Постанова № 31752870, 10.06.2013, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 червня 2013 року м. Львів № 813/3787/13-а

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Москаля Р.М., за участю секретаря судового засідання Думич Х.М., представника позивача Захарчука І.В., представника відповідача Войтовича О.В., розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Львівського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до товариства з обмеженою відповідальністю «Трускавецьінвест» про стягнення адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів,

ВСТАНОВИВ

На розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Львівського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до товариства з обмеженою відповідальністю «Трускавецьінвест» (далі - ТОВ «Трускавецьінвест») про стягнення адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів в сумі 71697,23 грн. В обґрунтування позовних вимог покликається на те, що відповідно до вимог статті 19 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» для ТОВ «Трускавецьінвест» встановлено норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів в кількості 22 особи, що підтверджується відомостями поданого підприємством звіту форми № 10-ПІ. Оскільки у звітному 2012 році на підприємстві працювало 17 інвалідів, відповідач згідно ст. 20 цього Закону зобов'язаний сплатити на користь Львівського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції за незабезпечення встановленого нормативу робочих місць, призначених для працевлаштування інвалідів у сумі 71643,50 грн. (сума середньорічної зарплати штатного працівника за кожне нестворене робоче місце для інваліда), а також пеню за несвоєчасну сплату санкцій в сумі 53,73 грн. Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав повністю та просив суд їх задовольнити.

Відповідач заперечує проти задоволення позовних вимог з тих мотивів, що в його діях відсутній факт правопорушення, за який застосовуються адміністративно-господарські санкції. Адже центр зайнятості не скеровував підприємству інвалідів для працевлаштування, а вжиті підприємством заходи по пошуку інвалідів не призвели до фактичного виконання встановленого законом нормативу.

Суд заслухав пояснення представників сторін, дослідив долучені до матеріалів справи письмові докази, оцінив їх в сукупності та встановив наступні фактичні обставини справи:

ТОВ «Трускавецьінвест» 25 лютого 2013 року подало Львівському обласному відділенню Фонду соціального захисту інвалідів «Звіт про зайнятість і працевлаштування інвалідів за 2012 рік» форми № 10-ПІ від 18 лютого 2013 року (а.с. 7).

З відомостей Звіту від 18.02.2013р. та пояснень представника відповідача вбачається, що:

- середньооблікова кількість штатних працівників облікового складу становила 554 особи;

- середньооблікова кількість штатних працівників, яким відповідно до чинного законодавства встановлена інвалідність становить 17 осіб;

- кількість інвалідів - штатних працівників, які повинні працювати на робочих місцях, створених відповідно до вимог статті 19 Закону України «про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» становить 22 особи;

- фонд оплати праці штатних працівників (річний) становить 7938100 грн.;

- середньорічна заробітна плата штатного працівника становить 14328,70 грн. (в звіті помилково вказано середньомісячну заробітну плату штатного працівника у сумі 1194 грн.).

Вказані фактичні обставини сторонами визнаються.

На запитання суду представник відповідача:

1) не зміг пояснити, які саме заходи вживалися підприємством для пошуку інвалідів для працевлаштування та надати докази на підтвердження такої обставини;

2) ствердив, що підприємство не подавало до центру зайнятості за місцем реєстрації звіту форми 3-ПН із зазначенням відомостей про наявність вакансій для працевлаштування інвалідів.

При прийнятті рішення суд керується наступними нормами права:

Відповідно до вимог ст. 18-20 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов'язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування інвалідів, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені чинним законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування інвалідів, і звітувати Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування інвалідів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Державна служба зайнятості здійснює пошук підходящої роботи відповідно до рекомендацій МСЕК, наявних у інваліда кваліфікації та знань, з урахуванням його побажань.

Для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік.

Підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно: - розраховують кількість робочих місць для працевлаштування інвалідів відповідно до нормативу, встановленого частиною першою цієї статті, і забезпечують працевлаштування інвалідів; - здійснюють працевлаштування інвалідів у рахунок нормативів робочих місць виходячи з вимог статті 18 цього Закону.

Виконанням нормативу робочих місць у кількості, визначеній згідно з частиною першою цієї статті, вважається працевлаштування підприємством, установою, організацією, у тому числі підприємством, організацією громадських організацій інвалідів, фізичною особою, яка використовує найману працю, інвалідів, для яких це місце роботи є основним.

Підприємства, де середньооблікова чисельність працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом.

Адміністративно-господарські санкції розраховуються та сплачуються підприємствами, установами, організаціями, у тому числі підприємствами, організаціями громадських організацій інвалідів, фізичними особами, зазначеними в частині першій цієї статті, самостійно в строк до 15 квітня року, наступного за роком, в якому відбулося порушення нормативу, встановленого частиною першою статті 19 цього Закону. При цьому до правовідносин із стягнення адміністративно-господарських санкцій, передбачених цим Законом, не застосовуються строки, визначені статтею 250 Господарського кодексу України.

Порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій тягне за собою нарахування пені. Пеня обчислюється виходячи з 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки за весь її строк.

Оцінюючи фактичні обставини справи суд на підставі ст.ст. 161, 244-2 КАС України враховує правову позицію Верховного Суду України при розгляді аналогічних спорів (Постанови N 21-60а11 від 20.06.2011 р.; N 21-105а12 від 26.06.2012 р.; N 21-95а13 від 02.04.2013 р.). Усуваючи неоднакове застосування судами норм матеріального права, Верховний Суд України вказав, що обов'язок підприємства зі створення робочих місць для інвалідів не супроводжується його обов'язком займатися пошуком інвалідів для працевлаштування за умови, що підприємство вжило усіх залежних від нього заходів щодо створення робочих місць для працевлаштування інвалідів. При цьому такими заходами є подання підприємством до центру зайнятості звітів по формі 3-ПН про наявність вакансій для працевлаштування інвалідів, тобто факт повідомлення компетентного держаного органу про виділення робочих місць для працевлаштування інвалідів. За умови, що відповідний орган Фонду соціального захисту інвалідів не направляв інвалідів на підприємство для працевлаштування, підприємство не відмовляло у працевлаштуванні інвалідам за направленням центру зайнятості, відсутній факт вчинення правопорушення, за яке передбачено стягнення адміністративно-господарських санкцій.

При прийнятті рішення суд виходить з наступних мотивів:

Відповідно до вимог статті 19 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» для ТОВ «Трускавецьінвест» на 2012 рік встановлено норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів в кількості 22 особи (554*4%).

ТОВ «Трускавецьінвест» не виконало встановленого для нього у 2012 році нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів, оскільки середньооблікова кількість штатних працівників, яким відповідно до чинного законодавства встановлена інвалідність, за цей період становила 17 осіб.

З огляду на розмір середньої річної заробітної плати на даному підприємстві, сума адміністративно-господарських санкцій за п'ять незайнятих інвалідами робочих місць становить 71643,50 грн. (14328,70*5).

Суд не бере до уваги твердження відповідача про відсутність у його діях складу правопорушення, за яке застосовуються санкції, з огляду на наступне.

Статтею 18 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» передбачено обов'язок підприємства виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування інвалідів, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені чинним законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування інвалідів, і звітувати Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування інвалідів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Інформування центру зайнятості про створення/наявність місць для працевлаштування інвалідів здійснюється шляхом щомісячного подання звітів форми №3-ПН, де в графі «Додаткові вимоги» (колонка №15 «Окрема категорія громадян у рахунок броні, а також інваліди, пенсіонери студенти та інші) розділу «Характеристика вакантного місця» ставиться відмітка про те, що дана вакансія призначена (створена, виділена) для працевлаштування саме інвалідів.

Представник відповідача на запитання суду повідомив, що ТОВ «Трускавецьінвест» не подавало центру зайнятості звітів форми №3-ПН з відмітками у згаданій колонці № 15 про наявність вакансій для працевлаштування інвалідів.

З огляду на це суд вважає, що підприємство не вжило усіх залежних від нього заходів щодо створення робочих місць для працевлаштування інвалідів, тому твердження відповідача про відсутність в його діях складу правопорушення є голослівними та спростовуються поясненнями його ж представника.

Оскільки відповідач своєчасно не здійснив сплату адміністративно-господарських санкцій, йому на підставі норми частини другої статті 20 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» правомірно нарахована пеня в сумі 53,73 грн.

Оскільки станом на дату судового розгляду даної справи відповідач вимог Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» не виконав, заборгованість не сплатив, позовні вимоги Львівського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів є обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі.

З урахуванням положень статті 94 КАС України судові витрати у формі судового збору у даній справі з відповідача не стягуються.

Керуючись ст.ст. 17-19, 71, 94, 158, 160-163 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

адміністративний позов задовольнити повністю.

стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Трускавецьінвест» (Львівська область, м. Трускавець, вул. Суховоля, 1; ідентифікаційний код: 30439207) на користь Львівського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів (м. Львів, пл. Маланюка, 6; ідентифікаційний код: 38008294) 71697 (сімдесят одна тисяча шістсот дев'яносто сім) гривень 23 копійки.

Апеляційну скаргу на постанову суду першої інстанції може бути подано протягом десяти днів з дня отримання копії постанови, виготовленої в повному обсязі. Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови виготовлений 11 червня 2013 року.

Суддя Москаль Р.М.