Постанова № 31743402, 18.10.2012, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

18 жовтня 2012 року Справа № 2а-1051/12/1070

Київський окружний адміністративний суд у складі: головуючого - судді Харченко С.В., при секретарі: Кириченко Д.С., за участю:

представника позивача - Матюшко Н.А.,

представника відповідача - Ткачова О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Броварське будівельно-монтажне управління - 35»до про Броварської об`єднаної державної податкової інспекції Київської області визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Броварське будівельно-монтажне управління - 35» звернулось до суду з позовом про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення Броварської об`єднаної державної податкової інспекції Київської області від 17.08.2011 № 0001002301.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що оскаржуване податкове повідомлення - рішення, яким Товариству з обмеженою відповідальністю «Броварське будівельно-монтажне управління - 35» донараховано податкове зобов`язання з податку на прибуток підприємств у сумі 55760 грн. 00 коп. та застосовано до нього штрафні (фінансові) санкції у розмірі 13940 грн. 00 коп., на думку позивача, прийнято відповідачем з порушенням норм матеріального права та не відповідає вимогам закону, а тому вказане податкове повідомлення - рішення є протиправним та підлягає скасуванню.

Представник відповідача позов не визнав, надав суду письмові заперечення проти позову, в яких зазначив, що посадові особи Броварської об`єднаної державної податкової інспекції Київської області діяли на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені законодавством України, оскаржуване податкове повідомлення - рішення прийнято відповідачем правомірно, у зв`язку з чим позовні вимоги задоволенню не підлягають.

У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги у повному обсязі та просив суд позов задовольнити.

Представник відповідача позов не визнав, просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог з підстав, наведених у письмових запереченнях.

Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, Товариство з обмеженою відповідальністю «Броварське будівельно-монтажне управління - 35» (ідентифікаційний код 01268124, місцезнаходження: 07400, Київська область, м. Бровари, пр-т Незалежності, буд. 14) зареєстроване державним реєстратором Виконавчого комітету Броварської міської ради Київської області як юридична особа 11.04.2007 (витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців (а.с. 68-71).

Як платник податків позивач перебуває на податковому обліку в Броварській об`єднаній державній податковій інспекції Київської області.

Судом встановлено, що у червні - липні 2011 року посадовими особами Броварської об`єднаної державної податкової інспекції Київської області на підставі підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20, підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 та статті 77 Податкового кодексу України проведено планову виїзну перевірку з питань дотримання Товариством з обмеженою відповідальністю «Броварське будівельно-монтажне управління - 35» вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2008 по 31.03.2011.

За результатами перевірки складено акт від 18.07.2011 № 856/232-01268124 (далі - акт перевірки), в якому зафіксовано, зокрема, порушення позивачем вимог пункту 5.1, підпункту 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.1994 № 334/94-ВР, що виявилось у завищенні підприємством задекларованих показників рядка 5 «Коригування валових витрат» декларації з податку на додану вартість за II квартал 2010 року у загальному розмірі 223041 грн. 00 коп., що призвело до заниження Товариством з обмеженою відповідальністю «Броварське будівельно-монтажне управління - 35» податкового зобов`язання з податку на прибуток підприємств за вказаний вище звітний період на суму 55760 грн. 00 коп.

На підставі акта перевірки податковим органом прийнято податкове повідомлення - рішення від 17.08.2011 № 0001002301, яким відповідно до приписів підпункту 54.3.2 пункту 54.3 статті 54 та пункту 123.1 статті 123 Податкового кодексу України позивачу визначено суму податкового зобов`язання з податку на прибуток підприємств у розмірі 55760 грн. 00 коп. та застосовано до нього штрафні (фінансові) санкції у сумі 13940 грн. 00 коп.

Не погоджуючись із рішенням, прийнятим відповідачем, позивач оскаржив його до суду.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Спірні правовідносини у даній справі охоплюють період, упродовж якого законодавче регулювання оподаткування податком на прибуток підприємств визначалось Законом України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.1994 № 334/94-ВР (далі - Закон України № 334/94-ВР).

