії, до суб'єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у розмірі 200 відсотків вартості виробленої продукції (за оптово-відпускними цінами), але не менше 8 500 гривень.

З урахуванням викладеного, суд робить висновок про обґрунтованість та правомірність застосування до позивача штрафних санкцій у сумі 110 011,00грн. на підставі статті 17 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів".

Згідно з пунктом 10 Порядку застосування фінансових санкцій, передбачених статтею 17 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" у разі невиконання суб'єктом підприємницької діяльності рішення про застосування фінансових санкцій протягом 30 днів після його отримання сума санкцій стягується на підставі рішення суду.

Частиною 1 статті 2 КАС України передбачено, що завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Стаття 19 Конституції України встановлює, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти на підставах, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 3 зазначеної статті передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

- на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;

- з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

- обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

- безсторонньо (неупереджено);

- добросовісно;

- розсудливо;

- з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;

- пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

- з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

- своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Так зокрема, критерій прийняття рішення, вчинення (невчинення) дії обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення або вчинення дії, відображає принцип обґрунтованості рішення або дії. Він вимагає від суб'єкта владних повноважень враховувати як обставини, на обов'язковість урахування яких прямо вказує закон, так і інші обставини, що мають значення у конкретній ситуації. Суб'єкт владних повноважень повинен уникати прийняття невмотивованих висновків, об ґрунтованих припущеннями, а не конкретними обставинами. Так само недопустимо надавати значення обставинам, які на справді не стосуються справи. Несприятливе для особи рішен ня повинно бути вмотивованим.

За змістом ч. 1 ст. 69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Відповідно до ч. 1ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Позивач у порядку, передбаченому ст. 71 КАС України, не надав суду доказів протиправності оскаржуваного рішення.

Приймаючи до уваги викладене та враховуючи надані сторонами у судових засіданнях пояснення та документи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ДП "Сімферопольський виноробний завод" є безпідставними та не заснованими на діючому законодавстві, що є підставою для відмови у задоволенні позовних вимог.

Згідно з частиною 2 статті 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони - суб'єкта владних повноважень, суд присуджує з іншої сторони всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати, пов'язані із залученням свідків та проведенням судових експертиз. Оскільки суб'єкт владних повноважень такі витраті не поніс, судові витрати стягненню з позивача не підлягають.

Під час судового засідання, яке відбулось 20.05.2013 року, були оголошені вступна та резолютивна частини постанови. Відповідно до ст. 163 КА України, постанову складено 24.05.2013 року.

Керуючись ст.ст. 9, 69-71, ст.ст. 158-159, 161-163,167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні адміністративного позову відмовити.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя Латинін Ю.А.