Вирок № 31741585, 10.06.2013, Голосіївський районний суд міста Києва

Справа № 752/8922/13-к

Провадження №: 1-кп/752/344/13

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.06.2013 року м.Київ

Голосіївський районний суд м.Києва

в складі : головуючого судді Сальникової Н.М.

секретаря Кондратенко М.Л.,

прокурора Санаки М.Є.,

захисника ОСОБА_1,

обвинуваченого ОСОБА_2,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду в м. Києві матеріали кримінального провадження /ЄРДР №42013110000000199/ з угодою про визнання винуватості по обвинуваченню:

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Луполове Ульяновського району Кіровоградської області, громадянина України, українця, зареєстрованого АДРЕСА_1, працюючого на посаді головного державного газотехнічного інспектора державної інспекції нагляду у газовому комплексі та хімічній промисловості територіального управління Державної служби гір нічного нагляду та промислової безпеки України у Київській області та м. Києві, раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.369-2 КК України,

ВСТАНОВИВ :

ОСОБА_2, будучи призначеним наказом начальника територіального управління Державного комітету України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду по Київській області та м. Києву № 52-к від 24.04.2007 на посаду державного інспектора з охорони праці (у нафтогазовому комплексі) державної інспекції промислової безпеки та охорони праці у хімічній промисловості та нафтогазовому комплексі, посада якої відноситься до категорії посад державних службовців, на яку поширюється дія Закону України «Про державну службу», та виконуючи обов'язки відповідно до посадової інструкції головного державного газотехнічного інспектора державної інспекції нагляду у газовому комплексі та хімічній промисловості територіального управління Державної служби гірничого нагляду та промислової безпеки України у Київській області та м. Києві, затвердженої 30.12.2011 року виконувачем обовязків начальника територіального управління Державної служби гірничого нагляду та промислової безпеки України у Київській області та м. Києві, вчинив злочин при наступних обставинах.

Згідно даної посадової інструкції у своїй діяльності головний державний інспектор керується: Конституцією України, Законами України «Про державну службу», «Про засади запобігання та протидії корупції», Законами України «Про охорону праці», «Про основні засади державного нагляду контролю у сфері господарської діяльності», нормативно-правовими актами з питань охорони праці, законодавчими та нормативними документами, що регламентують діяльність територіального управління, державної інспекції, наказами та інструкціями територіального управління, розпорядженнями начальника інспекції та посадовою інструкцією.

Відповідно до розділу II «Завдання та обов'язки» вказаної посадової інструкції, основними завданнями та обов'язками головного державного інспектора є здійснення державного нагляду за додержанням законів та інших нормативно-правових актів з охорони праці в частині безпечного ведення робіт та промислової безпеки, а також за організацією та функціонуванням системи управління охороною праці на підпорядкованих підприємствах.

Для виконання зазначених завдань на головного державного інспектора покладається здійснення у визначеному порядку державного нагляду (контролю) за додержанням законодавства з охорони праці в частині безпечного ведення робіт, промислової безпеки юридичними та фізичними особами, які відповідно до законодавства використовують найману працю.

Відповідно до ст.ст. 2, 25 Закону України «Про державну службу», ОСОБА_2 є державним службовцем та службовою особою, якій, відповідно до ст. 16 цього ж Закону, заборонено вчиняти дії, передбачені Законом України «Про засади запобігання і протидії корупції», тобто сприяти, використовуючи своє службове становище, фізичним і юридичним особам у здійсненні ними підприємницької діяльності, з метою незаконного одержання за це матеріальних благ, послуг, пільг або переваг та надавати незаконні переваги фізичним або юридичним особам під час підготовки і прийняття нормативно-правових актів чи рішень.

При цьому, ОСОБА_2 обіймаючи посаду головного державного газотехнічного інспектора державної інспекції нагляду у газовому комплексі та хімічній промисловості територіального управління Державної служби гірничого нагляду та промислової безпеки України у Київській області та м. Києві, будучи службовою особою, яка відповідно до ст. 25 Закону України «Про державну службу», відноситься до шостої категорії державних службовців є службовою особою, яка займає відповідальне становище.

