Рішення № 31752436, 06.06.2013, Господарський суд Херсонської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

73000, м. Херсон, вул. Горького, 18

тел. /0552/ 49-31-78, 42-06-22, 32-11-36

____________________________

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 червня 2013 р. Справа № 923/512/13

Господарський суд Херсонської області у складі судді Нікітенка С.В. при секретарі Перепелко В.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом прокурора Комсомольського району м. Херсона в інтересах держави в особі Херсонської міської ради, м. Херсон,

до: фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Херсон,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Державна інспекція сільського господарства в Херсонській області, м. Херсон,

про звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки та стягнення шкоди в розмірі 3263,42 грн.

За участю прокурора Марченко Г.С., посвідчення № 013582 від 03.12.2012р.,

представників сторін:

від позивача - Верещак О.М. - представник, довіреність № 9-342-9/21 від 08.05.2013р.;

від відповідача - не прибув;

від третьої особи - не прибув.

Суть спору: Прокурор Комсомольського району м. Херсона в інтересах держави в особі Херсонської міської ради (позивач) звернувся до господарського суду Херсонської області з позовною заявою, в якій просить суд:

- зобов'язати фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 (відповідач) звільнити самовільно зайняту земельну ділянку площею 0,0202 га. під літнім майданчиком біля кафе "ІНФОРМАЦІЯ_1" за адресою: АДРЕСА_2, шляхом демонтажу огорожі літнього майданчику, навісу, мостіння, та передати земельну ділянку до земель запасу Херсонської міської ради;

- стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 шкоду, яка заподіяна внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки у розмірі 3263,42 грн.

Позовні вимоги обґрунтовано посиланнями на положення ст. 36-1 Закону України "Про прокуратуру", ст.ст. 116, 123-126, 173 Земельного кодексу України, ст.ст. 2, 5, 6 Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель".

Ухвалою про порушення справи від 26.04.2013р.суд залучив до участі у справі №923/512/13 в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Державну інспекцію сільського господарства в Херсонській області (73000 м. Херсон, вул. Комсомольська, 15-А).

У судовому засіданні 06.06.2013р. прокурор та представник позивача позовні вимоги підтримали у повному обсязі.

Відповідач у судове засідання 06.06.2013р. не прибув, витребуваних ухвалою суду документів не надав, про причини неявки суд не повідомив. Відповідач був належним чином інформований про дату час та місце проведення судового засідання і жодним чином не був позбавлений права забезпечити у судове засідання явку уповноваженого представника.

Крім того, суд ухвалою від 23.05.2013р. відкладав розгляд справи в межах встановленого законом процесуального строку її вирішення, та надавав можливість відповідачу реалізувати свої процесуальні права сторони в господарському процесі.

Ухвали направлялись на адресу відповідача, яка зазначена в позовній заяві та у витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, з рекомендованими повідомленнями. Ухвала суду про порушення справи, яка була надіслана на адресу відповідача, повернулася до суду з відміткою пошти "за закінченням терміну зберігання" та знаходиться в матеріалах справи.

Судом надавалось відповідачу достатньо часу для реалізації у повному обсязі своїх процесуальних прав.

Третя особа у судове засідання 06.06.2013р. не з'явилась, витребуваних судом документів не надала, причини неявки суду не повідомила, про дату, час та місце проведення судового засідання була повідомлена належним чином.

Нормами ст. 77 ГПК України передбачено, що господарський суд відкладає в межах строків, встановлених ст. 69 цього Кодексу розгляд справи, коли за якихсь обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.

Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Згідно із п. 3.9.2. постанови N 18 від 26.12.2011 Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

За таких обставин, незважаючи на те, що відповідач та третя особа не з'явились на виклик суду, за висновками суду, наявні у матеріалах справи документи достатні для прийняття повного та обґрунтованого судового рішення у відповідності до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, а неявка вказаних учасників судового спору не перешкоджає вирішенню справи по суті.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення прокурора та представника позивача, суд

в с т а н о в и в:

Відповідно до ст. 14 Конституції України земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави.

Згідно ст. 121 Конституції України на органи прокуратури покладено представництво інтересів держави в судових органах.

Статтею 20 Закону України "Про прокуратуру" передбачено, що при здійсненні прокурорського нагляду за додержанням і застосуванням законів, прокурор має право звертатись до суду з заявою про захист прав і законних інтересів громадян, держави, а також підприємств та інших юридичних осіб. Згідно ст. 36-1 Закону України "Про прокуратуру" підставою для представництва інтересів держави в суді є наявність порушень або загроза порушень економічних, політичних та інших державних інтересів внаслідок протиправних дій (бездіяльності) фізичних або юридичних осіб, що вчиняються у відносинах між ними або з державою.

