Рішення № 31744719, 06.06.2013, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/11718/13-ц

Провадження №2/761/5258/2013

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

06 червня 2013 року Шевченківський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді - Фролової І.В.,

при секретарі - Вітріщаку Р.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про стягнення середнього заробітку за час затримки виконання рішення суду про поновлення на роботів.

В С Т А Н О В И В:

В квітні 2013 року позивач звернувся до суду з позовом, в якому просив стягнути з відповідача суму затримки виконання рішення суду про поновлення на роботі в розмірі 152 683, 68 грн. та 5000 грн. моральної шкоди. Вимоги були обґрунтовані тим, що відповідачем не було допущене негайно виконання рішення суду в частині поновлення на роботі та стягнення заробітної плати за місяць.

В судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив їх задовольнити.

Представник відповідача заперечував проти задоволення позову, просив відмовити в його задоволенні.

Суд, вислухавши учасників процесу, перевіривши матеріали справи доказами, вважає, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 10 грудня 2012 року скасовано наказ Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 22 серпня 2012 року № 147-к «Про звільнення ОСОБА_1.» поновлено позивача на займаній посаді завідуючого сектора з управління персоналом Фонду гарантування вкладів фізичних осіб з 23 серпня 2012 року та стягнуто на його користь середній заробіток за час вимушеного прогулу у розмірі 118 160, 24 грн.

Даним рішенням допущене негайне виконання рішення в частині поновлення на роботі та присудження працівникові виплати заробітної плати за один місяць, про що 18 грудня 2012 року видано виконавчі листи.

Згідно до ч. 5 ст. 235 КЗпП України рішення про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника, прийняте органом, який розглядає трудовий спір підлягає негайному виконанню.

11 грудня 2012 року позивач звернувся до відповідача, направивши йому телеграму, з проханням терміново письмово повідомити про час, коли позивач може приступити до своїх трудових обов»язків в зв»язку із поновленням його на роботі.

Не отримавши від відповідача повідомлення на роботі, позивачем і це підтверджується матеріалами справи, 18 грудня 2012 року було отримано виконавчі листи на виконання рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 10 грудня 2012 року про негайне виконання рішення суду в частині поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку.

І в цей же день, саме 18 грудня 2012 року позивач звернувся до Відділу державної виконавчої служби Шевченківського РУЮ України в м. Києві про примусове виконання рішення суду про поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку.

Постановою державного виконавця від 21 грудня 2012 року було відкрито виконавче провадження по примусовому виконанню рішення Шевченківського районного суду м. Києва.

Відповідач тривалий час не виконував рішення суду. І тільки 24 квітня 2013 року, після залишення рішення в силі ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 4 квітня 2013 року, рішення було виконано.

Наказом Фонду гарантування вкладів фізичних осіб № 42-к від 18 квітня 2013 року позивача поновлено на роботі з 23 серпня 2012 року та зобов»язано приступити до виконання посадових обов»язків з 24 квітня 2013 року, про що позивача повідомлено листом № 13-2790/13 від 18 квітня 2013 року.

24 квітня 2013 року позивач у відповідності до наказу приступив до виконання своїх трудових обов»язків.

Позивач вважає, що відповідач не виконав рішення суду відповідно до вимог закону, а саме негайно, а тому має нести відповідальність визначену чинним трудовим законодавством - виплатити робітнику середній заробіток у зв'язку із затримкою виконання рішення суду. Обов'язок поновлення на роботі покладено на відповідача, який повинен виконати певні дії для відновлення становища. Рішення суду виконується шляхом фактичного допуску працівника до роботи і створення йому всіх необхідних умов для виконання трудових обов'язків.

Відповідно до ст. 236 КЗпП України у разі затримки власником або уповноваженим ним органом виконання рішення органу, який розглядав трудовий спір про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника, цей орган виносить ухвалу про виплату йому середнього заробітку або різниці в заробітку під час затримки.

Пленум Верховного Суду України в своїй постанові № 9 від 06.11.1992 року «Про практику розгляду судами трудових спорів»з відповідними доповненнями і змінами роз'яснив, що рішення суду про поновлення на роботі вважаються виконаними з дня видання власником або уповноваженим ним органом про це наказу.

Відповідно до положень ст. 25 Закону України «Про виконавче провадження», якщо рішення підлягає негайному виконанню, державний виконавець відкриває виконавче провадження не пізніше наступного дня після одержання документів, зазначених в статті 18 Закону і у порядку, встановленому цим Законом проводить відповідні виконавчі дії.

