Рішення № 31747297, 05.06.2013, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

05.06.2013р. Справа № 905/3165/13

Суддя господарського суду Донецької області Бойко І.А. при секретарі судового засідання Займак Н.М. розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговельно - фінансова компанія ЛАЗ», м. Київ

до відповідача: Комунального комерційного підприємства Донецької міської ради «Донелектроавтотранс», м. Донецьк

про: стягнення заборгованості у сумі 317364,42 грн.

За участю представників сторін:

від позивача: - Галкіна Я.Г. - довіреність від 01.06.2013р.;

від відповідача: - не з`явився.

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «Торговельно - фінансова компанія ЛАЗ», м. Київ, звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до Комунального комерційного підприємства Донецької міської ради «Донелектроавтотранс», м. Донецьк про стягнення заборгованості у сумі 317364,42 грн., а саме 284126,00 грн. основного боргу, 3% річних у сумі 8461,10 грн., індекс інфляції у сумі 3409,49 грн., пені у сумі 21367,83 грн.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на невиконання відповідачем умов договору купівлі-продажу шин №4-Т від 21.07.2011р., додатків до договору від 21.07.2011р., додаткової угоди №1 від 18.08.2011р. до договору від 21.07.2011р., додаткової угоди №2 від 28.12.2011р., видаткові накладні №ТФК41 від 17.08.2011р. №ТФК45 від 31.08.2011р., №ТФК79 від 07.11.2011р., №ТФК71 від 18.11.2011р., лист №15/4263 від 07.09.2011р.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, відзив на позов не надав, витребуваних документів не представив. Про час, дату та місце слухання справи був повідомлений належним чином, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення з відміткою про отримання від 24.05.2013 р.

20.05.2013 р. через канцелярію суду відповідач надав клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку з наявністю судових засідань в інших судах за участю ККП ДМР «Донелектроавтотранс».

05.06.2013 р. позивач через канцелярію суду надав клопотання про залучення до матеріалів справи належним чином засвідчених доручень № 1014 від 16.08.2011 р., № 1410 від 07.11.2011 р., № 1090 від 31.08.2011 р., листа відповідача № 05/2030 від 30.05.2013 р.

05.06.2013 р. через канцелярію суду відповідач надав клопотання від 04.06.2013 р. про відкладення розгляду справи, у зв'язку з наявністю значної суми боргу, проведення між сторонами звіряння розрахунків стосовно суми основного боргу та розміру штрафних санкцій та у зв'язку з призначенням розгляду справи в Ворошиловському районному суді м. Донецька до ККП ДМР «Донелектроавтотранс».

Клопотання відповідача від 04.06.2013 р. залишено судом без розгляду.

В силу приписів ст. 75 Господарського процесуального кодексу справа розглянута за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, додатково надані документи, господарським судом ВСТАНОВЛЕНО.

21.07.2011 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Торговельно - фінансова компанія ЛАЗ» (Учасник) та Комунальним комерційним підприємством Донецької міської ради «Донелектроавтотранс» (Замовник) був укладений договір купівлі-продажу шин №4-Т (надалі Договір), відповідно до якого Учасник зобов'язується у 2011 році поставити Замовнику товари, зазначені в Специфікації (Додаток №1), а Замовник - прийняти і оплатити такі товари.

Згідно п. 1.2. Договору найменування (номенклатура. Асортимент) товарів, а також кількість товарів наведені в Специфікації (Додаток 1). Згідно розділу ХІІ Договору Специфікація є невід'ємною його частиною.

Учасник повинен передати Замовнику товари, якість яких відповідає умовам, встановленим в Україні стандартів, ТУ, ДСТУ та іншим нормативним документам (п. 2.1. Договору).

За умов п. 3.1. в редакції Додаткової угоди №2 до договору купівлі-продажу шин № 4-Т від 21.07.2011р. його ціна становить 609248,80 грн. у тому числі ПДВ (20%)- 101541,47 грн.

Умовами п.п. 5.1., 5.2. Договору визначено. Що строк поставки товарів впродовж 20 днів з моменту письмової заявки Замовника. Місце поставки товарів - м. Донецьк, склад Замовника (згідно правил Інкотермс 2010 DDР).

Згідно п.5.5. Договору факт поставки товару підтверджується підписаними Сторонами накладними. В момент поставки Учасник надає Замовнику наступні документи:

- видаткову накладну,

- податкову накладну,

- рахунок, а Замовник в момент поставки зобов'язаний надати Учаснику відповідну довіреність.

Сторони підписали Специфікацію № 1 в редакції Додаткової угоди №1 від 18.08.2011 р. до договору купівлі-продажу шин №4-Т від 21.07.2011р., відповідно до якої узгодили найменування, кількість та ціну продукції.

За умов п. 4.1. Договору розрахунки проводяться Замовником наступним шляхом: оплата товару Замовником після пред'явлення Учасником рахунка на оплату товару по факту поставки товару протягом 10 днів з моменту підписання видаткової накладної уповноваженою особою Замовника. До рахунку додаються: видаткова накладна, податкова накладна(п. 4.2. Договору).

На виконання умов зазначеного договору позивач у серпні та листопаді 2011 р. поставив відповідачу продукцію на загальну суму 384126,00 грн. разом з ПДВ.

Факт поставки продукції за наведеними специфікаціями та, відповідно, факт її прийняття з боку відповідача підтверджується видатковими накладними №ТФК41 від 17.08.2011р. №ТФК45 від 31.08.2011р., №ТФК79 від 07.11.2011р., №ТФК71 від 18.11.2011р., належним чином засвідчені копії яких містяться у матеріалах справи (а.с.10-13), з відміткою про отримання - підписами уповноважених осіб. Означені накладні підписані сторонами без заперечень. Повноваження представників отримувача підтверджені відповідними дорученнями № 1014 від 16.08.2011 р., № 1410 від 07.11.2011 р., № 1090 від 31.08.2011 р., належним чином засвідчені копії яких наявні в матеріалах справи. Отримання товару 18.11.2011 р. відбулося представником відповідача за дорученням № 1486 від 18.11.2011 р. згідно листа відповідача № 05/2030 від 30.05.2013 р.

Стаття 193 Господарського кодексу України передбачає, суб'єкти господарювання та учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Аналогічне положення закріплено в ст. 526 Цивільного кодексу України. Так, зобов'язання повинно виконуватися належним чином відповідно умовам договору та вимогам цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а у разі відсутності таких умов і вимог - згідно звичаїв ділового обігу або іншим вимогам, які звичайно ставляться.

Частина 1 ст. 530 Цивільного кодексу України встановлює, якщо в зобов'язанні встановлений строк (дата) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (дату).

За своєю правовою природою договір, укладений між позивачем та відповідачем, є договором купівлі-продажу.

Статтею 655 ЦК України передбачено, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Стаття 692 ЦК України визначає обов'язок Покупця оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

В порушення умов договору, вимог зазначених статей Цивільного та Господарського кодексів України відповідач поставлену продукцію оплатив не в повному обсязі.

Загальна сума заборгованості становить 284126,00 грн.

Згідно до наявного у матеріалах справи листа № 15/4263 від 07.09.2011 р., відповідач КМП ДМР «Донелектроавтотранс», повідомив позивача, ТОВ «Торговельно - фінансова компанія ЛАЗ» про проведення оплат за поставлений згідно договору купівлі-продажу шин №4-Т від 21.07.2011р. товар в строк до 30.09.2011 р. у зв'язку зі скрутним фінансовим становищем.

На момент прийняття рішення по справі відповідач існуючий борг в сумі 284126,00 грн. не погасив, тому зазначена сума підлягає стягненню з останнього на користь позивача.

Окрім суми основного боргу позивачем заявлені вимоги про стягнення 3% річних у сумі 8461,10 грн., індексу інфляції у сумі 3409,49 грн. згідно до приписів ст. 625 Цивільного кодексу України.

У відповідності до ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Боржник, що прострочив виконання грошового зобов'язання, за вимогою кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням трьох відсотків річних від простроченої суми, якщо інший розмір відсотків не встановлений законом або договором.

З огляду на ст. 625 Цивільного кодексу України, позивач нарахував відповідачу 3% річних у сумі 8461,43 грн. за період з 01.01.2012 р по 24.04.2013 р. на суму заборгованості 40589,43 грн.

Наведений у позовній заяві розрахунок 3% річних є математично невірним.

Згідно до заявлених позовних вимог, за визначений позивачем період з 01.01.2012 р по 24.04.2013 р. на суму основного боргу у розмірі 284126,00 грн. розмір 3% річних становить 11209,35 грн.

Водночас за розрахунком господарського суду розмір 3% річних з урахуванням настання у відповідача строку платежу є більшим, ніж заявлено до стягнення позивачем.

Господарський суд, за відсутністю заяви сторони в порядку ч.2 ст. 83 ГПК України при винесенні рішення обмежений розміром позовних вимог, визначених позивачем. А тому, вимоги щодо стягнення 3% річних підлягають задоволенню у розмірі 8461,10 грн. гривень, визначеному позивачем.

Заявлений до стягнення розмір індексу інфляції у сумі 3409,49 грн. за період з січня 2012 р. по квітень 2013 р., суд перевірив на правильність розрахунку та дійшов висновку про часткове задоволення вимог в цій частині з огляду на наступне.

Позивач при розрахунку індексу інфляції не врахував Рекомендацій Верховного Суду України відносно порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ (лист № 62-97р від 03.04.1997).

Зокрема, якщо кредитор приймає рішення вимагати сплати боргу з врахуванням індексу інфляції, він має враховувати індекс інфляції за кожний місяць (рік) прострочення, незалежно від того, чи був в якийсь період індекс інфляції менше одиниці (тобто мала місце не інфляція, а дефляція), а отже сума боргу в цьому періоді зменшується.

При проведенні відповідних розрахунків за період з січня 2012 р. по квітень 2013 р., позивач повинен був врахувати розмірі індексу інфляції за кожен місяць з заявленого до стягнення періоду, а саме: квітень, жовтень 2012 р.. березень, квітень 2013 р.- 100,0%, травень, червень, серпень 2012 р. - 99,7%, липень 2012 р.- 99,8%, листопад 2012 р., лютий 2013 р.-99,9%. Проте, наявний у матеріалах справи розрахунок індексу інфляції (а.с. 6) свідчить про вибірковість проведених позивачем нарахувань індексу інфляції на суму боргу за спірний період, що суперечить вимогам чинного законодавства.

Сукупний індекс інфляції за зазначений період складає 99,89%., тобто при розрахунку інфляційних втрат позивач не враховував наявність дефляції за період з січня 2012 р. по квітень 2013 р.

Таким чином позовні вимоги в частині стягнення індексу інфляції в сумі 3409,49 грн. за період з січня 2012 р. по квітень 2013 р. задоволенню не підлягають.

Окрім суми основного боргу позивачем заявлені вимоги про стягнення пені у розмірі 21367,83 грн. відповідно до ст. 343 ГК України.

Нормою, на яку посилається позивач у своєму розрахунку пені, встановлюється відповідальність за порушення строків розрахунків. Зокрема, відповідно до приписів п. 2 ст. ст. 343 ГК України, платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до ст. 230 ГК України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми, яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання, або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Положення ст. 230 ГК України кореспондують з п. 1 ст. 546 ЦК України, в якій встановлено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

За приписами ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом (п.1 ст. 548 ЦК України). Положення наведеної норми конкретизовані у разі визначення предметом неустойки грошової суми у ст. 551 ЦК України. Так, частиною першою ст. 551 ЦК України визначено, що розмір такої неустойки встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Статтею 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» № 543/96-ВР від 22.11.1996, передбачено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Відповідно до ч.1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох і більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Статтею 627 ЦК України визначено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладанні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Умовами розділу VІІ договору купівлі-продажу шин №4-Т від 21.07.2011р. передбачено відповідальність сторін за невиконання або неналежне виконання своїх зобов'язань за наведеним договором.

Згідно п. 7.1. Договору у разі невиконання або неналежного виконання своїх зобов'язань за договором сторони несуть відповідальність, передбачену законами та цим Договором.

Згідно умов п. п. 7.2., 7.3., 7.4. Договору передбачено відповідальність Учасника (позивача) за разі порушення строків виконання зобов'язання. Проте, у відповідному розділі Договору відсутній пункт в якому сторонами врегульовано відповідальність Замовника (відповідача) за невиконання або неналежне виконання своїх зобов'язань за наведеним договором.

У п. 2.1. роз'яснень Вищого арбітражного суду № 02-5/293 від 29.04.1994 р. «Про деякі питання практики застосування майнової відповідальності за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань» зазначено: якщо сторони у відповідному договорі не встановили конкретного розміру відповідальності, передбаченої статтею 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань», пеня стягненню не підлягає.

Таким чином, позивачем безпідставно заявлені вимоги про стягнення пені у розмірі 21367,83 грн.

З огляду на вищенаведене, вимоги позивача про стягнення пені у розмірі 21367,83 грн. задоволенню не підлягають.

Клопотання відповідача від 04.06.2013 р. про відкладення розгляду справи залишено судом без розгляду з огляду на наступне.

Про час, дату та місце слухання справи відповідач був повідомлений належним чином, про що свідчать повідомлення про вручення поштового відправлення з відмітками про отримання від 24.05.2013 р., 13.05.2013 р. Додатково суд повідомляє, що справа слуханням відкладалася.

За приписами ст. 22 ГПК України сторони наділені правом, зокрема, брати участь в господарських засіданнях, подавати докази, давати усні та письмові пояснення господарському суду, наводити свої доводи і міркування з усіх питань, що виникають у ході судового процесу, заперечувати проти клопотань і доводів інших учасників судового процесу, проте відповідач не здійснив жодних дій, щодо визначення власної позиції у справі, письмових пояснень, відзиву, заперечень для залучення до матеріалів справи не надав. Слухання інших справ за участю відповідача не звільняє його від визначеного ст.33 Господарського процесуального кодексу України обов'язку доказування і подання доказів в обґрунтування власної позиції у господарській справі № 905/3165/13.

Положеннями статті 33 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст.ст. 42, 43 Господарського процесуального кодексу України правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом. Судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

Витрати по сплаті судового збору у відповідності до ст.ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на сторін пропорційно задоволеним вимогам.

На підставі вищенаведеного, згідно ст. ст. 509, 526, 530, 549, 625, 655, 692 Цивільного кодексу України, ст. ст. 173, 193, 216-218, 230, 231, 232, 343 Господарського кодексу України, керуючись ст.ст. 22, 33, 43, 44, 49, 75, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд-

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговельно - фінансова компанія ЛАЗ», м. Київ до Комунального комерційного підприємства Донецької міської ради «Донелектроавтотранс», м. Донецьк про стягнення заборгованості у сумі 317364,42 грн., а саме 284126,00 грн. основного боргу, 3% річних у сумі 8461,10 грн., індексу інфляції у сумі 3409,49 грн., пені у сумі 21367,83 грн. задовольнити частково.

Стягнути з Комунального комерційного підприємства Донецької міської ради «Донелектроавтотранс» (83086, м. Донецьк, вул. Донецька, 39, код ЄДРПОУ 03328250, відомості про рахунки в банках відсутні) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговельно - фінансова компанія ЛАЗ» (03124, м. Київ, бул. Івана Лепсе, 6, код ЄДРПОУ 35715060, відомості про рахунки в банках відсутні) заборгованість у розмірі 284126,00 грн. основного боргу, 3% річних в розмірі 8461,10 грн., судовий збір у розмірі 3086,15 грн.

В вимогах в частині стягнення індексу інфляції у розмірі 3409,49 грн. відмовити.

В вимогах в частині стягнення пені у сумі 21367,83 грн. відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

Рішення може бути оскаржене через господарський суд Донецької області в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня його прийняття

Видати наказ після набрання рішенням законної сили

Суддя І.А. Бойко