Постанова № 31752821, 04.06.2013, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 червня 2013 року 810/1064/13-а

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Спиридонової В.О., за участю секретаря судового засідання Тятькова І.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві адміністративну справу за позовом публічного акціонерного товариства «Білоцерківський завод ЗБК» до Білоцерківської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

05.03.2013 до Київського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява публічного акціонерного товариства «Білоцерківський завод ЗБК» (далі - Позивач, Товариство) до Білоцерківської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області Державної податкової служби (далі - Відповідач, Податковий орган) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 17.09.2012 №2036/0000432230, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 67366,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач не погоджується з висновком Акту перевірки від 03.09.2012 №2724/22-3/00130659/137 та податковим повідомленням-рішенням Податкового органу від 17.09.2012 № 2036/0000432230, а саме щодо заниження Товариством податку на додану вартість на загальну суму 57061,20 грн. та застосування відповідних штрафних санкцій, з наступних підстав. Позивач вважає, що списував сировину в межах допустимих норм, що підтверджується технічною документацією, яка надавалась при перевірці. Технічна документація (нормативно-технічна документація для кожного виду продукції, креслення та технічні вимоги, на підставі яких розроблені норми витрат на складові виробів (цемент, пісок, щебінь, арматурна сталь, добавки) підтверджує кількість використання сировини, яка використовується при виробництві і повинна бути списана. Твердження Податкового органу щодо перевищення маси списаної на виробництво сировини над масою виробленої продукції в сумі 285304 грн. є безпідставним, вказана різниця між вагою готової продукції та вагою сировини, використаної на її виготовлення не є перевищенням норм, а є прямими матеріальними витратами, передбаченими та затвердженими нормами і технологією виготовлення продукції, що сформовані відповідно до вимог п 138.1, 138.4, 138.6-138.9, 138.11 ст. 138 Податкового кодексу України. Крім того, Позивачем в обгрунтування позовних вимог надано висновок експерта Веця Віктора Володимировича №1 від 25.01.2013 з експертного будівельного-технічного дослідження, згідно висновків якого в розрахунках, наведених в акті перевірки, проведеної Податковим органом, виявлено помилки, які призвели до неправильних висновків щодо невідповідності технічним вимогам.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив суд позов задовольнити.

Представник відповідача, повідомленого належним чином про час, дату і місце судового розгляду справи, в судове засідання не з'явився, просив суд відмовити у задоволенні позову з підстав, викладених у письмових запереченнях на адміністративний позов.

Відповідно до частини 4 статті 128 КАС України, у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника сторін, всебічно та повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, врахувавши норми закону, які діяли на момент виникнення правовідносин між сторонами, суд вважає встановленими наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

Публічне акціонерне товариство «Білоцерківський завод ЗБК» зареєстровано в Білоцерківській міській Раді народних депутатів від 12.05.1996 №1353120000000031, свідоцтво про державну реєстрацію А01 №241626.

На підставі направлень №№298-302 від 16.07.2012, №307 від 17.07.2012, №308 від 18.07.2012, №324 від 01.08.2012, виданих згідно з пп. 20.1.4 п.20.1 ст. 20, пп. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75, Податкового кодексу України (далі - ПК України) Податковим органом проведено документальну планову виїзну перевірку з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства Товариством за період з 01.04.2011 по 31.03.2012.

За результатами вказаної перевірки складено Акт №2724/22-3/00130659/137 від 03.09.2012 (далі - Акт перевірки) , згідно висновків якого перевіркою ПАТ „Білоцерківський завод ЗБК" встановлено порушення : 1) п.п.135.5.4 п. 135.5 ст.135, п.137.10 ст.137, п. 138.1, п.138.4, п.138.8, п. 138.9, п.п.138.10.1,138.10.2,138.10.3 п.138.10 ст.138, п.141.1 ст. 141, п.143.1 ст.143, п.п.145.1.2, 145.1.3, 145.1.4 п.145.1, п.145.2 ст.145, п. 146.11.ст. 146, п.6 підрозділу 4 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України, в результаті чого встановлено заниження податку на прибуток на загальну суму 1064078 грн., в т.ч.: за 2 квартал 2011 року на суму 290113 грн., за 3 квартал 2011 року на суму 394572 грн., за 4 квартал 2011 року на суму 357965грн., за 1 квартал 2012 року на суму 21428 грн. та завищення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток на суму 588705 грн., в т.ч. за 1 квартал 2012 року на суму 588705 грн.; 2) вимог п.198.1, 198.2, п.198.3 абз.1,2 п. 198.6 ст.198 Податкового Кодексу України, в результаті чого встановлено заниження податку на додану вартість на загальну суму 57214 грн., в т.ч. за квітень 2011 року на 2520 грн.; за травень 2011 року на 6477 грн.; за червень 2011 року на 7615 грн.; липень 2011 року на 9576 грн.; серпень 2011 року на 4028 грн.; вересень 2011 року на 5854 грн.; жовтень 2011 року на 4878 грн.; листопад 2011 року на 2329 грн.; грудень 2011 року на 5305 грн.; січень 2012 року на 6147 грн.; лютий 2012 року на 1695 грн.; березень 2012 року на 790 грн.; 3) Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», а саме порушення термінів розрахунків у сфері ЗЕД.

