Рішення № 31747394, 04.06.2013, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 91016, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32 ______

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

04 червня 2013 року Справа № 913/895/13

Провадження №2/913/895/13

За позовом

Управління Державної пенітенціарної служби України в Луганській області, м. Луганськ

до Квартирно-експлуатаційного відділу міста Луганська, м. Луганськ

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Регіональне відділення Фонду державного майна України по Луганській області, м. Луганськ

про стягнення 51171 грн. 45 коп.

Суддя Седляр О.О.

в присутності представників сторін:

від позивача: Ворвуль В.В., довіреність № 17/3332 від 09.04.13;

Шелупець Н.В., довіреність № 17/4603 від 16.05.13;

від відповідача: Дудко Я.Є., довіреність від 26.03.2013 № 752,

від 3-ої особи (РВФДМУ по Луганській області): представник - не прибув;

В С Т А Н О В И В:

Обставини справи: позивачем заявлена вимога про стягнення з відповідача заборгованості у сумі 24697 грн. 31 коп., пені у сумі 393 грн. 78 коп., інфляційних нарахувань у сумі 278 грн. 71 коп., 3% річних у сумі 904 грн. 96 коп. за договором № 17/26/11 від 15.04.2011 про надання послуг балансоутримувачем орендарю на утримання орендованого нерухомого майна та заборгованості у сумі 23176 грн. 19 коп. за договором № 17/158-1/06 від 15.12.2006 про відшкодування витрат балансоутримувача на надання комунальних послуг орендарю.

У судовому засіданні, 24.04.2013, позивачем подано уточнення позовних вимог № 17/3947, в якому він збільшує позовні вимоги та просить стягнути з відповідача заборгованість у сумі 30185 грн. 60 коп., пеню у сумі 393 грн. 78 коп., інфляційні нарахування у сумі 278 грн. 71 коп., 3% річних у сумі 904 грн. 96 коп. за договором № 17/26/11 від 15.04.2011 та заборгованість у сумі 23176 грн. 19 коп. за договором № 17/158-1/06 від 15.12.2006.

У судових засіданнях, 27.05.2013 та 04.06.2013, позивачем подано листи щодо уточнення позовних вимог № 17/4923 від 23.05.2013 та № 17/5136 від 31.05.2013 відповідно, в яких він просить суд стягнути з відповідача заборгованість у сумі 30185 грн. 60 коп. за період з 26.05.2011 по 25.04.2013, за договором № 17/26/11 від 15.04.2011 та заборгованість у сумі 23176 грн. 19 коп. за період з 02.07.2012 по 02.01.2013 за договором № 17/158-1/06 від 15.12.2006.

При цьому, у судовому засіданні, 04.06.2013, представник позивача усно пояснив, що даними уточненнями він лише уточнював періоди створення заборгованості за договорами та ці уточнення є невід'ємною частиною уточнень згідно листа № 17/3947 від 24.04.2013.

Таким чином позовними вимогами за даним позовом слід вважати: стягнення з відповідача заборгованості у сумі 30185 грн. 60 коп. за період з 26.05.2011 по 25.04.2013 пені у сумі 393 грн. 78 коп., інфляційних нарахувань у сумі 278 грн. 71 коп., 3% річних у сумі 904 грн. 96 коп. за договором № 17/26/11 від 15.04.2011, заборгованості у сумі 23176 грн. 19 коп. за період з 02.07.2012 по 01.01.2013 за договором № 17/158-1/06 від 15.12.2006.

Відповідач відзивами на позовну заяву від 09.04.2013 № 874, від 14.05.2013 № 1106, від 04.06.2013 № 1401 в задоволенні позовних вимог просить відмовити, з підстав зазначених у них.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Регіональне відділення Фонду державного майна України по Луганській області поясненнями від 22.04.2013 № б/н повідомило, що не здійснювало погодження договорів № 17/26/11 від 15.04.2011 та № 17/158-1/06 від 15.12.2006 з балансоутримувачем та врегулювання взаємовідносин за договорами по відшкодуванню витрат балансоутримувача на утримання майна не є компетенцією відділення.

Розглянувши матеріали справи, надані докази, вислухавши представників сторін, суд встановив наступні фактичні обставини.

15.12.2006 між Управлінням ДДУПВП у Луганській області (позивачем у справі) та КЕВ м. Луганська (відповідачем у справі) укладено договір про відшкодування витрат балансоутримувача на надання комунальних послуг орендарю № 17/158-1/06 з додатковими угодами до нього № 1 від 01.01.2010 та № 2 від 02.04.2012.

На підставі Наказу Голови Державної пенітенціарної служби України

№ 480 від 01.11.2011 «Про затвердження найменувань органів, установ виконання покарань, слідчих ізоляторів і навчальних закладів, що належать до сфери управління Державної пенітенціарної служби України» управління ДДУПВП у Луганській області перейменовано в управління ДПтС України в Луганській області.

Відповідно до п. 7 договору (з урахуванням додаткової угоди № 1) строк дії договору сторонами було пролонговано з 15.12.2006 до 31.12.2012.

Відповідно до п. 1.1 договору балансоутримувач забезпечує надання комунальних послуг орендарю в будівлі, що знаходиться за адресою: м. Луганськ, вул. Коцюбинського, 2 загальною площею 6112 кв.м.

Відповідно до п.2.1 договору зазначено, що сума договору згідно з калькуляцією (додаток № 1) на день укладання договору складає 9442 грн. 20 коп. і може змінюватися у зв'язку зі зміною цін на енергоносії, фактичних витрат.

Пунктом 3.2 даного договору сторони передбачили, що плата вноситься на рахунок балансоутримувача будівлі не пізніше 1 числа місяця, наступного за звітним місяцем.

На виконання вказаних вимог позивачем було виставлено та вручено рахунки відповідачеві, що підтверджено журналом реєстрації виданих рахунків та відповідачем не оспорюється.

Однак, у порушення відповідачем п.3.2 договору зобов'язання щодо оплати були виконані частково, а тому згідно розрахунку позивача (доданого до уточнення позовних вимог № 17/5136 від 31.05.2013) за ним утворилась заборгованість за період з 02.07.2012 по 02.01.2013 у сумі 23176 грн. 19 коп., яку позивач просить стягнути на свою користь.

15.04.2011, між сторонами у справі, укладений договір № 17/26/11 про надання послуг балансоутримувачем орендарю на утримання орендованого нерухомого майна з додатком № 1 та додатковою угодою до нього № 1 без дати.

Відповідно до п.6.1 договору строк дії договору - 1 рік починаючи з 15.04.2011 по 15.04.2012.

Оскільки у сторін на момент закінчення строку були відсутні пропозиції щодо його розірвання, то згідно п.6.4 договору строк дії договору було автоматично пролонговано на 1 рік, тобто до 15.04.2013.

Відповідно до п. 1.1 договору балансоутримувач забезпечує обслуговування, експлуатацію та ремонт будівлі, що знаходиться за адресою: м. Луганськ, вул. Коцюбинського, 2, а також утримання при будинкової території, а орендар зобов'язаний брати участь у витратах балансоутримувача пропорційно площі орендованого приміщення.

Орендар використовує приміщення загальною площею 326,1 кв.м. (п. 1.2. договору).

Відповідно до Додатку до договору, сторони домовились щодо щомісячної вартості експлуатаційних витрат з 01.01.2011 у сумі 1829 грн. 43 коп. ( а.с. 12).

Пунктом 3.2.2 даного договору передбачено, що орендар зобов'язаний не пізніше 25 числа місяця наступного за звітним вносити плату на рахунок балансоутримувача за санітарне обслуговування будівлі, при будинкової території та допоміжних приміщень, технічне обслуговування будівлі відповідно до загальної площі приміщення, що використовується, а також за комунальні послуги.

На виконання вказаних вимог позивачем було виставлено рахунки відповідачеві, що підтверджено журналом реєстрації виданих рахунків та відповідачем не оспорюється.

Однак, у порушення відповідачем п.3.2.2 договору зобов'язання щодо оплати виконані були частково, а тому згідно розрахунку позивача (доданого до уточнення позовних вимог № 17/5136 від 31.05.2013) за ним утворилась заборгованість за період з 26.05.2011 по 25.04.2013 у сумі 30185 грн. 60 коп., яку позивач просить стягнути на свою користь.

Крім того, у відповідності до вимог п.5.1 договору № 17/26/11 від 15.04.2011 та ст. 625 Цивільного кодексу України за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань позивачем заявлено до стягнення з відповідача пеню у сумі 393 грн. 78 коп., інфляційні нарахування у сумі 278 грн. 71 коп., 3% річних у сумі 904 грн. 96 коп., які він теж просить стягнути з відповідача на його користь.

Відповідач позовні вимоги відхилив, з підстав визначених у відзивах.

Оцінивши доводи сторін у їх сукупності, суд вважає позовні вимоги позивача обґрунтованими та такими що підлягають задоволенню частково виходячи з наступного.

У відповідності з приписами ст.ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно ст. 43 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

На підставі ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Згідно ст.629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно зі статтями 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання не допускається, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, інших актів цивільного законодавства. Вказана норма за своїм змістом кореспондується з приписами п.1 ст. 193 Господарського кодексу України.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України зобов'язання повинно виконуватися у встановлений строк.

Матеріалами справи підтверджено, що між сторонами у справі, укладено договори №17/26/11 від 15.04.2011, № 17/158-1/06 від 15.12.2006 про надання послуг з утримання орендованого майна (далі - Договори), які за своєю природою є договорами на виконання послуг.

Відповідно до Додатку до Договору №17/26/11 від 15.04.2011 сторони домовились щодо помісячного платежу, який підписано повноважними представниками сторін без доповнень та зауважень.

Факт надання позивачем послуг з утримання орендованого майна та передачу електроенергії та водопостачання відповідачем не оспорюється.

Умовами Договору № 17/158-1/06 від 15.12.2006 сторони домовились щодо оплати за послуги не пізніше 1 числа місяця, наступного за звітним місяцем, а умовами Договору №17/26/11 від 15.04.2011 - не пізніше 25 числа місяця наступного за звітним місяцем.

Однак, обов'язок з оплати послуг позивача відповідачем виконаний у повному обсязі не був.

У своїх запереченнях відповідач посилається на те, що у зв'язку з ліквідацією військових прокуратур (організація, яка знаходиться у орендованому приміщенні), згідно Розпорядження КМУ від 11.07.2012 № 458-р «Про передачу в 2012 році деяких бюджетних призначень Генеральній прокуратурі України» всі бюджетні призначення на утримання військових прокуратур з липня 2012 року від Міністерства оборони України передані до Генеральної прокуратури України, а тому він вважає заявлені позовні вимоги з 01.07.2012 необґрунтовані та не визнає їх у повному обсязі.

При цьому відповідач зазначає, що він неодноразово попереджав позивача про реорганізацію складу Міністерства оборони України та припинення дії договорів до 31.12.2012, але позивач не реагував на дані звернення.

Однак з даними твердженнями відповідача суд погоджується частково, з огляду на наступне.

Відповідно до вимог п. 7 ст. 180 Господарського кодексу України строком дії господарського договору є час, впродовж якого існують господарські зобов'язання сторін, що виникли на підставі цього договору.

З матеріалів справи вбачається, що відповідно до п. 7 договору № 17/158-1/06 від 15.12.2006 сторони уклали його строком на 1 рік з 15.15.2006 до 14.12.2007. У подальшому відповідно до додаткової угоди № 1 від 01.01.2010 сторони домовились про пролонгацію його дії до 31.12.2012. Однак, після 31.12.2012 сторони так і не домовились про продовження його дії, а тому суд погоджується з доводами відповідача про те, що строк дії договору за договором № 17/158-1/06 від 15.12.2006 сплинув 31.12.2012.

Щодо договору №17/26/11 від 15.04.2011, то суд не погоджується зі твердженнями позивача щодо закінчення строку дії договору 31.12.2012, з огляду на наступне.

Відповідно до п.6 договору сторони встановили строк дії договору 1 рік починаючи з 15.04.2011 до 15.04.2012. Проте, п.6.4 сторони передбачили його автоматичну пролонгацію на той же строк, якщо після закінчення строку дії протягом місяця від однієї із сторін не проступить пропозиція щодо його розірвання або зміни.

З матеріалів справи вбачається, що на момент закінчення дії договору - 15.04.2012 від відповідача не поступила пропозиція щодо розірвання або зміни договору, а тому його дія відповідно до п.6.4 автоматично пролонгована на той же строк, тобто до 15.04.2013.

Статтею 188 Господарського кодексу України передбачено, що зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором.

Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про те другій стороні за договором.

З тексту наданих відповідачем до матеріалів справи листів від 27.09.2012 № 2142, від 02.01.2013 № 1, не вбачається про пропозиції щодо дострокового розірвання договору, з урахуванням вимог ст. 188 Господарського кодексу України, а тому договір №17/26/11 від 15.04.2011 є діючим до 15.04.2013.

Посилання відповідача на реорганізацію Міністерства оборони України, та відсутність фінансування внаслідок даної реорганізації, не дають йому можливості , протягом дії договору, у відповідності до вимог ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України відмовляться від зобов'язання та не виконувати його належним чином відповідно до умов договору.

А тому позовні вимоги в сумі заборгованості за надання послуг - 53361 грн. 79 коп., яка створилась за договорами №17/26/11 від 15.04.2011 та № 17/158-1/06, є обґрунтованими, підтвердженими матеріалами справи та підлягають задоволенню у повному обсязі.

Позовні вимоги щодо стягнення з відповідача пені за період з 26.09.2012 по 22.03.2013 у сумі 393 грн. 78 коп. повністю відповідають діючому законодавству та вимогам договору № 17/26/11 від 15.04.2011 (п.5.1).

З урахуванням розрахунку позивача, який зроблений на суму заборгованості, яка утворилась за відповідачем за період з серпня 2012 по грудень 2012 року, вимоги є обґрунтованими та такими що підлягають задоволенню повністю.

Також підлягають задоволенню і позовні вимоги щодо стягнення з відповідача інфляційних нарахувань, нарахованих позивачем за договором № 17/26/11 від 15.04.2011 за період з вересня 2011 року по січень 2013 року у сумі 278 грн. 71 коп., які відповідають вимогам ст. 625 Цивільного кодексу України.

Щодо стягнення з відповідача 3% річних, нарахованих позивачем у відповідачем за договором № 17/26/11 від 15.04.2011 за період з вересня 2011 року по січень 2013 року у сумі 904 грн. 96 коп., то з даною сумою суд погодиться не може внаслідок невірного розрахунку позивача.

За розрахунком суду належною до стягнення сумою 3% річних є 627 грн. 47 коп., з урахуванням кожного рахунку (починаючи з рахунку за серпень 2011 року у рамках заявленого періоду) та кількості днів нарахування з врахуванням п. 3.2.2 договору № 17/26/11 від 15.04.2011.

У решті у задоволенні позовних вимог слід відмовити з віднесенням судових витрат на позивача.

За таких обставин, позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню частково у сумі заборгованості 53361 грн. 79 коп., у сумі пені 393 грн. 78 коп., у сумі інфляційних нарахувань 278 грн. 71 коп. , у сумі річних 627 грн. 47 коп., з віднесенням на відповідача витрат зі сплати судового збору пропорційно задоволеним вимогам.

У судовому засіданні, 04.06.2013, оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Керуючись ст.ст. 49, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

в и р і ш и в :

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Квартирно-експлуатаційного відділу міста Луганська , 91047, м. Луганськ, вул. Оборонна, буд. 32, код 07652214 на користь Управління Державної пенітенціарної служби України у Луганській області, 91016, м. Луганськ, вул. Коцюбинського, буд. 2, код 08562737 заборгованість у сумі 53361 грн. 79 коп., пеню у сумі 393 грн. 78 коп., інфляційні нарахування у сумі 278 грн. 71 коп., річні у сумі 627 грн. 47 коп., та витрати зі сплати судового збору у сумі 1693 грн. 90 коп., видати наказ.

3. У задоволенні позовних вимог відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Дата підписання - 10.06.2013.

Суддя О.О. Седляр

З оригіналом згідно

10.06.13

секретар судового засідання Т.М.Чех