Постанова № 31750970, 20.05.2013, Фастівський міськрайонний суд Київської області

ФАСТІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД

КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

08500, м. Фастів, вул. Радянська, 25, тел. (265) 6-17-89, факс (265) 6-16-76, inbox@fs.ko.court.gov.ua

______________

2-а/381/103/13

381/2315/13-а

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 травня 2013 року. Суддя Фастівського міськрайонного суду Київської області Зуй Т.С., розглянувши у скороченому провадженні в приміщенні Фастівського міськрайонного суду Київської області справу за адміністративним позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України у м. Фастові та Фастівському районі Київської області про визнання неправомірними дій щодо відмови в перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці та зобов"язання вчинити дії,-

В С Т А Н О В И В:

Позивачі звернулись до суду з зазначеним позовом, посилаючись на те, що ОСОБА_1 в 1997 році була звільнена з посади судді Фастівського районного суду Київської області у відставку, в зв"язку з чим їй було призначено щомісячне довічне грошове утримання як судді у відставці в розмірі 82% місячного заробітку. ОСОБА_2 в 2010 році був звільнений з посади судді Фастівського міськрайонного суду Київської області у відставку, в зв"язку з чим йому було призначено щомісячне довічне грошове утримання як судді у відставці в розмірі 84% місячного заробітку.

В зв"язку з підвищенням з 01 січня 2012 року суддівської винагороди працюючим суддям, позивачі в квітні 2013 року звернулись до відповідача з заявою про перерахунок їм, як суддям у відставці, відповідно до ст. 138 ч.3 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 07 липня 2010 року, щомісячного довічного грошового утримання, виходячи з встановленої з 01.01.2012 року та з 01.01.2013 року заробітної плати судді Фастівського міськрайонного суду, та надали необхідні для цього документи. Однак листами № 101/П-01 від 11.04.2013 року та № 99/І-01 від 11.04.2013 року Управління ПФУ відмовило їм в такому перерахунку з посиланням на частину 4 статті 138 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", якою проведення перерахунку щомісячного довічного грошового утримання передбачено виключно тільки суддям Конституційного суду України.

Позивачі вважають, що відмова відповідача в перерахунку їх щомісячного довічного грошового утримання з 01 січня 2012 року та з 01 січня 2013 року суперечить вимогам чинного законодавства і порушує їх законне право на підвищення цього утримання, виходячи з чого просять визнати цю відмову відповідача протиправною та зобов"язати його провести з 01 січня 2012 року та 01 січня 2013 року перерахунок їх довічного грошового утримання відповідно до розміру суддівської винагороди, яка підтверджується довідками Територіального Управління ДСА в Київській області, а також зобов"язати відповідача і надалі, в разі зміни розміру суддівської винагороди працюючого судді місцевого суду, проводити перерахунок та виплату їм, як суддям у відставці, їх щомісячного довічного грошового утримання без обмеження граничного розміру цього утримання.

Відповідно до ч.4 ст.183-2 КАС України суддя розглядає справу в порядку скороченого провадження одноособово, без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі.

Управління Пенсійного фонду України в м.Фастові та Фастівському районі Київської області письмово проти позову заперечує, вважає відмову в перерахунку позивачам розміру їх щомісячного довічного грошового утримання правомірною, оскільки ст.138 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 07.07.2010 року передбачено проведення перерахунку щомісячного довічного грошового утримання виключно тільки суддям Конституційного суду України, перерахунок щомісячного довічного грошового утримання суддям судів загальної юрисдикції у відставці цим Законом не передбачено, на підставі чого просить в задоволенні позову відмовити. Крім цього звертають увагу, що КАС України не передбачено подання колективного адміністративного позову та в матеріалах справи відсутня копія трудової книжки ОСОБА_2, яка підтверджує його переіод роботи на посаді судді.

Вивчивши матеріали справи, оцінивши викладені сторонами доводи та надані ними докази, є підстави для часткового задоволення позовних вимог.