Відповідно до пункту 3.1 статті 3 Закону України № 334/94-ВР (у редакції, що була чинна до 01.04.2011), об'єктом оподаткування є прибуток, який визначається шляхом зменшення суми скоригованого валового доходу звітного періоду, визначеного згідно з пунктом 4.3 цього Закону на: суму валових витрат платника податку, визначених статтею 5 цього Закону; суму амортизаційних відрахувань, нарахованих згідно із статтями 8 і 9 цього Закону.

Пунктом 10.1 статті 10 зазначеного Закону передбачено, що прибуток платників податку, включаючи підприємства, засновані на власності окремої фізичної особи, оподатковується за ставкою 25 відсотків до об'єкта оподаткування.

Податок на прибуток нараховується за ставкою, визначеною статтею 10 цього Закону, від прибутку, що підлягає оподаткуванню, розрахованого згідно з пунктом 3.1 цього Закону, з урахуванням положень пунктів 7.12, 7.13, 7.14, 14.1, 16.9 та статей 6 та 13 цього Закону.

Відповідно до підпункту 2.1.1 пункту 2.1 статті 2 Закону України № 334/94-ВР платниками податку на прибуток з числа резидентів є: суб'єкти господарської діяльності, бюджетні, громадські та інші підприємства, установи та організації, які здійснюють діяльність, спрямовану на отримання прибутку як на території України, так і за її межами.

З матеріалів адміністративної справи вбачається, що у вересні та грудні 2007 року Товариством з обмеженою відповідальністю «Броварське будівельно-монтажне управління - 35» укладено з Товариством з обмеженою відповідальністю «Укрсиб-Інвест» договори підряду від 11.09.2007 № 6/2-Л та 07.12.2012 № 23/2-Л, відповідно до умов яких позивач прийняв на себе зобов`язання виконати доручені його контрагентом будівельно-монтажні роботи, а Товариство з обмеженою відповідальністю «Укрсиб-Інвест» зобов`язалось прийняти вказані роботи та оплатити їх вартість.

Грошові кошти в якості оплати за виконані роботи, а також попередньої оплати (авансування) вартості робіт та матеріалів перераховано Товариством з обмеженою відповідальністю «Укрсиб-Інвест» у безготівковій формі на рахунки позивача.

Дохід, отриманий позивачем внаслідок вчинення господарських операцій з Товариством з обмеженою відповідальністю «Укрсиб-Інвест», включено до валового доходу, що відображено у його податкових деклараціях з податку на прибуток підприємств за 2007 - 2009 роки.

У грудні 2009 року у зв`язку з припиненням робіт, визначених договорами від 11.09.2007 № 6/2-Л та 07.12.2012 № 23/2-Л, позивачем за вимогою його контрагента (лист Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрсиб-Інвест» від 01.12.2009 № 20) повернуто грошові кошти у загальному розмірі 267648 грн. 60 коп., раніше отримані ним в якості оплати за роботи, які станом на 01.12.2012 виконані не були.

Повернення грошових коштів у вказаному вище розмірі здійснювалось позивачем у безготівковій формі шляхом їх перерахування на банківські рахунки Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрсиб-Інвест», про що свідчать наявні у матеріалах справи копії платіжних доручень від 11.12.2009 № 109, № 00374, 14.12.2009 № 110-№ 112, 15.12.2009 № 113-№ 120, 16.12.2009 № 121 та № 122 за призначенням платежу - оплата надлишково перерахованих коштів згідно договорів від 11.09.2007 № 6/2-Л та 07.12.2012 № 23/2-Л.

Як встановлено судом та не заперечувалось представниками сторін, операцію з повернення Товариству з обмеженою відповідальністю «Укрсиб-Інвест» грошових коштів у розмірі 267648 грн. 60 коп. (з них ПДВ - 44608 грн. 10 коп.) зафіксовано у бухгалтерському обліку підприємства, проте відомості щодо коригування податкового зобов`язання з податку на прибуток підприємсв не були відображені позивачем у його податковій декларації з податку на прибуток підприємств за наслідками господарської діяльності у 2009 році.

У подальшому позивач, самостійно виявиши допущену ним помилку у показниках раніше поданої податкової звітності, скористався наданим йому Законом України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» 21.12.2000 № 2181-III та Законом України № 334/94-ВР правом на уточнення показників податкового зобов`язання з податку на прибуток підприємств у складі податкової декларації за наступний податковий період, протягом якого було виявлено помилку, а саме: півріччя 2010 року.

Згідно з даними податкової декларації з податку на прибуток підприємств за півріччя 2010 року, грошові кошти, які були відображені Товариством з обмеженою відповідальністю «Броварське будівельно-монтажне управління - 35» у складі показників валового доходу декларацій минулих податкових періодів та які були повернуті ним на рахунки його контрагента у грудні 2009 року за призначенням «надлишково перераховані кошти згідно договорів від 11.09.2007 № 6/2-Л та 07.12.2012 № 23/2-Л», у розмірі 223041 грн. 00 коп. (сума без ПДВ), включено позивачем до рядка 05.2 рядка 5 «Коригування валових витрат» декларації.

Як вбачається з матеріалів адміністративної справи, у ході перевірки з питань дотримання позивачем вимог податкового законодавства за період з 01.07.2008 по 31.03.2011 податковим органом здійснено аналіз первинних документів податкового та бухгалтерського обліку позивача, за результатами якого Броварською об`єднаною державною податковою інспекцією Київської області встановлено завищення позивачем показників валових витрат за II квартал 2010 року на суму 223041 грн. 00 коп.

Так, податковий орган, посилаючись на приписи Закону України № 334/94-ВР, вважає, що право на збільшення валових витрат шляхом включення вказаної суми до показника рядка 5 «Коригування валових витрат» декларації з податку на прибуток підприємств за півріччя 2010 року у Товариства з обмеженою відповідальністю «Броварське будівельно-монтажне управління - 35» відсутнє, у зв`язку з чим його податкове зобов`язання з цього податку є заниженим.

Оцінюючи висновки податкового органу про порушення позивачем вимог податкового законодавства при обчисленні та сплаті податку на прибуток підприємств за наведений вище звітний період, суд виходить з наступного.

Як вже зазначалось судом вище, на момент виникнення спірних правовідносин податок на прибуток підприємств нараховувався за ставкою, встановленою статтею 10 Закону України № 334/94-ВР, від прибутку, який визначається шляхом зменшення суми скоригованого валового доходу звітного періоду на суму валових витрат платника податку та суму амортизаційних відрахувань.

Валовим доходом вважається загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі, виключній (морській) економічній зоні, так і за їх межами (пункт 4.1 статті 4 Закону України № 334/94-ВР).

Відповідно до підпункту 4.1.1 пункту 4.1 статті 4 Закону України № 334/94-ВР, валовий доход включає загальні доходи від продажу товарів (робіт, послуг), у тому числі допоміжних та обслуговуючих виробництв, що не мають статусу юридичної особи, а також доходи від продажу цінних паперів, деривативів, іпотечних сертифікатів участі, іпотечних сертифікатів з фіксованою дохідністю, сертифікатів фондів операцій з нерухомістю (за винятком операцій з їх первинного випуску (розміщення), операцій з їх кінцевого погашення (ліквідації) та операцій з консолідованим іпотечним боргом відповідно до закону).

Пунктом 11.3 статті 11 Закону України № 334/94-ВР визначено, що датою збільшення валового доходу вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), що підлягають продажу, у разі продажу товарів (робіт, послуг) за готівку - дата її оприбуткування в касі платника податку, а за відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) - дата фактичного надання результатів робіт (послуг) платником податку.

В силу приписів пункту 5.1 статті 5 Закону України № 334/94-ВР валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Підпунктом 5.2.1 пункту 5.2 статті 5 зазначеного Закону передбачено, що до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Відповідно до пункту 11.2 статті 11 Закону України № 334/94-ВР, датою збільшення валових витрат виробництва (обігу) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата списання коштів з банківських рахунків платника податку на оплату товарів (робіт, послуг), а в разі їх придбання за готівку - день їх видачі з каси платника податку; або дата оприбуткування платником податку товарів, а для робіт (послуг) - дата фактичного отримання платником податку результатів робіт (послуг).

З аналізу наведених вище правових норм вбачається, що у разі здійснення суб`єктами господарювання господарської операції з купівлі - продажу товарів (виконання робіт, надання послуг), грошові кошти, зараховані від покупця товарів (робіт, послуг) в якості оплати товарів (робіт, послуг), у тому числі в якості попередньої оплати за товари (роботи, послуги), включаються продавцем товарів (виконавцем робіт, послуг) до складу валового доходу за правилами, визначеними статтею 4 та пунктом 11.3 статті 11 Закону України № 334/94-ВР. У свою чергу, витрати, понесені покупцем товарів (робіт, послуг) на придбання у товарів (робіт, послуг) включаються ним до складу валових витрат підприємства за умови дотримання ним вимог статті 5 та пункту 11.2 статті 11 Закону України № 334/94-ВР.

Згідно з приписами пункту 5.10 статті 5 Закону України № 334/94-ВР, у разі, коли після продажу товарів (робіт, послуг) здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи перерахунок у випадках повернення проданих товарів чи права власності на такі товари (результати робіт, послуг) продавцю, платник податку - продавець та платник податку - покупець здійснюють відповідний перерахунок валових доходів або валових витрат (балансової вартості основних фондів) у звітному періоді, в якому сталася така зміна суми компенсації.

В силу вимог чинного на момент виникнення спірних правовідносин Порядку складання декларації з податку на прибуток підприємства, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 29.03.2003 № 143, таке коригування слід проводити продавцю товарів (робіт, послуг) у рядку 2 «Коригування валових доходів» декларації, а покупцю товарів (робіт, послуг) - у рядку 5 «Коригування валових витрат» декларації.

Враховуючи, що внаслідок зміни суми компенсації вартості товарів (робіт, послуг) зменшується сума раніше задекларованого валового доходу продавця товарів (робіт, послуг), коригування показників податкової декларації проводиться зі знаком «мінус» у рядку 2 декларації продавця.

Оскільки повернення сум попередньої оплати при розірванні договору (припиненні робіт за договором) є поверненням (зміною) прав власності, постачальник товарів (виконавець робіт, послуг) при поверненні суми передоплати, отриманої у попередньому податковому періоді, повинен відобразити цю операцію у рядку 2.1 «Зміна компенсації вартості товарів (робіт, послуг)» рядка 2 «Коригування валових доходів» декларації з метою зменшення показників його валового доходу у звітному періоді, в якому сталася така зміна суми компенсації.

У свою чергу, якщо у майбутніх податкових періодах платник податків - продавець товарів (робіт, послуг) самостійно виявляє помилки у показниках раніше поданої податкової декларації, у тому числі у разі невідображення ним показників коригування валового доходу у звітному періоді, в якому сталася зміна суми компенсації вартості товарів (робіт, послуг), такий платник податків в силу приписів пункту 5.1 статті 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» 21.12.2000 № 2181-III (чинного на момент виникнення спірних правовідносин) та Порядку складання декларації з податку на прибуток підприємства, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 29.03.2003 № 143, має право уточнити показники валового доходу у складі податкової декларації за наступний податковий період, протягом якого було виявлено помилку, шляхом відображення цієї суми у рядку 2.2 «Самостійно виявлені помилки за результатами минулих податкових періодів» рядка 2 «Коригування валових доходів» декларації.

Як вбачається з матеріалів адміністративної справи, позивач, всупереч наведеним вище вимогам податкового законодавства, відобразив грошові кошти у сумі 223041 грн. 00 коп., раніше включені ним до показників валового доходу декларацій минулих податкових періодів та які були повернуті ним на рахунки його контрагента у грудні 2009 року за призначенням «надлишково перераховані кошти згідно договорів від 11.09.2007 № 6/2-Л та 07.12.2012 № 23/2-Л», у рядку 5 «Коригування валових витрат» декларації з податку на прибуток підприємств за півріччя 2010 року замість рядка 2 «Коригування валових доходів» цієї декларації, тим самим необґрунтовано завищив показник валових витрат підприємства.

За таких обставин, висновки податкового органу про завищення Товариством з обмеженою відповідальністю «Броварське будівельно-монтажне управління - 35» валових витрат на суму 223041 грн. 00 коп. суд вважає цілком обґрунтованими.

Разом з тим, суд звертає увагу на наступне.

В силу приписів підпункту 54.3.2 пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України (який набрав чинності на момент проведення податковим органом перевірки) контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, платника податків, якщо дані перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках.

Відповідно до пункту 5.2 Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 22.12.2010 № 984, у разі встановлення перевіркою порушень податкового законодавства за кожним відображеним в акті фактом порушення необхідно чітко викласти зміст порушення з посиланням на конкретні пункти і статті законодавчих актів, що порушені платником податків, зазначити період (місяць, квартал, рік) фінансово-господарської діяльності платника податків та господарську операцію, в результаті якої здійснено це порушення, при цьому додати до акта письмові пояснення посадових осіб платника податків або його законних представників щодо встановлених порушень.

Пунктом 86.10 статті 86 Податкового кодексу України передбачено, що в акті перевірки зазначаються як факти заниження, так і факти завищення податкових зобов'язань платника.

Таким, чином, при визначенні правильності нарахування та сплати до бюджету податкового зобов`язання з податку на прибуток підприємств, податковий орган зобов`язаний перевірити усі показники об`єкта оподаткування цим податком, а саме: валовий дохід, валові витрати та амортизаційні відрахування.

Як встановлено судом, позивач завищив показник валових витрат на суму 223041 грн. 00 коп. внаслідок включення цієї суми до рядка 5 «Коригування валових витрат» замість рядка 2 «Коригування валових доходів».

У свою чергу, невключення цієї суми зі знаком «-» до рядка 2 «Коригування валових доходів» у рахунок зменшення його валового доходу внаслідок повернення суми попередньої оплати у зв`язку з припиненням робіт за договорами підряду, раніше включеної до показників валового доходу минулих податкових періодів, як це передбачено нормами податкового законодавства, призвело до завищення Товариством з обмеженою відповідальністю «Броварське будівельно-монтажне управління - 35» показників валового доходу на суму 223041 грн. 00 коп.

Зазначені обставини представником податкового органу у ході судового розгляду справи не заперечувались, проте факти порушення позивачем податкового законодавства в частині завищення показників валового доходу в акті перевірки відповідачем відображені не були.

Пунктом 21.1 статті 21 Податкового кодексу України передбачено, що посадові особи контролюючих органів зобов'язані дотримуватися Конституції України, діяти виключно у відповідності з цим Кодексом та іншими законами України, забезпечувати сумлінне виконання покладених на контролюючі органи функцій, а також не допускати порушень прав та охоронюваних законом інтересів громадян, підприємств, установ, організацій.

Суд вважає за необхідне зазначити, що сума податкового зобов`язання платника податків, що нараховується податковим органом, визначається сукупно із врахуванням сум як завищення так і заниження усіх показників його звітності з окремого податку (збору).

Результати такого обрахування, тобто сума податку, яка, зокрема, повинна бути сплачена до бюджету, відображається органом державної податкової служби в податковому повідомленні - рішенні.

Частиною першою статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Враховуючи, що під час визначення позивачем податкового зобов`язання з податку на прибуток підприємств згідно декларації з цього податку за півріччя 2010 року, платником податків завищено показник валових витрат на суму 223041 грн. 00 коп. з одночасним допущенням помилки у визначенні показника валового доходу шляхом його завищення на цю ж суму, суд дійшов висновку, що наведені податкові правопорушення не призвели до несплати позивачем до бюджету податку понад розмір, що визначений ним самостійно у податковій декларації, у зв`язку з чим нарахування податковим органом грошового зобов`язання у сумі 55760 грн. 00 коп. (223041 грн. 00 коп. х 25 % = 55760 грн. 00 коп.) здійснено необґрунтовано та без дотримання встановленої податковим законодавством процедури, що є підставою для визнання протиправним та скасування оскаржуваного податкового повідомлення - рішення.

Таким чином, виходячи з межі заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України, пояснень, наданих представниками сторін, доказів, наявних в матеріалах справи, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до частини першої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

З огляду на викладене, витрати позивача, пов'язані зі сплатою судового збору у сумі 697 грн. 00 коп., підлягають відшкодуванню позивачу з Державного бюджету України.

Керуючись статтями 69, 70, 71, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

1. Адміністративний позов задовольнити.

2. Податкове повідомлення - рішення Броварської об`єднаної державної податкової інспекції Київської області від 17.08.2011 № 0001002301, - визнати протиправним та скасувати.

3. Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Броварське будівельно-монтажне управління - 35» витрати, пов`язані зі сплатою судового збору у розмірі 697 (шістсот дев`яносто сім) грн. 00 коп.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її проголошення, а у разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови, - протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Харченко С.В.

Постанову складено у повному обсязі 23 жовтня 2012 року.