Ухвала суду № 31741991, 07.06.2013, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

УХВАЛА

про повернення позовної заяви

07.06.2013

№02-21/901/1841/13

Суддя господарського суду Автономної Республіки Крим Ейвазова А.Р., розглянувши матеріали за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма «Ліман» до Державного підприємства «Науково-виробниче підприємство «Керчмолюск» про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Фірма «Ліман» звернулося до господарського суду Автономної Республіки Крим з позовом до Державного підприємства «Науково-виробниче підприємство «Керчмолюск» про стягнення 534100,00 грн., з яких 267050, 00 грн. – основна заборгованість та 267050,00 грн. – штраф.

Подана заява та додані до неї документи підлягають поверненню позивачу з таких підстав.

Так, згідно ст. 58 ГПК України, в одній позовній заяві може бути об'єднано кілька вимог, зв'язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами; суддя має право об'єднати кілька однорідних позовних заяв або справ, у яких беруть участь ті ж самі сторони, в одну справу, про що зазначається в ухвалі про порушення справи або у рішенні.

Отже, частина перша вказаної норми визначає право позивача, який звертається до суду з позовом, об’єднати кілька вимог, зв’язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами.

При цьому, частина друга зазначеної норми встановлює право судді об’єднати кілька однорідних позовних заяв або справ, у яких беруть участь ті ж самі сторони, в одну справу.

Таким чином, виходячи з положень ч.1 вказаної норми, підставами об’єднання позовних вимог для позивача, який звертається з позовом до суду, є наявність між такими позовними вимогами одного із зв’язків:

- одна підстава виникнення;

- одні докази, яким підтверджуються заявлені вимоги.

Разом з тим, при зверненні до суду, Товариством з обмеженою відповідальністю «Фірма «Ліман» вимоги вищевказаної норми не дотримані і у одній позовній заяві об’єднані вимоги, які не пов’язані ні підставою виникнення, ні поданими доказами; такі вимоги є однорідними і право об’єднати які, за змістом ч.2 ст.58 ГПК України, належить суду.

Так, позивач просить суд стягнути з відповідача заборгованість за договорами б/н від 22.06.2010, 01.05.2011, 01.08.2011 про надання безвідсоткової цільової позики, у загальному розмірі 267050,00 грн., а також штрафні санкції у розмірі 267050грн., нараховані за порушення зобов’язань за вказаними договорами в частині повернення наданої позики у встановлений строк.

Зокрема, підставами виникнення кожної з вимог про стягнення заборгованості за певним договором про надання безвідсоткової цільової позики та штрафних санкцій, нарахованих за порушення зобов’язання за певним договором, які об’єднані позивачем в одній позовній заяві, є не виконання відповідачем умов кожного із договорів в частині повернення заборгованості, а саме:

- підставою виникнення вимог про повернення позики та сплати штрафнихсанкцій за порушення такого зобов’язання, визначного договором №б/н від 22.06.2010, є наступні юридичні факти: укладення такого договору, в силу якого у відповідача виник відповідний обов’язок – повернути надану позику; перерахування грошових коштів в рахунок надання позики у розмірі 150 000 грн. саме за цим договором; не виконання відповідачем зобов’язання з повернення позики у строк, визначений саме таким договором;

- підставою виникнення вимог про повернення позики та сплати штрафних санкцій за порушення такого зобов’язання, визначеного договором №б/н від 01.05.2011, є наступні юридичні факти: укладення такого договору, в силу якого у відповідача виник відповідний обов’язок – повернути надану позику; перерахування грошових коштів в рахунок надання позики у розмірі 76 000 грн. саме за цим договором; не виконання відповідачем зобов’язання з повернення позики у строк, визначений саме таким договором;

- підставою виникнення вимог про повернення позики та сплати штрафних санкцій за порушення такого зобов’язання, визначеного договором №б/н від 01.08.2011, є наступні юридичні факти: укладення такого договору, в силу якого у відповідача виник відповідний обов’язок – повернути надану позику; перерахування грошових коштів в рахунок надання позики у розмірі 41 050 грн. саме за цим договором; не виконання відповідачем зобов’язань з повернення позики у строк, визначений таким договором.

