Постанова № 31741839, 05.06.2013, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

05 червня 2013 року 11:12 № 826/5506/13-а

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Кармазіна О.А. при секретарі судового засідання Руденко Н.В.,

за участю представників сторін:

від позивача - Кравченко Р.М. (довіреність від 12.04.2013 р.), Лаврентьєва І.І. (довіреність від 12.04.2013 р.)

від відповідача - Коновал Т.В. (довіреність від 24.07.2012 р. № 1998/9/10-114)

від третьої особи - не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Ріелті Сервіс»до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі міста Києва ДПСтретя особаТовариство з обмеженою відповідальністю «Акваспейс»про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 24.12.2012 № 0011342230 та № 0011332230,-

В С Т А Н О В И В:

До Окружного адміністративного суду м. Києва звернулось ТОВ «Ріелті Сервіс» з позовом до ДПІ у Шевченківському районі міста Києва ДПС про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 24.12.2012 р.:

- № 0011342230, відповідно до якого позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем «податок на додану вартість» на суму 380 091 грн. за основним платежем та на 95 023 грн. за штрафними санкціями,

- № 0011332230, відповідно до якого позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем «податок на прибуток» на 63 000 грн. за основним платежем та на 15 750 грн. за штрафними санкціями

Позивач зазначає, що висновки ДПІ ґрунтуються на аналізі взаємовідносин позивача з його контрагентами які, на думку ДПІ, внаслідок відсутності адміністративно-господарських можливостей, створили видимість фінансово-господарських відносин з позивачем, що, на думку ДПІ, свідчить про нікчемність правочинів та призвело до незаконного збільшення у позивача валових витрат та податкового кредиту з ПДВ.

У той же час, як зазначає позивач, операції з контрагентами фактично виконані, що оформлено належним чином складеними первинними та іншими документами.

Позивач в контексті наведеного зазначає, що здійснював діяльність з надання в суборенду нежилих приміщень торгового центру по вул. В. Окружній, 4 площею 14 949,2 кв.м. у зв'язку з чим у позивачу існувала необхідність залучення третіх осіб для адміністрування (управління) такою значною площею, а також існувала необхідність у здійсненні рекламних заходів з метою підтримання попиту на оренду площ у торговому центрі та підтримання доходів позивача на належному рівні. Крім того, як зазначає позивач, враховуючі значні площі приміщень, у позивача існувала реальна необхідність у проведенні час від часу ремонтних та оздоблюваних робіт. Саме наведені роботи та послуги надавались позивачу контрагентами позивача.

Враховуючи наведене, позивач вважає, що правомірно сформував спірні суми податкових вигод з огляду на що вважає спірні рішення незаконними та необґрунтованими, просить позов задовольнити у повному обсязі.

Відповідач, з підстав викладених в Акті перевірки, проти позову заперечує, вважає спірні рішення законними та обґрунтованими, у задоволенні позову просить відмовити.

Ухвалою суду в якості третьої особи без самостійних вимог на стороні позивача залучено ТОВ «Акваспейс». Копії ухвали вручено третій особі 18.05.2013 р. Проте, представник третьої особи в судове засідання не з'явився, доказів поважності причин неприбуття не надав. Виходячи з наведеного, а також з урахуванням того, що явка третьої особи не визнавалася обов'язковою, з урахуванням встановлених строків розгляду справи та відсутності підстав для відкладення розгляду справи, судом ухвалено розглядати справу за відсутності третьої особи.

На підставі ч. 3 ст. 160 КАС України в судовому засіданні 05.06.2013 р. проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Розглянувши подані позивачем та відповідачем матеріали, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

ДПІ у Шевченківському районі м. Києва ДПС проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «Ріелті Сервіс» (код з ЄДР 31927982; 04107, м. Київ, Шевченківський район, вул. Багговутівська, 17-21) з питань дотримання податкового законодавства при взаємовідносинах з ТОВ «Акваспейс» (код з ЄДР 37244618; адреса: 04214, м.Київ, Оболонський район, вул. Північна, 6, літера «А1», офіс 1), ПП «Хімінвест-2012» (код з ЄДР 37310596; припинено 19.11.2012), ПП «Ольвія-2003» (код з ЄДР 32312358; припинено 24.10.2012); ТОВ «Орбіттрейд» (код з ЄДР 35759307; припинено 10.12.2012 р.) за період з 01.02.2012 р. по 31.03.2012 р. та за період з 01.06.2012 р. по 30.06.2012 р.

За результатами перевірки складено акт від 03.12.2012 р. № 2052/22-30/31927982 (далі - Акт перевірки).

Як вбачається з Акту перевірки та наявних матеріалів справи, зареєстрована платником податків та у період, за який проводилась перевірка, позивач був платником ПДВ.