Висновки щодо порушення Товариством вимог п.198.1, 198.2, п.198.3 абз.1,2 п. 198.6 ст.198 Податкового кодексу України Податковий орган обґрунтовує у пп. 2 п.3.2.2 Акту перевірки, а саме: маса списаної сировини на виробництво перевищує загальну масу виготовленої продукції (залізобетонні стояки); підприємством в відповідних періодах включено до складу податкового кредиту суми ПДВ з придбаної сировини, яка в подальшому використана на невиробничі потреби.

На підставі вищезазначеного висновку Акту перевірки Податковим органом прийняте податкове повідомлення-рішення № 2036/0000432230 від 17.09.2012, яким за порушення Товариством вимог п.198.1, 198.2, п.198.3 абз.1,2 п. 198.6 ст.198 Податкового кодексу України збільшено суму грошового зобов'язання Товариства на 67366,00 грн., у т.ч. за основним платежем 57214,00 грн. та за штрафними санкціями 10152,00 грн.

Сума грошового зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем згідно оспорюваного податкового повідомлення-рішення, що становить 57214,00 грн., складається з 152,8 грн. по податковій накладній Товариства за жовтень 2011 року та з суми 57061,00 грн. - ПДВ з придбаної сировини, яка на думку Податкового органу використана (списана) в подальшому на невиробничі потреби в зв'язку з наявністю розбіжності між масою використаної сировини та загальною масою виготовленої продукції з цієї сировини.

Згідно з розрахунком штрафних санкцій по податку на додану вартість згідно п. 123.1 ст. 123 Податкового кодексу України сума застосованих фінансових санкцій вказана у розмірі 10 151,00 грн.

З адміністративного позову вбачається та підтверджується матеріалами справи, що сума податку в розмірі 152,8 грн. Товариством визнана та сплачена (а.с. 11).

Податкове повідомлення-рішення № 2036/0000432230 від 17.09.2012 було оскаржено Товариством в адміністративному порядку. За результатами розгляду скарг Товариства рішенням Державної податкової служби у Київській області №2977/10/10-206/219-651-1533 від 03.12.2012 та рішенням Державної податкової адміністрації України №2221/6/10-2115 від 13.02.2013 податкове повідомлення-рішення № 2036/0000432230 від 17.09.2012 залишено без змін.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами у справі, суд виходить з наступного.

Пунктом 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України встановлено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу. Згідно П. 198.2 ст. 198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною. Згідно п. 198.6 статті 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Як вбачається з Акту перевірки від 03.09.2012 №2724/22-3/00130659/137, при проведенні перевірки Податковим органом встановлено, що маса сировини для виробництва віброопор СО 135-79 та віброваних стояків СВ 95-2 перевищує масу виготовленої продукції, у зв'язку з чим Податковий орган дійшов висновку про недоведеність використання позивачем при виробництві вказаних бетонних опор усієї списаної сировини, що, призвело до завищення заниження податку на додану вартість на загальну суму 57214,00 грн.

З матеріалів справи вбачається що виробництво залізобетонних виробів на Товаристві здійснюється відповідно до державних стандартів. Зокрема, виготовлення бетонних опор СО 135-79 здійснюється відповідно до ТУ (технічні умови) 26.6.-00130659-001:2205, а віброваних стояків СВ 95-2 - відповідно до ДСТУ (державні стандарти України) БВ.2-6-2-95 (Робочі креслення № 83Н/1-1). Зазначені стандарти та технічні умови визначають, зокрема, кількість сировини (пісок, щебінь, цемент), необхідної для виготовлення 1 куб. м. продукції, її об'єми та граничне відхилення фактичного об'єму виробу від нормативного. Так, для бетонних опор СО 95-2 встановлено наступні граничні відхилення: по довжині стояка - +-24мм, комель (нижня частини опори) - +-5мм, оголовок (верхня частина опори) - +- 5мм. Для бетонних опор СО 135-79 встановлено наступні граничні відхилення: по довжині стояка - +-20мм, комель (нижня частини опори) - +-5мм, оголовок (верхня частина опори) - +- 5мм, товщина стінки - +30 -5 мм. Це пов'язано з тим, що бетонні опори не є сталими геометричними фігурами, а відтак не можуть бути ідеально рівними, і до міліметра відповідати нормативним розмірам.

У судовому засіданні представники позивача пояснили, що податковий орган у своїх розрахунках допустився помилок, оскільки при визначенні маси виготовленої продукції використовував лише проектні дані щодо маси такої продукції, замість правильного застосування фактичної маси виготовленої продукції, а для визначення маси використаної сировини при переводі з одиниці виміру «куб.м» використаної сировини в «тонни» маси, посадовими особами податкового органу взято максимально існуючу питому вагу піску та щебеню, замість питомої ваги піску та щебню, використаного при виробництві зазначених бетонних опор. Так, щодо виготовлення бетонних опор СВ 95-2 пояснили, що фактична вага зазначених опор відрізняється від їх проектної маси. На підтвердження вказаного надали висновок експерта від 25.01.2013 № 1, відповідно до якого середньоарифметична маса виготовлених на підприємстві бетонних опор СВ 95-2 складає 802 кг, а не 750 кг, як то передбачено проектом, та взято за основу при розрахунках податковим органом. Щодо виготовлення бетонних опор СО 135-79 аналогічно попередньому зазначили, що фактична вага зазначених опор відрізняється від їх проектної маси.

Відповідно до зазначеного вище висновку експерта від 25.01.2013 № 1, середньоарифметична маса виготовлених на підприємстві бетонних опор СО 135-79 складає 2498 кг, а не 2375 кг, як то передбачено проектом, та взято за основу при розрахунках податковим органом. Різниця між фактичною та проектною вагою пояснюється тим, що опори виготовляються у формах, які вже тривалий час використовуються на заводі, мають фізичний знос поверхні та зміну геометричних форм. Фактичні розміри вироблених підприємством бетонних опор хоча і є більшими від нормативних, але за фактичним об'ємом відповідають нормам державних стандартів та технічних умов. Різниця між масою фактично використаної сировини та загальною масою виготовленої продукції за перевіряємий податковим органом період склала лише 12,69 тонн бетону.

Зважаючи на викладене, суд дійшов висновку про помилковість розрахунків відповідача щодо маси використаної сировини та маси виготовлених бетонних опор, а відтак, і про безпідставність висновків податкового органу про не підтвердження маси сировини, використаної позивачем на виготовлення бетонних опор.

Враховуючи вищевикладене, висновки податкового органу про заниження Товариством податку на додану вартість на загальну суму 57061,20 грн. є безпідставними.

Частина 2 статті 71 КАС України визначає, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Податковим органом факту заниження Товариством податку на додану вартість на загальну суму 57061,20 грн. доведено не було, відтак суд вважає обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню, вимогу позивача про скасування оскаржуваного податкового повідомлення-рішення у даній частині та скасування відповідних штрафних санкцій.

Стосовно позовної вимоги Позивача про скасування податкового повідомлення-рішення від 17.09.2012 № 2036/0000432230 в цілому суд зазначає наступне.

Позивачем у позовній заяві зазначено та підтверджується матеріалами справи, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення було визнано Товариством частково, а саме по податковій накладній Товариства за жовтень 2011 року, та сплачено основний платіж в розмірі 152,8 грн. Таким чином, спірне податкове повідомлення-рішення в цій частині є правомірним.

За таких обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, беручи до уваги не обгрунтованість відповідачем оскарженого податкового повідомлення-рішення в частині заниження Товариством податку на додану вартість на загальну суму 57061,20 грн., а також часткового визнання Позивачем та сплату ним нарахованої Податковим органом суми в розмірі 152,8 грн., адміністративний позов підлягає частковому задоволенню.

Відповідно до частини 1 статті 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Керуючись статтями 11, 14, 69, 70-72, 86, 159-163, 254 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Білоцерківської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області Державної податкової служби від 17 вересня 2012 року №2036/0000432230 в частині основного платежу у сумі 57061 (п'ятдесят сім тисяч шістдесят одна) грн. 20 коп. та штрафних санкцій у сумі 10151 (десять тисяч сто п'ятдесят одна) грн. 00 коп.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути з Державного бюджету України на користь публічного акціонерного товариства «Білоцерківський завод ЗБК» судовий збір у розмірі 672 (шістсот сімдесят дві) грн. 13 коп.

Постанова набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 254 КАС України.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду у порядку, встановленому статтями 185-187 КАС України, шляхом подання апеляційної скарги через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Спиридонова В.О.

Дата виготовлення і підписання повного тексту постанови - 10 червня 2013 р.