Рішення № 31741801, 05.06.2013, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

05.06.2013р. Справа № 5006/41/50/2012

Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді Колесника Р.М., суддів Сажневої М.В., Огороднік Д.М.

при секретарі судового засідання Петраченко К.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні господарського суду матеріали справи

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Пері Україна», м. Бровари Київської області

до відповідача: товариства з обмеженою відповідальністю «Донспецмонтаж», м. Донецьк

про стягнення заборгованості у розмірі 681516,18 гривень

Представники сторін:

Від позивача: Ковальов О.О.

Від відповідача: не з'явився

В судовому засіданні оголошувалась перерва з 17.09.2012р. до 24.09.2012р., з 15.05.2013р. до 05.06.2013р.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Пері Україна» звернулось до господарського суду Донецької області з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Донспецмонтаж» про стягнення заборгованості у розмірі 681516,18 гривень.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на невиконання відповідачем зобов'язань з повернення майна за договором оренди № 305371 від 01.05.2011р. після його припинення, внаслідок чого виникли підстави для стягнення вартості неповернутого майна у відповідності до умов договору.

Відповідно до розпорядження заступника голови господарського суду Донецької області від 18.04.2013р. по справі було призначено колегіальний розгляд справи у складі головуючого судді Колесника Р.М., суддів Огороднік Д.М., Сажневої М.В.

Відповідачем було надане клопотання про призначення товарознавчої експертизи в обґрунтування якого останній зазначає, що позивач деяке обладнання (перелік якого наведений у клопотанні) не прийняв з оренди, вказавши в акті огляду від 19.01.2012р. про наявність дефектів, в зв'язку з якими таке обладнання не підлягає ремонту та вважається не повернутим із оренди, а тому враховуючи суть спору та ті обставини, що позивачем не доведений факт наявності дефектів обладнання, вважає, що для визначення технічного стану та вартості повернутого обладнання потрібні спеціальні знання.

Клопотання судом розглянуте та у його задоволенні відмовлено.

Відповідачем було надане клопотання відповідно до якого останній повідомляє, що майно, яке зазначене у дефектному акті було передано позивачу та прийнято ним на відповідальне зберігання.

Позивач в судових засіданнях підтримав вимоги викладені у позовній заяві.

Відповідач проти позову заперечував однак письмової позиції на позов не надав.

Враховуючи викладене справа розглядається відповідно до ст.75 Господарського процесуального кодексу України за наявними в ній матеріалами справи.

Розгляд справи на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України відкладався. Розгляд справи на підставі ст. 79 Господарського процесуального кодексу України зупинявся та поновлювався.

Перед початком розгляду справи по суті представників сторін було ознайомлено з права та обов'язками передбаченими ст.ст.20, 22 Господарського процесуального кодексу України.

З'ясувавши фактичні обставини, докази на їх на підтвердження, виходячи з фактів встановлених в процесі розгляду справи, заслухавши представників сторін суд, -

ВСТАНОВИВ:

01.05.2011р. позивачем (орендодавець) та відповідачем (орендар) укладено договір оперативної оренди обладнання №305371, відповідно до умов якого орендодавець надає орендарю у тимчасове платне користування будівельну опалубку PERI (в т.ч. окремі елементи, спеціалізовану тару для її транспортування) іменовану надалі "обладнання", асортимент, кількість, вартість якого вказуються в актах прийому-передачі, що є невід'ємною частиною цього Договору.

За змістом п.3.1 Договору він набирає чинності з моменту його підписання та діє до 31.05.2011р., а в частині повернення обладнання, оплати орендної плати та інших платежів до повного виконання орендарем своїх обов'язків за цим договором. Продовження строку дії даного договору здійснюється шляхом підписання додаткової угоди про продовження строку дії договору, за відсутністю якої договір припиняє свою чинність в строк, зазначений в п.3.1.

Відповідно до п. 2.1. договору передача обладнання в оренду (з оренди) здійснюється на підставі актів прийому-передачі,

Умови щодо оплати орендної оплати та порядку її нарахування визначається розділом 4 Договору.