До основних видів діяльності позивача належить надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна.

В Акті перевірки зазначається та визнається, що згідно договору оренди з АКБ «Індустріалбанк» та ТОВ «Ріелті Сіті», підписано у т.ч. ТОВ «Ріелті Сервіс», орендоване приміщення загальною площею 14949,2 кв.м., яке знаходиться за адресою: м. Київ, вул.. В. Окружна, 4, літера Ф.

Основні засоби, як зазначає ДПІ, орендувалися для подальшої здачі в суборенду.

Зазначається в Акті, що загальна чисельність штатних працівників позивача станом на 30.06.2012 р. складає 12 осіб. Вартість основних засобів - 40600 грн. (комп'ютерна техніка, обладнання).

Згідно з п.3.1.2. Акту перевірки встановлено, що перевіркою повноти визначення витрат по взаємовідносинам з ПП «Хімінвест-2012», ПП «Ольвія-2003», ТОВ «Орбіттрейд», ТОВ «Акваспейс» встановлено їх заниження на загальну суму 300 000 грн. за 1 кв. 2012 р.

В контексті наведеного, в Акті перевірки зазначається, що під час перевірки документально підтверджено реальність операцій з ТОВ «Орбіттрейд».

Щодо взаємовідносин позивача з ПП «Хімінвест-2012» встановлено, що із зазначеним підприємством позивачем укладено договір № 29/07-02 від 29.07.2011 р., відповідно до якого контрагент зобов'язався виконати власними або залученими силами та засобами ремонтні та оздоблювані роботи на Об'єкті (нежиле приміщення по вул. В. Окружна, 4 в м. Києві), ліквідовувати недоліки і дефекти, що виникли з вини підрядника (контрагента).

Щодо наявності у контрагента дозвільних документів, під час розгляду справи надано Ліцензію № 557492 від 31.12.2010 р., строком дії з 28.12.2010 р. по 28.12.2013 р., видану ПП «Хімінвест-2012» на право здійснення господарської діяльності, пов'язаної із створенням об'єктів архітектури (з додатком щодо переліку дозволених до виконання).

Під час перевірки встановлено, що за період з 14.02.2012 р. по 29.02.2012 р. позивачем сплачено підряднику 730 000 грн. з ПДВ - 121 666,67 грн.

Щодо виконання робіт, під час перевірки надано акти ф. № КБ-2в приймання виконаних будівельних робі: № 1 від 29.02.2012 на суму 5000,00 грн., № 2 від 29.02.2012 на суму 60000,00 грн., № 3 від 29.02.2012 на суму 60000,00 грн., № 4 від 29.02.2012 на суму 60000,00 грн., № 5 від 29.02.2012 на суму 60000,00 грн., № 6 від 29.02.2012 на суму 60000,00 грн., № 7 від 29.02.2012 на суму 60000,00 грн., № 8 від 29.02.2012 на суму 60000,00 грн., № 1 від 29.02.2012 на суму 40000,00 грн., № 2 від 29.02.2012 на суму 60000,00 грн., № 3 від 29.02.2012 на суму 60000,00 грн., № 4 від 29.02.2012 на суму 60000,00 грн., № 5 від 29.02.2012 на суму 60000,00 грн., № 6 від 29.02.2012 на суму 60000,00 грн., № 7 від 29.02.2012 на суму 60000,00 грн.

Акти містять деталізацію робіт, матеріалів, інші відомості, пов'язані з виконанням робіт, підписані сторонами та скріплені печатками підприємств.

Всього оформлено виконання робіт на 825 000 грн. з ПДВ 137 500 грн. (без ПДВ 687 500 грн.).

Відповідно до наведених актів виконувались роботи з ремонту нежилих приміщень в ТЦ «Променада Парк»: улаштування цементної стяжки, прокладання трубопроводів водопостачання; ґрунтування підлоги, облицювання стін; улаштування відбійників по фасаду, монтажні роботи; демонтажні роботи; улаштування перегородки; улаштування прорізів.

Під час перевірки встановлено, що у період, який перевірявся до складу витрат не включено витрати, понесені у зв'язку з придбанням вищенаведених робіт.

На підставі наведеного позивачу видано податкові накладні: № 420 від 29.02.2012 на суму 5000,00 грн., № 506 від 29.02.2012 на суму 60000,00 грн., № 507 від 29.02.2012 на суму 60000,00 грн., № 508 від 29.02.2012 на суму 60000,00 грн., № 509 від 29.02.2012 на суму 60000,00 грн., № 510 від 29.02.2012 на суму 60000,00 грн., № 511 від 29.02.2012 на суму 60000,00 грн., № 512 від 29.02.2012 на суму 60000,00 грн., № 421 від 29.02.2012 на 40000,00 грн., № 513 від 29.02.2012 на суму 60000,00 грн., № 514 від 29.02.2012 на суму 60000,00 грн., № 515 від 29.02.2012 на суму 60000,00 грн., № 516 від 29.02.2012 на суму 60000,00 грн., № 517 від 1.2012 на суму 60000,00 грн., № 518 від 29.02.2012 на суму 60000,00 грн.

До податкового кредиту з ПДВ в лютому позивачем включено суму 137 500 грн.

У той же час, як зазначається в Акті перевірки, до відповідача надійшов акт від 10.10.2012 р., складений ДПІ у Оболонському районі м. Києва ДПС про проведення невиїзної документальної перевірки ПП «Хімінвест-2012» по відносинам з ТОВ «Прод Маркет», ПП «Прилукихімснаб», з якими позивач не мав взаємовідносин та під час розгляду справи ДПІ не доведено впливу операцій цих осіб на діяльність позивача.

Згідно з цим актом встановлено недодержання, на думку ДПІ, вимог ЦК України по правочинам, здійсненим ПП «Хімінвест-2012», відсутність об'єктів оподаткування при придбанні та продажу товарів.

На підставі чого встановлено наведене, в актах не визначається.

Однак, на думку ДПІ, наведене свідчить про відсутність у контрагента позивача господарських можливостей на виконання господарських зобов'язань по укладеним угодам та відсутність фактичних дій, спрямованих на виконання взятих на себе зобов'язань. Останнє, в свою чергу, на думку ДПІ свідчить про відсутність наміру створення правових наслідків.

На чому ґрунтуються такі висновки, в Акті перевірки також не зазначається.

У той же час, як резюмує ДПІ, такі угоди носять фіктивний характер, а відтак - податкові зобов'язання та податковий кредит контрагента підлягають зменшенню до « 0».

Таким чином, як надалі приходить до висновку ДПІ, податковий кредит задекларований контрагентами-покупцями за рахунок ПП «Хімінвест-2012» - сформований неправомірно та підлягає зменшенню до « 0».

Під час перевірки також встановлено взаємовідносини позивача з ТОВ «Акваспейс», а саме: між позивачем та зазначеним підприємством укладено (1) договір № 27/04/12-2 від 27.04.2012 р., відповідно до умов якого, контрагент зобов'язався надати позивачу консультаційні послуги, а також надавати спеціальну інформацію, кваліфіковану консультацію, рекомендацію, пов'язану з адмініструванням нежилих приміщень замовника по вул. В.Окружній, 4. Щомісячна винагорода становить 15 % від доходу замовника від операцій по здаванню нежилих приміщень в оренду за звітний місяць, яким є календарний місяць. В контексті виконання умов цього договору надана також довідка позивача від 30.06.2012 р. щодо обсягу доходу за період з 01.06.2012 р. по 30.06.2012 р.

Окрім того, під час перевірки встановлено, що між позивачем та ТОВ «Акваспейс» укладено також (2) договір № 27/04/12-1 від 27.04.2012 р., відповідно до умов якого контрагент зобов'язався надати позивачу послуги з проведення Рекламних компаній. Договором передбачено, що послуги, обумовлені договором, надаються з метою розповсюдження інформації про торговий центр «Променада Парк», формування споживчого інтересу у споживачів. Для виконання умов договору виконавець має право залучати треті сторони. Під рекламою розуміється інформація про замовника та/або товари (роботи, послуги), продаж яких здійснює замовник, і яка призначена сформувати або підтримати обізнаність споживачів реклами та їх інтерес щодо таких особи чи товару (роботи/послуги). Під рекламним матеріалом розуміються будь-які засоби, з допомогою яких поширюється реклама (поліграфічні матеріали, стенди, щити, панно, транспаранти, троли, таблички, короби, механічні, динамічні, електронні табло, екрани, панелі, тумби, складні просторові конструкції, аеростати, повітряні кулі, тощо.

Згідно з додатком № 2 від 30.06.2012 р. передбачено виготовлення рекламного матеріалу та розповсюдження рекламних листівок з 05.06.2012 р. по 30.06.2012 р. у кількості 720 000 штук. Вартість послуг - 360 000 грн.

Надання послуг оформлено актами від 30.06.2012 на суму 735 545,78 грн., № 2 від 30.06.2012 на суму 360 000,00 грн. Номенклатура поставки: консультаційні послуги, пов'язані з адмініструванням нежилих приміщень по вул. В. Кільцева; виготовлення рекламного матеріалу; розповсюдження реклами.

В контексті наведеного до матеріалів справи залучено зразки рекламних матеріалів (рекламних листівок).