Як було встановлено, позивач ОСОБА_1 з 1978 року працювала на посаді судді Фастівського міського суду, а з 1987 року - судді Фастівського районного суду. На підставі Указу Президента України «Про звільнення суддів» від 23.06.1997 року № 596/97 звільнена з займаної посади у зв"язку з поданням заяви про відставку, в зв"язку з чим їй було призначено щомісячне довічне грошове утримання в розмірі 82% її щомісячної суддівської винагороди, що на даний час складає близько 3400 грн.

Позивач ОСОБА_2 з 1995 року працював суддею, а з 1999 року - головою Кодимського районного суду Одеської області, з 2001 року - на посаді судді Фастівського міського, Фастівського міськрайонного суду Київської області. На підставі Постанови Верховної Ради України «Про звільнення суддів» від 07.10.2010 року № 2596-VІ звільнений з займаної посади у зв"язку з поданням заяви про відставку, в зв"язку з чим йому було призначено щомісячне довічне грошове утримання в розмірі 84% його щомісячної суддівської винагороди, що на даний час складає близько 3200 грн.

Виходячи з того, що з 01 січня 2012 року посадовий оклад судді місцевого суду був встановлений в розмірі 8-ми мінімальних заробітних плат, а з 01 січня 2013 року посадовий оклад судді місцевого суду був встановлений в розмірі 10-ти мінімальних заробітних плат, внаслідок чого збільшився розмір суддівської винагороди, та враховуючи, що відповідно до вимог ч.3 ст.138 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" відповідач повинен був здійснити перерахунок їх щомісячного довічного грошового утримання як суддів у відставці, позивачі в квітні 2013 року звернулись до Управління ПФУ в м.Фастів та Фастівському районі з заявами про перерахунок їм, як суддям у відставці, щомісячного довічного грошового утримання, виходячи з встановленого з 01.01.2012 року та з 01.01.2013 року розміру суддівської винагороди судді Фастівського міськрайонного суду, та надали необхідні для цього документи.

11.04.2013 р року Управлінням ПФУ листом № 101/П-01 на ім'я ОСОБА_1, та листом № 99/І-01 на ім'я ОСОБА_2, позивачам було відмовлено в перерахунку щомісячного довічного грошового утримання з тих підстав, що позивачі як судді місцевого суду у відставці, не мають права на такий перерахунок, оскільки відповідно до частини 4 статті 138 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" проведення перерахунку щомісячного довічного грошового утримання передбачено виключно тільки суддям Конституційного суду України.

Відмова позивачам в перерахунку отримуваного ними щомісячного довічного грошового утримання є безпідставною, виходячи з наступного.

Відповідно до ч.2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов"язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових та службових осіб, інших суб"єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в т.ч. на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Відповідно до ст. 9 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов"язковість яких надана Верховною радою України. Суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у строки, передбачені Конституцією та законами України.

В частині 1 статті 126 Конституції України закріплено положення, згідно з яким незалежність і недоторканість суддів гарантується Конституцією і законами України.

Однією з гарантій забезпечення незалежності суддів, закріплених в ч. 1 ст.126 Конституції України, є надання їм за рахунок держави матеріального і соціального захисту, до яких, зокрема, відноситься і щомісячне довічне грошове утримання суддів у відставці.

Правові засади організації судової влади, загальний порядок забезпечення діяльності судів та інші питання судоустрою і статусу суддів урегульовані Законом України "Про судоустрій і статус суддів" від 07.07.2010 року.

Гарантії незалежності суддів закріплені, зокрема, у ч.4 ст.47 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", згідно з якою незалежність судді забезпечується окремим порядком фінансування та організаційного забезпечення діяльності судів, установлених законом, належним матеріальним та соціальним забезпеченням судді.

Статтею 129 цього Закону визначено вид, склад, розмір суддівської винагороди, яке включає в себе посадовий оклад та доплати за вислугу років, перебування на адміністративній посаді в суді, науковий ступінь, роботу, яка передбачає доступ до державної таємниці.

