Рішення № 31747105, 10.06.2013, Золочівський районний суд Харківської області

ЗОЛОЧІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ЄДРПОУ 02893870, вул.Комсомольська, 13, смт Золочів, Харківська область, 62203, inbox@zl.hr.court.gov.ua, тел./факс (05764) 5-02-73

Справа № 622/237/13-ц р.

2/622/276/2013

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.06.2013 року Золочівський районний суд Харківської області в складі:

головуючого судді Шабас О.С.,

при секретарі Цилюрик Т.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт Золочів цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до сільськогосподарського закритого акціонерного товариства "Колос", третя особа на стороні позивача ОСОБА_2 районна державна адміністрація, про визнання частково недійсним установчого договору та статуту Сільськогосподарського закритого акціонерного товариства "Колос", зареєстрованого ОСОБА_2 районною державною адміністрацією Харківської області 17 березня 2000 року та повернення сертифікату на право на земельну частку (пай), -

ВСТАНОВИВ:

05 березня 2013р. ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_1 звернулася до Золочівського районного суду Харківської області з вищевказаним позовом, в якому просить визнати частково недійсним п. 38,41 ст.14 установчого договору та п.4.5., 4.6 статуту Сільськогосподарського закритого акціонерного товариства Колос (надалі СЗАТ Колос) в частині визнання померлих тітки ОСОБА_4, та сестри ОСОБА_5, засновниками вказаного товариства та визнати внесення земельних сертифікатів серії ХР № 0035474 та ХР №0035475 до статутного фонду товариства незаконним. Просила визнати за ОСОБА_1 право власності в порядку спадкування за законом після смерті тітки та сестри, що підтверджене сертифікатами серії ХР № 0035474 та серії ХР № 0035475.

В обґрунтування своїх позовних вимог ОСОБА_3 вказала, що спадкоємцем після померлої тітки ОСОБА_4, є її донька ОСОБА_5, а спадкоємцем після останньої є ОСОБА_1 За життя вони розповідали, що їх земельний пай орендується ЗАТ "Колос", а самі оригінали сертифікатів в лютому 2000 року були передані на відповідальне зберігання голові правління КСП «Україна». Після звернення за юридичною консультацією до Центру юридичної допомоги сільському населенню позивачу стало відомо, що ніякої угоди про відчуження земельної частки (паю) вони не укладали, акту прийому-передачі сертифікату не підписували, у жодних зборах засновників ЗАТ "Колос" не приймали участі, а отриману в 2000-2001 р.р. товарну продукцію вважали платою за оренду землі. Акції (сертифікати акцій) ЗАТ "Колос" у якості оплати переданого до статутного фонду земельного паю вони також не отримували і невидача акцій є порушенням ч.2 ст.27 Закону України "Про господарські товариства" в редакції, що діяла на момент реєстрації товариства, яка передбачала, що не пізніше ніж через 6 місяців після реєстрації випуску акцій товариство зобовязано видати акціонерам акції.

Від представника позивача ОСОБА_3, що діє за дорученням від 02.06.2010р., надійшла заява , в якій вона позовну вимоги підтримує повністю, просить проводити розгляд справи без її участі як представника та без участі позивача .

Від представник відповідача СЗАТ Колос» голови правління СЗАТ «КОЛОС» ОСОБА_6 надійшла заява про згоду з позовними вимогами та розгляд справу без його участі.

Представник третьої особи на стороні позивача ОСОБА_2 районної державної адміністрації Харківської області в судове засідання не зявився, до суду надав заяву, в якій повідомив суд, що після внесення змін до законодавства до компетенції райдержадміністрації більше не належить питання щодо передачі земельних ділянок призначення у власність або користування, просить розглядати справу без участі їх представника .

Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані докази, вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню з наступних мотивів.

Як вбачається з наданих суду свідоцтв про народження та витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію народження відповідно до статтей 126,133,135 СК України, батьками ОСОБА_1 є ОСОБА_7 та ОСОБА_8. Батьками ОСОБА_7 та ОСОБА_9 є ОСОБА_10 та ОСОБА_11 (а.с.10,11,42). ОСОБА_12 народилася у родині ОСОБА_13 та ОСОБА_9.

Таким чином, позивачу ОСОБА_9 доводиться тіткою, а ОСОБА_5 двоюрідною сестрою.

Як зазначено в позові та визнано відповідачем та підтверджується копіями відповідних сертифікатів ОСОБА_5 та ОСОБА_4, як члени колективного сільськогосподарського підприємства КСП «Україна», що розташоване у с. Баранівка, Золочівського району Харківської області, на підставі розпорядження ОСОБА_2 районної державної адміністрації від 25 липня 1996 р. №297 кожна мала право на земельну частку (пай) розміром 7,91 га у землі, яка перебуває у колективній власності КСП «Україна», що підтверджено відповідними сертифікатам на право на земельну частку (пай) серії ХР №0035475 та серії ХР №0035474 відповідно.

Відповідно до наданих суду копій свідоцтв про смерть 08 лютого 2006р. у віці 63 років померла ОСОБА_5, про що в книзі реєстрації смертей зроблено запис №3. 04 серпня 2002 р. померла ОСОБА_9, про що в книзі реєстрації смертей зроблено запис №20. (а.с.40.41).

Статтями 524,525,526 ЦК УРСР 1963 року, що були чинними на момент смерті спадкодавці, обумовлені підстави спадкоємства, місце та час відкриття спадщини. Так зокрема спадкоємство здійснюється за законом і за заповітом. Спадкоємство за законом має місце, коли і оскільки воно не змінено заповітом. Часом відкриття спадщини визнається день смерті спадкодавця, а при оголошенні його померлим день, зазначений в статті 21 цього Кодексу. Місцем відкриття спадщини визнається останнє постійне місце проживання спадкодавця (стаття 17 цього Кодексу), а якщо воно невідоме, місцезнаходження майна або його основної частини.

Відповідно до положень ст. 529, 530 ЦК УРСР 1963 року при спадкоємстві за законом спадкоємцями першої черги є, в рівних частках, діти (у тому числі усиновлені), дружина і батьки (усиновителі) померлого. До числа спадкоємців першої черги належить також дитина померлого, яка народилася після його смерті. Онуки і правнуки спадкодавця є спадкоємцями за законом, якщо на час відкриття спадщини немає в живих того з їх батьків, хто був би спадкоємцем; вони успадковують порівну в тій частці, яка належала б при спадкоємстві за законом їх померлому родителю. При відсутності спадкоємців першої черги або при неприйнятті ними спадщини, а також в разі, коли всі спадкоємці першої черги не закликаються до спадкування, успадковують у рівних частках: брати і сестри померлого, а також дід та бабка померлого як з боку батька, так і з боку матері (друга черга).

Згідно статей 548, 549 ЦК УРСР 1963 року для придбання спадщини необхідно, щоб спадкоємець її прийняв. Не допускається прийняття спадщини під умовою або з застереженнями. Прийнята спадщина визнається належною спадкоємцеві з моменту відкриття спадщини. Визнається, що спадкоємець прийняв спадщину в тому числі якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном.

Як зазначено у позові та не заперечується сторонами, ОСОБА_5 фактично прийняла спадщину після смерті матері ОСОБА_9, у вигляді земельного сертифікату ХР№0035474, вступивши в управління майном, а саме маючи сертифікат вона протягом 6 місяців отримувала орендну плату.

Таким чином, ОСОБА_5 в порядку спадкування за законом, як спадкоємець першої черги отримала у спадок сертифікат ХР№0035474, проте юридично не оформила спадщину.

Стаття 1217 ЦК України встановлює, що спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Відповідно до ст.1218 ЦК України до складу спадщини входять всі права та обовязки, що належали спадкодавцю на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Статтею 1262 ЦК України встановлено, що у другу чергу право на спадкування за законом мають брати та сестри спадкодавця, його баба та дід як з боку батька, так і з боку матері.

Відповідно до положень ст. 1266 ЦК України двоюрідні брати та сестри спадкодавця спадкують ту частку спадщини, яка належала б за законом їхнім матері, батькові (тітці, дядькові спадкодавця), якби вони були живими на час відкриття спадщини.

Таким чином, позивач є спадкоємцем другої черги за правом представлення після смерті своєї двоюрідної сестри ОСОБА_5, спадкуючи частку, що належала б його батькові ОСОБА_7.

Факт прийняття спадщини позивачем після смерті двоюрідної сестри ОСОБА_5 підтверджується довідкою Гурєво-Козачанської сільради Золочівського району Харківської області від 12 березня 2013 року №02-16/48.

Як зазначено у позові, позивач не зміг нотаріально оформити спадщину, оскільки оригінали сертифікатів знаходяться у кримінальній справі №18050325, в якості речових доказів. Дана справа порушена 17.11.2005р. за фактом привласнення майна службовими особами СЗАТ «КОЛОС» за складом злочину, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, що також підтверджується листом ГУМВС України в Харківській області від 23.05.2011р. (а.с.33).

Постанова Кабінету Міністрів України від 25.05.1998 року «Про порядок державної реєстрації субєктів господарської діяльності», яка діяла на момент створення ЗАО «Колос», в п. 5 зазначає, коли власником субєкта підприємницької діяльності є фізична особа( фізичні особи), їх підписи на установчих документах засвідчуються нотаріусом, чого не було зроблено при створенні вказаного товариства, доказом чого є установчий договір та Статут вказаного товариства .

Стаття 153 ЦК України також містить норму про те, що договір про створення акціонерного товариства у разі створення фізичними особами , підлягає нотаріальному посвідченню. Відповідно до пункту 3 Указу Президенту України «Про невідкладні заходи щодо прискорення земельної реформи у сфері сільськогосподарського виробництва»№ 666-84 від 10.11.1994 року, що був чинний на момент виникнення спірних правовідносин, право на земельну частку (пай) може бути обєктом купівлі-продажу, дарування, міни, успадкування, застави .

Згідно з частиною 2 пункту 4 зазначеного Указу Президента України № 666-84 саме власники земельних ділянок можуть добровільно створювати на базі належних їм земельних ділянок спільні сільськогосподарські товариства, передавати ці ділянки у спадщину, дарувати, обмінювати, здавати в оренду і продавати громадянам України без зміни цільового призначення .

Як зазначає Верховний Суд України в постанові від 11.11.2008 року по справі про спонукання переоформити сертифікати № 47/362-04 , аналіз положень пункту 3 та частини 2 пункту 4 даного Указу Президента України дає підстави стверджувати, що для сертифікатів, які посвідчують право на земельну частку(пай), встановлено обмежений режим цивільного обігу , оскільки такі сертифікати можуть бути лише обєктом купівлі-продажу, дарування, міни, успадкування, застави .

Відтак, діюче на момент створення ЗАТ «Колос» законодавство не передбачало можливості передачі у власність товариства права на земельну частку (пай), внесене як вклад до статутного фонду товариства його засновником і визнання за ЗАТ «Колос» права власності на 190 сертифікатів на право на земельну частку (пай) є порушенням норм Указу Президента України № 666-84 «Про невідкладні заходи щодо прискорення земельної реформи у сфері сільськогосподарського виробництва».

Указ Президента України «Про захист прав власників земельних часток (паїв)» від 21.04.1998 року № 332/98 та «Порядок посвідчення договорів відчуження земельних ділянок та прав на земельну частку (пай), посвідченого сертифікатом », що затверджений Наказом Мінюсту і Держкомзему від 06.06.1996 року, передбачав те, що передача громадянином свого права на земельну частку (пай), посвідченого сертифікатом у власність іншій фізичній та юридичній особі є самостійним видом відчуження , і згідно Указу Президента України «Про захист прав власників земельних часток (паїв)»від 21.04.1998 року № 332/98 та «Порядком посвідчення договорів відчуження земельних ділянок та прав на земельну частку (пай), посвідченого сертифікатом », що затверджений Наказом Мінюсту і Держкомзему від 06.06.1996 року, встановлено, що договір відчуження права на земельну частку (пай) повинен посвідчуватися нотаріально і згідно ст.34 ,36 Закону «Про нотаріат», у редакції, що діяла на момент передачі права до статутного фонду, така нотаріальна дія письмово повинна була бути вчинена державним або приватним нотаріусом.

Висновок ЗАТ «Колос»про те, що на момент створення СЗАТ «Колос»внесення права на земельну частку (пай) у якості внеску до статутного фонду було правомірним та законним шляхом підписання актів прийому-передачі земельних ділянок не є нотаріально посвідченою угодою про відчуження права на земельну частку (пай), в розумінні вищевказаних нормативних актів і даний висновок є наслідком невірного трактування норм матеріального права .

Статті 42 та 52 Закону «Про нотаріат»передбачають, що усі нотаріальні дії реєструються у реєстрах нотаріальних дій та зазначає, що всі нотаріальні дії вчиняються після їх оплати в день подачі необхідних документів, та п.19 Інструкції містить норму про необхідність реєстрації всіх нотаріальних дій, ( в тому числі і засвідчення справжності підпису на документах ), які вчиняються посадовими особами виконавчих комітетів, в реєстрах для реєстрі нотаріальних дій , а п.15 Інструкції зазначає про те, що нотаріальні та прирівняні до них дії, вчинені з порушення встановлених правил є недійсними .

Згідно довідки Гур-козачанської сільської ради Золочівського району Харківської області №109 від 20.06.2011 року журнали ведення нотаріальних дій за період з 01.01.2000 по 31.12.2000 р. не містять посвідчувальних та реєстраційних записів щодо посвідчення підписів засновників, в тому числі спадкодавцями на будь яких документах (а.с.23 на обороті) .

Оскільки передача громадянином свого права на земельну частку (пай), посвідченого сертифікатом у власність іншій фізичній та юридичній особі є самостійним видом відчуження, то згідно Указу Президента України «Про захист прав власників земельних часток (паїв)» від 21.04.1998 року № 332/98 та «Порядком посвідчення договорів відчуження земельних ділянок та прав на земельну частку (пай), посвідченого сертифікатом», що затверджений Наказом Мінюсту і Держкомзему від 06.06.1996 року, встановлено, що договір відчуження права на земельну частку (пай) повинен посвідчуватися нотаріально і згідно ст.ст.34 ,36 Закону «Про нотаріат», у редакції, що діяла на момент передачі права до статутного фонду, така нотаріальна дія письмово повинна була бути вчинена державним або приватним нотаріусом .

Акт прийому-передачі земельних ділянок не є нотаріально посвідченою угодою про відчуження права на земельну частку (пай), в розумінні вищевказаних нормативних актів.

Згідно ст.37 Закону «Про нотаріат»в редакції, що діяла на момент складання актів прийому-передачі у населених пунктах, де немає нотаріусів, посадові особи виконавчих комітетів сільських рад народних депутатів вчиняють наступні нотаріальні дії:

- вживають заходи до охорони спадкового майна ;

- накладають та знімають заборону відчуження жилого будинку, квартири ,дачі, садового будинку, гаража ,земельної ділянки ,іншого нерухомого майна,

- посвідчують заповіти ;

- посвідчують доручення ;

- засвідчують вірність копій документів та виписок з них;

- засвідчують справжність підпису на документах.

Стаття 42 та 52 Закону «Про нотаріат»передбачає , що усі нотаріальні дії реєструються у реєстрах нотаріальних дій та зазначає, що всі нотаріальні дії вчиняються після їх оплати в день подачі необхідних документів.

Проте, докази того, що справжність підпису ОСОБА_5 та ОСОБА_9 була встановлена нотаріально, що було занесено до реєстру нотаріальних дій, та у звязку з чим було сплачено державне мито, відсутні.

Постановою Верховного суду України по справі № 47/362-04 від 11.11.2008 року визначено, що зобовязання ОСОБА_2 районної державної адміністрації переоформити на імя СЗАТ «Колос» належні його засновникам сертифікати на право на земельну частку (пай) безпідставно позбавить вказаних осіб встановленого права на отримання земельної частки в приватну власність.

Таким чином, ОСОБА_5, маючи власний пай, ще фактично прийняла у спадщину пай матері ОСОБА_9, а згодом позивач за правом представлення, успадкував обидва паї після смерті двоюрідної сестри. Внесення вказаних паїв до статутного фонду товариства сільськогосподарського закритого акціонерного товариства «Колос», було проведено незаконно. Не оформлення спадщини ОСОБА_5 та самим позивачем було викликано обєктивними причинами, а саме відсутністю оригіналів сертифікатів, проте ними виконані всі дії достатні для прийняття спадщини, відповідно вона їм належить з дня її відкриття.

Керуючись ст.ст. 130, 209, 213-215 ЦПК України, ст.ст. 1217,1218, 1261,1269 ЦК України, Законом України «Про нотаріат», указом Президента України «Про захист прав власників земельних часток (паїв)»від 21.04.1998 року № 332/98, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити .

Визнати недійсним частково Установчий договір (п. 38 ст. 14) та Статут сільськогосподарського закритого акціонерного товариства «Колос» (п. 4.5, 4.6.) що стосуються визнання померлої ОСОБА_4 засновником вказаного товариства та визнати внесення земельної частки (паю) серії ХР № 0035474 до статутного фонду товариства незаконним.

Визнати недійсним частково Установчий договір (п. 41 ст. 14) та Статут сільськогосподарського закритого акціонерного товариства «Колос» (п. 4.5, 4.6.) що стосуються визнання померлої ОСОБА_5 засновником вказаного товариства та визнати внесення земельної частки (паю) серії ХР № 0035475 до статутного фонду товариства незаконним.

Визнати за ОСОБА_1 право на земельні частки (паї) в порядку спадкування за законом, що підтверджені сертифікатом серії ХР № 0035474 та серії ХР № 0035475 після смерті двоюрідної сестри ОСОБА_5, померлої 08.02.2006 року.

Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Харківської області через Золочівський районний суд Харківської області шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення..

Головуючий: Шабас О. С.,