Зазначається, що позивачем сплачено контрагенту за період з 14.06.2012 р. по 30.06.2012 р. 166 000 грн. з ПДВ - 27666,67 грн. (винагорода за консультаційні послуги).

ДПІ встановлено під час перевірки, що позивачем у період, який перевірявся до складу витрат не було включено витрати, понесені у зв'язку з придбанням вищенаведених робіт, послуг.

Позивачу видано податкові накладні: № 63 від 30.06.2012 на суму 735545,78 грн., № 62 від 30.06.2012 на суму 360000,00 грн. Сума ПДВ у розмірі 182 591 грн. включена до податкового кредиту з ПДВ у червні 2012 р.

У той же час, в контексті наведеного ДПІ зазначає про отримання акту від 20.09.2012 р. про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Акваспейс» № 713/22-6/37244618, складеного ДПІ в Оболонському районі м. Києва, в якому, як і у вищенаведеному випадку, встановлено недодержання, на думку ДПІ, вимог ЦК України по правочинам, здійсненим ТОВ «Акваспейс», відсутність об'єктів оподаткування при придбанні та продажу товарів.

На підставі чого встановлено наведене, в Акті перевірки не визначається.

У той же час, як резюмує ДПІ, податкові зобов'язання та податковий кредит контрагента підлягають зменшенню до 0.

Таким чином, як надалі приходить до висновку ДПІ, податковий кредит задекларований контрагентами-покупцями за рахунок ПП «Хімінвест-2012» - сформований неправомірно та підлягає зменшенню до 0.

Окрім наведеного, під час перевірки встановлено взаємовідносини позивача з ПП «Ольвія-2003» з яким позивачем було укладено договір № 30/11-11 від 30.11.2012 р. про надання позивачу послуг з розповсюдження реклами. Послуги надаються з метою розповсюдження інформації про торговий центр «Променада Парк», формування споживчого інтересу у споживача. Договором передбачена можливість залучення контрагентом для цілей виконання договору третіх осіб. Договір містить аналогічний зміст, що і зазначений вище. Додатком № 3 передбачено виготовлення та розповсюдження рекламних листівок з 05.02.2012 р. по 08.02.2012 р. у кількості 120 000 штук. Вартість послуг 60 000 грн. з податками. З аналогічними умовами укладено додатки № 4 (на період з 09.02.2012 р. по 12.02.2012 р., № (на період з 13.02.2012 р. по 16.02.2012 р., № 6 на період з 17.02.2012 р. по 20.02.2012 р.), № 7 (на період з 21.02.2012 р. по 24.02.2012 р.), № 8 (на період з 25.02.2012 р. по 29.02.2012 р.). На час перевірки встановлено, що у позивача рахується заборгованість перед контрагентом у сумі 360 000 грн.

Як встановлено під час перевірки, щодо виконання робіт/послуг сторонами підписано акти: № 3 від 29.02.2012 на суму 60000,00 грн., № 4 від 29.02.2012 на суму 60000,00 грн., № 5 від 29.02.2012 на суму 60000,00 грн., № 6 від 29.02.2012 на суму 60000,00 грн., № 7 від 29.02.2012 на суму 60000,00 грн., № 8 від 29.02.2012 на суму 60000,00 грн. Номенклатура поставки - виготовлення рекламного матеріалу, розповсюдження рекламного матеріалу відповідно (по актам) за період з 25.02.2012 р. по 29.02.2012 р., з 21.02.2012 р. по 24.02.2012 р., з 17.02.2012 р. по 20.02.2012 р., з 13.02.2012 р. по 16.02.2012 р., з 09.02.2012 р. по 12.02.2012 р., з 05.02.2012 р. по 08.02.2012 р.

Загалом оформлено надання послуг на 360 000 грн. з ПДВ 60 000 грн. Перевіркою встановлено, що позивачем у період, який перевірявся, до витрат включено в 1 кв. 2012 р. 300 000 грн.

Окрім того, позивачу видано податкові накладні: № 451 від 29.02.2012 на суму 60000,00 грн., № 610 від 29.02.2012 на суму 60000,00 грн., № 611 від 29.02.2012 на суму 60000,00 грн., № 612 від 29.02.2012 на суму 60000,00 грн., № 613 від 29.02.2012 на суму 60000,00 грн., № 614 від 29.02.2012 на суму 60000,00 грн. Сума ПДВ у розмірі 60 000 грн. включена до складу податкового кредиту у лютому 2012 р.

У той же час, як зазначається в Акті перевірки, до відповідача надійшов акт від 10.10.2012 р., складений ДПІ у Оболонському районі м. Києва ДПС про проведення невиїзної документальної перевірки ПП «Ольвія-2003» по відносинам з ТОВ «Прод Маркет», ПП «Прилукихімснаб», з якими позивач не мав взаємовідносин.