Призначення та нарахування щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці проводиться згідно вимог ст. 138 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 07.07.2010 року, відповідно до ч. 3 якого це грошове утримання виплачується судді у розмірі 80 % грошового утримання судді, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов"язкове державне соціальне страхування, а до 01 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов"язкове державне пенсійне страхування, який працює на відповідній посаді.

Порядок оплати праці працюючого судді визначено статтею 129 зазначеного закону, відповідно до приписів ч. 2 якого суддівська винагорода складається з посадового окладу та відповідних доплат.

При збільшенні розміру суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, в обов"язковому порядку підлягає перерахунку також і розмір щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, як це встановлено ч. 3 ст.138 Закону України "Про судоустрій і статус суддів".

Оскільки відповідно до Закону України "Про судоустрій і статус суддів" з 01 січня 2012 року та з 01 січня 2013 року було збільшено розмір матеріального забезпечення працюючим суддям, відповідно до цього збільшення має бути перераховано та збільшено розмір щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці - позивачу ОСОБА_1 та позивачу ОСОБА_2

Щодо позовних вимог про зобов"язання відповідача провести перерахунок щомісячного довічного грошового утримання позивача ОСОБА_1 як судді у відставці, виходячи з 82 % грошового утримання судді місцевого суду, та позивача ОСОБА_2 як судді у відставці, виходячи з 84 % грошового утримання судді місцевого суду, то суд вважає їх обґрунтованими, виходячи з наступного.

Довічне грошове утримання позивачам було призначено: в розмірі 82 % заробітної плати позивачу ОСОБА_1 і в розмірі 84 % заробітної плати позивачу ОСОБА_2 і виплачується їм в зазначеному розмірі до цього часу.

Частиною 3 ст.138 Закону України "Про судоустрій та статус суддів" від 07.07.2010 року в первинній редакції було встановлено, що щомісячне довічне грошове утримання виплачується судді у розмірі 80% грошового утримання судді, який працює на відповідній посаді. За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на 2% заробітку, але не більше ніж 90% заробітної плати судді, без обмеження граничного розміру щомісячного довічного грошового утримання. В новій редакції цієї статті, яка діє з 01 жовтня 2011 року, зазначено, що щомісячне довічне грошове утримання виплачується судді у розмірі 80% грошового утримання судді, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов"язкове державне соціальне страхування, а до 01 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов"язкове державне пенсійне страхування, який працює на відповідній посаді.

Відповідно до ст. 22 Конституції України при прийнятті нових законів або внесення змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод, передбачених законом гарантій самостійності судів, незалежності га правової захищеності суддів. Ст. 5 ЦК України встановлено, що акт цивільного законодавства не має зворотної дії. Якщо цивільні відносини виникли раніше і регулювались актом цивільного законодавства, який втратив чинність, новий акт цивільного законодавства застосовується до прав та обов"язків, що виникли з моменту набрання ним чинності.

Позивачам ОСОБА_1 та ОСОБА_2 щомісячне довічне грошове утримання було призначено на підставі Закону України "Про статус суддів" від 15 грудня 1992 року № 2862-ХІІ в розмірі відповідно 82 % та 84 % заробітної плати, ця розрахункова величина ніким не переглядалась в бік її зменшення і до цього часу є дійсною для визначення розміру щомісячного довічного грошового утримання позивачів.

Прийняття нового Закону України "Про судоустрій та статус суддів" від 07.07.2010 року, яким змінено розрахункову величину для обчислення розміру грошового утримання судді у відставці, не тягне за собою зменшення розрахункової величини для обчислення розміру щомісячного довічного грошового утримання позивачів як суддів у відставці, оскільки це суперечить закону.

З цих же підстав на визначення розміру щомісячного довічного грошового утримання позивачів не поширюється Закон України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" від 08 липня 2011 року № 3668-УІ, а саме ст.2 цього Закону, яким передбачено, що максимальний розмір щомісячного довічного грошового утримання не може перевищувати 10-ти прожиткових мінімумів, встановлених для осіб, які втратили працездатність.

Більше того, пунктом 2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" цього Закону встановлено, що обмеження щомісячного грошового утримання максимальним розміром, встановленим цим Законом, не поширюється на пенсіонерів, яким довічне грошове утримання призначено до набрання чинності цим законом.

Крім того, згідно ст. 43 Закону України "Про статус суддів", який діяв на час виходу у відставку позивачів, кожен суддя за умови, що він працював на посаді судді не менше 20 років, має право на відставку. За суддею, який перебуває у відставці, зберігається звання судді і такі ж гарантії недоторканості і соціального захисту, як і до виходу у відставку. Зазначені гарантії встановлені судді у відставці закріплені також в ч.5 ст.109 Закону України "Про судоустрій і статус суддів.

Що стосується позовних вимог щодо зобов"язання відповідача здійснити перерахунок та виплату позивачам щомісячного довічного грошового утримання, починаючи з 01 січня 2012 року та з 01 січня 2013 року, то вони є правомірними і підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Держава взяла на себе обов"язок нараховувати та виплачувати судді у відставці щомісячне довічне грошове утримання у відсотковому відношенні до грошового утримання судді, який працює на відповідній посаді, та поклала виконання цього обов"язку на центральний орган виконавчої влади - Пенсійний фонд України, який діє через свої місцеві органи, що входять в систему його органів, однак вони не вчинили жодної дії щодо нарахування позивачам щомісячного довічного грошового утримання, виходячи з розміру грошового утримання працюючого судді, та виплату їм цього утримання.

В даному випадку органи Пенсійного фонду України не виконали своїх повноважень без поважної причини.

Відповідно до приписів ч.2 ст.87 Закону України "Про пенсійне забезпечення" та ч.2 ст.46 Закону України "Про загальнообов"язкове державне пенсійне страхування" суми пенсії, не одержані своєчасно з вини органу, що призначає або виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком. Таким чином, на вимогу про перерахунок та виплату позивачам щомісячного довічного грошового утримання з урахуванням підвищення грошового утримання діючим суддям строки звернення до суду не розповсюджуються.

Аналізуючи заявлені позовні вимоги, відповідно до приписів ч. 3 ст.138 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", у позивачів наявне право на отримання, а у відповідача - обов"язок щодо здійснення перерахунку та виплати позивачам з 01 січня 2012 року та з 01 січня 2013 року щомісячного довічного грошового утримання з урахуванням підвищення грошового утримання діючим суддям. Зазначений висновок ґрунтується на рішенні Конституційного суду України від 14 грудня 2011 року № 18-рп/2011, в якому зазначено, що це утримання є самостійною гарантією незалежності судді та складовою його правового статусу, а правова природа щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці та щомісячне грошове утримання діючого судді однакова, а самі ці поняття однорідні та взаємопов"язані, ідентичні, відрізняються лише способом фінансування: грошове утримання судді у відставці сплачує Пенсійний фонд України за рахунок Державного бюджету, а грошове утримання діючому судді сплачується безпосередньо з Державного бюджету України. У цьому ж рішенні Конституційний суд України також зазначає про неможливість звуження змісту та обсягу передбачених Конституцією України гарантій незалежності суддів, а відповідно, їх матеріального та соціального забезпечення.

На підставі наведеного, дії відповідача щодо відмови позивачам у проведенні перерахунку їх щомісячного довічного грошового утримання як суддів у відставці слід визнати неправомірними.

Що стосується позовної вимоги позивачів щодо покладення зобов"язання на відповідача і в подальшому в разі зміни розміру суддівської винагороди працюючого судді місцевого суду проводити перерахунок та виплату їм, як суддям у відставці, щомісячного довічного грошового утримання в розмірі 82% та 84 % суддівської винагороди, то вона є необґрунтованою виходячи з наступного.