В свою чергу дії по виконанню рішення про поновлення на роботі повинні відбуватися негайно після проголошення рішення незалежно від волі працівника, поновленого судом на роботі, проте не може бути реалізоване без волевиявлення працівника, і на цьому наголошено в Міністерство праці та соціальної політики України в листі від 06.01.2011 р. № 10/06/186-11 Щодо поновленні на роботі працівників у разі їх незаконного звільнення, тому стаття 348 ЦПК України встановлює, що виконавчий лист видається судом, який прийняв рішення за заявою особи на користь якої ухвалено рішення.

Встановлено, що позивач отримав виконавчий лист 18 грудня 2012 року та звернувся до ВДВС Шевченківського РУЮ України у м. Києві в той же день, а постанова про відкриття виконавчого провадження була винесена 21 грудня 2012 року.

За встановлених обставин, беручі до уваги поведінку позивача, який приймав всі, передбачені законодавством дії щодо можливості негайного виконання рішення суду, зважаючи на те, що в матеріалах справи відсутні докази та їх не отримано при розгляді справи, що відповідач намагався негайно виконати рішення суду, суд знаходить підстави для задоволення вимог позивача в частині стягнення середнього заробітку за час затримки виконання рішення суду.

Заробітна плата позивача за останні 2 місяці складає 67 312 грн. Отже, середній заробіток позивача на час поновлення на роботі складає 33 656 грн.

Період затримки виконання рішення суду становив з 11 грудня 2012 року по 23 квітня 2013 року включно.

Листом Міністерства соціальної політики України від 23 серпня 2011 року № 8515/0/14-11/13 «Про розрахунок норми тривалості робочого часу на 2012 рік» затверджено, що кількість робочих днів у грудні з 11 грудня по 31 грудня складає 15 робочих днів.

Листом Міністерства соціальної політики України від 23 серпня 2011 року № 9050/0/14/-12/13 «Про розрахунок норми тривалості робочого часу на 2013 рік» затверджено, що кількість робочих днів складає 78.

Отже, всього кількість робочих днів у період з 11 грудня 2012 року по 23 квітня 2013 року включно складає 93 робочі дні.

Відповідно до п. 8 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 100 від 8 лютого 1995 року, нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяця роботи, провадяться шляхом множення середньоденного заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі / календарні /дні на число відпрацьованих робочих днів / годин/, а у випадках, передбачених чинним законодавством - на число календарних днів за цей період.

Листом Міністерства соціальної політики України від 23 серпня 2011 року № 8515/0/14-11/13 «Про розрахунок норми тривалості робочого часу на 201 рік» затверджено, що кількість робочих днів у червні 2012 року складе 19, у липні -22. Отже, всього кількість робочих днів за останні 2 місяці, що передували звільненню становить 41 день.

Таким чином, середньоденна заробітна плата становить 67 312 грн.: 41 день=1641, 76 грн.; середньомісячна заробітна плата за час затримки виконання рішення суду становить 1 641, 76 грн. Х 93 дні = 152 683, 68 грн.

Отже, у відповідності до ст. 236 Кзпп України позивачу має бути сплачено за затримку виконання рішення суду 152 683, 68 грн.

Згідно до ст. 237 -1 КЗпП України відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Позивач просить суд стягнути на його користь з відповідача на його користь суму у розмірі 5000 грн. на відшкодування моральної шкоди, проте у зв'язку з тим, що в судовому засіданні не встановлено порушення прав позивача, суд не знаходить підстав для задоволення позову в цій частині.

Виходячи з наведеного, керуючись ст. ст. 3,10,15,30,57,60,169,212-215 ЦПК України, ст. ст. 235,236,237-1 КЗпП України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про стягнення середнього заробітку за час затримки виконання рішення суду про поновлення на роботі - задовольнити частково.

Стягнути з Фонду гарантування вкладів фізичних осіб / 01032, м. Київ, бул. Т.Шевченка, 33б, код ЄДРПОУ 21708016, п/р № 32303320301 в ОПЕРУ Національного Банку України, МФО 300001/ на користь ОСОБА_1 / 02091, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, рахунок № НОМЕР_2 в Філії ВАТ Уні Кредіт Банку у м. Києві, МФО 300744, код за ЄДРПОУ 36541276/ за затримку виконання рішення суду про поновлення на роботі 152 683, 68 грн.

Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду м. Києва протягом десяти днів з дня його проголошення.

Суддя: