Рішення № 31737541, 03.06.2013, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

____________________________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"03" червня 2013 р.Справа № 3/17-4969-2011

Господарський суд Одеської області у складі:

судді В.С. Петрова

при секретарі Л.Е. Кришиневській

за участю представників:

від позивача - Соколовська А.В.,

від відповідачів:

1) Київської райадміністрації ОМР - Таранова В.В.,

2) ОМР - Динту В.А.,

3) ТДВ „Чорноморгідробуд" - Хіневич І.О.

від третьої особи - Марахіна Т.В.,

від прокуратури - Доброжан Н.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Навчально-виховного комплексу „Загальноосвітній навчальний заклад І-ІІІ ступеню - дошкільний навчальний заклад „Інтелект" у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю до Київської районної адміністрації Одеської міської ради, Одеської міської ради та Товариства з додатковою відповідальністю „Чорноморгідробуд", третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Відділ освіти Київської районної адміністрації Одеської міської ради, про визнання права власності за участю прокуратури Київського району м. Одеси, -

ВСТАНОВИВ:

В засіданнях суду 22.04.2013 р., 16.05.2013 р. та 27.05.2013 р. оголошувалась перерва в порядку ч. 3 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.

Навчально-виховний комплекс "Загальноосвітній навчальний заклад I-III ступеню-дошкільний навчальний заклад "Інтелект" у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю звернувся до господарського суду Одеської області з позовною заявою та уточненнями до неї від 25.01.2012 р. (а.с. 94 т. 1) до Київської районної адміністрації Одеської міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, - Відділ освіти Київської районної адміністрації Одеської міської ради, про визнання права власності на будівлі і споруди розміщені за адресою: м. Одеса вул. Ак. Корольова, 58-А, які складаються з: будівлі школи, позначеної на плані виготовленому КП „Одеське МБТІ та РОН" 30.08.2006 р. літерою „А" загальною площею 2 181,8 кв. м.; складу літерою "Б" площею 29,7 кв.м; складу під літерою "В" площею 46,6 кв.м; складу під літерою "Д" площею 29,5 кв.м.; вбиральні під літерою "Г" площею 2,7 кв.м.; мостіння під літерою "І"; басейну під літерою "П" розміром 8,23 х 5,87 метрів; огорожі під № 1-4, загальною площею усіх будівель і споруд 2927,3 кв.м.

Позовні вимоги обґрунтовані перебуванням спірного нерухомого майна у довготривалому володінні та користуванні позивача, починаючи з 1992 року, несенням позивачем витрат на утримання даного нерухомого майна, сплати комунальних послуг та податку на землю, у зв'язку з чим позивач стверджує про наявність достатніх підстав вважати себе власником спірного майна за набувальною давністю у відповідності до положень ст. 344 ЦК України. Наразі позивач вказує, що Київський районний відділу освіти не визнає за позивачем права власності на спірну будівлю, про що зазначено у листі від 10.05.2011 р.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 09.12.2011 р. (суддя Д'яченко Т.Г.) порушено провадження у справі № 3/17-4969-2011 та справу призначено до розгляду в засіданні суду.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 27.02.2012 року до участі у справі № 3/17-4969-2011 було залучено в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, Одеську міську раду як власника земельної ділянки, на якій розташований спірний об'єкт нерухомості.

04 січня 2012 року до господарського суду Одеської області надійшло від Прокуратури Київського району міста Одеси клопотання про залучення її до участі у справі. Вказане клопотання було задоволено судом та останню допущено до участі у справі.

Рішенням господарського суду Одеської області від 16.05.2012 р. у справі № 3/17-4969-2011 відмовлено у задоволенні позову Навчально-виховного комплексу "Загальноосвітній навчальний заклад І-ІІІ ступеню-дошкільний навчальний заклад "Інтелект" у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю про визнання права власності на спірне майно.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням суду, позивач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просив суд скасувати рішення господарського суду Одеської області та прийняти нове рішення про задоволення позову.

Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 06.09.2012 р. у справі № 3/17-4969-2011 було змінено процесуальний статус Одеської міської ради з третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, на іншого відповідача, у зв'язку з чим останню залучено в якості іншого відповідача.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 06.09.2012 р. у справі № 3/17-4969-2011 апеляційну скаргу Навчально-виховного комплексу "Загальноосвітній навчальний заклад І-ІІІ ступеню-дошкільний навчальний заклад "Інтелект" у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю задоволено, рішення господарського суду Одеської області від 16 травня 2012 року скасовано та прийнято нове, рішення яким позов вказаного Комплексу задоволено, а саме визнано за останнім право власності на будівлі і споруди, розміщені за адресою: м. Одеса, вул. Ак. Корольова, 58-А, які складаються з: будівлі школи, позначеної на плані, виготовленому КП „Одеське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації об'єктів нерухомості" 30 серпня 2006р. літерою „А" загальною площею 2818,8 кв.м, складу літерою „Б" площею 29,5 кв.м, складу під літерою „В" площею 46,6 кв.м, складу під літерою „Д" площею 29,5 кв.м, вбиральні під літерою „Г" площею 2,7 кв.м, мостіння під літерою „І", басейн під літерою „П" розміром 8,23х5,87 метрів, огорожі під №1-4.

Постановою Вищого господарського суду України від 05.02.2013 р. рішення господарського суду Одеської області від 16.05.2012 р. та постанову Одеського апеляційного господарського суду від 06.09.2012 р. у справі № 3/17-4969-2011 скасовано та справу передано на розгляд господарському суду Одеської області.

Згідно з автоматизованим розподілом справ вказану справу № 3/17-4969-2011 передано на розгляд судді господарського суду Одеської області Петрову В.С.

Так, ухвалою господарського суду Одеської області від 21.02.2013 р. справу № 3/17-4969-2011 було прийнято до провадження судді Петрова В.С. та призначено до розгляду в засіданні суду.

Як було встановлено судом під час розгляду справи, за адресою, де знаходяться спірні будівлі: м. Одеса, вул. Ак. Корольова, 58 „А", був розташований дитячий садок № 240. Вказаний дитячий садок перебував на балансі тресту „Чорноморгідробуд", яким в подальшому 25.12.1991 р. було укладено з виконкомом Київської районної ради народних депутатів договір передання у безстрокове користування дитячих садків № 240 та № 291, предметом якого було передання з балансу Тресту „Чорноморгідробуд" на баланс виконкому Київської районної ради народних депутатів дитячий садок № 240, який розташовано у м. Одесі по вул. Ак. Корольова, 58 „А".

Враховуючи викладене, на думку суду, заявлені позивачем позовні вимоги про визнання права власності на майно безпосередньо стосуються прав та обов'язків тресту „Чорноморгідробуд", на балансі якого перебував дитячий садок № 240, де у теперішній час знаходиться спірне майно. У зв'язку із зазначеним суд дійшов висновку про необхідність залучення до участі у справі в якості іншого відповідача Товариства з додатковою відповідальністю „Чорноморгідробуд", яке є правонаступником тресту „Чорноморгідробуд".

Так, ухвалою господарського суду Одеської області від 02.04.2013 р. до участі у справі № 3/17-4969-2011 було залучено в якості іншого відповідача - Товариство з додатковою відповідальністю „Чорноморгідробуд".

Під час нового розгляду справи позивач позовні вимоги підтримав повністю, про що зазначено у поясненнях по справі (а.с. 203-208 т. 3) та додаткових поясненнях по справі (а.с. 51-54 т. 4).

Відповідач - Київська районна адміністрація ОМР проти позову заперечує з підстав, зазначених у відзиві на позовну заяву (а.с. 195-197 т. 3), посилаючись при цьому на те, що існування договірних відносин між ТОВ НВК „Інтелект" та Відділом освіти Київської районної адміністрації Одеської міської ради виключає застосування положень ст. 344 ЦК України до спірних правовідносин.

Відповідач - Одеська міська рада при новому розгляді справи відзив на позов не надала, проте представник міськради у судовому засіданні проти позову заперечував, посилаючись на те, що позивач незаконно та недобросовісно користується чужим майном, яке було передано на баланс Київської районної адміністрації.

Відповідач - ТДВ „Чорноморгідробуд" у своїх поясненнях по справі (а.с. 32-33 т. 4) пояснив, що спірна будівля у нього на балансі не перебуває, її було передано від Тресту „Чорноморгідробуд" (попередник ТДВ) на баланс виконкому Київської районної ради народних депутатів.

Третя особа проти позову заперечувала, оскільки вважає його безпідставним та необґрунтованим.

Прокурор при новому розгляді справи також заперечував проти задоволення позовних вимог та просив суд у задоволенні позову відмовити.

Заслухавши пояснення представників сторін, третьої особи та прокурора, розглянувши та дослідивши всі письмові докази, які містяться в матеріалах справи, господарський суд зазначає наступне.

Як встановлено судом, предметом спору у справі є визнання за позивачем права власності на будівлі і споруди, розміщені за адресою: м. Одеса вул. Ак. Корольова, 58-А, загальна площа яких складає 2927,3 кв.м. Як вбачається з наявної в матеріалах справи копії технічного паспорту, виготовленого КП „Одеське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації об'єктів нерухомості" станом на 30 серпня 2006 р. (а.с. 62-74 т. 1), вказані будівлі складаються з: будівлі школи, позначеної на плані літерою „А", загальною площею 2181,8 кв. м.; складу літерою "Б" площею 29,7 кв.м; складу під літерою "В" площею 46,6 кв.м; складу під літерою "Д" площею 29,5 кв.м.; вбиральні під літерою "Г" площею 2,7 кв.м.; мостіння під літерою "І"; басейну під літерою "П" розміром 8,23 х 5,87 метрів; огорожі під № 1-4.

Правові підстави набуття права власності визначено у гл. 24 Цивільного кодексу України.

Так, згідно з положеннями ст. 328 Цивільного кодексу України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Право власності як і будь-яке інше суб'єктивне право виникає при наявності певних юридичних фактів, конкретних життєвих обставин, з якими закон пов'язує виникнення права власності на конкретне майно у певних осіб. Підстави виникнення права власності поділяються на первісні та похідні. До первісних підстав відносяться ті способи, за якими право власності виникає на річ вперше або незалежно від волі попередніх власників: новостворене майно (ст. 331), переробка речі (ст. 332), привласнення загальнодоступних дарів природи (ст. 333), безхазяйна річ (ст. 335), набуття права власності на рухому річ, від якої власник відмовився (ст. 336), знахідка (ст. 338), бездоглядна домашня тварина (ст. 341), скарб (ст. 343), набувальна давність (ст. 344), викуп пам'ятки історії та культури (ст. 352), реквізиція (ст. 353), конфіскація (ст. 354). До похідних відносяться ті підстави, за якими право власності на річ виникає за волею попереднього власника (цивільні правочини, спадкування за законом і за заповітом).

Наразі заявлені вимоги позивач обґрунтовує виникненням у позивача права власності на спірне майно за набувальною давністю.

Згідно з ч. 1, 4 ст. 344 Цивільного кодексу України особа, яка добросовісно заволоділа чужим майном і продовжує відкрито, безперервно володіти нерухомим майном протягом десяти років або рухомим майном - протягом п'яти років, набуває право власності на це майно (набувальна давність), якщо інше не встановлено цим Кодексом. Право власності на нерухоме майно, що підлягає державній реєстрації, виникає за набувальною давністю з моменту державної реєстрації. Право власності за набувальною давністю на нерухоме майно, транспортні засоби, цінні папери набувається за рішенням суду.

Тобто, право власності за набувальною давністю на нерухоме майно набувається за рішенням суду у випадку, коли особа, яка добросовісно заволоділа чужим майном, продовжує відкрито, безперервно володіти ним протягом десяти років, якщо інше не встановлено цим Кодексом.

При цьому відповідно до п. 1 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України, цей Кодекс набирає чинності з 1 січня 2004 р., а п. 8 цих положень встановлено, що правила статті 344 Цивільного кодексу України про набувальну давність поширюються також на випадки, коли володіння майном почалося за три роки до набрання чинності цим Кодексом.

Таким чином, оскільки ЦК набрав чинності з 1 січня 2004 року, норми ст. 344 ЦК поширюються на правовідносини, що виникли з 1 січня 2001 року, а отже визнання права власності за набувальною давністю може мати місця не раніше 1 січня 2011 р.

Виходячи зі змісту ст. 344 ЦК, обставинами, які мають значення для справи, і, які повинен довести саме позивач, є: законний об'єкт володіння; добросовісність володіння; відкритість володіння; давність володіння та його безперервність (тобто строк володіння). Володіння має бути добросовісним, інакше кажучи, обставини, у зв'язку з якими виникло володіння чужим майном не давали найменшого сумніву стосовно правомірності набуття майна. Володіння має бути відкритим, очевидним для всіх третіх осіб, які повинні мати можливість спостерігати за ним, але це не означає, що володілець зобов'язаний спеціально інформувати оточуючих про своє володіння. Володіння має бути безперервним протягом визначених законом строків. Якщо власник майна тривалий час не виявляє наміру визнати майно своїм, то він погодився з його втратою, тому слід визнати це майно власністю фактичного добросовісного володільця

Беручи до уваги, що предметом позову у даній справі є визнання права власності на спірне майно за набувальною давністю, насамперед необхідно встановити:

- момент виникнення права власності за набувальною власністю та строк володіння;

- характер володіння (добросовісне, недобросовісне);

- обставини справи, за якими виникло володіння спірним майном й чи підпадає це володіння під ознаки безтитульного (незаконного) володіння;

- юридичний статус спірного майна, а саме, чи є це майно чужим для позивача.

- особу, яка є власником спірного майна.

Як було встановлено судом під час розгляду справи, за адресою, де знаходяться спірні будівлі: м. Одеса, вул. Ак. Корольова, 58 „А", був розташований дитячий садок № 240. Вказаний дитячий садок перебував на балансі тресту „Чорноморгідробуд" колишнього союзного підпорядкування Міністерства транспортного будівництва СРСР.

Як вбачається з матеріалів справи, на підставі наказу Фонду Держмайна України № 85 від 13.11.1991 р. (а.с. 13, 57 т. 4) трест „Чорноморгідробуд" підпорядкування Міністерства транспортного будівництва був перетворений в державне підприємство України - трест „Чорноморгідробуд", статут якого було затверджено Фондом Державного майна України від 13.11.1991 р. і зареєстровано рішенням виконкому Одеської міської ради народних депутатів № 482 від 19.11.1992 р. (а.с. 58-59 т. 4). Згідно вказаного статуту Трест був у державній власності України та у підпорядкуванні Фонду Державного майна України.

В подальшому на підставі наказу корпорації „Укртрансбуд" № 20 від 14.06.1994 р. р. (а.с. 16 т. 4) на базі Тресту „Чорноморгідробуд" були створені два відкритих акціонерних товариства - ВАТ „Чорноморгідробуд" та ВАТ „Чорномортехфлот". При цьому в результаті реорганізації ВАТ „Чорноморгідробуд" було перетворено у 2011 році у ТДВ „Чорноморгідробуд" з повним правонаступництвом.

Як зазначає ТДВ „Чорноморгідробуд" у своїх поясненнях по справі, згідно відомостей, що збереглися у ТДВ „Чорноморгідробуд" дитячий садок № 240 був переданий Трестом „Чорноморгідробуд" Київській райраді народних депутатів (рішення виконкому № 11 від 10.01.1992р., договір передачі від 25.12.1991р.) та на балансі ТДВ „Чорноморгідробуд" він не знаходиться.

Так, з листа Треста "Чорноморгідробуд" № 06/349 від 27.11.1991 р. (а.с. 5 т. 2) на ім'я голови виконкому Одеської міської Ради народних депутатів вбачаться, що Трест звертався з проханням посприяти в передачі на баланс місцевих рад дитячих садків № 240 і № 291. Зазначене свідчить про те, що спірне майно дитячого садку № 240 станом на 27.11.1991 р. знаходилося на балансі Управління житлового господарства та соціального розвитку Тресту.

25 грудня 1991 року між Трестом „Чорноморгідробуд" та виконкомом Київської районної ради народних депутатів укладено договір передання у безстрокове користування дитячих садків № 240 та № 291 (а.с. 61-63 т. 2), предметом якого, зокрема, було передання з балансу Тресту „Чорноморгідробуд" на баланс виконкому Київської районної ради народних депутатів дитячий садок № 240, який розташовано у м. Одесі по вул. Ак. Корольова, 58 „А", при цьому вказаний дитячий садок передавався зі всіма господарськими прибудовами та майном у відповідності з актом про приймання споруд і майна (додаток № 1 до вказаного договору, що є його невід'ємною частиною). Так, відповідно до вказаного договору від 25.12.1991 р. Трест "Чорноморгідробуд" зобов'язався передати зі свого балансу у справному стані господарські споруди та майно дитячого садку, надати допомогу у здійсненні ремонту дитячого садку на підставі договору між Трестом та Райвиконкомом, а також забезпечити житлом працівників дитячого садку, які перебували на обліку в Тресті на момент набрання чинності цим договором. В свою чергу Виконком Київської районної ради народних депутатів зобов'язався прийняти на свій баланс дитячий садок № 240 зі всіма прибудовами і майном згідно з додатком № 1 та використовувати його за цільовим призначенням, прийняти на роботу за переводом працівників дитячого садку, що зазначені у штатному розкладі на момент набрання договором чинності, за їх згодою, а також переукласти від свого імені договори зі всіма міськими службами на отримання необхідних послуг. Вказаний договір відповідно до п. 3.1 набрав чинності з дня його підписання та згідно п. 3.2. договір є безстроковим.

Крім того, на підставі вищезазначеного звернення Тресту № 06/349 від 27.11.1991 р. рішенням Виконкому Київської районної ради народних депутатів № 11 від 10.01.1992р. "Про прийняття відомчих дошкільних закладів на баланс районо" (а.с. 6 т. 2) дошкільний заклад № 240, який належав Житлово-комунальному відділу "Чорноморгідробуд" було прийнято на баланс районо з 01.01.1992 р. з остаточною балансовою вартістю та матеріальними цінностями на загальну суму 432 тисяч рублів.

02.10.1992 р. виконкомом Київської районної ради народних депутатів було прийнято рішення № 614 (а.с. 72-77 т. 2), яким, зокрема, вирішено реорганізувати дитячий дошкільний заклад № 240 в комплекс „Інтелект" (школа-сад).

Згідно наказу Управління освіти Одеської обласної державної адміністрації № 121 від 22.09.1992 р. (а.с. 123 т. 2) та наказу завідуючої відділом освіти Київського райвиконкому № 113 від 13.10.1992 р. (а.с. 15 т. 1, а.с. 124 т. 2) з 01.10.1992 р. було відкрито приватний комплекс „Дитсадок-школа „Інтелект" на базі дитсадка №240 по вул. Корольова, 58-А, на посаду директора якого призначено з 05.10.1992 р. Єганову Тетяну Йосифівну.

03.10.1992 р. між Районо Київського району та спільним малим підприємством "Центр "Інтелект" в особі директора Зайцева Віктора Володимировича був укладений договір оренди будівлі дитячого садка № 240 по вул. Ак. Корольова, 58-а (а.с. 28 т. 2), відповідно до якого Районо Київського району як орендодавець передав, а Спільне МП „Центр „Інтелект" прийняв у користування будівлю дитячого садку № 240, при цьому сторонами договором було узгоджено строк користування майном протягом 15 років (п. 11 договору) та передбачено право викупу приміщення у власність (п. 6 договору).

Наразі слід зазначити, що Спільне мале підприємство „Центр „Інтелект" було зареєстровано згідно свідоцтва про державну реєстрацію 03.03.1992 р. (а.с. 162 т. 3), а статут підприємства (а.с. 1-10 т. 4) було зареєстровано згідно рішення виконавчого комітету Київської районної ради народних депутатів № 91 від 21.01.1992 р. (а.с. 134 т. 2).

14.12.1992 р. Київським районним відділом народної освіти Київської районної ради народних депутатів прийнято наказ № 154 „Про переведення школи-комплексу „Інтелект" на нові умови господарювання" (а.с. 125 т. 2), згідно якого було переведено школу-комплекс „Інтелект" з 01.01.1993 року на нові умови господарювання та дозволено школі-комплексу „Інтелект" відкрити самостійний розрахунковий рахунок у відділенні банку.

У той же день 14.12.1992 р. між Виконавчим комітетом Київської районної ради народних депутатів та "Центром "Інтелект" у формі малого підприємства в особі директора Зайцева Віктора Володимировича було укладено договір оренди цілісного майнового комплексу по вул. Ак. Корольова, 58-а (а.с. 55 т. 1), за яким Виконком Київської районної ради народних депутатів як орендодавець передав, а Центр "Інтелект" МП як орендар прийняв в оренду строком на 20 років цілісний майновий комплекс, будівлю з загальною площею 1800 кв.м, залишковою вартістю 432000 карбованців та прилеглу до неї територію площею 1700 кв.м, за адресою: вул. Ак. Корольова, 58-А під розміщення експериментальної школи-комплексу "Інтелект". У відповідності з розділом І вказаного договору орендар звільняється від орендної плати за будівлю впродовж всього строку оренди, після спливу 20 років орендар несе всі бюджетні витрати, пов'язані з функціонуванням експериментальної школи. При цьому в розділі 2 договору визначено права та обов'язки орендаря: орендар зобов'язаний впродовж всього строку оренди використовувати будівлю за цільовим призначенням під експериментальну школу, сприяти розвитку її матеріально-технічної бази і побутового облаштування, за рахунок власних коштів своєчасно здійснювати поточний і капітальний ремонти, своєчасно сплачувати витрати за комунальні послуги (водопровід, каналізація, електроенергія, газ і т.д.) по нормам і тарифам, встановлених для шкільних і дошкільних державних закладів, утримувати в чистоті і благоустроювати прилеглу територію; орендар має право проводити реконструкцію орендуємої будівлі з урахуванням інтересів поліпшення учбово-виховного процесу в експериментальній школі. Відповідно до розділу 3 договору оренди від 14.12.1992 р. строк дії договору встановлено на 20 років, договір вступає в силу 01.01.1993 р.

Згідно розпорядження виконавчого комітету Київської районної ради народних депутатів від 26.09.1994 р. № 201-р „Про передачу районним відділом освіти основних фондів та малоцінного інвентарю школі-комплексу „Інтелект" (а.с. 85, 126 т. 2) було запропоновано завідуючій районного відділу освіту виділити з централізованої бухгалтерії районного відділу освіти для ведення самостійного обліку школу-комплекс „Інтелект" по вул. Ак. Корольова, 58-А, а головному бухгалтеру ЦБ РВО - здійснити передачу школі-комплексу „Інтелект" частину основних фондів на суму 215911,8 тис.крб., малоцінного інвентаря на суму 8215,9 тис.крб. та матеріалів на суму 4097,9 тис.крб.

Згідно акту приймання-передачі від 05.10.1994 р. (а.с. 14 т. 1), виданого на підставі вказаного розпорядження виконавчого комітету Київської райради народних депутатів від 26.09.1994 р. № 201-р, відділом освіти Київського району було передано, а приватною школою-комплексом „Інтелект" прийнято основні фонди по вул. Корольова, 58-а.

Як вбачається з протоколу загальних зборів засновників Спільного малого підприємства „Центр-Інтелект" № 11 від 02.12.1994 р. (а.с. 127 т. 2), на вказаних зборах засновників Спільного малого підприємства „Центр-Інтелект" було вирішено надати приватній школі-комплексу „Інтелект" статус юридичної особи, затвердити статут та провести її державну реєстрацію. Так, 17.02.1995р. виконавчим комітетом Київської районної ради народних депутатів було видано свідоцтво № 22462356 про державну реєстрацію Недержавної загальноосвітньої середньої школи-комплексу „Інтелект" (а.с. 133 т. 2). При цьому 27.02.1995 р. виконавчим комітетом Київської районної ради народних депутатів було зареєстровано статут Недержавної загальноосвітньої середньої школи-комплексу „Інтелект" за реєстраційним № 22462356 (а.с. 3-6 т. 3).

Як вбачається з вказаного статуту, засновником Недержавної загальноосвітньої середньої школи-комплексу „Інтелект" виступило Спільне мале підприємство „Інтелект". При цьому слід зазначити, що саме СМП „Інтелект" було передано в оренду будівлю дитячого садка № 240 по вул. Ак. Корольова, 58-а згідно з договором від 03.10.1992 р., укладеним з Районо Київського району.

21.08.2003 р. Київською райадміністрацією Одеського міськвиконкому за реєстраційним № 26303241Ю0010234 було перереєстровано статут Навчально-виховного комплексу „Загальноосвітній навчальний заклад І-ІІІ ступеню - дошкільний навчальний заклад „Інтелект" у вигляді ТОВ (а.с. 135-147 т. 2), згідно з яким Навчально-виховний комплекс „Загальноосвітній навчальний заклад І-ІІІ ступеню - дошкільний навчальний заклад „Інтелект" у вигляді ТОВ створено шляхом перереєстрації Недержавної загальноосвітньої середньої школи-комплексу „Інтелект", що була створена на підставі проколу № 11 від 02.12.1994 р. та зареєстрована Виконкомом Київської районної ради народних депутатів м. Одеси за реєстраційним № 22462356 від 27.02.1995 р. При цьому з тексту статуту позивача вбачається, що Навчально-виховний комплекс „Загальноосвітній навчальний заклад І-ПІ ступеню - дошкільний навчальний заклад „Інтелект" у вигляді ТОВ є повним правонаступником Недержавної загальноосвітньої середньої школи-комплексу перереєстрації з моменту державної перереєстрації.

В подальшому рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 23.03.2004 р. по справі № 2-964/04 (а.с. 60-61 т. 1) за Навчально-виховним комплексом „Загальноосвітній навчальний заклад І-ПІ ступеню - дошкільний навчальний заклад Інтелект" у вигляді ТОВ встановлено факт перебування у власності та визнано право власності на спірне майно по вул. Ак. Корольова, 58-а у м. Одесі, яке зареєстровано в електронному Реєстрі прав власності на нерухоме майно 09.09.2004 року, за реєстраційним номером 7380309, що підтверджується витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно № 8620717 від 13.10.2005 р.

Однак, 12.12.2008 року Постановою Київського районного суду м. Одеси по справі № 2-А-588/2008 (а.с. 167-168 т. 3) було задоволено позов заступника прокурора Київського району м. Одеси в інтересах держави в особі Одеської міської ради до Київської районної адміністрації Одеської міської ради, виконавчого комітету Одеської міської ради про визнання незаконним та скасування розпорядження голови виконавчого комітету Київської районної ради народних депутатів від 26.09.1994 р., а саме було визнано незаконним та скасовано розпорядження голови виконавчого комітету Київської районної ради народних депутатів № 201-р від 26.09.1994 р. „Про передачу районним відділом освіти основних фондів і малоцінного інвентарю школі-комплексу „Інтелект".

В подальшому ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 22.05.2009 р. по справі № 8-4/09 задоволено заяву прокурора Київського району м. Одеси в інтересах держави в особі Одеської міської ради про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами та скасовано рішення Приморського районного суду м. Одеси від 23.03.2004р. у справі за заявою Єганової Тетяни Йосифівни про встановлення факту та визнання права власності.

12.01.2012 р. державну реєстрацію права власності на спірний об'єкт було скасовано на підставі вказаної ухвали Приморського районного суду від 22.05.2009 р. у справі № 8-4/09, про що свідчать копія довідки КП "Одеське МБТІ та РОН" від 13.01.2012 р. № 142-04/9 (а.с. 99 т.1) та довідка КП "Одеське МБТІ та РОН" від 03.02.2012 р. № 902-08/25 (а.с. 145 т.1).

Як вказує позивач, факт добросовісного володіння ним спірним чужим майном підтверджується саме володінням таким майном на підставі розпорядження Київської районної ради народних депутатів виконавчого комітету від 26.09.1994 р. № 201-р про передачу основних фондів школі-комплексу „Інтелект", правонаступником якого є позивач, і яке, не давало позивачу жодного сумніву стосовно правомірності набуття ним права на спірне майно та обізнаності стосовно можливості визнання його у майбутньому незаконним та скасування у 2008 році, постановою Київського районного суду м. Одеси від 12.12.2008 р. по справі № 2-А-588/2008.

Виходячи із змісту ст. 344 Цивільного кодексу України набувальна давність поширюється на випадки фактичного безтитульного володіння чужим майном.

Слід зазначити, що набувальна давність поширюється на випадки фактичного, безтитульного (незаконного) володіння чужим майном. Безтитульне володіння - це фактичне володіння, яке не спирається на які не будь правові підстави набувальної давності і розповсюджується на випадки фактичного, безтитульного володіння чужим майном. При цьому, наявність у володільця певного юридичного титулу, виключає застосування набувальної давності.

Перебіг строку набувальної давності починається від моменту виникнення володіння.

Наразі, як випливає з матеріалів справи, починаючи з 1995 року (момент реєстрації попередника позивача - Недержавної загальноосвітньої середньої школи-комплексу „Інтелект як юридичної особи) спірне майно знаходилось у відкритому користуванні позивача, перебувало у нього на балансі, утримувалось за його рахунок, до того ж позивач сплачував комунальні платежі, плату за землю, про що свідчать також наявні в матеріалах справи платіжні документи (т.с. 1). В момент набуття майна у позивача були відсутні будь-які підстави сумніватись у правомірності його отримання. За весь цей період на базі спірного майна функціонував навчальний заклад.

Таким чином, суд вважає, що позивач володів спірним майном відкрито, це володіння було очевидним для всіх, у тому числі і для відповідачів. При цьому слід зазначити, що ані Одеська міська рада, ані Київська районна адміністрація Одеської міської ради до 10.05.2011 р. будь-яких прав на спірне майно не заявляли.

Також слід зазначити, що згідно з ч. 1 ст. 344 Цивільного кодексу України визнання добросовісності як умови набуття права власності за набувальною давністю необхідне лише на момент заволодіння чужим майном і не є не обхідним протягом усього строку давнісного володіння. Тобто, якщо особа, добросовісно заволодівши нерухомим майном, у подальшому дізнається про незаконність свого володіння, вона не може вважатися такою, що недобросовісно заволоділа майном і не може бути позбавлена можливості набути право власності на майно за набувальною давністю.

Доводи відповідачів - Київської райадміністрації та ОМР про те, що позивач титульно володів спірними майном, зокрема на підставі договору оренди, спростовуються судом з огляду на таке.

Так, договір оренди від 14.12.1992 р., на який посилається відповідач - Київська райадміністрація у відзиві на позов (а.с. 195-197 т. 3), а також договір оренди від 03.10.1992 р., були укладені між Виконкомом Київської районної ради народних депутатів та Спільним малим підприємством „Центр „Інтелект". Згідно умов вказаного договору оренди цілісного майнового комплексу від 14.12.1992 р. були визначені наступні обов'язки орендаря, а саме проведення поточного та капітального ремонту; своєчасна сплата витрат по утриманню майна (комунальних послуг) за нормами та тарифами, які застосовуються для шкільних та дошкільних державних закладів. На думку Київської райадміністрації, здійснення оплати комунальних послуг, плати за землю підтверджують існування договірних правовідносин, з приводу майна по вул. Ак. Корольова, 58-А, а також свідчить про добровільне та конклюдентне виконання позивачем обов'язків „Центру „Інтелект" у формі спільного малого підприємства за вказаним договором оренди спірного нерухомого майна від 14.12.1992 року.

Однак, по-перше слід зазначити, що Спільне мале підприємство „Центр-Інтелект", що було зареєстровано 21.02.1992 р. згідно рішення виконкому райради № 1, було ліквідовано у 1997 році без правонаступництва.

Крім того, 13.03.2001 р. рішенням Арбітражного суду Одеської області по справі № 17-6-26/01-924 за позовом прокурора Київського району м. Одеси в інтересах держави в особі Київської райадміністрації до СМП „Інтелект" про скасування державної реєстрації було скасовано державну реєстрацію СМП „Інтелект" та доручено Київській райадміністрації провести заходи щодо ліквідації СМП „Інтелект".

З огляду на те, що СМП „Центр „Інтелект" було зареєстровано 03.03.1992 р. та ліквідовано за рішенням Арбітражного суду Одеської області від 13.03.2001р., тобто до набрання чинності Законом України „Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" від 15.05.2003р. № 755-ІV та до існування і запровадження Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, зазначене підприємство в Єдиному державному реєстрі не знаходилося та не знаходиться. Так, факт ліквідації вказаного СМП „Центр „Інтелект" підтверджується довідкою Головного управління статистики в Одеській області від 09.08.2012 р. № 05-03-19-1155 (а.с. 163 т. 3), довідкою Державної податкової інспекції у Київському районі м. Одеси від 20.08.2012 р. № 13684/10/18-02 (а.с. 164 т. 3) про зняття з обліку СМП „Центр „Інтелект" на підставі рішення Арбітражного суду Одеської області від 13.03.2001р. по справі № 17-6-26/01-924, а також довідкою Управління пенсійного фонду України у Київському районі м. Одеси від 12.07.2012 р. № 7368/02 (а.с. 165 т. 3) про зняття з обліку СМП „Центр „Інтелект" у зв'язку із його ліквідацією.

Як передбачалось ч. 3, 4 ст. 223 Цивільного кодексу УРСР (1963 р.) зобов'язання припиняється ліквідацією юридичної особи (боржника або кредитора). Законодавством Союзу РСР або Української РСР виконання зобов'язання ліквідованої юридичної особи може бути покладено на іншу юридичну особу.

Також ст. 331 вказаного Кодексу передбачала, що договір безоплатного користування майном, крім загальних підстав припинення зобов'язань, припиняється також в разі смерті громадянина або припинення юридичної особи, що брали участь у договорі.

Наразі слід зазначити, що позивач не є правонаступником Спільного малого підприємства „Центр „Інтелект", право користування спірним майном у якого виникло на підставі договору оренди від 14.12.1992 р., останнє виступало лише засновником Недержавної загальноосвітньої середньої школи-комплексу „Інтелект", правонаступником якої є позивач, про що зазначалось вище.

Отже, у зв'язку з ліквідацією СМП „Центр „Інтелект" зобов'язання за вказаним договором оренди спірного майна від 14.12.1992 р., припинились на підставі статей 223, 331 ЦК УРСР (1963 р.) і вказаний договір не породжує жодних юридичних наслідків для позивача, оскільки останній є іншою юридичною особою.

З огляду на викладене безпідставними є ствердження відповідача - райадміністрації про те, що позивач володів майном саме на підставі договору оренди. Також судом не приймаються до уваги посилання відповідача - райадміністрації про те, позивач та Відділ освіти Київської районної адміністрації здійснювали свою діяльність на договірних відносинах, що підтверджуються листом позивача на адресу відділу освіти Київської районної адміністрації Одеської міської ради від 18.07.2011 року за вих.№ 128, згідно якого позивач направив копію вищезазначеного договору оренди цілісного майнового комплексу по вул. Ак. Корольова, 58-А, від 14.12.1992 року, завірену власною печаткою ТОВ „НВК „Інтелект". Так, наявність у позивача договору, який було укладено засновником його попередника, не може свідчити про наявність договірних правовідносин у позивача та Відділом освіти Київської райадміністрації.

Крім того, відповідачі - Київська райадміністрація та Одеська міська рада не надали жодного доказу виконання позивачем вищевказаного договору оренди, починаючи з моменту державної реєстрації Недержавної загальноосвітньої середньої школи-комплексу „Інтелект" як юридичної особи, правонаступником якої став позивач.

Отже, в матеріалах справи відсутні будь-які докази, які б свідчили про наявність орендних відносин між позивачем та відповідачами щодо спірного майна.

Згідно зі ст. 397 ЦК України володільцем чужого майна є особа, яка фактично тримає його у себе.

Фактичне володіння майном вважається правомірним, якщо інше не випливає із закону або не встановлено рішенням суду.

Разом з тим доказів знаходження у власності чи користуванні, або перебування на балансі спірного майна дитячого садку у правонаступників Тресту "Чорноморгідробуд" - ТДВ "Чорноморгідробуд" не надано, що свідчить про відсутність у ТДВ "Чорноморгідробуд" будь-яких прав на спірне майно, а отже, воно йому не належить, що визнається самим ТДВ.

Так, з огляду на ліквідацію Тресту "Чорноморгідробуд" та відсутність доказів переходу прав власності, користування на спірне майно до його правонаступників, зокрема, ТДВ "Чорноморгідробуд", а також відсутність і правонаступництва по договору передачі у безстрокове користування дитячих садків № 240 та № 291 від 25.12.1991 р., укладеного між Трестом "Чорноморгідробуд" та Виконкомом Київської районної ради народних депутатів, суд доходить до висновку про припинення дії договору передачі у безстрокове користування дитячих садків № 240 та № 291 від 25.12.1991 р. з моменту ліквідації Тресту "Чорноморгідробуд".

Як вбачається з листа Регіонального відділення фонду державного майна України по Одеській області № 16-03-01148 від 02.03.2012 р., спірне майно дитячого садку № 240 на обліку в Регіональному відділенні не знаходиться та будь-яка інформація стосовно цього об'єкта у Відділенні відсутня.

Також у відповіді на адвокатський запит Фонд держмайна України (від 23.05.2013 р. № 10-21-6459, а.с. 69 т. 4) вказує на відсутність в матеріалах справи з корпоратизації ДП Тресту "Чорноморгідробуд", які б свідчили про включення до статутного капіталу ВАТ „Чорноморгідробуд" дитячого садку, розташованого по вул. Академіка Корольова, 58-А, в м. Одесі.

Поряд з цим докази ж перебування спірного майна на балансі, у власності чи користуванні Київської районної адміністрації Одеської міської ради та Одеської міської ради в матеріалах справи відсутні. До того ж відповідачами - Київською райадміністрацією та Одеської міськрадою не надано жодного допустимого доказу набуття або існування права власності на спірне майно (ані доказів здійснення відповідачем будівництва спірного майна, ані доказів вчинення правочинів з придбання цього майна).

Листом № 488/02/07 від 06.03.2012 р. Управління освіти і науки Одеської обласної державної адміністрації повідомляє, що приміщення навчального закладу, що знаходяться за адресою: м. Одеса, вул. Ак. Корольова, 58А, не перебувають на обліку в управлінні освіти і науки облдержадміністрації.

Таким чином, враховуючи те, що спірне майно не належить ані правонаступникам Тресту "Чорноморгідробуд" (ТДВ "Чорноморгідробуд" та ВАТ «Чорномортехфлот»), ані Управлінню освіти і науки Одеської обласної державної адміністрації, ані Київській районній адміністрації Одеської міської раді, ані Одеській міській раді та не знаходиться у державній власності.

Відповідно до даних довідки Одеської регіональної філії ДП "Центр державного земельного кадастру" від 12.01.2012 р. № 08-02/377 (копія довідки а.с. 100 т.1), за даними автоматизованої системи державного земельного кадастру, у реєстрі відсутні відомості стосовно наявності прав власності або користування на земельну ділянку, яка розташована за адресою: м. Одеса, вул. Академіка Корольова, 58-А.

Враховуючи усе вищенаведене, суд доходить до висновку про наявність усіх умов та підстав для виникнення у позивача права власності на спірне майно за набувальною давністю, адже судом встановлено законність об'єкту володіння, добросовісність володіння цим об'єктом позивачем на момент його заволодіння, відкритість володіння; давність володіння та його безперервність, зокрема з 1995 року, понад 10 років.

При цьому суд зазначає, що той факт, що володіння майном розпочалося більше, аніж за три роки до набрання чинності Цивільним кодексом України, не може бути підставою для незастосування до спірних правовідносин положень ст. 344 Цивільного кодексу України та відмови у позові. Адже за змістом пункту 8 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України, володілець майна, звертаючись з позовом про визнання права власності на майно за набувальною давністю до строку володіння після набрання чинності цим кодексом вправі зарахувати три роки володіння до набрання їм чинності. Проте, вказані положення не вказують, що особа має володіти спірним майном виключно не більше трьох років до набрання чинності Цивільним кодексом України. Отже, вирішальним для спірних правовідносин є встановлення факту безперервного користування спірним майном, починаючи з 01.01.2001 року.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Статтею 32 Господарського процесуального кодексу України визначено, що доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно зі ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Таким чином з огляду на наявність всіх необхідних підстав для застосування набувальної давності, суд вважає, що право власності на спірне майно є фактично законно набутим позивачем, тому таке право власності підлягає визнанню за рішенням суду на підставі ст. 344 ЦК України.

Відповідно до ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права в разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно ст. 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є визнання права. Такі положення ЦК кореспондуються з положеннями ст. 20 ГК України.

Оцінюючи надані докази в сукупності, господарський суд вважає, що позовні вимоги Навчально-виховного комплексу „Загальноосвітній навчальний заклад І-ІІІ ступеню - дошкільний навчальний заклад „Інтелект" у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю цілком обґрунтовані, відповідають фактичним обставинам справи та вимогам чинного законодавства, у зв'язку з чим підлягають задоволенню.

Керуючись ст. ст. 32, 33, 43, 82-85 Господарського процесуального кодексу України,

суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов Навчально-виховного комплексу „Загальноосвітній навчальний заклад І-ІІІ ступеню - дошкільний навчальний заклад „Інтелект" у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю до Київської районної адміністрації Одеської міської ради, Одеської міської ради та Товариства з додатковою відповідальністю „Чорноморгідробуд", третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Відділ освіти Київської районної адміністрації Одеської міської ради, про визнання права власності задовольнити.

2. ВИЗНАТИ за Навчально-виховним комплексом „Загальноосвітній навчальний заклад I-III ступеню-дошкільний навчальний заклад „Інтелект" у формі товариства з обмеженою відповідальністю (65104, м. Одеса, вул. Ак. Корольова, 58-А; код ЄДРПОУ 22462356) право власності на будівлі і споруди загальною площею 2927,3 кв.м, розміщені за адресою: м. Одеса, вул. Ак. Корольова, 58-А, які складаються з: будівлі школи, позначеної на плані, виготовленому КП „Одеське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації об'єктів нерухомості" 30 серпня 2006 р. літерою „А" загальною площею 2818,8 кв.м, складу літерою „Б" площею 29,5 кв.м, складу під літерою „В" площею 46,6 кв.м, складу під літерою „Д" площею 29,5 кв.м, вбиральні під літерою „Г" площею 2,7 кв.м, мостіння під літерою „І", басейн під літерою „П" розміром 8,23 х 5,87 метрів, огорожі під №1-4.

Рішення господарського суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Одеського апеляційного господарського суду, яка подається через місцевий господарський суд протягом 10-денного строку з моменту складення та підписання повного тексту рішення.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо не буде подано апеляційну скаргу. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення складено та підписано 10.06.2013 р.

Суддя Петров В.С.