Відповідно до ч.1 ст.6 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутись до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб"єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси. На момент звернення до суду позивачі не мали підстав вважати, що відповідач порушуватиме в майбутньому їх законні права та інтереси. В даному випадку відсутнє порушення прав позивачів, а отже для задоволення позову в частині покладення на відповідача зобов"язання і в подальшому, в разі зміни розміру суддівської винагороди працюючого судді місцевого суду, проводити перерахунок і виплату їм, як суддям у відставці, щомісячного довічного грошового утримання в розмірі 82 % та 84 % відповідно суддівської винагороди, підстав немає.

Керуючись ст.ст. 19, 22, 47, 58, 126 Конституції України, ст.ст. 109 ч.5, 129 ч.2 п.1, 2, ч.3; 138 ч.3 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", ст.2 та п.2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи", ст.87 ч.2 Закону України "Про пенсійне забезпечення", ст.46 ч.2 Закону України "Про загальнообов"язкове державне пенсійне страхування", ст.ст. 6, 9-11, 19, 69, 71, 99, 158, 163, 183-2, 256 КАС України,

П О С Т А Н О В И В :

Позов задовольнити частково.

Визнати протиправною відмову Управління Пенсійного фонду України в м.Фастові та Фастівському районі Київської області в перерахунку ОСОБА_1 щомісячного довічного грошового утримання як судді у відставці з 01 січня 2012 року та з 01 січня 2013 року в розмірі 82% величини суддівської винагороди працюючого судді місцевого суду, встановленої станом на 01.01.2012 року та на 01.01.2013 року.

Визнати протиправною відмову Управління Пенсійного фонду України в м.Фастові та Фастівському районі Київської області в перерахунку ОСОБА_2 щомісячного довічного грошового утримання як судді у відставці з 01 січня 2012 року та з 01 січня 2013 року в розмірі 84% величини суддівської винагороди працюючого судді місцевого суду, встановленої станом на 01.01.2012 року та на 01.01.2013 року.

Зобов"язати Управління Пенсійного фонду України в м.Фастові та Фастівському районі Київської області здійснити перерахунок та виплату щомісячного довічного грошового утримання ОСОБА_1 як судді у відставці: з 01 січня 2012 року в розмірі 82% грошового утримання судді місцевого суду, яке з 01 січня 2012 року згідно довідки Територіального Управління Державної судової адміністрації України в Київській області від 17.02.2012 року № 45 становить 12876, 00 грн., та з 01 січня 2013 року в розмірі 82% грошового утримання судді місцевого суду, яке з 01 січня 2013 року згідно довідки Територіального Управління Державної судової адміністрації України в Київській області від 03.04.2013 року № 140 становить 17205, 00 грн., без обмеження граничного розміру щомісячного довічного грошового утримання за мінусом фактично виплаченої їй за період з 01 січня 2012 року та з 01 січня 2013 року суми щомісячного грошового утримання.

Зобов"язати Управління Пенсійного фонду України в м.Фастові та Фастівському районі Київської області здійснити перерахунок та виплату щомісячного довічного грошового утримання ОСОБА_2 як судді у відставці: з 01 січня 2012 року в розмірі 84% грошового утримання судді місцевого суду, яке з 01 січня 2012 року згідно довідки Територіального Управління Державної судової адміністрації України в Київській області від 17.02.2012 року № 47 становить 12017, 60 грн., та з 01 січня 2013 року в розмірі 84% грошового утримання судді місцевого суду, яке з 01 січня 2013 року згідно довідки Територіального Управління Державної судової адміністрації України в Київській області від 03.04.2013 року № 139 становить 16058,00 грн., без обмеження граничного розміру щомісячного довічного грошового утримання за мінусом фактично виплаченої йому за період з 01 січня 2012 року та з 01 січня 2013 року суми щомісячного грошового утримання.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду через Фатівський міськрайонний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з моменту отримання копії постанови.

Суддя: