Постанова № 31745662, 04.06.2013, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

04 червня 2013 року 11:02 № 826/6670/13-а

Окружний адміністративний суд міста Києва, у складі: судді Добрянської Я.І., секретаря судового засідання Корніюк А.В., розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Державного підприємства «Київський бронетанковий завод»до відповідача Державної податкової інспекції у Дарницькому районі м. Києвапровизнання недійсним та скасування податкового повідомлення-рішення від 21.03.2013 р. № 0000231530.за участю представників сторін:

від позивача: Костяний О.Ю. (довіреність № 057/777 від 21.05.2013 р.)

від відповідача: Павліченко Л.М. (довіреність № 92 від 23.11.2012 р.)

На підставі ч. 3 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України, в судовому засіданні 04.06.2013 р. проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач, Державне підприємство «Київський бронетанковий завод» звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до відповідача Державної податкової інспекції у Дарницькому районі м. Києва про визнання недійсним та скасування податкового повідомлення-рішення від 21.03.2013 р. № 0000231530.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 13.05.2013 р. суддею Добрянською Я.І. було відкрито провадження в адміністративній справі № 826/6670/13-а, та призначено справу до судового розгляду на 04.05.2013 р.

В судовому засіданні 04.05.2013 р. представник позивача позовні вимоги підтримав та в судових дебатах просив суд:

- визнати недійсним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Дарницькому районі м. Києва від 21.03.2013 р. № 0000231530;

- стягнути з Державної податкової інспекції у Дарницькому районі м. Києва понесені позивачем судові витрати.

В обґрунтування заявлених позовних вимог представник позивача послався на те, що за наслідками проведеної перевірки відповідач дійшов помилкового висновку про порушення позивачем вимог п. 198.6 ст.198, п. 200.1, п. 200.3, п. 200.4 ст. 200, п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України із змінами та доповненнями, та п.п. 6.3 п. 6 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 01.11.2011 р. № 1379, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 22.11.2011 р. за № 1333/20071 із змінами та доповненнями, п.п. 4.6.5 п. 4.6 ст. 4 Розділу V Порядку заповнення та подання звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 1492 від 25.11.2011 р., зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 20.12.1011 р. за № 1490/20298 зі змінами та доповненнями, щодо завищення суми бюджетного відшкодування з ПДВ в розмірі 2 992 грн. за листопад 2012 року.

На думку позивача, висновки, викладені в Акті перевірки, не відповідають дійсності та нормам чинного законодавства, а тому податкове повідомлення-рішення, винесене за наслідками такої перевірки та складеного Акта перевірки, є протиправним та підлягає скасуванню.

Представник відповідача подав письмові заперечення проти позову та в судовому засіданні 04.06.2013 р. проти позову також заперечив і просив суд у задоволенні позовних вимог позивачу відмовити повністю.

В наданих запереченнях відповідачем зазначено, що за наслідками проведеної позапланової виїзної документальної перевірки позивача з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування по податку на додану вартість за листопад 2012 року в розмірі 1 470 336 грн., заявленої до відшкодування шляхом зменшення податкових зобов'язань з ПДВ наступних податкових періодів, контролюючим органом було встановлено порушення позивачем вимог п. 198.6 ст.198, п. 200.1, п. 200.3, п. 200.4 ст. 200, п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України із змінами та доповненнями, та п.п. 6.3 п. 6 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 01.11.2011 р. № 1379, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 22.11.2011 р. за № 1333/20071 із змінами та доповненнями, п.п. 4.6.5 п. 4.6 ст. 4 Розділу V Порядку заповнення та подання звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 1492 від 25.11.2011 р., зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 20.12.1011 р. за № 1490/20298 зі змінами та доповненнями, внаслідок чого позивачем було завищено суму бюджетного відшкодування з ПДВ в розмірі 2 992 грн. за листопад 2012 року.

В обґрунтування своїх заперечень представник відповідача зазначив, що згідно з поданим позивачем до ДПІ у Дарницькому р-ні м. Києва уточнюючим розрахунком податкових зобов'язань з податку на додану вартість за листопад 2012 року та розрахунком суми бюджетного відшкодування з ПДВ, позивачем було заявлено до бюджетного відшкодування зокрема суму ПДВ у розмірі 2 992 грн. по взаємовідносинах із контрагентом ТОВ «Пікк-Інтернешнл» (код ЄДРПОУ 37139653), яке в свою чергу не відобразило зобов'язання за даними операціями в податковій звітності, що завдало шкоди Державному бюджету на зазначену суму, та крім того, така податкова накладна, виписана контрагентом ТОВ «Пікк-Інтернешнл», за наслідками якої позивачем подавався уточнюючий розрахунок до податкової декларації, була оформлена з порушенням норм податкового законодавства, оскільки в останній не було зазначено всіх обов'язкових реквізитів, а саме: місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи -продавця, зареєстрованої як платник податку.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Відповідачем Державною податковою інспекцією у Дарницькому районі м. Києва була проведена позапланова виїзна документальна перевірка позивача Державного підприємства «Київський бронетанковий завод» з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування по податку на додану вартість за листопад 2012 року в розмірі 1 470 336 грн., заявленої до відшкодування шляхом зменшення податкових зобов'язань з ПДВ наступних податкових періодів.

За результатами зазначеної перевірки відповідачем було складено Акт перевірки № 951/1530/14302667 від 01.03.2013 року, згідно висновків якого позивачем порушено вимоги п. 198.6 ст.198, п. 200.1, п. 200.3, п. 200.4 ст. 200, п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України із змінами та доповненнями, та п.п. 6.3 п. 6 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 01.11.2011 р. № 1379, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 22.11.2011 р. за № 1333/20071 із змінами та доповненнями, п.п. 4.6.5 п. 4.6 ст. 4 Розділу V Порядку заповнення та подання звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 1492 від 25.11.2011 р., зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 20.12.1011 р. за № 1490/20298 зі змінами та доповненнями, щодо завищення суми бюджетного відшкодування з ПДВ у розмірі 2 992 грн. за листопад 2012 року.

На підставі встановлених в Акті перевірки порушень позивачем вимог податкового та іншого законодавства, відповідачем було винесено податкове повідомлення-рішення:

- від 21.03.2013 р. № 0000231530, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування (у тому числі заявленого в рахунок зменшення податкових зобов'язань наступних періодів) з податку на додану вартість на загальну суму 2 992,00 грн., та встановлено зобов'язання сплатити штрафні (фінансові) санкції у розмірі 1 496,00 грн.

Однак, вважаючи таке податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Дарницькому районі м. Києва від 21.03.2013 р. № 0000231530 - протиправним, позивач оскаржив його в судовому порядку до Окружного адміністративного суду м. Києва.

Дослідивши наявні у справі докази, проаналізувавши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, Окружний адміністративний суд м. Києва дійшов до висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог позивача, зважаючи зокрема на наступне.

Згідно з п. 3 ст. 10 Закону України «Про державну податкову службу» від 04.12.1990 р. № 509-ХІІ (із змінами та доповненнями), державні податкові інспекції в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонні та об'єднані державні податкові інспекції виконують такі функції: контролюють своєчасність подання платниками податків бухгалтерських звітів і балансів, податкових декларацій, розрахунків та інших документів, пов'язаних з обчисленням податків, інших платежів, а також перевіряють достовірність цих документів щодо правильності визначення об'єктів оподаткування і обчислення податків, інших платежів.

Статтею 67 Конституції України встановлено, що кожен зобов'язаний сплачувати податки та збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

У відповідності до вимог ст. 19 Конституції України органи державної влади (в даному випадку податкової служби) та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до п.п. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України, органи державної податкової служби мають право: проводити перевірки платників податків (крім Національного банку України) в порядку, встановленому цим Кодексом.

Пунктом 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України визначено, що органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові: виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Відповідно до абз. 3 п.п. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України, документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи органу державної податкової служби і проводиться за наявності хоча б однієї з обставин, визначених Податковим кодексом України.

Статтею 78 Податкового кодексу України визначений порядок проведення документальних позапланових перевірок.

Так, зокрема, підставами для проведення документальної позапланової перевірки є:

- платником податків подано органу державної податкової служби уточнюючий розрахунок з відповідного податку за період, який перевірявся органом державної податкової служби (п.п. 78.1.3 ПКУ);

- платником подано декларацію, в якій заявлено до відшкодування з бюджету податок на додану вартість, за наявності підстав для перевірки, визначених у розділі V цього Кодексу, та/або з від'ємним значенням з податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. гривень (п.п. 78.1.8 ПКУ).

Щодо порядку оформлення результатів перевірки, то згідно з п. 86.1 ст. 86 Податкового кодексу України, результати перевірок (крім камеральних) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами органу державної податкової служби та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.

Відповідно до п. 2 Порядку оформлення результатів невиїзних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого Наказом ДПА України від 10.08.2005 року № 327 (із змінами та доповненнями, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених Кодексом податків і зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), статистичної та іншої звітності, даних обліку, ведення якого передбачено законом, первинних документів, які використовуються в обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, а також отриманих в установленому законодавством порядку органом державної податкової служби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Результати документальних перевірок оформлюються у формі акта або довідки. У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт, а у разі відсутності порушень - довідка.

Акт - службовий документ, який підтверджує факт проведення документальної перевірки фінансово-господарської діяльності платника податків і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.

За результатами документальної перевірки в акті викладаються всі суттєві обставини діяльності платника податків, які мають відношення до фактів виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.

Факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, викладаються в акті документальної перевірки чітко, об'єктивно та у повній мірі, з посиланнями на первинні або інші документи, які зафіксовані за обліком та підтверджують наявність зазначених фактів.

Також, згідно п. 4.11 Порядку, податкове повідомлення-рішення (рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій) приймається керівником податкового органу (його заступником) протягом десяти робочих днів від дня реєстрації акта невиїзної документальної, виїзної планової чи позапланової перевірок або вручення його поштою суб'єкту господарювання (на підставі відмітки на поштовому повідомленні), а за наявності заперечень посадових осіб суб'єкта господарювання до акта перевірки - приймається з урахуванням висновку про результати розгляду заперечень до акта перевірки - протягом трьох робочих днів, наступних за днем розгляду заперечень і надання (надсилання) письмової відповіді суб'єкту господарювання.

Згідно п. 78.4 ст. 78 ПК України, про проведення документальної позапланової перевірки керівник органу ДПС приймає рішення, яке оформлюється наказом. Право на проведення документальної позапланової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому до початку проведення зазначеної перевірки вручено під розписку копію наказу про проведення документальної позапланової перевірки.

В позовній заяві та в судовому засіданні представник позивача не заявляв позовних вимог, які б стосувалися не дотримання відповідачем законодавчо визначеної процедури проведення та підстав проведення документальної позапланової виїзної перевірки, а також належного отримання документів прийнятих за наслідками такої перевірки.

По суті встановлених в Акті перевірки порушень позивачем вимог чинного законодавства та правомірності визначення позивачу оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням податкових зобов'язань, з матеріалів справи вбачається наступне.

Згідно з поданим позивачем до ДПІ у Дарницькому р-ні м. Києва уточнюючим розрахунком податкових зобов'язань з податку на додану вартість за листопад 2012 року та розрахунком суми бюджетного відшкодування з ПДВ, ДП «Київський бронетанковий завод» було заявлено до бюджетного відшкодування суму ПДВ 1 470 336 грн., якої зокрема ПДВ у розмірі 2 992 грн. по взаємовідносинах із контрагентом ТОВ «Пікк-Інтернешнл» (код ЄДРПОУ 37139653).

Однак, щодо правомірності включення позивачем до складу податкового кредиту суми ПДВ у розмірі 2 992 грн. по взаємовідносинах із контрагентом ТОВ «Пікк-Інтернешнл», наявними матеріалами підтверджується, а позивачем не було допустимими доказами спростовано, що такий контрагент позивача ТОВ «Пікк-Інтернешнл» не відобразив зобов'язання за даними операціями в податковій звітності, що завдало шкоди Державному бюджету на зазначену суму, та крім того, така податкова накладна № 23 від 26.11.2012 р., виписана контрагентом ТОВ «Пікк-Інтернешнл», за наслідками якої позивачем подавався уточнюючий розрахунок до податкової декларації за листопад 2011 р., була оформлена з порушенням норм податкового законодавства, оскільки в останній не було зазначено всіх обов'язкових реквізитів, а саме: місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи -продавця, зареєстрованої як платник податку.

Так, відповідно до вимог п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VІ із змінами та доповненнями, платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити:

а) порядковий номер податкової накладної;

б) дата виписування податкової накладної;

в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг;

г) податковий номер платника податку (продавця та покупця);

ґ) місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи -продавця, зареєстрованої як платник податку;

д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг;

є) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку;

ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні;

з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; и) вид цивільно-правового договору;

і) код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України).

ї) номер та дата митної декларації, за якою було здійснено митне оформлення товару, ввезеного на митну територію України.

Згідно п. 201.2 ст. 201 Податкового кодексу України, форма та порядок заповнення податкової накладної затверджується центральним органом державної податкової служби, а саме Наказом Міністерства фінансів України від 01.11.2011 р. № 1379 «Про затвердження форми Податкової накладної та Порядку її заповнення», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 22 листопада 2011 р. за № 1333/20071.

Відповідно до п.п. 6.3 п. 6 Наказу Міністерства фінансів України від 01.11.2011 р. № 1379 «Про затвердження форми Податкової накладної та Порядку її заповнення», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 22 листопада 2011 р. за № 1333/20071, не дає права покупцю на віднесення сум податку на додану вартість до податкового кредиту порушення порядку заповнення податкової накладної.

Згідно вимог п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України із змінами та доповненнями, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Статтею 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 р. № 996-ХІV із змінами та доповненнями, встановлено вимоги до первинних документів, які є підставою для бухгалтерського та податкового обліку. Згідно з даною нормою, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.

Так, відповідно до зазначеної статті, первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Дія контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Такі первинні документи повинні мати обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно п. 2 ст. 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються наданих бухгалтерського обліку.

Статтею 4 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» визначено, що бухгалтерський облік та фінансова звітність ґрунтуються на таких основних принципах: превалювання сутності на формою - операції обліковуються відповідно до їх сутності, а не лише виходячи з їх юридичної форми.

Згідно з п. 2.4, п. 2.6 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 р. № 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 р. за № 168/704, первинні документи (на паперових і машинолічильних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити; назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа. Забороняється приймати до виконання первинні документи на операції, що суперечать законодавчим і нормативним актам, встановленому порядку приймання, зберігання і витрачання грошових коштів, товарно-матеріальних цінностей та іншого майна, порушують договірну та фінансову дисципліну, завдають шкоди державі, власникам, іншим юридичним і фізичним особам. Такі документи повинні бути передані головному бухгалтеру підприємства, установи для прийняття рішення.

Відповідно до ст. 8 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», відповідальність за організацію бухгалтерського обліку та забезпечення фіксування фактів здійснення всіх господарських операцій у первинних документах, збереження оброблених документів, регістрів і звітності протягом встановленого терміну, але не менше трьох років, несе власник (власники) або уповноважений орган (посадова особа), який здійснює керівництво підприємством відповідно до законодавства та установчих документів.

Відповідно ст. 2 Інструкції, при поставці товарів і створення умов для своєчасного і правильного приймання одержувачем, відправник (постачальник) зобов'язаний забезпечити:

в) чітке і правильне оформлення документів, що засвідчують якість і комплектність продукції, що поставляється (технічний паспорт, сертифікати, посвідчення якості і ін..), відвантажувальних та розрахункових документів, відповідність вказаних в них даних про якість та комплектність продукції фактичній якості та комплектності її.

Згідно з пунктом 44.1 статті 44 Податкового кодексу України, для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Водночас статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

З урахуванням викладеного для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені з дотриманням всіх законодавчих норм.

Статтею 67 Конституції України встановлено, що кожен зобов'язаний сплачувати податки та збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Згідно п.п. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Таким чином, законодавець передбачив правовий зв'язок між бюджетним відшкодуванням (визначенням податкового кредиту) та отриманням Державним бюджетом надмірно сплаченого податку (сплатою контрагентом податкових зобов'язань до бюджету).

Проте, як було зазначено вище, та підтверджується доказами у справі, контрагент позивача ТОВ «Пікк-Інтернешнл» не відобразив податкового зобов'язання у розмірі 2 992,00 грн. за даними операціями із позивачем в податковій звітності, що відповідно завдало шкоди Державному бюджету на зазначену суму,

Отже, як підтверджується наявними матеріалами справи, та не було допустимими доказами спростовано позивачем, у ході проведення перевірки відповідачем було правомірно встановлено порушення ДП підприємства «Київський бронетанковий завод» вимог п. 198.6 ст. 198, п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України із змінами та доповненнями, та п.п. 6.3 п. 6 Порядку заповнення податкової, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 01.11.2011 р. № 1379, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 22.11.2011 р. за № 1333/20071, щодо завищення суми податкового кредиту в листопаді 2012 року в розмірі 2 992,00 грн., оскільки заявлена в уточнюючому розрахунку податкових зобов'язань з податку на додану вартість за листопад 2012 року сума бюджетного відшкодування з ПДВ у розмірі 2 992 грн. по взаємовідносинах із контрагентом ТОВ «Пікк-Інтернешнл» не була відображена як податкове зобов'язання за даними операціями в податковій звітності, що завдало шкоди Державному бюджету на зазначену суму, а податкова накладна № 23 від 26.11.2012 р. на суму ПДВ 2 992,00 грн., виписана контрагентом ТОВ «Пікк-Інтернешнл», була оформлена з порушенням норм податкового законодавства, оскільки в останній не було зазначено всіх обов'язкових реквізитів, а саме: місцезнаходження юридичної особи - продавця.

Враховуючи вищевикладене та наявні у справі докази вбачається, що господарські операції між позивачем та ТОВ «Пікк-Інтернешнл» об'єктивно призвели до порушення інтересів Держави і суспільства у цілому. У даному випадку йдеться про порушення фінансово-економічних інтересів держави, її бюджетної системи, оскільки відповідно до п.п. 19 п. 1 ст. 2 «Бюджетного кодексу України» від 21.06.2001 р. доходи бюджету складаються з усіх податкових, неподаткових та інших надходжень на безповоротній основі справляння яких передбачено законодавством України. Податковими надходженнями згідно з п. 2 ст. 9 вищезазначеного Кодексу визнаються передбачені податковими законами України загальнодержавні і місцеві податки, збори та інші обов'язкові платежі, згідно з ст.2 Закону України «Про систему оподаткування» № 1251-12 від 25.06.1991 р., під податком слід розуміти обов'язковий внесок до бюджету відповідного рівня, здійснений платниками у порядку і на умовах, що визначаються законами України про оподаткування. Сукупність податків і зборів до бюджетів та до державних цільових фондів, що справляються у встановленому законами України порядку, становить систему оподаткування та Конституції України, оскільки протиправні дії позивача руйнують бюджетну систему держави та систему оподаткування, яка створена в інтересах Держави.

Таким чином, проаналізувавши наявні матеріали справи та норми зазначеного законодавства, суд вважає правомірними висновки відповідача, викладені в Акті перевірки.

Допустимих доказів, які б спростовували викладенні в Акті перевірки висновки контролюючого (податкового) органу - позивачем до суду надано не було.

Враховуючи вищезазначене, суд вважає, що відповідачем було правомірно винесено оскаржуване податкове повідомлення-рішення, на підставі висновків, викладених в Акті перевірки.

Згідно ст. 86 Кодексу адміністративного судочинства України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Згідно з ч.3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач, як суб'єкт владних повноважень, довів суду правомірність винесеного ним податкового повідомлення-рішення від 21.03.2013 р. № 0000231530.

Натомість позивач не надав суду допустимих доказів на обґрунтування заявлених ним позовних вимог.

Враховуючи вищенаведене в сукупності, та керуючись ст.ст. 2, 71, 86, 94, 97, 158-163 КАС України, Окружний адміністративний суд м. Києва, -

ПОСТАНОВИВ:

1. В адміністративному позові відмовити.

Строк і порядок набрання судовим рішенням законної сили встановлені у статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо інше не встановлено цим Кодексом.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України.

Суддя: Я.І. Добрянська

Дата складання та підписання в повному обсязі постанови 10.06.2013 р.