Рішення № 31737702, 28.05.2013, Кропивницький районний суд Кіровоградської області (до 25.04.2025 - Кіровоградський районний суд Кіровоградської області)

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 390/335/13-ц

Провадження № 2/390/150/13

"28" травня 2013 р. Кіровоградський районний суд Кіровоградської області в складі :

головуючого - судді - Бойко І.А.,

при секретарі - Попруженко Л.М.,

за участю представника позивача - Нижник В.В.,

відповідача - ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кіровограді цивільну справу за позовом публічного акціонерного товариства «Родовід Банк» до ОСОБА_2, про стягнення заборгованості за кредитом,

ВСТАНОВИВ:

ПАТ «Родовід Банк» звернувся до суду з позовом, в якому просить стягнути з ОСОБА_2 заборгованість за кредитним договором в розмірі 351974,85 грн. В обґрунтування позовних вимог вказав, що ВАТ «Родовід Банк», який в подальшому був перейменований на ПАТ «Родовід Банк», на підставі кредитного договору № Ск-156-000091/4-2008 від 15 квітня 2008 р., відповідачу було наданий кредит за банківським продуктом «Споживчий кредит для фізичних осіб - резидентів України можливістю відкриття кредитної лінії після погашення споживчого кредиту».

У відповідності до п.п. 1.1.5 кредитного договору позивач надав відповідачеві споживчий кредит у розмірі 14 181,70 грн. строком дії до 15 квітня 2010 року (включно) зі сплатою 7 процентів річних, а боржник зобов'язався повністю погасити споживчий кредит, сплатити проценти за користування грошовими коштами та плату за обслуговування споживчого кредиту в строки та на умовах кредитного договору.

Кредит був виданий відповідачу шляхом перерахування коштів у сумі 13 000 грн. на картковий рахунок Держателя НОМЕР_1 та у сумі 1 181,70 грн. на рахунок банку № НОМЕР_2, в якості плати за перевірку документів, яку сплачує держатель в день отримання споживчого кредиту. Про факт перерахунку коштів позивачем свідчить виписка по рахунку ( а.с. 16-33 ).

Про факт отримання коштів відповідачем свідчить розписка про одержання картки та ПІН - коду від 15.04.2008 року ( а.с. 13 ) та виписки по операціям за картковим рахунком. Таким чином, банк виконав свої зобов'язання про надання кредиту позичальнику відповідно до умов кредитного договору.

Відповідно до п. 2.14 кредитного договору щомісячна плата за обслуговування споживчого кредиту становить 2,65 процента від суми наданого кредиту, нараховується банком в останній робочий день місяця, а також 15 квітня 2010 року та в день повного погашення кредиту, але не пізніше строку вказаного в п. 1.1.5. кредитного договору, та сплачується щомісячно, не пізніше останнього дня місяця, наступного за звітним, а також 15 квітня 2010 року або в день повного дострокового погашення споживчого кредиту. Плата за обслуговування споживчого кредиту за перший та останній місяці користування грошовими коштами кредиту нараховується банком та сплачується позичальником в розмірі, встановленому цим пунктом кредитного договору, незалежно від кількості днів фактичного користування грошовими коштами споживчого кредиту у звітному місяці.

Пунктом 4.1.9 Держатель зобов'язався щомісячно погашати заборгованість за СК згідно Графіку, а також остаточно погасити заборгованість за споживчим кредитом в строк остаточного погашення, зазначеного в п. 1.1.5 Договору. У випадку непогашення заборгованості у встановлені строки, вона вважається простроченою.

Відповідно до п. 4.1.24 позичальник зобов'язався забезпечити повне погашення заборгованості за СК згідно з умовами кредитного договору не пізніше 15 квітня 2010 року або в день погашення СК 15 квітня 2010 року або в день повного дострокового погашення СК погасити всю суму заборгованості за СК та сплатити банку нараховані проценти за користування грошовими коштами СК та плату за обслуговування СК, згідно із встановленим Графіком, шляхом внесення готівкою або шляхом безготівкового перерахування чи переказу грошових коштів на рахунок № 37391000058132.

Починаючи з наступного місяця після одержання СК, щомісячно, не пізніше останнього дня місяця, частково погашати суму заборгованості за СК та сплачувати Банку нараховані проценти за користування грошовими коштами СК та плату та обслуговування СК, згідно із встановленим графіком, шляхом внесення готівкою або шляхом безготівкового перерахування чи переказу грошових коштів на КР Держателя.

Пунктом 4.1.23 та 5.2.16 кредитного договору передбачено за порушення строків погашення заборгованості за споживчим кредитом, сплати процентів, внесення плати за обслуговування споживчого кредиту, сплачувати банку пеню за кожний день прострочки у розмірі 1,6 % процента від суми простроченого платежу, якщо інший розмір пені не встановлений тарифами.

За порушення строків погашення заборгованості за КЛ за КР та/або овердрафтом за КР, сплати процентів за користування грошовими коштами за КЛ за КР та/або овердрафтом за КР, сплачувати банку пеню за кожен день прострочки у розмірі, що встановлений тарифами.

Всупереч вимогам кредитного договору, зокрема, якими передбачається зобов'язання відповідача щомісячно сплачувати грошові кошти в рахунок повернення суми наданого кредиту та сплати процентів, з грудня 2009 року відповідачем несвоєчасно сплачувались обов'язкові платежі, що підтверджується випискою з банківських рахунків. Останній раз сплатив 100 грн. 10.12.2009 року. Лист вимогу боржнику направлялась 08.07.2011 року.

Станом на 31.01.2013 року у відповідача ОСОБА_2 існує заборгованість за кредитним договором перед банком в розмірі 351 974,85 грн.

В судовому засіданні представник позивача за довіреністю Нижник В.В., зазначила, що станом на 31.01.2013 року у відповідача ОСОБА_2 існує заборгованість за кредитним договором перед банком в розмірі 351 974,85 грн. та просила позов задовольнити, посилаючись на обставини в ньому викладені, а також стягнути понесені позивачем судові витрати.

Відповідач ОСОБА_2 в судовому засіданні позов визнала частково, а саме в частині суми простроченого кредиту, заборгованості за прострочені проценти за кредитом та заборгованості за прострочену плату за управління кредитом. Щодо вимоги про стягнення пені, просила зменшити розмір пені та надала до суду письмову заяву. Також, просила врахувати суд, що її чоловік переніс інсульт, втратив роботу, та на даний час в її сім'ї працює лише вона та отримує заробітну плату в розмірі 2000 грн.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, та відповідача, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що між відкритим акціонерним товариством «Родовід Банк», правонаступником якого на час розгляду справи є публічне акціонерне товариство «Родовід Банк», та відповідачем 15 квітня 2008 року був укладений договір № Ск-156-000091/4-2008, за яким відповідачу був наданий кредит за банківським продуктом «Споживчий кредит (cash-кредит) для фізичних осіб-резидентів України можливістю відкриття кредитної лінії після погашення споживчого кредиту» у розмірі 14 181,70 грн.

Відповідно до п.п. 1.1.5 кредитного договору банк надав відповідачу споживчий кредит у розмірі 14 181,70 грн. строком дії до 15.04.2010 року (включно) зі сплатою 7% річних, а відповідач зобов'язався повністю погасити споживчий кредит, сплатити проценти за користування грошовими коштами та плату за обслуговування споживчого кредиту в строки та на умовах кредитного договору.

Кредит був виданий шляхом перерахування коштів в сумі 13 000,00 грн. на картковий рахунок держателя та у сумі 1 181,70 грн. на рахунок банку в якості плати за перевірку документів, яку сплачує держатель в день отримання споживчого кредиту.

Станом на 31.01.2013 року у зв'язку з неналежним виконанням позичальником зобов'язань за кредитним договором, утворилась прострочена заборгованість в розмірі 351 974,85 грн., в тому числі:

- 9 703,18 грн. - прострочений кредит,

- 925,12 грн. - прострочені проценти за кредитом,

- 6 188,94 грн. - прострочена плата за управління кредитом,

- 330 885,47 грн. пеня,

- 2 572,40 грн. - інфляційні,

- 1 699,74 грн. - 3%.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

За статтями 526, 612 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином, відповідно до умов Договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

За ст. ст. 1049-1050 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позичкодавцем) у строк та у порядку, що встановлені договором. Позика вважається повернутою в момент передання позичкодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалась на його банківський рахунок. А частина 2 ст. 1050 ЦК України передбачає в разі прострочення повернення чергової частини позики право позикодавця вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

За наведеного, враховуючи визнання позову відповідачем в частині розміру сум простроченого кредиту та відсотків, суд стягує ці кошти що становлять собою 9 703,18 грн. та 925,12 грн. відповідно з відповідача на користь позивача.

Підлягає також задоволенню в повному обсязі вимога про стягнення з відповідача 6 188,94 грн. простроченої плати за управління кредитом.

Згідно ст. 11 Закону України «Про захист прав споживачів» перед укладенням договору про надання споживчого кредиту кредитодавець зобов'язаний повідомити споживача у письмовій формі про кредитні умови, зокрема: а) мету, для якої споживчий кредит може бути витрачений; б) форми його забезпечення; в) наявні форми кредитування з коротким описом відмінностей між ними, в тому числі між зобов'язаннями споживача; г) тип відсоткової ставки; г) суму, на яку кредит може бути виданий; д) орієнтовну сукупну вартість кредиту та вартість послуги з оформлення договору про надання кредиту (перелік усіх витрат, пов'язаних з одержанням кредиту, його обслуговуванням та поверненням, зокрема таких, як адміністративні витрати, витрати на страхування, юридичне оформлення тощо).

Відповідачем було погоджено умови отримання споживчого кредиту шляхом підписання договору, відтак відбулись умови визначені ст.ст. 638-640 ЦК України.

Крім того, нормами ст. 625 ЦК України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання та боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір не встановлений договором або законом.

Пунктом 18 Постанови Пленуму № 5 ВССУ з розгляду цивільних та кримінальних справ від 30.03.2012 року «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин», визначено що за змістом ст. 552, ч. 2 ст. 625 ЦК інфляційне нарахування на суму боргу за порушення боржником грошового зобов'язання, вираженого в національній валюті, та три проценти річних від простроченої суми полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за неправомірне користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, тому суд має виходити з того, що ці кошти нараховуються незалежно від сплати ним неустойки (пені) за невиконання або неналежне виконання зобов'язання.

Стаття 611 ЦК України передбачає, що в разі порушення зобов'язання настають наслідки, встановлені Договором або Законом.

Згідно ч. 3 ст. 551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Відповідно до принципів розумності і справедливості на кредитора покладається обов'язок вживати необхідних заходів щодо зменшення розміру збитків, завданих йому порушенням зобов'язання, але у всякому разі, не сприяти їх збільшенню. Невиконання кредитором цього обов'язку також може бути підставою для зменшення судом розміру збитків та неустойки, що стягуються з боржника, що передбачено ч. 2 ст. 616 ЦК України, згідно якої суд має право зменшити розмір збитків та неустойки, які стягуються з боржника, якщо кредитор умисно або з необережності сприяв збільшенню розміру збитків, завданих порушенням зобов'язання, або не вжив заходів щодо їх зменшення.

Відповідно до п. 27 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30.03.2012 року № 5 «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин» положення ч. 3 ст. 551 ЦК України про зменшення розміру неустойки може бути застосовано судом лише за заявою відповідача до відсотків, які нараховуються як неустойка. При цьому проценти, які підлягають сплаті згідно з положеннями статей 1054, 1056-1 ЦК України, у такому порядку не підлягають зменшенню через неспівмірність із розміром основного боргу, оскільки вони є платою за користування грошима і підлягають сплаті боржником за правилами основного грошового боргу.

Істотними обставинами в розумінні ч. 3 ст. 551 ЦК можна вважати, зокрема, ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Положення статті 616 ЦК передбачають право суду за певних умов зменшити розмір збитків та неустойки, які стягуються з боржника. Зазначене стосується цивільно-правової відповідальності боржника, а не сплати ним основного грошового боргу за кредитним договором, що суд на підставі вказаної норми закону змінити не може.

Оскільки розмір пені - 330 885,47 грн., значно перевищує розмір основного боргу - 21089,38 грн., суд вважає, що розмір неустойки (пені) підлягає зменшенню до 10 000 грн.

Враховуючи вимоги позивача про стягнення судових витрат, суд виходить з ч.1 ст.88 ЦПК України - стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві - пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

А тому з врахуванням, що до стягнення підлягає сума заборгованості по кредитному договору всього - 31089,38 грн. до відшкодування на користь позивача підлягає сума судового збору:

31089,38 х 1/100= 310,89грн.

На підставі викладеного, ст. ст. 526, 551, 611, 612, 616, 625, 638-640, 1049-1050, 1054, ст. 11 ЗУ «Про захист прав споживачів», п. 18, п. 27 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30.03.2012 року № 5 «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин» та керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 88, 212-215 ЦПК України -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги публічного акціонерного товариства «Родовід Банк» до ОСОБА_2, про стягнення заборгованості за кредитом, - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь публічного акціонерного товариства «Родовід Банк» заборгованість за кредитним договором в розмірі 31089 грн. 38 коп., яка складається з заборгованості за прострочений кредит в розмірі 9703 грн. 18 коп., заборгованості за прострочені проценти за кредит в розмірі 925 грн. 12 коп., заборгованості за прострочену плату за управління кредитом в розмірі 6188 грн. 94 коп., пені в сумі 10000 грн., інфляційні в сумі 2572 грн. 40 коп., 3 % річних від простроченої суми в розмірі 1699 грн. 74 коп.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь публічного акціонерного товариства «Родовід Банк» судовий збір у розмірі 310 грн. 89 коп.

В задоволенні інших позовних вимог публічного акціонерного товариства «Родовід Банк», - відмовити.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Кіровоградської області через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня проголошення рішення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя - підпис

Згідно з оригіналом

Суддя Кіровоградського районного

суду Кіровоградської області І.А. Бойко