Згідно з цим актом встановлено недодержання, на думку ДПІ, вимог ЦК України по правочинам, здійсненим ПП «Ольвія-2003», відсутність об'єктів оподаткування при придбанні та продажу товарів.

На підставі чого встановлено наведене, в актах також не визначається.

Однак, на думку ДПІ, наведене свідчить про відсутність у контрагента позивача господарських можливостей на виконання господарських зобов'язань по укладеним угодам та відсутність фактичних дій, спрямованих на виконання взятих на себе зобов'язань. Останнє, в свою чергу, на думку ДПІ свідчить про відсутність наміру створення правових наслідків.

На чому ґрунтуються такі висновки, в Акті перевірки не зазначається.

У той же час, як резюмує ДПІ - такі угоди носять фіктивний характер, а відтак - податкові зобов'язання та податковий кредит контрагента підлягає зменшенню до 0.

Таким чином, як надалі приходить до висновку ДПІ, податковий кредит задекларований контрагентами-покупцями за рахунок ПП «Ольвія-2003» - сформований неправомірно та підлягає зменшенню до 0.

На стор. 16 Акту перевірки ДПІ зазначає, що ПП «Хімінвест-2012», ПП «Ольвія-2003», ТОВ «Акваспейс» у свою чергу створили видимість фінансово-господарських відносин із позивачем, що призвело до незаконного збільшення у останнього валових витрат та податкового кредиту з ПДВ (втрати за відносинами з ПП «Хімінвест» та ТОВ «Акваспейс» позивачем не формувалися).

Відтак, ДПІ приходить до висновку про встановлення порушення п/п. 14.1.27, 14.1.36., п. 137.1., 138.2., 138.4., п/п. 139.1.9. ПК України, що призвело до завищення за 1 кв. 2012 р. витрат на 300 000 грн. (за відносинами з ПП «Ольвія-2003»), що призвело до заниження податку на прибуток (до сплати) на 63 000 грн. за 1 кв. 2012 р.

Крім того, як зазначається в Акті перевірки, під час її проведення встановлено порушення п. 185.1., 198.1., 198.3., 198.6., 200.1. ПК України, що призвело до завищення податкового кредиту з ПДВ на 380 091 грн., у т.ч. за лютий 2012 р. на 197 500 грн., за червень 2012 р. на суму 182 591 грн., у зв'язку з чим встановлено заниження ПДВ до сплати на загальну суму 380 091 грн.

На підставі зазначених вище висновків Акту перевірки прийнято оскаржувані рішення.

В контексті наведеного, слід зазначити, що наведені вище відомості щодо укладання угод, підписання первинних документів та податкових накладних, щодо їх змісту, наявності у позивача, а також щодо проведених розрахунків та випадків, коли понесені у зв'язку з придбанням послуг витрати не відносились до складу витрат у податковому обліку, визнаються та не заперечуються сторонами, підтверджуються матеріалами справи.

Відносно власне відносин з оренди позивачем площ вищезгаданого ТЦ, до матеріалів справи наданого договір № 2Т від 18.04.2011 р., підписаний між ТОВ «Ріелті Сіті» (Орендодавець) та ТОВ «Ріелті Сервіс» (Орендар), який, крім іншого містить відомості про правовстановлюючі документи щодо права власності орендодавця на майно, а також передбачає можливість здачі позивачем приміщень в суборенду. При цьому, п. 2.8.1. договору передбачено обов'язки позивача щодо утримання об'єкту оренди в порядку, передбаченому відповідними санітарними і протипожежними нормами. Підпунктом 2.8.1.14 договору також передбачено обов'язок позивача підтримувати комунікації, приміщення, інше обладнання та майно в стані, що відповідає встановленим законодавством стандартам використання та експлуатації. Статтею 3 договору передбачені обов'язки орендаря щодо технічного обслуговування, утримання та ремонту об'єкта оренди. До договору надані акти приймання-передачі об'єкта оренди позивачу (в користування), реєстраційне посвідчення БТІ.

Вирішуючи з урахуванням наведеного спір по суті, суд виходить з наступного.

Так, проаналізувавши у взаємозв'язку з вищенаведеним положення ПК України, а саме:

- п/п. 14.1.36. ПК України (щодо визначення терміну «господарська діяльність»), п/п. 14.1.185. (щодо визначення «постачання послуг»), п/п. 14.1.203 (щодо визначення «продаж результатів робіт (послуг),

- (щодо ПДВ) п/п. 14.1.178 (щодо визначення «податок на додану вартість»), п. 185.1. (щодо визначення «об'єкт оподаткування»), п/п. 14.1.181 (щодо визначення «податковий кредит»), п. 188.1. (щодо бази оподаткування), п. 198.1. ПК України (щодо обставин, наявність яких зумовлює виникнення права на віднесення сум податку до податкового кредиту), п. 198.2. (щодо дати виникнення права на віднесення сум податку до податкового кредиту), п. 198.3. (щодо порядку визначення податкового кредиту), п. 201.1. (щодо обов'язку видати податкову накладну та обставин, які зумовлюють їх видачу), п. 201.4. (щодо дати видачі податкової накладної), п. 201.6. (щодо статусу податкової накладної (п/н) та її відображення у РПН), п. 201.7. (щодо видачі п/н на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс); п. 201.8. (щодо осіб, яким надано право нарахування податку та видачі п/н), п. 201.10 ПК України (щодо видачі п/н платником податку та статусу п/н як підстави нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту); п. 198.6. (щодо наслідків не підтвердження сум податку),

- (щодо оподаткування прибутку підприємств, щодо формування витрат), а саме: п/п. 14.1.27. (щодо визначення терміну «витрати»), п/п. 134.1.1. (щодо об'єкту оподаткування); п. 138.1. (щодо складу витрат, які враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування), п/п. 14.1.228. (щодо визначення поняття «собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг»), п/п. 138.2. (щодо визнання витрат на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат), п/п. 138.4. (щодо періоду визнання витрат, що формують собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг, які визнаються витратами того звітного періоду, в якому визнано доходи від реалізації таких товарів, виконаних робіт, наданих послуг), п/п. 137.1. (дохід від надання послуг та виконання робіт визнається за датою складення акта або іншого документа, оформленого відповідно до вимог чинного законодавства, який підтверджує виконання робіт або надання послуг), п/п. 139.1.3. ПК України (не включаються до складу витрат суми попередньої (авансової) оплати товарів, робіт, послуг; п/п. 139.1.9 (щодо не включення до складу витрат тих витрат, що не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами),

- а також п/п. 16.1.2., 16.1.3., п. 44.1. ПК України (щодо ведення обліку та підтвердження задекларованих відомостей), а також положення ч. 2. ст. 3., ч. 1 ст. 9, ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», суд приходить до наступних висновків.

Так, податкова звітність формується на підставі первинних бухгалтерських документів, які, для надання їм юридичної значимості (сили), крім іншого, мають бути видані за фактично вчиненою операцією.

У той же час, наведені вище норми податкового законодавства у взаємозв'язку з приписами законодавства з питань бухгалтерського обліку та звітності, визначають окремі випадки, за яких неможливе формування витрат та податкового кредиту, зокрема, це: непов'язаність здійсненої операції (понесених витрат) з господарською діяльністю покупця (придбання товарів/послуг без мети їх використання у господарській діяльності), нездійснення оподатковуваних операцій, видача податкової накладної особою, яка не є платником ПДВ та, крім того, відсутність у платника податків юридично значимих первинних документів/податкових накладних.

У взаємозв'язку з вищенаведеним, суд, вирішуючи спір по суті, також зазначає, що відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

При цьому, вирішуючи з урахуванням наведених вище обставин та норм законодавства спір по суті, суд виходить також з того, що при дослідженні факту здійснення господарської операції оцінці підлягають відносини безпосередньо між учасниками тієї операції, на підставі якої сформовані дані податкового обліку, на що звертає увагу у своєму роз'ясненні ВАС України від 02.06.2011 р. № 742/11/13-11.

Окрім того, вирішуючи спір по суті, суд також виходить з того, що суб'єкт владних повноважень не має права, обґрунтовуючи правомірність свого рішення, посилатися на підстави, які не враховувалися ним при ухваленні оспорюваного рішення, тобто оскаржувані рішення оцінюються судом виходячи з доведеності з боку ДПІ тих обставин (фактичних підстав) і норм права (юридичних підстав), які наведені ДПІ в Акті перевірки, що забезпечує дотримання принципу правової визначеності при вирішенні спірних взаємовідносин.

В даному випадку, як приходить до висновку суд, відповідач, в порядку виконання обов'язку, визначеного ч. 2 ст. 71 КАС України, та з урахуванням приписів ч. 1 ст. 138 КАС України не довів належними та допустимими доказами невиконання спірних операцій, не довів наявності обставин, які б свідчили про порушення позивачем податкового законодавства, наявність яких би призводила до невизнання права позивача на формування спірних сум податкових вигод, а відтак ДПІ не довела законності та обґрунтованості оскаржуваних рішень.

Висновки ДПІ по суті ґрунтуються на припущеннях та недоведених обставинах, які, до того ж, не забезпечені навіть логічним зв'язком між собою, з огляду на що вони не можуть бути підставою для висновків про порушення позивачем податкового законодавства за відносинами із зазначеними контрагентами та підставою для позбавлення позивача податкових вигод, сформованих за спірними операціями.

Зокрема, ДПІ ґрунтується на обставинах перевірки взаємовідносин контрагентів позивача з іншими особами («по ланцюгу»), з якими позивач не вступав у відносини. Проте, ДПІ не наводить аналізу операцій «по ланцюгу» та первинних документів за ними, не наводить відомостей щодо ідентичності операцій «по ланцюгу» до позивача, з чого вбачається відсутність зв'язку між обставинами та висновками, зазначеними у цих актах відносно діяльності інших осіб, які не є учасниками спірних операцій, з діяльністю позивача.

Слід додати, що ДПІ в контексті наведених в Акті перевірки доводів, не доведено належними та допустимими доказами обсягу та характеру ресурсів, які були необхідні контрагентам позивача для виконання спірних операцій, але були відсутні, та у цьому контексті ДПІ не надано податкової звітності контрагентів, з якої б вбачалась відсутність у контрагента умов та ресурсів, необхідних для здійснення спірних операцій.

У той же час, як вбачається з додатків АМ до декларацій за 1 кв. 2012 р. ПП Хімінвест», ПП Ольвія-2003» ними декларувалось нарахування амортизації та витрати на ремонт та поліпшення основних засобів, а отже і наявність ресурсів для здійснення діяльності, недостатності яких не доведено ДПІ під час розгляду справи.

Щодо висновків ДПІ відносно взаємовідносин позивача з ТОВ «Акваспейс», слід зазначити, що ці висновки ґрунтуються на вищезгаданому акті про неможливість проведення зустрічної звірки від 20.09.2012 р. № 713/22-6/37244618. У той же час, відповідно до постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 26.03.2013 р. по справі № 2а-14946/12/2670 (за позовом ТОВ «Акваспейс» до ДПІ у Оболонському районі м. Києва ДПС), задоволено позов ТОВ «Акваспейс» та визнано протиправними дії ДПІ за результатами яких складено вищенаведений акт від 20.09.2012 р. Виходячи з наведеного, акт від 20.09.2012 р. є доказом, отриманим з порушенням закону та на підставі ч. 3 ст. 70 КАС України не може братися судом до уваги, як підстава для формування висновків Акту перевірки відносно позивача та, відповідно, на висновках зазначеного акту не можуть ґрунтуватися оскаржувані рішення, що вже само по собі дає підстави для висновку про необґрунтованість висновків Акту перевірки за епізодом взаємовідносин позивача із зазначеним контрагентом.

В контексті доводів ДПІ, слід також зазначити, що під час розгляду справи не надано рішень судів, які б набрали законної сили та які б були прийняті в порядку ст. 551 ГК України («Фіктивна діяльність суб'єкта господарювання»), яким б встановлювалась реєстрація та діяльність контрагентів позивача без відома засновників, їх реєстрація на підроблені, втрачені документи або реєстрація на осіб, які не мали наміру провадити фінансово-господарську діяльність або реалізовувати повноваження, реєстрації/ перереєстрації цих підприємств на підставних осіб.

В контексті доводів ДПІ, викладених в Акті перевірки, суд вважає також за необхідне зазначити, що під час розгляду справи ДПІ не надано рішень судів, прийнятих в порядку ст. 234 ЦК України щодо фіктивності правочинів, тобто щодо вчинення правочинів без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цими правочинами.

Під час розгляду справи ДПІ також не надано рішень судів про визнання правочинів з контрагентами недійсним з підстав їх суперечності інтересам держави і суспільства, його моральним засадам, як-то передбачено приписами ч. 3 ст. 228 ЦК України, на можливість зверненням ДПІ до суду з окремим позовом щодо чого звертає свою увагу ВАС України у роз'ясненні від 02.06.2011 р. № 742/11/13-11.

В контексті наведеного слід додати, що під час розгляду справи ДПІ не надано рішень судів, які б було прийнято в порядку ст. 207 ГК України щодо визнання недійсними спірних операцій з підстав їх невідповідності вимогам закону, або вчинення їх з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства.

Судом під час розгляду справи також не встановлено обставин, які б відповідно до конкретних норм ЦК України свідчили про нікчемність правочинів, укладених між позивачем та його контрагентами, висновків щодо чого дійшла ДПІ в Акті перевірки.

В контексті наведеного слід окремо зазначити, що ПК України не покладає на податкові органи функції з контролю за дотриманням платниками податків цивільного законодавства та визнання договорів нікчемними, а отже висновки в контексті наведеного є такими, що виходять за межі повноважень податкових органів, тобто є протиправними.

Відповідачем під час розгляду справи також не надано вироку або іншого рішення суду по кримінальній справі відносно посадових осіб позивача або контрагентів позивача, яким би встановлювались обставини протиправної діяльності цих осіб та підприємств з метою отримання необґрунтованої податкової вигоди за спірними операціями або реєстрації/перереєстрації підприємства - контрагента позивача на підставних осіб.

У взаємозв'язку з вищенаведеним, слід також зазначити, що в Акті перевірки не наведено жодних обставин та доказів, які б свідчили про незвичність цін за спірними операціями, або про невідповідність господарських операцій цілям та завданням статутної діяльності позивача, незвичності цих операцій, збитковості здійснених операцій, або інших обставин, які б окремо або в сукупності могли б свідчити про не пов'язаність операцій з господарською діяльністю позивача, фіктивність вчинених операцій, а також про те, що вчинення зазначених операцій не було обумовлено розумними економічними причинами (цілями ділового характеру), а дії позивача та його контрагентів були спрямовані на отримання необґрунтованої податкової вигоди.

Суд, в контексті наведеного, наголошує на тому, що згідно з усталеною судовою практикою вищих судових інстанцій, можливі порушення податкового законодавства з боку контрагентів позивача, чого в даному випадку не доведено ДПІ належними та допустимими доказами, за відсутності доказів протиправної змови учасників операцій з метою отримання позивачем (покупцем) необґрунтованої податкової вигоди, а тим більше можливі порушення з боку контрагентів контрагента позивача, не є самостійною та достатньою підставою для позбавлення покупця сформованих сум податкових вигод.

У той же час, сукупність досліджених судом під час розгляду справи первинних, платіжних, облікових та звітних документів, у т.ч. ліцензія, зразок рекламних матеріалів, акти ф. № КБ-2в, оборотно-сальдові відомості, відомості щодо оренди/суборенди приміщень ТЦ, тобто сукупність тих відомостей та документів, які зазвичай супроводжують виконання операцій такого роду, не дає підстав для сумніву щодо фактичного здійснення спірних операцій, для висновку про нездійснення спірних операцій контрагентом позивача та про відсутність у позивача підстав для формування спірних сум витрат та податкового кредиту з ПДВ, натомість, сукупність цих документів підтверджує виконання спірних операцій. Наведене у свою чергу вказує на обґрунтованість та законність формування позивачем спірних сум податкових вигод.

При цьому, суд враховує, що вищезгадані первинні документи, податкові накладні видані контрагентами позивача за оподатковуваними операціями за ставкою 20% (за звичайними правилами), що відповідає наведеним вище положенням податкового законодавства стосовно порядку оформлення та підстав її видачі, наведені в них відомості відповідають та кореспондуються з даними первинних документів.

Юридична значимість цих документів відповідачем під час розгляду справи не спростована.

Контрагенти позивача на момент вчинення господарських операцій, видачі податкових накладних були зареєстровані платниками ПДВ, що не заперечується відповідачем, а отже видача ними податкових накладних, є правомірною.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

В силу положень ч. 2 статті 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи вищенаведене в сукупності, суд приходить до висновку, що в даному випадку в порядку виконання обов'язку, передбаченого ч. 2 ст. 71 КАС України, відповідачем не надано будь-яких належних/допустимих доказів та не доведено наявності обставин та підстав, які б відповідно до вищезгаданих положень податкового законодавства та законодавства з питань бухгалтерського обліку свідчили б про нездійснення спірних операцій або ж юридичну дефектність первинних документів за спірними операціям та унеможливлювали формування позивачем спірних сум податкових вигод. У свою чергу, судом не встановлено обставин, які б унеможливлювали формування позивачем спірних сум податкових вигод. Враховуючи наведене у сукупності, суд приходить до висновку про задоволення позову шляхом визнання протиправними та скасування оскаржуваних рішень.

Керуючись вимогами статей 11, 69-71, 94, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва,-

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Ріелті Сервіс» (код з ЄДР 31927982; 04107, м. Київ, Шевченківський район, вул. Багговутівська, 17-21) задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Шевченківському районі міста Києва ДПС від 24.12.2012 № 0011342230 та № 0011332230.

Стягнути з Державного бюджету України через ГУ ДКС України у м. Києві (код з ЄДР 37993783; адреса: 01601, м. Київ, Шевченківський район, вул. Терещенківська, 11-А) на користь ТОВ «Ріелті Сервіс» (код з ЄДР 31927982) 2 294 (дві тисячі двісті дев'яносто чотири) гривні на відшкодування сплаченого судового збору (пл./дор. № 189 від 11.04.2013 р.).

Постанова набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України. Постанова може бути оскаржена за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя О.А.Кармазін

Повний текст постанови складено та підписано 10.06.2013 р.