Пунктом 5.2. до обов'язків орендаря віднесено, зокрема, обов'язок повернення на склад орендодавця обладнання протягом 10 календарних днів після припинення (призупинення договору) або з моменту письмової вимоги (повідомлення) орендодавця (у випадках, передбачених цим договором) належно упакованим, в справному стані із врахуванням природного зносу (п.5.2.9.), а також обов'язок відшкодувати (згідно п.7.3 Договору) орендодавцю повну вартість неповернутого (в.т.ч. пошкодженого (при неможливості відновлення), некомплектного або знищеного) обладнання протягом 10 календарних днів з моменту виставленого орендодавцем рахунку на оплату відповідно до п.7.3 даного договору (п.5.2.10 договору).

Відповідно до п.7.3 Договору у випадку неповернення цього майна у встановлений строк, а також у випадку пошкодження обладнання (при неможливості відновлення), порушення його комплектності (при якому подальша експлуатація обладнання не можлива) або його загибелі (втраті), орендар сплачує орендодавцю вартість такого обладнання згідно із цінами, вказаними в актах прийому-передачі (із врахуванням індексації), з нарахуванням податку на додану вартість відповідно до чинного законодавства.

За умовами п.п.2.3., 6.1. договору повернення майна з оренди має оформлюватися підписанням сторонами відповідного акту приймання-передачі та відбуватися за адресою: м. Харків, пров. Метизний, 14а із самостійним здійсненням орендарем транспортування обладнання.

На виконання умов договору, позивач передав відповідачу обладнання на загальну суму 8618031,45 гривень, що підтверджено двосторонніми актами прийому-передачі № 00564 від 04.05.2011р., №00566 від 04.05.2011р., №00577 від 05.05.2011р., №00578/л від 05.05.2011р., №00579 від 05.05.2011р., № 00387/Х від 06.05.2011р., №00586/л від 06.05.2011р., №00587 від 06.05.2011р., №00653 від 19.05.2011р., №00067/Дц-Р від 20.05.2011р.

Крім того, згідно п. 2.4. договору оренди протягом всього часу оренди право власності на обладнання зберігається за орендодавцем і орендар не має права використовувати обладнання у якості застави, гарантій під банківські кредити або зобов'язання перед третіми особами, відчужувати будь-яким іншим способом, без письмової згоди орендодавця передавати свої права і зобов'язання за цим договором третім особам.

За умовами договору, він припинив свою дію 31.05.2011р.

Як вбачається з матеріалів справи, в перебігу дії договору та після його припинення відповідач повертав позивачу за актами приймання-передачі частину орендованого майна на загальну суму 8091744,30 гривень (без ПДВ). Вартість неповернутого залишку обладнання склала 526287,15 гривень (без ПДВ).

Пунктом 4.2.5. договору передбачено, що вартість спеціальної тари та обладнання вказаних в додатках до актах прийому-передачі, встановлена для визначення розміру щомісячної суми орендної плати в грошовому вираженні. У разі неповернення, втрати та/або пошкодження вказаних у договорі спеціальної тари і обладнання компенсація їх вартості орендарем здійснюється за цінами визначеними цим пунктом.

Відповідно до актів вартість неповернутого з оренди обладнання без спеціалізованої тари складає 520887,15 гривень (без ПДВ), сама вартість спеціалізованої тари відповідно до п.4.2.5. договору склала 47043,00 гривень (без ПДВ).

Загальна вартість обладнання, яка підлягає відшкодуванню складає 681516,18 гривень з урахуванням ПДВ.

Позивачем 13.07.2012р. були надіслані відповідачу рахунки на оплату на загальну суму 681516,18 гривень.

Через несплату означених рахунків позивач звернувся до суду з розглядуваним позовом, визначаючи, що вартість неповернутого з оренди обладнання в загальному розмірі складає 681516,18 гривень.

Виходячи з принципу повного, всебічного та об'єктивного розгляду всіх обставин справи, суд вважає вимоги позивача такими, що підлягають задоволенню, враховуючи наступне.

Як вбачається із матеріалів справи, сутність розглядуваного спору полягає у застосуванні наслідків неповернення орендованого майна у вигляді стягнення вартості неповернутого майна, що судом кваліфікується як вимога про стягнення збитків у розумінні ст.224 Господарського кодексу України і ст.22 Цивільного кодексу України.

Враховуючи статус сторін та характер правовідносин між ними, останні (правовідносини) регулюються відповідними положеннями Господарського і Цивільного кодексів України та умовами укладеного між ними договору оренди.

Згідно ст.ст.11, 509 Цивільного кодексу України підставою виникнення правовідносин (прав та обов'язків) є, зокрема, договір.

Зі змісту ч. 1 ст. 283 Господарського кодексу України та ч. 1 ст.759 Цивільного кодексу України випливає, що внаслідок укладання договору оренди орендар набуває право тимчасового правомірного володіння та користування майном, приналежним іншій особі.

Відповідно до ч.2 ст.291 Господарського кодексу України договір оренди припиняється у разі закінчення строку, на який його було укладено.

Як вбачається з п.3.1 договору орендні правовідносини припинилися 31.05.2011р. у зв'язку з закінченням строку договору. Доказів продовження договору на новий строк сторонами не надано.

Відповідно до ч. 1 ст. 785 Цивільного кодексу України наслідком припинення договору оренди є обов'язок орендаря повернути об'єкт оренди.

Проте, доказів повернення всього отриманого в оренду майна позивачу протягом 10 календарних днів з моменту припинення договору до матеріалів справи не надано, оскільки за наявними в матеріалах справи актами приймання передачі була повернена лише частина такого майна, що підтверджено двосторонніми актами прийому-передачі №01066/Х-л від 14.10.2011р., №01074/Х від 17.10.2011р., №01091/Х від 20.10.2011р., №01114/Х від 26.10.2011р., №01027/Х від 27.10.2011р., №01128/Х-л від 27.10.2011р., №01148/Х від 28.10.2011р., №01151/Х від 31.10.2011р., №01158/Х від 31.10.2011р., №01180/Х від 07.11.2011р., №01185/Х-л від 07.11.2011р., №01196/Х від 09.11.2011р., №01216/Х від 11.11.2011р., №01219/Х-л від 11.11.2011р., №01234/Х від 15.11.2011р., №01236/Х-л від 15.11.2011р., №01243/Х від 17.11.2011р., №01270/Х від 22.11.2011р., №01290/Х від 23.11.2011р., №01303/Х від 25.11.2011р., №01334/Х від 01.12.2011р., №01365/Х від 05.12.2011р., №01398/Х від 13.12.2011р., №01419/Х від 15.12.2011р., №01446/Х від 22.12.2011р., №01449/Х-л від 22.12.2011р., №00004/Х від 03.01.2012р., №00017/Х від 04.01.2012р., №00021/Х від 04.01.2012р., №00034/Х від 10.01.2012р., №00076/Х від 20.01.2012р., №00117/Х від 30.01.2012р., №00189/Х від 20.02.2012р., №00192/Х-л від 20.02.2012р., №00206/Х від 22.02.2012р., №00209/Х-л від 22.02.2012р., №00330/Х від 02.04.2012р., №00333/Х-л від 02.04.2012р., №00362/Х від 06.04.2012р., №00452/Х від 03.05.2012р., № 00037/Дц-П від 10.05.2012р., №00584/Х від 13.06.2012р., №00586/Х-л від 13.06.2012р., № 00604/Х від 21.06.2012р.

Відповідачем не спростований факт неповернення решти майна позивачу шляхом підписання актів-прийому передачі майна з оренди, як це передбачено умовами договору.

Згідно ч. 1 ст.202 Господарського кодексу України та ст. 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняються виконанням, проведеним належним чином. Невиконання або неналежне виконання відповідних обов'язків є їх порушенням у розумінні ст. 610 Цивільного кодексу України, що за змістом ст. 611 цього Кодексу має наслідком, зокрема, необхідність відшкодування збитків.

Як встановлено ч. 5 ст.226 Господарського кодексу України у разі невиконання зобов'язання про передачу їй індивідуально визначеної речі (речей, визначених родовими ознаками) управнена сторона має право вимагати відібрання цієї речі (речей) у зобов'язаної сторони або вимагати відшкодування останньою збитків.

Відшкодування вартості неповернутого обладнання передбачено пунктами 5.2.10 і 7.3. договору оренди.

Згідно ч. 1 ст. 224 Цивільного кодексу України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено.

Виникнення у особи права на компенсацію збитків у результаті порушення її цивільного права передбачається і ч. 1 ст. 22 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ч. 1 ст. 623 Цивільного кодексу України обов'язок відшкодування збитків у разі порушення договірних зобов'язань покладені на боржника - особу, яка припустила порушення, в розглядуваному випадку - орендар, що припустив порушення визначеного ч.1 ст.785 Цивільного кодексу України обов'язку з повернення майна орендодавцю.

