Рішення № 31749761, 06.06.2013, Сумський районний суд Сумської області

Справа № 1817/1724/12

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 червня 2013 року Сумський районний суд Сумської області в складі головуючого судді Клочко Б.М., при секретарі Скрипка О.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Суми справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» до ОСОБА_2, третя особа: товариство з обмеженою відповідальністю «Сумчанка - Тепігтар» про стягнення заборгованості

В С Т А Н О В И В:

Представник позивача звернувся до суду з даним позовом мотивуючи його тим, що 28.03.2008 року між банком та ТОВ «Сумчанка - Тепігтар» було укладено кредитний договір з додатковими угодами, відповідно до якого ТОВ «Сумчанка - тепігтар» було надано кредитні кошти на суму 200000,00 гривень. Поручителем по даному кредитному договору виступив ОСОБА_2. Але на даний час відповідач не виконує умов договору, а саме не погашає щомісячний кредит та відсотки. Станом на 26 березня 2012 року заборгованість за кредитним договором складає 121867 гривень 78 копійок, яку представник позивача просить стягнути з відповідача в примусовому порядку, а також просить стягнути витрати по сплаті судового збору в сумі 1218,68 гривень.

Представник позивача в судовому засідання позов підтримав в повному обсязі.

Відповідач та його представник проти позову категорично заперечують, пояснюючи це тим, що договір поруки ОСОБА_2 не підписував.

Вивчивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню, виходячи зі слідуючого.

Відповідно до ч. 1 ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставі своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ст. 61 цього Кодексу.

Також, згідно ч. 4 ст. 60 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

В суді встановлено, що 28 березня 2007 року між банком та ТОВ «Сумчака-тепігтар» було укладено кредитний договір № 010/15-12/3382, в рамках якого також були укладені додаткові угоди. Відповідно до даного договору ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» надало ТОВ «Сумчанка-тепігтар» кредитні кошти на суму 200000,00 гривень під 18,00 (вісімнадцять) відсотків річних з кінцевим терміном повернення 20 березня 2009 року включно (а.с. 7-18).

Поручителем по даному кредитному договору виступив ОСОБА_2, про що був відповідно укладений договори поруки від 28.03.2008 р., де зазначено, що поручитель у випадку невиконання та\або прострочення виконання позичальником зобов'язань за кредитним договором зобов'язується виконати зобов'язання по погашенню заборгованості за кредитним договором (а.с. 19). Але позичальник не виконує умов договору, а саме не погашає щомісячний кредит та відсотки і станом на 26 березня 2012 року заборгованість складає 121867 гривень 78 копійок, з них

- сума основного боргу по кредиту - 85554,00 гривень;

- сума заборгованості за відсотками - 27821,62 гривень;

- нарахована пеня на суму простроченого кредиту - 5690,76 гривень;

- нарахована пеня на суму прострочених відсотків - 2801, 40 гривень.

Суд не може ставити під сумнів договір поруки, оскільки відповідач не спростував його існування, він ніколи не ставив питання про його недійсність, крім голослівного заперечення свого підпису в договорі поруки.

Відповідно до ч. 2 ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст. 1048 ЦК України.

Поскільки відповідач в добровільному порядку тривалий час не сплачував кошти за користуванням кредитом, то у позивача маються підстави для односторонньої відмови від договору, як на підставі договору, так і закону.

На підставі ст. 651 ч.3 ЦК України у разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що в справі мається достатньо доказів порушення відповідачем зобов'язання, а тому позов підлягає задоволенню, як в частині стягнення заборгованості по кредитному договору , так і в частині стягнення судових витрат.

Еа підставі викладеного, керуючись ст. ст. 623, 651 ч. 3, 1050 ч. 2 ЦК України, ст. ст. 10, 60, 212-215 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 (мешканця АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер - НОМЕР_1) на користь Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль» в особі Сумської обласної дирекції (м. Суми, пл. Незалежності, 1, код 21125295, МФО 337483, р/р 290924192 в АТ «Райффайзен банк Аваль, м. Суми) заборгованість в сумі 121867 гривень 78 копійок по кредитному договору № 012/10-12/3382, а також 1218,68 гривень судових витрат, що в сумі складає 123086 гривень 46 копійок.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом десяти днів після проголошення рішення до апеляційного суду Сумської області через Сумський районний суд.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку апеляційну не було подано.

Суддя Б.М.Клочко