Постанова № 31752922, 05.06.2013, Сумський окружний адміністративний суд

копія

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 червня 2013 р. Справа № 818/2023/13-a

Сумський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Прилипчука О.А.

за участю секретаря судового засідання - Сахно М.В.,

представника позивача - Тур С.М.,

представника відповідача - Сумцова С.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу №818/2023/13-a

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Ред"

до Шосткинської об'єднаної державної податкової інспекції

про скасування податкових повідомлень-рішень,-

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Ред" (надалі по тексту - позивач, ТОВ "Ред") звернулось до суду з позовом до Шосткинської об'єднаної державної податкової інспекції (далі по тексту - відповідач, Шосткинська ОДПІ), в якому просить суд:

- визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Шосткинської об'єднаної державної податкової інспекції № 0008901502 від 16.11.2012 р., № 0000031502 від 04.03.2013 р.

- стягнути з Державного бюджету України на користь ТОВ «РЕД» судові витрати.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що відповідачем проведено камеральну перевірку правомірності нарахування податку на додану вартість за вересень 2012 року, згідно поданої декларації з податку на додану вартість, по закінченню якої був складений акт від 26.10.2012 р. №1536/1502/21118131.

На підставі даного акту були прийняті податкові повідомлення-рішення від 16.11.2012 р. №0008901502 про сплату 15240 грн. податку на додану вартість та штрафних (фінансових) санкцій 3810,00 грн., та від 16.11.2012 р. №0008911502 про зменшення від'ємного значення податку на додану вартість за вересень 2012 року в сумі 282055,00 грн., та штрафних (фінансових) санкцій 70514,00 грн.

Вищевказані податкові повідомлення-рішення були оскаржені до Державної податкової адміністрації в Сумській області та Державної Податкової служби України.

Державна податкова служба України рішенням про результати розгляду скарги від 20 лютого 2013 року № 2607/6/10-2115 залишила без змін податкове повідомлення-рішення Шосткинської ОДПІ від 16.11.2012 р. № 0008901502 та скасувала податкове повідомлення-рішення від 16.11.2012 р. № 0008911502 в частині застосованої штрафної санкції в сумі 70514,00 грн., а в іншій частині вказане податкове повідомлення-рішення залишило без змін.

Відповідно до п.3.4 Порядку направлення органами державної податкової служби податкових повідомлень-рішень платникам податків, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України 28.11.2012 р. № 1236, та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 20.12.2012 р. за № 2135/22447, та на підставі рішення ДПС України про результати розгляду скарги відповідачем було винесене податкове повідомлення-рішення від 04.03.2013 р. № 0000031502, яке містить зменшену суму грошового зобов'язання, тобто на суму завищення від'ємного значення податку на додану вартість за вересень 2012 року в сумі 282055,00 грн.

Позивач не погоджується з прийнятими податковими повідомленнями-рішеннями, виходячи з наступного.

У вересні 2012 р. позивач отримав від постачальника ТОВ «Конвалія» товарно-матеріальні цінності згідно податкової накладної №6 від 12.09.2012 р. на загальну суму 50286,00 грн. в т.ч. ПДВ-8381,00 грн., моноетиленгліколь в кількості 5,78 тн., згідно податкової накладної № 15 від 12.09.2012 р. на загальну суму 91320,00 грн., в т.ч.ПДВ-15220,00 грн. резервуар V- 25 мЗ- 1 шт.; податкової накладної №17 від 12.09.2012 р. на загальну суму 1642163,17 грн. в т.ч. ПДВ-273693,86 грн. моноетиленгліколь для антифризів в кількості 193,697 тн.

У зв'язку з тим, що постачальником товарів (ТОВ «Конвалія») видані податкові накладні не були зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних протягом встановленого для такої реєстрації терміну, до податкової декларації за вересень ТОВ «РЕД» подано заяву із скаргою на постачальника ТОВ «Конвалія» про порушення ним порядку реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних, про що було зроблена відмітка у податковій декларації з ПДВ за вересень 2012 р., та надано копії первинних документів, що підтверджують факт отримання товарів, а саме:

- копія видаткової накладної № 49 від 12.09.2012 р.

- копія видаткової накладної № 58 від 12.09.2012 р.

- копія видаткової накладної № 57 від 12.09.2012 р.

- копія податкової накладної № 6 від 12.09.2012 р.

- копія податкової накладної № 15 від 12.09.2012 р.

- копія податкової накладної № 17 від 12.09.2012 р.

В ході проведення камеральної перевірки податкової декларації з податку на додану вартість відповідачем було встановлено, що в порушення п.200.1 ст.200, п.201.10 ст.201 Податкового Кодексу України та Порядку ведення реєстру виданих та отриманих податкових накладних ТОВ «РЕД» завищено суму податкового кредиту на 297275,00 грн., що призвело до завищення від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання і сумою податкового кредиту на 282055,00 грн., та заниження суми податкових зобов'язань на 15240,00 грн.

На думку відповідача, ТОВ «РЕД» в порушення пункту 201.10 статті 201 Податкового Кодексу України до заяви не в повному обсязі надало копії первинних документів, що засвідчують факт отримання ТМЦ, а саме не надало договори на поставку ТМЦ, товарно-транспортні чи подорожні листи, виписки з розрахункових рахунків, копії журналу реєстрації довіреностей. В податкових накладних в рядку «форма проведених розрахунків» зазначено - «оплата з поточного рахунку», при цьому платіжних доручень не надано.

У зв'язку з відсутністю достатніх основних фондів та трудових ресурсів на підприємстві для здійснення придбання, транспортування та зберігання товару, обов'язковим документом, який мав би підтверджувати придбання є товарно-транспортні накладні(або подорожні листи), довіреності на отримання ТМЦ, в т.ч. і податкові накладні, видаткові накладні та інші документи бухгалтерського обліку.

ТОВ «РЕД» в реєстрі виданих та отриманих податкових накладних за вересень 2012 року (розділ II «Отримані податкові накладні»)зазначено в рядках 1,2,3-«ПН», а необхідно «ЗП», чим порушено Порядок ведення реєстру виданих та отриманих податкових накладних.

Позивач вважає,що висновки перевіряючих, які відображені в акті перевірки, засновані на фактах, які не відображають фактичних обставин справи, а також не відповідають дійсності і положенню норм законодавства України з наступних підстав.

Відповідно до ст. 75 ПКУ органи ДПС мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні органу державної податкової служби виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків (п.75.1.1 Податкового Кодексу України).

З огляду на приписи п. 75.1 Податкового Кодексу України під час камеральної перевірки не можуть використовуватися документи первинного обліку платника податків, вивчення та оцінка укладених таким платником податків угод, оскільки дані про укладання таких угод не відображаються у податковій звітності, а отже, під час камеральної перевірки неможливо зробити висновок про реальність або фіктивність укладених платником податків правочинів.

З огляду на те, що предметом камеральної перевірки є правильність складання податкових декларацій, позивач вважає, що документами, які мають відношення до такої перевірки, є саме податкові декларації (розрахунки) і ніякі інші. А у разі якщо під час проведення камеральної перевірки було виявлено порушення податкового законодавства, відповідач мав право призначити та провести документальну (виїзну, невиїзну або планову чи позапланову) перевірку, як це визначеноп.6 гл. XII Порядку заповнення і подання податкової звітності з ПДВ, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 25.11.2011 р. № 1492, та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 20.12.2011 р. за № 1490/20228 України від 25.01.2011 р. №41.

Відповідно до пункту 198.2 статті 198 ПКУ датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше;

- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

- дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною, що є в нашому випадку.

Податкова накладна (згідно з пунктом 201.7 статті 201 Податкового Кодексу України) виписується на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс) та підлягає реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Єдиний реєстр), яка здійснюється платником податку - продавцем не пізніше 15 календарних днів, наступних за датою їх виписки, згідно з абзацом другим пункту 201.10 статті 201 Податкового Кодексу України.

Якщо ж податкова накладна заповнена з порушеннями або вона не зареєстрована в Єдиному реєстрі протягом встановленого для такої реєстрації терміну, платник податку - покупець включає до складу податкового кредиту податкової декларації за відповідний звітний період суми податку на додану вартість, зазначені в такій накладній, за умови подання разом із такою декларацією заяви із скаргою на постачальника (додаток 8 до податкової декларації з податку на додану вартість). До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку у зв'язку з придбанням таких товарів/послуг або копії первинних документів, складених відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", що підтверджують факт отримання таких товарів/послуг (пункт 201.10 статті 201 ПКУ).

Отже, згідно п.201.10 ст.201 Податкового Кодексу України така заява є підставою для включення сум податку до складу податкового кредиту відповідного звітного періоду, за який подано податкову декларацію разом із заявою.

Крім того, пункт 201.10 ст.201 Податкового Кодексу України не містіть конкретний (вичерпний)перелік первинних документів, які треба додати до заяви із скаргою.

В нашому випадку податковий кредит нараховувався за першою подією - постачанням товарів (послуг), які ще не сплачені, тому до заяви були додані копії первинних документів постачальника, що підтверджують отримання товарів (послуг) і складені відповідно до вимог Закону про бухгалтерський облік.

Згідно зі ст. 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Відповідно до пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: - придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Тобто необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності.

Таким чином, для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Договір не може вважатися первинним обліковим документом. Договір є домовленістю між контрагентами про здійснення господарських операцій в майбутньому. Договір підтверджує виникнення юридичних прав і зобов'язань між контрагентами, але при цьому він не є первинним обліковим документом для цілей бухгалтерського обліку, він не фіксує факту здійснення самої господарської операції з передачі майна.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

У Положенні про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженому наказом Мінфіну від 24.05.1995 № 88, є визначення терміну «первинні документи» - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції (п. 2.1).

Згідно з ч. 2 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", п. 2.4 ст. 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року № 88, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 5 червня 1995 року за № 168/704 первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дату і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції в вартісному вираженні, посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий або електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції..

Тобто для бухгалтерського обліку мають значення лише ті документи, які підтверджують фактичне здійснення господарських операцій. Договір свідчить лише про домовленість виконання операцій в майбутньому, а не про їх фактичне виконання.

Як правило, виконання умов договору підтверджують видаткові накладні, акти виконаних робіт або наданих послуг та розрахункові (платіжні) документи, які і є первинними обліковими документами з позиції бухгалтерського обліку.

Не можна вважати первинним документом журнал реєстрації довіреностей. Надання копій платіжних доручень можливо у випадку списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг.

Враховуючи вищезазначене, суд вважає, що поставка та отримання товару підтверджена первинними документами, тобто накладними, складеними під час здійснення господарської операції на одержання та реалізацію товару, які були додані до заяви із скаргою на постачальника. Отримані товарно-матеріальні цінності оприбутковані, відображені на рахунках бухгалтерського обліку в момент отримання товару.

Також, позивач зазначає, що в акті перевірки вказано, що ТОВ «РЕД» в реєстрі виданих та отриманих податкових накладних за вересень 2012 року (розділ II «Отримані податкові накладні») зазначено в рядках 1,2,3- «ПН», а необхідно «ЗП», чим порушено Порядок ведення реєстру виданих та отриманих податкових накладних.

Однак, законодавством України передбачено право платника на подання відповідних уточнень для усунення порушень виявлених за результатами проведення камеральної перевірки. Законодавцем чітко передбачено право платника податків на виправлення допущених помилок.

Згідно Постанови Кабінету Міністрів України від 27.12.2010 р. №1238 "Про затвердження переліку достатніх підстав, які надають податковим органам право на проведення документальної позапланової виїзної перевірки платника податку на додану вартість для визначення достовірності нарахування бюджетного відшкодування такого податку", підставою для проведення перевірки є існування розбіжностей між сумою податкового кредиту, сформованого платником за операціями з придбання товарів/послуг, та сумою податкових зобов'язань його контрагентів за операціями з постачання таких товарів/послуг, які не усунуто за результатами проведення камеральної перевірки.

Тобто, аналізуючи положення законодавства, позивач вважає, що вищеописані норми зокрема встановлюють, що розбіжності, які виникли, можуть бути усунуті за результатами проведення камеральної перевірки. Таким чином, законом встановлено право платника подати відповідні уточнення після отримання акту камеральної перевірки з метою усунення розбіжностей.

Згідно п. 1 Порядку ведення реєстру отриманих та виданих податкових накладних, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 24.12.2010р. №1002 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 29.12.2010 р. за № 1402/18697 передбачено, що виправлення помилки в Реєстрі здійснюється методом "сторно" за правилами, передбаченими для бухгалтерського обліку, у момент виявлення таких помилок. Коригування помилкових записів у Реєстрі не призводить до потреби формування нових (уточнюючих) реєстрів.

Всі операції здійсненні ТОВ "РЕД" з ТОВ «Конвалія» підтверджені відповідними первинними документами, а після виправлень (надання уточнень) до реєстру податкових накладних за вересень 2012р. в реєстрі за жовтень 2012 року в гр. 5 «вид документа» замість «ПН» вказано «ЗП», а загальна сума податкового кредиту за звітний податковий період, тобто вересень 2012 року, не змінюється.

Той факт, що в реєстрі податкових накладних помилково замість виду документа «ЗП» вказано «ПН» не повинно розцінюватися як невиконання ТОВ «РЕД» вимог закону, та не може бути підставою для зменшення від'ємного значення між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного звітного періоду зарахованого у зменшення суми податкового боргу з ПДВ на 282055 грн. та збільшення суми податкового зобов'язання на 15240 грн., тому що у п.201.10 ст.201 Податкового Кодексу України йдеться про те, що платник податку - покупець має право включити до складу податкового кредиту податкової декларації за відповідний звітний період суму податку на додану вартість, по не зареєстрованій в Єдиному реєстрі податковій накладний, зазначену в такій накладній, за умови подання разом із такою декларацією заяви із скаргою на постачальника (додаток 8 до податкової декларації з ПДВ).

Таким чином, ТОВ «РЕД» податкова звітність з ПДВ за вересень 2012 року подана відповідно до Податкового Кодексу України та Порядку заповнення і подання податкової звітності з ПДВ, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 25.11.2011 р. № 1492.

Отже, позивач вважає, що оскаржувані податкові повідомлення - рішення є протиправними та такими, що підлягають скасуванню.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив їх задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечував проти позовних вимог, вважає прийняті податкові повідомлення - рішення обґрунтованими.

Заслухавши доводи представників сторін, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що 25.10.2012 р. Шосткинською ОДПІ проведено камеральну перевірку даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість за вересень 2012 року, за результатами якої складено акт перевірки від 26.10.2012 р. №1536/1502/21118131 (а.с. 10-13).

16.11.2012 р. на підставі вищезазначеного акту перевірки Шосткинською ОДПІ прийняті податкові повідомлення-рішення, а саме:

- №0008901502, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 19050,00 грн., в т.ч.: 15240 грн. - за основним платежем, 3810,00 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями (а.с. 14);

- №0008911502, яким позивачу зменшено від'ємне значення суми податку на додану вартість за вересень 2012 року в сумі 282055,00 грн., та застосовано штрафні (фінансові) санкції на суму 70514,00 грн. (а.с. 15).

Вищезазначені податкові повідомлення-рішення були оскаржені до Державної податкової адміністрації в Сумській області та Державної податкової служби України.

20 лютого 2013 року Державна податкова служба України рішенням про результати розгляду скарги № 2607/6/10-2115 залишила без змін податкове повідомлення-рішення Шосткинської ОДПІ від 16.11.2012 р. № 0008901502 та скасувала податкове повідомлення-рішення від 16.11.2012 р. № 0008911502 в частині застосованої штрафної санкції в сумі 70514,00 грн., а в іншій частині вказане податкове повідомлення-рішення залишило без змін (а.с. 16, 17-18).

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд вважає, що оскаржувані податкові повідомлення - рішення, прийняті відповідно до вимог чинного законодавства, виходячи з наступного.

Як встановлено з матеріалів справи 22.10.2012 року ТОВ «РЕД» подано до Шосткинської ОДПІ податкову декларацію за вересень 2012 року разом із заявою на постачальника ТОВ «Конвалія» про порушення ним порядку реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Також, позивачем надано: копію видаткової накладної № 49 від 12.10.2012 року; копію видаткової накладної № 58 від 12.09.2012 року; копію видаткової накладної № 57 від 12.09.2012 року; копію податкової накладної № 6 від 12.09.2012 року; копію податкової накладної №15 від 12.09.2012 року; копію податкової накладної №17 від 12.09.2012 року (а.с. 23).

Відповідно до п.201.10. ст.201 Податкового кодексу України у разі відмови продавця товарів/послуг надати податкову накладну або в разі порушення ним порядку її заповнення та порядку реєстрації в Єдиному реєстрі покупець таких товарів/послуг має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву із скаргою на такого постачальника, яка є підставою для включення сум податку до складу податкового кредиту. До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку у зв'язку з придбанням таких товарів/послуг або копії первинних документів, складених відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", що підтверджують факт отримання таких товарів/послуг.

Як встановлено з матеріалів справи ТОВ «РЕД» не надано ні податковому органу, ні в судовому засіданні копій товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку у зв'язку з придбанням таких товарів.

Згідно вищезазначених податкових накладних в рядку «форма проведених розрахунків» зазначено - «оплата з поточного рахунку», при цьому, суд зазначає, що копій платіжних доручень позивачем не надані.

Оскільки, ТОВ «РЕД» не надано копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку у зв'язку з придбанням таких товарів у позивача виник обов'язок подати до податкового органу копії первинних документів, складених відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", що підтверджують факт отримання таких товарів/послуг.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Згідно з ч. 2 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дату і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції в вартісному вираженні, посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий або електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції..

Проте, як встановлено з матеріалів справи позивачем надано лише копії податкових накладних та видаткових накладних, які не підтверджують рух товарів від контрагента позивача до безпосередньо ТОВ «РЕД».

Отже, ТОВ «РЕД» в порушення пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України до заяви не в повному обсязі надані копії первинних документів, що засвідчують факт отримання вищезазначених ТМЦ (договори на поставку ТМЦ, товарно-транспортні чи подорожні листи, виписки з розрахункових рахунків, копії журналу реєстрації довіреностей).

Також, суд не приймає до уваги посилання ТОВ «РЕД», щодо протиправності перевірки відповідачем під час камеральної перевірки товарності або безтоварності господарської операції, виходячи з наступного.

Відповідно до ст.75 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Згідно п. 75.1.1 ст.75 Податкового кодексу України камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні органу державної податкової служби виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків.

Відповідно до п.76.1 ст.76 Податкового кодексу України камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком.

П.6 розділу XII „Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 25.11.2011 року № 1492, та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 20.12.2011 року за № 1490/20228 передбачено, що за наявності достатніх підстав, перелік яких визначено додатком до постанови Кабінету Міністрів України від 27.12.2010 року N 1238 "Про затвердження переліку достатніх підстав, які надають податковим органам право на проведення документальної позапланової виїзної перевірки платника податку на додану вартість для визначення достовірності нарахування бюджетного відшкодування такого платника", які свідчать, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, орган державної податкової служби має право провести документальну позапланову виїзну перевірку платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном проведення камеральної перевірки.

Отже, суд приходить до висновку, про правомірність дій відповідача під час проведення камеральної перевірки.

Також, суд зазначає, що в акті перевірки зазначено, що ТОВ „РЕД" в реєстрі виданих та отриманих податкових накладних за вересень 2012 року ( розділ II" Отримані податкові накладні") зазначено в рядках 1,2,3 - „ПН" , а необхідно „ ЗП", чим порушено порядок ведення реєстру виданих та отриманих податкових накладних.

Позивач зазначену обставину не заперечує, проте, зазначає, що чинним законодавством передбачено право платника податків на виправлення допущених помилок.

Відповідно до ст. 50 Податкового кодексу України визначено порядок внесення змін до податкової звітності.

Згідно п.50.3 ст.50 Податкового кодексу України визначено, що у разі якщо платник податків подає уточнюючий розрахунок до податкової декларації поданої за період, що перевірявся, або не подає уточнюючий розрахунок протягом 20 робочих днів після дати складення довідки про проведення електронної перевірки, якою встановлено порушення податкового законодавства, відповідний контролюючий орган має право на проведення позапланової перевірки платника податків за відповідний період.

З матеріалів справи встановлено, що довідка про проведення електронної перевірки ТОВ «РЕД» за вересень 2012 року, відповідно до якої платник має право на самостійне виправлення помилок не складалась, платнику не надсилалась. Порушення допущені ТОВ « РЕД» викладено в акті камеральної перевірки.

Відповідно до підпункту 11.4 пункту 11 „Особливості заповнення деяких граф розділу II Реєстру,, Порядку ведення реєстру виданих та отриманих податкових накладних (затвердженого наказом ДПА України від 24 грудня 2010 року № 1002 і зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 29 грудня 2010 року за № 1402/18967) у графі 5 зазначається вид документа згідно з такими позначеннями, зокрема: ПН - податкова накладна; ЗП - заява платника та копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку у зв'язку з придбанням таких товарів/послуг або копії первинних документів, складених відповідно до Закону України " Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні ", що підтверджують факт отримання таких товарів/послуг відповідно до п.201.10 статті 201 розділу V Кодексу.

У разі якщо дані документа включаються до уточнюючих розрахунків за звітний період, до виду документа додається літера "У".

Фактично ТОВ „РЕД" самостійно не виявляло помилки у заповненні реєстру виданих та отриманих податкових накладних за вересень 2012 року, оскільки акт камеральної перевірки від 26 жовтня 2012 року № 1536/1502/21118131 був вручений платнику 2 листопада 2012 року, а реєстр виданих та отриманих податкових накладних за жовтень 2012 року був поданий до Шосткинської ОДПІ 7 листопада 2012 року.

Також, суд зазначає, що в реєстрі виданих та отриманих податкових накладних за жовтень 2012 року ТОВ « РЕД» до виду документу ЗП не додану літеру"У".

Таким чином, суд приходить до висновку про правомірність висновків відповідача про порушення позивачем порядку ведення реєстру виданих та отриманих податкових накладних.

З урахуванням вищевикладеного, суд приходить до висновку, що оскаржувані податкові повідомлення рішення прийняті на підставі, у межах повноважень, та у спосіб, визначений Конституцією України та законами України, а тому позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Ред" до Шосткинської об'єднаної державної податкової інспекції Сумської області про скасування податкових повідомлень-рішень не підлягають задоволенню.

Керуючись ст. ст. 86, 94, 98, 158-163, 167, 186, 254 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

В задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Ред" до Шосткинської об'єднаної державної податкової інспекції про скасування податкових повідомлень-рішень -відмовити.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Сумський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги на постанову суду протягом десяти днів з дня отримання копії повного тексту постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя (підпис) О.А. Прилипчук

З оригіналом згідно

Суддя О.А. Прилипчук

Повний текст постанови складено 10.06.2013 року.