Постанова № 31752837, 11.06.2013, Луганський окружний адміністративний суд

10.1

ПОСТАНОВА

Іменем України

11 червня 2013 року Справа № 812/4393/13-а

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - Ковальової Т.І.

при секретарі судового засідання - Ворошило О.Є.

за участю:

від позивача - не прибув

від відповідача - не прибув

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом управління Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про стягнення фінансової санкції в сумі 170,00 грн.,-

ВСТАНОВИВ:

13 травня 2013 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява управління Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про стягнення фінансової санкції в сумі 170,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідач був зареєстрований в управлінні Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області.

В порушення норм Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» відповідач не подав звіт про суми нарахованого доходу зареєстрованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування до органів Пенсійного фонду України, у зв'язку з чим винесено рішення № 2460 від 25.12.2012 року про застосування штрафних санкцій, на підставі п.4.ч.11 ст. 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» у сумі 170,00 грн.

До цього часу в добровільному порядку суму заборгованості до Пенсійного фонду не перерахував.

Позивач просить суд стягнути з відповідача на користь управління Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області борг зі сплати штрафної санкції в сумі 170,00 грн.

Позивач, належним чином повідомлений про дату, час та місце проведення судового засідання не прибув до суду, розгляд справи просив провести без участі представника позивача.

Відповідач належним чином повідомлений про дату, час та місце проведення судового засідання не прибув до суду, причини неявки суду не повідомив. На адресу суду повернувся конверт, в якому відповідачу було надіслано ухвалу про відкриття провадження та призначення справи до судового розгляду, з позначкою «за закінченням терміну зберігання».

Відповідно до ч. 11 ст. 35 КАС України розписку про одержання повістки (повістку у разі неможливості вручити її адресату чи відмови адресата її одержати) належить негайно повернути до адміністративного суду. У разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

Відповідно до частини 4 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

За таких обставин, відповідно до приписів статті 128 КАС України, суд здійснює розгляд справи на підставі наявних у ній доказів.

Дослідивши матеріали справи, розглянув ши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст.69-72 КАС України, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 зареєстрований виконавчим комітетом Сєвєродонецької міської ради Луганської області в якості фізичної особи - підприємця (а.с.7-9).

ФОП ОСОБА_1 був зареєстрований в управлінні Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області (а.с.9 на звороті).

В порушення норм Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» ФОП ОСОБА_1 не подав звіт про суми нарахованого доходу зареєстрованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування до органів Пенсійного фонду України.

У зв'язку з вищенаведеним управлінням Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області складено акт № 849 від 25.12.2012 року, на підставі якого винесено рішення № 2460 від 25.12.2012 року про застосування штрафних санкцій, відповідно до п.4.ч.11 ст. 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» у сумі 170,00 грн. (а.с.5,6).

Відповідачу було надіслано рекомендованим листом рішення № 2460 від 25.12.2012 року про застосування штрафних санкцій, але конверт з зазначеним рішенням повернувся на адресу управлінням Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області з позначкою «за закінченням терміну зберігання».

Як зазначено в п.1 ч.1 ст.3 КАС України справа адміністративного суду публічно-правовий спір у якому хоча б однією із сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства.

Пенсійний фонд України та його органи, у розумінні пункту 7 частини першої статті 3 КАС України, є суб'єктами владних повноважень, а спори за участю цих органів є публічно - правовими ,оскільки виникають за участю суб'єкта владних повноважень, що реалізує у спірних правовідносинах надані йому чинним законодавством владні управлінські функції, та відповідають визначенню «адміністративної справи».

Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку визначаються Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 №2464 (далі - Закон №2464-VI) , який набрав чинності 01 січня 2011 року.

Відповідно до ч.3 розділу VIII Прикінцеві та перехідні положення Закону України №2464 з дня набрання чинності цим Законом платники страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття, загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, вважаються платниками єдиного внеску.

Перереєстрація платників страхових внесків та застрахованих осіб не здійснюється. Пенсійний фонд спільно з фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування та Державною податковою адміністрацією України проводить звірення платників страхових внесків у порядку, встановленому Пенсійним фондом спільно з Державною податковою адміністрацією України за погодженням з фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Згідно п. 2 ч. 1 ст. 1 Закону №2464 єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб та членів їхніх сімей на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Відповідно до ст. 4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» платниками єдиного внеску є роботодавці - фізичні особи - підприємці, зокрема ті, які використовують працю інших осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством про працю, чи за цивільно-правовим договором (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців).