Враховуючи, що суб'єктом є орендар, об'єктом - правовідносини за договором оренди, предметом доказування є об'єктивна та суб'єктивна сторони: наявність порушення з боку відповідача, збитків та безпосереднього причинного зв'язку між неправомірними діями (порушенням) та збитками, а також - вина зазначеної особи.

Враховуючи презумпцію вини порушника згідно ч. 1 ст. 614 Цивільного кодексу України, наявність вказаних елементів підтверджується встановленим судом фактом не повернення всього об'єкту оренди впродовж визначеного договором строку та поза його строком всупереч умов договору.

Наявність збитків у розмірі вартості неповернутого майна відповідає визначеним ч.1 ст.225 Господарського кодексу України складовим збитків.

Як вбачається з наданого позивачем розрахунку суми позову, заявлена до стягнення вартість неповернутого обладнання - 681516,18 гривень складається з вартості неповернутого з оренди обладнання - 520887,15 гривень, вартості неповернутої спеціалізованої тари, що підлягає компенсації - 47043,00гривень та 20% ПДВ.

Враховуючи викладене, суд, перевіривши правильність розрахунку заявленої суми відшкодування, дійшов висновку про можливість задоволення позовних вимог у повному обсягу та стягнення вартості неповернутого обладнання у розмірі 681516,18 гривень з ПДВ.

Доводи відповідача щодо безпідставної відмови позивача приймати майно, що фактично перебуває у позивача на зберіганні, а також про недоведеність факту пошкодження майна, з приводу чого відповідачем було заявлене клопотання про призначення товарознавчої експертизи, судом до уваги не приймаються з огляду на наступне.

Як вже встановлено судом єдиним документом, що може засвідчувати факт повернення майна з оренди є акт приймання-передачі, що з приводу спірного майна сторонами не складався, тому той факт, що це майно фактично перебуває у позивача на зберіганні не спростовують висновку суду про порушення відповідачем обов'язку з повернення орендованого майна.

Доказів на підтвердження вжиття відповідачем заходів, направлених на спонукання позивача до прийняття від нього майна, яке було предметом договору та документального оформлення такого прийняття, відповідачем суду не надано.

Отже факт неповернення майна з вини відповідача є доведеним.

Відмовляючи у задоволенні клопотання про призначення товарознавчої експертизи, суд виходив з того, що відповідно до ч.2 ст.34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Належним та допустимим доказом факту повернення майна з оренди є підписаний сторонами двосторонній акт прийому-передачі.

Таким чином, дефектний акт огляду обладнання від 19.01.2012р., на який відповідач посилається, як на належний доказ в підтвердження факту повернення майна з оренди не може бути розцінений судом як такий, а отже і достовірність відомостей, які зазначені в акті (для встановлення якої відповідач просить провести експертизу) не є тією обставиною, яку необхідно встановити суду для правильного вирішення спору.

З огляду на наведене, суд вважає недоцільним проведення товарознавчої експертизи в межах розглядуваної справи та з цих підстав відмовив у задоволені даного клопотання.

З урахуванням вимог ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає позовні вимоги доведеними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

На підставі ст.49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати стягуються з відповідача на користь позивача.

Керуючись ст.ст. 4-3, 20, 22, 33, 49, 75, 77, 79, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю «Пері Україна» до товариства з обмеженою відповідальністю «Донспецмонтаж» про стягнення заборгованості у розмірі 681516,18 гривень задовольнити.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Донспецмонтаж» (83023, м. Донецьк, вул. Харитонова, 2, код ЄДРПОУ 30871714) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Пері Україна» (07400, м. Бровари Київської області, вул. Об'їзна дорога, 60, код ЄДРПОУ 31032954) вартість неповернутого обладнання в розмірі 681516,18 гривень, судовий збір в розмірі 13630,32 гривень.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

У судовому засіданні 05.06.2013р. оголошено вступну та резолютивну частину рішення. Повне рішення складено 10.06.2013р.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Головуючий суддя Р.М. Колесник

Суддя Д.М. Огороднік

Суддя М.В. Сажнева