Встановлення наявності чи відсутності відповідних фактів входить до предмету доказування і відповідні обставини потребують встановленню для кожного із договорів, з визначенням: чи дійсно існує обов’язок за певним договором по оплаті; який строк виконання кожного із таких зобов’язань і чи є вони порушеними; яким чином забезпечено виконання певного зобов’язання за певним договором тощо.

Заявлені позивачем вимоги підтверджуються і різними доказами.

Так, вимога щодо стягнення боргу та штрафних санкцій за:

- договором № б/н від 22.06.2010 підтверджується: копією такого договору, графіком надання та погашення безготівкової цільової позики, додатковою угодою №1 до договору від 22.06.2010, платіжними дорученнями та квитанціями до прибуткових касових ордерів на 12-ти аркушах, актом звірки взаєморозрахунків за таким договором від 31.12.2012; претензією №14 від 21.01.2013 щодо повернення боргу та відповіддю на вказану претензію від 28.01.2013 №2/28;

- договором №б/н від 01.05.2011 підтверджується відповідно: копією такого договору; графіком надання та погашення безготівкової цільової позики, додатковою угодою №1 від 25.09.2011, платіжними дорученнями та квитанціями до прибуткового касового ордеру на 6-ти аркушах, актом звірки взаєморозрахунків за цим договором від 31.12.2012, претензією №15 від 21.01.2013 щодо повернення боргу та відповіддю №3/28 від 28.01.2013 на вказану претензію.

- договором №б/н від 01.08.2011 підтверджується відповідно: копією відповідного договору з графіком надання та погашення безготівкової цільової позики за таким договором, додатковою угодою №1 до договору від 25.12.2011, платіжними дорученнями та квитанціями до прибуткового касового ордеру на 4-х аркушах, актом звірки взаєморозрахунків за таким договором від 31.12.2012; претензія щодо повернення боргу №16 від 21.01.2013 та відповіддю №4/28 від 28.01.2013 на вказану претензію.

Отже, зазначені вимоги доводяться нетотожними доказами.

Таким чином, позивачем порушено правило об’єднання позовних вимог. Крім того, сумісний розгляд об’єднаних вимог перешкоджатиме з'ясуванню прав і взаємовідносин сторін та суттєво утруднить вирішення спору, що є самостійною є підставою для повернення поданої позовної заяви без розгляду.

Повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення допущеного порушення.

У зв’язку із повернення позовної заяви, ТОВ "Фірма "Ліман" підлягає поверненню і 10682грн. судового збору, перерахованого відповідно до платіжного доручення №107 від 19.02.2013 року.

На підставі викладеного, керуючись п. 5 ч. 1 ст. 63, ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, п. 2 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір", суд

УХВАЛИВ:

1. Повернути позовну заяву Товариству з обмеженою відповідальністю «Фірма «Ліман» без розгляду.

2. Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю "Фірма "Ліман" (код 22464585; місце знаходження: вул. Приморська, 31, с. Бурлача Балка, м. Іллічівськ, Одеська область, 65037; рахунок №26009312014001 в АБ "Південний" в м. Одеса, МФО 328209) з державного бюджету (Управління Державної казначейської служби України у м. Сімферополі, вул. Павленко, 48, м. Сімферополь, ЄДРПО 38040558, рахунок №31211206783002 в ГУ ДКСУ в АРК, МФО 824026, КБКД 22030001) 10 682грн. судового збору, перерахованого платіжним доручення №107 від 19.02.2013 року.

Додаток: матеріали позовної заяви на 61-му аркуші та поштовий конверт.

Суддя А.Р. Ейвазова