Відповідно до 4 ч.2 ст.6 Закону України № 2464 платники єдиного внеску зобов'язані подавати звітність до територіального органу Пенсійного фонду у строки, в порядку та за формою, встановленими Пенсійним фондом за погодженням з відповідними фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування та центральним органом виконавчої влади у галузі статистики.

На підставі пункту 6 частини 1 статті 13 Закону № 2464 Пенсійний фонд та його територіальні органи мають право застосовувати фінансові санкції, передбачені цим Законом.

Відповідно до ч.1, п.4 ч.11, ч. 14 ст. 25 Закону № 2464 рішення, прийняті органами Пенсійного фонду з питань, що належать до їх компетенції відповідно до цього Закону, є обов'язковими до виконання платниками єдиного внеску, посадовими особами і застрахованими особами.

Положення цієї статті поширюються лише на тих платників, які відповідно до цього Закону зобов'язані нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.

Територіальний орган Пенсійного фонду застосовує до платника єдиного внеску штрафні санкції за неподання, несвоєчасне подання, подання не за встановленою формою звітності, передбаченої цим Законом, територіальним органом Пенсійного фонду накладається штраф у розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Про нарахування пені та застосування штрафів, передбачених цим Законом, посадова особа територіального органу Пенсійного фонду в порядку, встановленому Пенсійним фондом за погодженням з центральним органом виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики, приймає рішення, яке протягом трьох робочих днів надсилається платнику єдиного внеску.

Суми пені та штрафів, передбачених цим Законом, підлягають сплаті платником єдиного внеску протягом десяти робочих днів після надходження відповідного рішення. Зазначені суми зараховуються на рахунки органів Пенсійного фонду, відкриті в органах Державного казначейства України для зарахування єдиного внеску. При цьому платник у зазначений строк має право оскаржити таке рішення до органу Пенсійного фонду вищого рівня або до суду з одночасним обов'язковим письмовим повідомленням про це територіального органу Пенсійного фонду, яким прийнято це рішення.

Оскарження рішення територіального органу Пенсійного фонду про застосування фінансових санкцій зупиняє перебіг строку їх сплати до винесення органом Пенсійного фонду або судом рішення у справі. Строк сплати фінансових санкцій також зупиняється до ухвалення судом рішення у разі оскарження платником єдиного внеску вимоги про сплату недоїмки, якщо застосування фінансових санкцій пов'язано з виникненням або несвоєчасною сплатою суми недоїмки.

Пункт 7.2. Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування зазначає, що відповідно до частини одинадцятої статті 25 Закону ( 2464-17 ) до платників, визначених підпунктами 2.1.1-2.1.4 пункту 2.1 розділу II цієї Інструкції, органи Пенсійного фонду застосовують штрафні санкції. Зокрема за неподання, несвоєчасне подання, подання не за встановленою формою звітності, передбаченої Законом (2464-17), накладається штраф у розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

При цьому складається рішення про застосування штрафних санкцій за формою згідно з додатком 12 до цієї Інструкції.

Підставою для прийняття відповідного рішення є акт про зазначене порушення, складений у довільній формі.

Відповідно до п. 7.7. Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування рішення про нарахування пені та застосування штрафів, передбачених пунктами 7.2, 7.3, 7.5 та 7.6 розділу VII цієї Інструкції, за наслідками розгляду акта та інших матеріалів про порушення приймає начальник управління Пенсійного фонду України в районі, місті, районі у місті або його заступник. Рішення приймаються за встановленою формою у двох примірниках.

Перший примірник рішення протягом трьох робочих днів із дня його винесення надсилається платнику у порядку, встановленому для надсилання вимог, або вручається під підпис керівнику або головному бухгалтеру платника, банку чи фізичній особі - платнику єдиного внеску.

Виходячи з аналізу наведеного, суд вважає позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Доказів, які б спростовували доводи позивача, відповідач суду не надав.

Беручи до уваги те, що заявлену до стягнення суму у встановлені строки відповідач не сплатив, наявність у нього вказаної заборгованості підтверджується матеріалами справи, доказів її погашення станом на день розгляду справи не надано, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог.

Питання по судових витратах не вирішується, оскільки позивач звільнений від їх сплати у встановленому порядку, а ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України не передбачено їх стягнення у даних випадках.

Керуючись статтями 2, 3, 9, 10, 11, 17, 18, 23, 69-72, 87, 94, 99, 105, 128, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позовні вимоги управління Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про стягнення фінансової санкції в сумі 170,00 грн., - задовольнити.

Стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 на користь управління Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області (р/р 37194104001216, у відділенні Державного казначейства, МФО 804013, код 21792459) заборгованість зі сплати штрафної санкції у сумі 170,00 грн. (сто сімдесят гривень).

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя Т.І. Ковальова