Згідно ст. 2 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд порушує справи за позовними заявами прокурорів та їх заступників, які звертаються до господарського суду в інтересах держави. У позовній заяві прокурор самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави та обґрунтовує необхідність її захисту, а також вказує орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

Відповідно до пункту 2 резолютивної частини Рішення Конституційного Суду України від 08.04.1999р. № 3-рп/99, щодо офіційного тлумачення положень вищевказаної статті 2, під поняттям "орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах", потрібно розуміти орган державної влади чи орган місцевого самоврядування, якому законом надано повноваження органу виконавчої влади.

Статтею 10 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" визначено статус міської ради, як органу місцевого самоврядування, що представляє відповідну територіальну громаду та здійснює від її імені в її інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування.

Згідно ст. 12 Земельного Кодексу України, до повноважень міської ради в сфері регулювання земельних відносин на території міста відноситься здійснення контролю за використанням і охороною земель комунальної власності, дотримання земельного екологічного законодавства, надання земельних ділянок в користування, передача їх у власність із земель комунальної власності.

Прокурором заявлено позов в інтересах держави в особі Херсонської міської ради, як спеціально уповноваженого органу щодо розпорядження землями в межах населеного пункту.

Матеріали справи свідчать, що в ході перевірки додержання вимог земельного законодавства 11.02.2013р. Державною інспекцією сільського господарства в Херсонській області встановлено факт самовільного зайняття фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 земельної ділянки площею 0,0202 га під розміщення літнього майданчику із земель Херсонської міської ради, про що складено акт обстеження земельної ділянки від 11.02.2013р. та акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства від 11.02.2013р., копії яких отримано відповідачем, про що свідчить підпис останнього в актах (а.с. 9, 10).

На підставі складених актів Державною інспекцією сільського господарства в Херсонській області 11.02.2013 р. видано припис № 000617, яким зобов'язано відповідача в строк до 12.03.2013р. усунути порушення земельного законодавства (а.с. 12).

Крім того, Державною інспекцією сільського господарства в Херсонській області повторно 18.03.2013р. видано припис №000618, яким зобов'язано відповідача в строк до 16.04.2013р. усунути порушення земельного законодавства (а.с. 21).

Надалі, державним інспектором Державної інспекції сільського господарства в Херсонській області Тимченко А.М. 13.02.2013р. та 18.03.2013р. складено протокол про адміністративне правопорушення №000279, №000280 на підставі яких 13.02.2013р. та 18.03.2013р. постановою про накладення адміністративного стягнення №000279, №000280 ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за порушення вимог ст.ст. 125, 126 ЗК України, ст. 188-5 КУпАП та визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі по 340 грн.

Станом на час звернення прокурора з позовом до суду ФОП ОСОБА_1 вимоги приписів не виконала та в порушення ст. 125 Земельного кодексу України продовжує самовільно займати земельну ділянку площею 0,0202 га., за адресою: АДРЕСА_2, біля кафе "ІНФОРМАЦІЯ_1" в м. Херсоні.

Положеннями п.б ч.1 ст. 211 Земельного кодексу України встановлено, що громадяни та юридичні особи несуть цивільну, адміністративну або кримінальну відповідальність, зокрема, за самовільне зайняття земельних ділянок.

У зв'язку з виявленим порушенням земельного законодавства, державним інспектором сільського господарства в Херсонській області Тимченко А.М. відповідно до Методики визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву без спеціального дозволу, затвердженої Постановою КМУ від 25 липня 2007 року № 963, Порядку проведення індексації грошової оцінки земель, затвердженого Постановою КМУ від 12 травня 2000 року № 783, здійснено розрахунок шкоди заподіяної фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки площею 0,0202 га., за адресою: АДРЕСА_2, біля кафе "ІНФОРМАЦІЯ_1" в м. Херсоні, сума якої становить 3263,42 грн. (а.с. 17).

Відповідно до п. 3.8. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 6 від 17.05.2011 року, підставою для здійснення розрахунку розміру шкоди, заподіяної державі або територіальній громаді внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, є наступні документи в їх сукупності:

- акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства;

- протокол про адміністративне правопорушення;

- припис (з вимогою усунення порушення земельного законодавства);

- акт обстеження земельної ділянки.

Саме ці документи можуть підтвердити сам факт самовільного зайняття земельної ділянки, розмір зайнятої ділянки та період часу, протягом якого вона використовується без належних правових підстав.

В матеріалах справи №923/512/13 наявні в повному обсязі перелічені вище документи (а.с. 9-21).

Згідно з приписами ст. 123 Земельного кодексу України надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється на підставі рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування.

Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки (ст. 124 ЗК України).

Згідно з ст. 125 Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Відповідно до ст. 126 Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку посвідчується державним актом, право постійного користування земельною ділянкою посвідчується державним актом на право постійного користування земельною ділянкою, право оренди земельної ділянки посвідчується договором оренди землі, зареєстрованим відповідно до закону.

Відповідно до ч. 2 ст. 152 Земельного кодексу України, власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Отже, відшкодування заподіяних збитків власникам землі та землекористувачам здійснюється, як реалізація гарантії захисту суб'єктивного права.

Відповідно до ст. 156 Земельного кодексу України власникам землі відшкодовуються збитки, понесені внаслідок неодержання доходів за час тимчасового невикористання земельної ділянки.

Згідно з положеннями ст. 157 Земельного кодексу України, відшкодування збитків власникам земельної ділянки здійснюють громадяни та юридичні особи, які використовують земельну ділянку.

Згідно п. 3.3. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 6 від 17.05.2011 року, ордер та інші дозвільні документи на право торгівлі надають суб'єкту господарювання право на здійснення підприємницької діяльності, зокрема, на відповідній території, земельній ділянці або у приміщенні. При цьому такий документ не надає права на відповідну земельну ділянку як частину земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування та з визначеними щодо неї правами в розумінні частини першої статті 79 ЗК України. Отже, розміщення малої архітектурної форми для здійснення підприємницької діяльності за відсутності правовстановлюючих документів на земельну ділянку, на якій вона розміщена, може свідчити про самовільне зайняттям земельної ділянки і тягнути за собою наслідки, визначені статтею 212 ЗК України.

Згідно зі ст. 212 Земельного кодексу України, самовільно зайняті земельні ділянки підлягають поверненню їх власникам без відшкодування затрат понесених за час незаконного користування ними.

Положеннями ч.1 ст. 1166 Цивільного кодексу України встановлено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Статтею 1 Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель", визначено, що самовільне зайняття земельної ділянки це будь-які дії, які свідчать про фактичне використання земельної ділянки за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про її передачу у власність або надання у користування (оренду) або за відсутності вчиненого правочину щодо такої земельної ділянки.

Відповідачем не надано суду жодного документа на підтвердження права користування земельною ділянкою площею 0,0202 га. під розміщення літнього майданчику у парку ім. Димитрова біля кафе "ІНФОРМАЦІЯ_1" в м. Херсон, що свідчить про самовільне зайняття земельної ділянки.

Таким чином, самовільне зайняття фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 земельної ділянки площею 0,0202 га., за адресою: АДРЕСА_2, біля кафе "ІНФОРМАЦІЯ_1" в м. Херсоні, яка перебуває у комунальній власності територіальної громади міста Херсон призводить до її незаконного, безконтрольного та безоплатного використання, завдає шкоди фінансовій основі місцевого самоврядування та порушує право власності територіальної громади міста.

Проаналізувавши заявлені позовні вимоги, документи, надані в їх обґрунтування, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню у повному обсязі.

Доказів, що підтверджують факт звільнення відповідачем самовільно зайнятої земельної ділянки та відшкодування збитків в сумі 3263,42 грн., відповідачем суду не надано.

Статтями 4-2 та 4-3 ГПК України закріплено, що правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Господарський суд створює сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.

Згідно ст. 43 ГПК України наявні докази підлягають оцінці у їх сукупності, і жодний доказ не має для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Відповідно до положень ст.ст. 32, 33 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідач позовні вимоги належними та доступними засобами доказування не спростував, а наявні в матеріалах справи документи свідчать про безспірність та обґрунтованість позовних вимог.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, суд дійшов висновку, що заявлені вимоги документально підтверджені, а отже такі, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Судовий збір відповідно до ст. 49 ГПК України відноситься на відповідача.

У судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини судового рішення і повідомлено прокурора та представника позивача про дату складення повного рішення.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 44, 49, 75, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

в и р і ш и в:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Зобов'язати фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 (73000, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) звільнити самовільно зайняту земельну ділянку площею 0,0202 га під літнім майданчиком біля кафе "ІНФОРМАЦІЯ_1" за адресою: АДРЕСА_2, шляхом демонтажу огорожі літнього майданчику, навісу, мостіння, та передати земельну ділянку до земель запасу Херсонської міської ради.

3. Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (73000, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Херсонської міської ради Херсонської області (73000, м. Херсон, пр. Ушакова, 37, код ЄДРПОУ - 26347681, р/рахунок - № 33116331700002, банк УДКС в Херсонській області, МФО 852010, код платежу - 24062100 "грошові стягнення за шкоду заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності") шкоду, яка заподіяна внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки в розмірі 3263,42 грн.

4. Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (73000, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) в доход спеціального фонду державного бюджету на р/р № 31215206783002 в ГУДКСУ у Херсонській області МФО 852010 код ЄДРПОУ 37959779 одержувач УДКСУ у місті Херсоні, призначення платежу - судовий збір, код 03500045 - 2867,50 грн. судового збору.

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 10.06.2013 р.

Суддя С.В. Нікітенко