Рішення № 31737458, 15.05.2013, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"15" травня 2013 р. Справа № 911/1566/13

Господарський суд Київської області у складі судді Бацуци В. М.

при секретарі судового засідання Щур О. Д.

за участю представників учасників процесу:

від позивача: Дзюбайло О. О. (довіреність № 35-30-5 від 02.01.2013 р.);

від відповідача: не з'явились;

розглянувши матеріали справи

за позовом Державного підприємства „Міжнародний аеропорт „Бориспіль", м. Бориспіль

до Приватного акціонерного товариства „Авіакомпанія „Аеросвіт", с. Гора, Бориспільський район

про стягнення 3 351, 81 грн.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

ДП „Міжнародний аеропорт „Бориспіль" звернулось в господарський суд Київської області із позовом до ПРАТ „Авіакомпанія „Аеросвіт" про стягнення 3 307, 77 грн. основної заборгованості, 36, 70 грн. пені, 7, 34 грн. 3 % річних.

Позовні вимоги обґрунтовані позивачем невиконанням відповідачем свого обов'язку щодо оплати у повному обсязі вартості використаної ним електричної енергії згідно договору № 19-1078/01 про технічне забезпечення електропостачання споживача від 18.11.2009 р.

Ухвалою господарського суду Київської області від 23.04.2013 р. порушено провадження у справі № 911/1566/13 за позовом ДП „Міжнародний аеропорт „Бориспіль" до ПРАТ „Авіакомпанія „Аеросвіт" про стягнення 3 351, 81 грн. і призначено її розгляд у судовому засіданні за участю представників учасників процесу на 15.05.2013 р.

07.05.2013 р. до канцелярії суду від позивача надійшов лист № 35-22/3-335 від 07.05.2013 р. із доданими до нього документами на виконання вимог суду, що долучені судом до матеріалів справи.

07.05.2013 р. до канцелярії суду від позивача надійшла заява № 35-22/3-335 від 07.05.2013 р. про збільшення розміру позовних вимог, у якій він просить суд стягнути з відповідача на свою користь 5 270, 62 грн. основної заборгованості, 78, 96 грн. пені, 15, 79 грн. 3 % річних.

15.05.2013 р. судовому засіданні представник позивача надав документи, витребувані судом, та усні пояснення щодо своїх позовних вимог, позовні вимоги підтримав, вважає їх обґрунтованими і правомірними та такими, що підлягають задоволенню з підстав, зазначених в позовній заяві, з урахуванням його заяви про уточнення позовних вимог.

Заява № 35-22/3-335 від 07.05.2013 р. позивача про збільшення розміру позовних вимог прийнята судом до розгляду.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, хоча про судове засідання був повідомлений належним чином, про причини своєї неявки у судове засідання суд не повідомив, відзив на позовну заяву та інші документи, витребувані судом, не надав.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за відсутності відзиву на позовну заяву за наявними у ній матеріалами.

За наслідками судового засідання судом оголошено вступну і резолютивну частини рішення у даній справі.

Заслухавши пояснення представників учасників процесу, дослідивши наявні у матеріалах справи докази, суд -

ВСТАНОВИВ:

18.11.2009 р. між позивачем та відповідачем було укладено договір № 19-1078/01 про технічне забезпечення електропостачання споживача, згідно умов п. 1.1. якого власник мереж забезпечує технічну можливість передачі електричної енергії Споживачу в обсягах згідно з договором про постачання або про купівлю-продаж електричної енергії, з показниками допустимих відхилень від стандартних умов надання обсягу електричної енергії та рівня дозволеної потужності за класами напруги, а Споживач дотримується установленого режиму споживання електричної енергії та своєчасно сплачує за отримані послуги, визначені пунктом 4.1 цього Договору.

Згідно п. 4.1.1. договору споживач зобов'язується здійснювати оплату:

- за перетікання реактивної електричної енергії на межі балансової належності електромереж згідно з Додатком № 5 „Порядок розрахунків за перетікання реактивної електричної енергії" (за умови середньомісячного споживання активної електроенергії більше 5 000 кВт/год);

- за технічне обслуговування електричних установок споживача (в разі письмового звернення споживача щодо необхідності проведення обслуговування та при можливості власника мереж:, а також при умові укладання додаткової угоди до договору).

Пунктом 10.8. договору визначено строк його дії, згідно якого цей договір діє з 18.11.2009 р. до 18.11.2010 р.

Відповідно до п. 10.9. договору договір вважається продовженим на кожний наступний рік, якщо за місяць до закінчення строку не буде заявлено однією із сторін про відмову від цього договору або його перегляд. Договір може бути розірвано і в інший термін за ініціативою будь-якої із сторін у порядку, визначеному законодавством України.

15.02.2012 р. між позивачем та відповідачем було підписано додаткову угоду № 1 до договору № 19-1078/01 про технічне забезпечення електропостачання споживача від 18.11.2009 р.

05.07.2012 р. між позивачем та відповідачем було підписано додаткову угоду № 2 до договору № 19-1078/01 про технічне забезпечення електропостачання споживача від 18.11.2009 р., згідно умов п. 2. якої сторони дійшли згоди доповнити розділ 7 договору пунктами 7.6., 7.7. та іншими у наступній редакції:

„7.6. Власник мереж щомісяця виставляє споживачу за звітний місяць:

- рахунок;

- акт приймання-передачі (про перетікання реактивної електроенергії);

- акт приймання-здачі виконаних послуг ( далі разом - Акти).

7.7. Споживач з 10-го числа місяця, що слідує за звітним, самостійно одержує в бухгалтерії власника мереж рахунок та Акти. Сплата рахунків проводиться споживачем до 20 числа того ж місяця. Акти споживач зобов'язаний підписати та повернути в бухгалтерію власника мереж протягом 5-ти днів з дати їх отримання. Якщо протягом 5-ти днів акти не будуть повернуті власнику мереж, вони вважаються підписаними сторонами. Акти підписуються керівниками сторін або призначеними ними уповноваженими особами за умови надання іншій стороні копії документу про надання таких повноважень."

Одночасно із укладенням договору між позивачем та відповідачем було підписано Додаток № 1 до договору - „Загальна однолінійна схема електропостачання", Додаток № 2 до договору - „Договірні величини постачання електричної енергії споживачу", Додаток № 3 до договогу - „Режими постачання електричної енергії", Додаток № 4 до договору - „Перелік об'єктів, що споживають електроенергію", Додаток № 5 до договору - „Порядок розрахунків за перетікання реактивної електричної енергії", Додаток № 6 до договору - „Порядок зняття показів розрахункових приладів обліку електричної енергії та форма звіту споживача про покази приладів обліку", Додаток № 7 до договору - „Розрахункові засоби обліку та порядок їх експлуатації", Додаток № 8 до договору - „Розрахунок втрат електричної енергії в мережах власника мереж", Додаток № 9 до договору - „Відповідальні особи споживача", Додаток № 10 до договору - „Узгоджені показники якості електричної енергії на межі балансової належності", Додаток № 11 до договору - „Акт розмежування балансової належності електромереж та експлуатаційної відповідальності сторін".

За період дії договору позивачем належним чином виконувався обов'язок в частині надання послуг з постачання електроенергії, а відповідачем неналежним чином виконувався обов'язок по оплаті її вартості і станом на 07.05.2013 р. основна заборгованість відповідача перед позивачем за використану електроенергію у період з січня по березень 2013 р. складала 5 270, 62 грн., що підтверджується договором № 19-1078/01 про технічне забезпечення електропостачання споживача від 18.11.2009 р., рахунком-фактурою № 898/589 від 26.02.2013 р., актом приймання-здачі виконаних послуг від 26.02.2013 р., рахунком-фактурою № 898/50 від 28.02.2013 р., актом приймання-здачі виконаних послуг від 28.02.2013 р., рахунком-фактурою № 898/63 від 31.03.2013 р., актом приймання-здачі виконаних послуг від 31.03.2013 р., наявними у матеріалах справи.

Регулювання відносин, що виникають у зв'язку із купівлею-продажем електричної енергії здійснюється Господарським кодексом України, Цивільним кодексом України, Законом України „Електроенергетику", Постановою Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України № 28 від 31.07.1996 р. „Про затвердження правил користування електричною енергією", іншими нормативно-правовими актами і безпосередньо договором, у разі його підписання.

Статтею 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтею 526 Цивільного кодексу України визначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст. 714 Цивільного кодексу України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.

Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору постачання енергетичними та іншими ресурсами.

Частиною 1 ст. 692 цього ж кодексу передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Частиною 1 ст. 530 Цивільного кодексу України закріплено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частиною 2 ст. 530 Цивільного кодексу України закріплено, що якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Згідно ст. 610 цього ж кодексу порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 цього ж кодексу боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

У встановлений договором строк і станом на час розгляду справи відповідач обов'язок щодо оплати використаної електричної енергії у період з січня по березень 2013 р. у повному обсязі не виконав і його основна заборгованість перед позивачем складає 5 270, 62 грн., що підтверджується договором № 19-1078/01 про технічне забезпечення електропостачання споживача від 18.11.2009 р., рахунком-фактурою № 898/589 від 26.02.2013 р., актом приймання-здачі виконаних послуг від 26.02.2013 р., рахунком-фактурою № 898/50 від 28.02.2013 р., актом приймання-здачі виконаних послуг від 28.02.2013 р., рахунком-фактурою № 898/63 від 31.03.2013 р., актом приймання-здачі виконаних послуг від 31.03.2013 р., наявними у матеріалах справи.

Отже, вимоги позивача про стягнення із відповідача основної заборгованості у розмірі 5 270, 62 грн. за договором № 19-1078/01 про технічне забезпечення електропостачання споживача від 18.11.2009 р. є законними і обґрунтованими, та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Крім того, позивач просить стягнути із відповідача пеню, передбачену договором № 19-1078/01 про технічне забезпечення електропостачання споживача від 18.11.2009 р., за періоди прострочення відповідачем виконання обов'язку по оплаті електричної енергії з 21.03.2013 р. по 07.05.2013 р. всього на загальну суму 78, 96 грн. у відповідності до виконаного ним розрахунку.

Згідно ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до п. 3) ч. 1 ст. 611 цього ж кодексу у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.

Частиною 1 ст. 549 цього ж кодексу передбачено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Частиною 3 цієї ж статті встановлено, що пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ч. 4 ст. 231 цього ж кодексу у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Згідно ч. 6 ст. 232 цього ж кодексу нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Пунктом 8.2.1. договору передбачено, що у разі внесення платежів, передбачених п. 7.7 договору, з порушенням встановленого строку, споживач сплачує власнику мереж пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який нараховується пеня, від суми заборгованості за кожний день прострочення. Пеня нараховується до моменту повного погашення заборгованості за цим договором.

Розрахунок пені від суми основної заборгованості, виконаний позивачем, є обґрунтованим та вірним, а тому суд дійшов висновку про задоволення вимог позивача в частині стягнення із відповідача пені від суми основної заборгованості за договором у вищевказані періоди у розмірі 78, 96 грн.

Крім того, позивач просить стягнути із відповідача 3 % річних від суми основної заборгованості за періоди прострочення відповідачем виконання обов'язку по оплаті електричної енергії з 21.03.2013 р. по 07.05.2013 р. всього на загальну суму 15, 79 грн. у відповідності до виконаного ним розрахунку.

Згідно ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 цього ж кодексу боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Частиною 2 ст. 625 цього ж кодексу передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Розрахунок 3 % річних від суми основної заборгованості, виконаний позивачем, є обґрунтованим та вірним, а тому суд дійшов висновку про задоволення вимог позивача в частині стягнення із відповідача 3 % річних від суми основної заборгованості за договором у вищевказані періоди у розмірі 15, 79 грн.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, обставини справи, позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Судові витрати відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 44, 49, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства „Авіакомпанія „Аеросвіт" (ідентифікаційний код 20048090) на користь Державного підприємства „Міжнародний аеропорт „Бориспіль" (ідентифікаційний код 20572069) 5 270 (п'ять тисяч двісті сімдесят) грн. 62 (шістдесят дві) коп. основної заборгованості, 78 (сімдесят вісім) грн. 96 (дев'яносто шість) коп. пені, 15 (п'ятнадцять) грн. 79 (сімдесят дев'ять) коп. 3 % річних та судові витрати 1 720 (одна тисяча сімсот двадцять) грн. 50 (п'ятесят) коп. судового збору.

Суддя В. М. Бацуца

Повний текст рішення підписаний

01 червня 2013 р.