Проте, ОСОБА_2, працюючи головним державним газотехнічним інспектором державної інспекції нагляду у газовому комплексі та хімічній промисловості територіального управління Державної служби гірничого нагляду та промислової безпеки України у Київській області та м. Києві, протиправно використав своє службове становище та умисно вчинив корупційне кримінальне правопорушення у сфері службової діяльності за наступних обставин.

Так, на початку січня 2013 року до головного державного газотехнічного інспектора державної інспекції нагляду у газовому комплексі та хімічній промисловості територіального управління Державної служби гірничого нагляду та промислової безпеки України у Київській області та м. Києві ОСОБА_2 звернувся представник за довіреністю ПП «ОСОБА_12» ОСОБА_3, який у ході телефонної розмови повідомив ОСОБА_2, що йому необхідно одержати від Державної служби гірничого нагляду та промислової безпеки України погоджувальний лист щодо встановлення газового котла в підвальному приміщенні житлового будинку по АДРЕСА_2 та попросив останнього, у разі можливості, посприяти у вирішенні даного питання.

В цей момент, у ОСОБА_2, який достовірно зрозумів актуальність та важливість вказаного питання для ОСОБА_3, виник злочинний умисел, спрямований на пропозицію здійснити вплив на прийняття рішення співробітниками Державної служби гірничого нагляду та промислової безпеки України, тобто особами, уповноваженими на виконання функцій держави, зазначеними у статті 4 Закону України «Про засади запобігання і протидії корупції», за надання неправомірної вигоди.

Реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_2 у ході вказаної телефонної розмови домовився із ОСОБА_3, про зустріч у цей же день о 18.00 год. біля приміщення по АДРЕСА_2.

Цього ж дня, ОСОБА_2 у присутності ОСОБА_3 та директора ПП «ОСОБА_12» ОСОБА_4 оглянув підвальне приміщення житлового будинку по АДРЕСА_2 та документи на нього.

Після цього, залишившись із ОСОБА_3 на одинці у середині вищевказаного приміщення ОСОБА_2, продовжуючи свої протиправні дії, спрямовані на пропозицію здійснити вплив на прийняття рішення співробітниками Державної служби гірничого нагляду та промислової безпеки України на користь ПП «ОСОБА_12» за надання неправомірної вигоди, повідомив останньому, що за видачу Державною службою гірничого нагляду та промислової безпеки України погоджувального листа щодо встановлення ПП «ОСОБА_12» газового котла в у вищевказаному приміщенні він повинен передати особисто йому грошові кошти у сумі 60 000 гривень України.

На вказану незаконну пропозицію ОСОБА_2, ОСОБА_3 відповів про необхідність узгодження вказаного питання із директором ПП «ОСОБА_12» ОСОБА_5

Враховуючи вищевикладене, а також розуміючи те, що ОСОБА_2, займає протягом тривалого проміжку часу посаду головного державного газотехнічного інспектора державної інспекції нагляду у газовому комплексі та хімічній промисловості територіального управління Державної служби гірничого нагляду та промислової безпеки України у Київській області та м. Києві, користується повагою та авторитетом серед співробітників Державної служби гірничого нагляду та промислової безпеки України, може вплинути на прийняття ними будь-якого рішення з приводу надання або ненадання ПП «ОСОБА_12» листа-погодження на встановлення газового котла в підвальному приміщенні житлового будинку по АДРЕСА_2, ОСОБА_3 із ОСОБА_5 були вимушені погодитись на таку незаконну пропозицію ОСОБА_6, з метою запобігання настання для себе негативних наслідків, які б полягали у відмові Державною службою гірничого нагляду та промислової безпеки України у наданні ПП «ОСОБА_12» погодження на встановлення газового обладнання у підвальному приміщенні житлового будинку по АДРЕСА_2, що призвело б до подальшої відмови ПАТ «Київгаз» у видачі ПП «ОСОБА_12» технічних умов та погодженні проекту газифікації у вказаному приміщенні.

У зв'язку із наведеним, приблизно через декілька днів у невстановлений досудовим розслідуванням час ОСОБА_3 зателефонував ОСОБА_6 та повідомив, що він згоден на вказану незаконну пропозицію останнього та вони домовились зустрітись після того, як ОСОБА_3 підготує звернення на адресу Державної служби гірничого нагляду та промислової безпеки України з проханням надати лист-погодження на встановлення газового обладнання в підвальному приміщенні житлового будинку по АДРЕСА_2.

Згідно досягнутих із ОСОБА_6 домовленостей, ОСОБА_3 25.01.2013 підготував від імені директора ПП «ОСОБА_12» ОСОБА_4 лист-звернення на адресу Державної служби гірничого нагляду та промислової безпеки України, який у цей же день передав особисто ОСОБА_6 у приміщенні державної інспекції нагляду у газовому комплексі та хімічній промисловості територіального управління Державної служби гірничого нагляду та промислової безпеки України у Київській області та м. Києві, що на вул. Овілових, 10 в м. Києві.

При цьому, ОСОБА_6 ознайомившись із змістом наданого ОСОБА_3 звернення повідомив останньому, що у ньому невірно вказано назву Державної служби гірничого нагляду та промислової безпеки України та попросив виправити дану помилку.

Крім того, у ході зазначеної зустрічі ОСОБА_3 із ОСОБА_6 останній, продовжуючи свої протиправні дії, знову зазначив ОСОБА_3 про те, що він отримає обумовлений ним раніше лист-погодження Державної служби гірничого нагляду та промислової безпеки України лише після того, як передасть йому грошові кошти у розмірі 60 000 гривень України.

В подальшому ОСОБА_3, згідно вказівки ОСОБА_6, було підготовлено нове звернення, яке він у невстановлений досудовий розслідуванням час передав останньому у приміщенні державної інспекції нагляду у газовому комплексі та хімічній промисловості територіального управління Державної служби гірничого нагляду та промислової безпеки України; у Київській області та м. Києві, що на вул. Овілових, 10 в м. Києві.

Після чого, ОСОБА_2, продовжуючи виконувати свій злочинний умисел, 15.03.2013 особисто подав одержане від ОСОБА_3 звернення ПП «ОСОБА_12» до канцелярії Державної служби гірничого нагляду та промислової безпеки України, що по вул. Еспланадній, 8/10 в м. Києві.

В подальшому, ОСОБА_6, попередньо домовившись по телефону, 26.02.2013, приблизно о 14.00 год., діючи згідно з досягнутою попередньою домовленістю, перебуваючи при цьому в салоні власного автомобіля «Toyota Prado» д.н.з. НОМЕР_1, який знаходився поряд із автозаправкою «WOG», що на вул. Саперно-Слобідській в м. Києві, продовжуючи свої протиправні дії, спрямовані на пропозицію здійснити вплив за надання неправомірної вигоди ОСОБА_3, одержав від нього грошові кошти у розмірі 3000 доларів СІЛА, що згідно офіційного курсу Національного банку України станом на 26.02.2013 становило 23 970 гривень, після чого повідомив йому про те, що другу частину раніше обумовленої суми грошових коштів він повинен буде передати йому після видачі Державною службою гірничого нагляду та промислової безпеки України листа-погодження на встановлення ПП «ОСОБА_12» газового обладнання.

Після цього, ОСОБА_6, продовжуючи свої протиправні дії, приблизно у середині березня 2013 року, звернувся до начальника управління нагляду на виробництвах і об'єктах підвищеної небезпеки Державної служби гірничого нагляду та промислової безпеки України ОСОБА_8 із проханням повідомити чи розглянуто звернення ПП «ОСОБА_12» та які результати його розгляду, на що останній повідомив про прийняття позитивного для ПП «ОСОБА_12» рішення.

Після цього, ОСОБА_6 попросив ОСОБА_8 не відправляти відповідь на звернення ПП «ОСОБА_12» поштою, а передати особисто йому, проти чого останній не заперечував.

21.03.2013 ОСОБА_6 одержав від ОСОБА_8 відповідь на звернення ПП «ОСОБА_12» вих. № 2574/0/6,1-4/6/13 від 19.03.2013 підписану заступником голови Державної служби гірничого нагляду та промислової безпеки України ОСОБА_9 та зателефонував ОСОБА_3 та повідомив про це і про необхідність їхньої зустрічі.

Під час зазначеної телефонної розмови між ОСОБА_6 із ОСОБА_3, останні домовились про зустріч о 14.00 год. біля центрального входу до торгівельно-виставкового центру «Експоцентр Україна», що по вул. Глушкова, 1.

Цього ж дня, тобто 21.03.2013, о 14.00 год. ОСОБА_6, продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу, перебуваючи в салоні власного автомобіля «Toyota Prado» д.н.з. НОМЕР_1, який знаходився біля торгівельно-виставкового центру «Експоцентр України», що розташований на ул. А. Глушкова, 1 в м. Києві, будучи службовою особою, використовуючи своє службове становище, діючи умисно, з корисливих мотивів, одержав від представника ПП «ОСОБА_12» ОСОБА_3 другу частину раніше обумовленої суми грошових коштів, у розмірі З 250 доларів США, що згідно офіційного курсу НБУ становило 25 967, 50 грн., в якості неправомірної вигоди, та в замін передав йому лист Державної служби гірничого нагляду та промислової безпеки України вих. № 2574/0/6.2-4/6/13 від 19.03.2013 щодо надання ПП «ОСОБА_12» згоди на встановлення газового котла в підвальному приміщенні житлового будинку по АДРЕСА_2.

Одразу після цього, 21.03.2013 під час проведення огляду місця події у ОСОБА_6 було виявлено та вилучено вказані вище грошові кошти у розмірі З 250 доларів США, одержані ним від ОСОБА_3 в якості неправомірної вигоди за пропозицією здійснити вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави.

Загалом головний державний газотехнічний інспектор державної інспекції нагляду у газовому комплексі та хімічній промисловості територіального управління Державної служби гірничого нагляду та промислової безпеки України у Київській області та м. Києві ОСОБА_2, у зв'язку із пропозицією здійснення впливу за надання неправомірної вигоди, одержав від представника за дорученням ПП «ОСОБА_12» ОСОБА_3 неправомірну вигоду у розмірі 6250 доларів США, що згідно офіційного курсу НБУ становила 49 937, 50 грн.

Вказані дії ОСОБА_2 органом досудового розслідування кваліфіковані за ч.2 ст.369-2 КК України, як пропозиція здійснення впливу на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави, за надання неправомірної вигоди.

21.05.2013 року між старшим прокурором відділу прокуратури м.Києва Дмитренко Ю.В., якому на підставі ст.37 КПК України надано повноваження прокурора у кримінальному провадженні № 42013110000000199, з одного боку, та підозрюваним у цьому провадженні ОСОБА_2, з іншого боку на підставі ст.ст.468,469,472 КПК України укладено угоду про визнання винуватості.

Як вбачається з даної угоди прокурор та підозрюваний ОСОБА_2 дійшли згоди щодо формулювання підозри, всіх істотних для даного кримінального провадження обставин та правової кваліфікації дій підозрюваного ОСОБА_2 за ч.2 ст.369-2 КК України. Підозрюваний ОСОБА_2 зобов'язався під час судового розгляду у повному обсязі сформульованої підозри беззастережно визнати свою винуватість у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення.

Також, сторонами угоди визначено узгоджене ними покарання, яке ОСОБА_2 повинен понести за вчинене кримінальне правопорушення, а саме у виді штрафу в розмірі 1000 (однієї тисячі) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а також отримана згода підозрюваного на його призначення.

Розглядаючи в порядку п.1 ч.3 ст.314 КПК України питання про можливість затвердження даної угоди про визнання винуватості, суд виходить з наступного.

Відповідно до правил ст.ст.468,469 КПК України у кримінальному провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості, тяжких злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам, може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості.

Прокурор Санака М.Є., який визначений у групі прокурорів для здійснення процесуального керівництва у кримінальному провадженні №42013110000000199 в судовому засіданні, вважаючи, що при укладенні даної угоди дотримані вимоги і правила КПК та КК України, просив цю угоду затвердити та призначити обвинуваченому узгоджену в угоді міру покарання.

Обвинувачений ОСОБА_2 та його захисник ОСОБА_1 в судовому засіданні також просили вказану угоду затвердити і призначити узгоджену в ній міру покарання та інші передбачені угодою заходи, при цьому беззастережно обвинувачений визнав себе винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.263 КК України, в обсязі підозри, дав згоду на застосування узгодженого виду та розміру покарання.

Злочин, у вчиненні якого ОСОБА_2 беззастережно визнав себе винуватим, згідно із ст.12 КК України є злочином середньої тяжкості.

Суд шляхом проведення опитування сторін кримінального провадження переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді. Для з'ясування добровільності укладення угоди судом встановлено, що обвинувачений під час кримінального провадження зі скаргами на дії органів досудового розслідування не звертався.

При цьому судом з`ясовано, що ОСОБА_2 повністю усвідомлює зміст укладеної з прокурором угоди про визнання винуватості, характер обвинувачення, щодо якого визнає себе винуватим, цілком розуміє свої права, визначені п.1 ч.4 ст.474 КПК України, а також наслідки укладення, затвердження даної угоди, передбачені ч.2 ст.473 КПК України, та наслідки її не виконання, передбачені ст.476 КПК України.

Зміст угоди про визнання винуватості відповідає вимогам ст.472 КПК України та ст.ст.53,65 КК України, інтересам суспільства, а кримінальне провадження свідчить про наявність фактичних підстав для визнання винуватості.

Враховуючи викладене, оскільки умови угоди про визнання винуватості між прокурором Дмитренко Ю.В. та обвинуваченим ОСОБА_2, її форма та зміст відповідають вимогам КПК та КК України, суд дійшов висновку про наявність всіх правових підстав для затвердження цієї угоди.

За таких обставин суд вважає доведеним в судовому засіданні те, що ОСОБА_2 вчинив пропозиція здійснення впливу на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави, за надання неправомірної вигоди, а тому його дії кваліфікує за ч.2 ст.369-2 КК України, за якою належить призначити ОСОБА_2 узгоджену сторонами угоди про визнання винуватості міру покарання.

У зв'язку з тим, що строк дії обраного обвинуваченому під час досудового розслідування запобіжного заходу закінчився, за відсутності в судовому засіданні клопотань про його продовження або зміну, суд не вбачає підстав для зміни або скасування обраного запобіжного заходу.

Речові докази - грошові кошти у сумі 3 250 доларів США, які зберігаються в ФЕУ СБ України - повернути власнику/т.2 а.с.56/; службове посвідчення ОСОБА_2, яке зберігається у Державній інспекції нагляду у газовому комплексі та хімічній промисловості України у Київській області та м. Києві - повернути обвинуваченому ОСОБА_2; оптичні магнітні диски TDK DVD-RW №7/D244нт, №7/С245нт, №7/Д255нт, які зберігаються в камері схову речових доказів прокуратури м.Києва - зберігати при матеріалах кримінального провадження.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст.314,373,374,472,474 та 475 КПК України, суд, -

ЗАСУДИВ:

Затвердити угоду від 21 травня 2013 року між прокурором Дмитренко Юлією Володимирівною та обвинуваченим ОСОБА_2 про визнання винуватості.

ОСОБА_2 визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.369-2 КК України, за якою призначити йому узгоджене сторонами угоди про визнання винуватості від 21.05.2013 року покарання у виді штрафу в розмірі 1000 (однієї тисячі) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

На підставі ч.2 ст.122 КПК України стягнути із засудженого ОСОБА_2 на відшкодування процесуальних витрат за проведення експертизи залученими стороною обвинувачення експертами спеціалізованої державної установи в розмірі 1834 грн 80 к. в дохід держави.

Речові докази - грошові кошти у сумі 3 250 доларів США, які зберігаються в ФЕУ СБ України - по-вернути власнику/т.2 а.с.56/; службове посвідчення ОСОБА_2, яке зберігається у Державній інспекції нагляду у газовому комплексі та хімічній промисловості України у Київській області та м. Києві - повернути ОСОБА_2; оптичні магнітні диски TDK DVD-RW №7/D244нт, №7/С245нт, №7/Д255нт, які зберігаються в камері схову речових доказів прокуратури м.Києва - зберігати при матеріалах кримінального провадження.

Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ст.394 КПК України, до апеляційного суду через Голосіївський районний суд м.Києва шляхом подачі апеляції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Обвинуваченому та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення. Учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні, копія судового рішення надсилається не пізніше наступного дня після ухвалення.

Суддя Н.М.Сальникова