Рішення № 31737432, 06.06.2013, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/8248/13 06.06.13За позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АХА Страхування»;

до Приватного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Княжа Вієнна Іншуранс Груп» (відповідач 1);

Приватного акціонерного товариства «ПРОСТО - Страхування» (відповідач 2);

про відшкодування шкоди в порядку регресу у розмірі 8 466,48 грн.

Суддя Мандриченко О.В.

Представники

Від позивача: Ходарченко В. М., представник, довіреність №3684/18 від 12.12.2012 р.;

Від відповідача1: не з'явилися;

Від відповідача2: не з'явилися.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.04.2013 р. порушено провадження у справі №910/8248/13, слухання справи призначено на 21.05.2013 р.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.05.2013 року відкладено розгляд справи на 06.06.2013 року.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач у поданій до господарського суду позовній заяві просить стягнути з відповідача 1 в порядку регресу матеріальні збитки в сумі 4 233,24 грн.; стягнути з відповідача 2 в порядку регресу матеріальні збитки в розмірі 4 233,24 грн., а також стягнути з відповідачів солідарно 1 720,50 грн. витрат по сплаті судового збору з мотивів, вказаних у позовній заяві.

05.06.2013 року позивач звернувся до суду із заявою про уточнення позовних вимог, у якій, у зв'язку із сплатою відповідачем 1 своєї частини заборгованості, просить стягнути з відповідача2 4 233,24 грн. в порядку регресу, а також витрати по сплаті судового збору.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив позов задовольнити в повному обсязі.

Відповідач 1 у своєму відзиві на позовну заяву просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог до відповідача 1 у зв'язку з тим, що кошти позивачеві у сумі 3 978,24 грн. (за мінусом франшизи), сплачені до відкриття провадження у справі, а саме 17.11.2011 року.

Відповідач 2 був належним чином повідомлений про час, день та місце розгляду справи, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення господарського суду, яке міститься в матеріалах справи, однак повноважних представників в судове засідання не направив, письмовий відзив на позовну заяву не надав, позовні вимоги по суті не заперечив.

Розглянувши документи і матеріали, додані до позовної заяви, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі обставини справи, оцінивши докази, які мають значення для вирішення спору, господарський суд

В С Т А Н О В И В:

17.08.2009 року між Закритим акціонерним товариством «Страхова компанія «АХА Україна» (страховик) та Рожновською Анжелою Віталіївною (страхувальник) було укладено договір страхування №2219063/05АВ, яким було застраховано транспортний засіб марки «Geely», державний реєстраційний номер АА 7868 НР.

Відповідно до п. 1.1. статуту Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АХА Страхування», затвердженого протоколом №33 від 23-24 квітня 2012 року Загальних зборів акціонерів, товариство є правонаступником за всім майном, правами та обов'язками Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АХА Україна».

11.04.2010 року на автодорозі Київ - Знам'янка відбулася дорожньо-транспортна пригода за участю застраховано транспортного засобу марки «Geely», державний реєстраційний номер АА 7868 НР, під керуванням Бідного Віталія Васильовича, транспортного засобу марки «Шевроле», державний реєстраційний номер АА 2046 ІМ, під керуванням Солов'я Віктора Васильовича та транспортного засобу марки «Опель», державний реєстраційний номер АА 3302 ІВ, під керуванням Дяченко Ігоря Володимировича.

В результаті вищезазначеної ДТП автомобілю марки «Geely», державний реєстраційний номер АА 7868 НР, були завдані механічні пошкодження, що підтверджується, зокрема, довідкою Кагарлицького взводу ДПС при УДАІ ГУМВС України в Київській області.

Постановою Кагарлицького районного суду Київської області від 13.05.2010 р. у справі №3-415/10 винним у вищезазначеній ДТП визнано Соловей Віктора Васильовича; останнього притягнуто до адміністративної відповідальності відповідно до статті 124 КУпАП.

Постановою Кагарлицького районного суду Київської області від 13.05.2010 р. у справі №3-416/10 винним у вищезазначеній ДТП визнано Дяченка Ігоря Володимровича; останнього притягнуто до адміністративної відповідальності відповідно до статті 124 КУпАП.

Розмір штрафу, присудженого до стягнення з винних осіб, є однаковим, отже відповідальність вині особи несуть теж пропорційно рівну.

13.04.2010 року до позивача звернувся страхувальник із заявою про настання події, що має ознаки страхового випадку за договором добровільного страхування транспортного засобу.

Відповідно до звіту №454 з визначення вартості матеріального збитку, завданого власнику транспортного засобу, складеного 26.04.2010 року суб'єктом оціночної діяльності - Товариством з обмеженою відповідальністю «Незалежна експертно-асистуюча компанія», а саме Нестеренко В. І., вартість матеріального збитку, завданого власнику автомобіля марки «Geely», державний реєстраційний номер АА 7868 НР, складає 9 369,12 грн.

Відповідно до ремонтної калькуляції №454_2010 від 27.04.2010 року, вартість ремонту автомобіля марки «Geely», державний реєстраційний номер АА 7868 НР, склала 9 369,12 грн.

Відповідно до ремонтної калькуляції №С1981 від 03.05.2010 року, вартість витрат на ремонт автомобіля марки «Geely», державний реєстраційний номер АА 7868 НР, склала 9 395,48 грн.

Позивачем на підставі страхового акту №5902/10/05/11 від 25.05.2010 року, розрахунку суми страхового відшкодування до нього, було здійснено виплату страхового відшкодування в розмірі 8 466,48 грн., що підтверджується платіжним дорученням №11303 від 26.05.2010 року.

Оцінюючи наявні в матеріалах справи документи та досліджені в засіданні суду докази, господарський суд вважає позовні вимоги позивача такими, що підлягають частковому задоволенню. При цьому господарський суд виходить з наступного.

Згідно зі статтею 1 Закону України «Про страхування» страхування - це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів громадян та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати громадянами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів.

Відповідно до частини 1 статті 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Частиною 2 статті 1187 Цивільного кодексу України встановлено, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до статті 993 Цивільного кодексу України та статті 27 Закону України «Про страхування», до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Частиною 1 статті 1191 Цивільного кодексу України встановлено, що особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Вищезазначені норми чинного законодавства України свідчать про те, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування, переходить право вимоги в межах фактичних затрат до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Відповідно до пункту 22.1. статті 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Статтею 29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачено, що у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством.

Пунктом 36.4. статті 36 Закону передбачене право страховика в разі настання страхового випадку здійснювати виплату страхового відшкодування безпосередньо потерпілим або погодженим з ним підприємствами, установами та організаціями, що надають послуги, пов'язані з відшкодуванням збитків.

Отже, відповідно до положень Закону, особами, відповідальними за завдані у даному випадку збитки у межах, передбачених договором обов'язкового страхування цивільної відповідальності повинні бути Приватне акціонерне товариство «Українська страхова компанія «Княжа Вієнна Іншуранс Груп» та Приватне акціонерне товариство «ПРОСТО - Страхування».

Цивільно-правова відповідальність власника транспортного засобу марки «Шевроле», державний реєстраційний номер АА 2046 ІМ, на момент дорожньо-транспортної пригоди була застрахована у відповідача1 за полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №ВС/2089314.

Враховуючи ту обставину, що винним у ДТП, яка сталася 11.04.2010 р., визнано водія автомобіля марки «Шевроле», державний реєстраційний номер АА 2046 ІМ, Соловея Віктора Васильовича, цивільно-правова відповідальність якого застрахована відповідачем 1, позивач правомірно звернувся до відповідача 1 за відшкодуванням збитків.

Частиною 12.1. статті 12 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачено, що страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього пункту.

У полісі №ВС/2089314, яким застраховано цивільно-правову відповідальність власника транспортного засобу марки «Шевроле», державний реєстраційний номер АА 2046 ІМ, зазначено, що ліміт відповідальності за шкоду, спричинену майну, становить 25 000,00 грн., а франшиза становить 510,00 грн.

Зважаючи на вищевикладене, а також на те, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування, переходить право вимоги в межах його фактичних затрат, стягненню з відповідача підлягає завдана шкода в розмірі 4 233,24 грн. за мінусом безумовної франшизи у розмірі 510,00 грн., тобто 3 723,24 грн.

Відповідач 1 надав суду докази того, що ним що 17.11.2011 року було сплачено 3 978,24 грн. на користь позивача. Позивач просить суд у зв'язку з цим припинити провадження у справі в частині вимог до відповідача 1.

Відповідно до п. 4.4. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011року № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції», господарський суд припиняє провадження у справі у зв'язку з відсутністю предмета спору (пункт 1-1 частини першої статті 80 ГПК), зокрема, у випадку припинення існування предмета спору (наприклад, сплата суми боргу, знищення спірного майна, скасування оспорюваного акта державного чи іншого органу тощо), якщо між сторонами у зв'язку з цим не залишилося неврегульованих питань. Визнання боржником претензії кредитора не є способом припинення зобов'язання і не свідчить про відсутність спору; особа, претензія якої визнана боржником, вправі звернутися до господарського суду з позовом про стягнення визнаної суми коштів.

Припинення провадження у справі на підставі зазначеної норми ГПК можливе в разі, коли предмет спору існував на момент виникнення останнього та припинив існування в процесі розгляду справи. Якщо ж він був відсутній і до порушення провадження у справі, то зазначена обставина тягне за собою відмову в позові, а не припинення провадження у справі.

Так як предмет спору по відношенню до відповідача 1 не існував на момент звернення до господарського суду позивача з позовною заявою, господарський суд відмовляє в задоволенні позовних вимог до відповідача 1 в розмірі 3 978,24 грн.

Різниця між сумою, яку просив стягнути позивач з відповідача 1 і сумою, яку сплатив відповідач 1 що до порушення провадження у справі становить 255,00 грн. і не підлягає задоволенню у зв'язку з тим, що вона входить до складу франшизи, яку відповідач 1 не зобов'язаний відшкодовувати позивачеві.

Отже, позовні вимоги до відповідача 1 не підлягають задоволенню.

Цивільно-правова відповідальність власника транспортного засобу марки «Опель», державний реєстраційний номер АА 3302 ІВ, на момент дорожньо-транспортної пригоди була застрахована у відповідача 2 за полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №ВВ/9346564.

На підставі вищевикладеного позивач і просить стягнути з відповідача2 в порядку регресу суму в розмірі 4 233,24 грн.

Враховуючи ту обставину, що винним у ДТП, яка сталася 11.04.2010 р., визнано водія автомобіля марки «Опель», державний реєстраційний номер АА 3302 ІВ, Дяченка Ігоря Володимировича, цивільно-правова відповідальність якого застрахована відповідачем 2, позивач правомірно звернувся до відповідача за відшкодуванням збитків.

Частиною 12.1. статті 12 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачено, що страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього пункту.

У полісі №ВВ/9346564, яким застраховано цивільно-правову відповідальність власника транспортного засобу марки «Опель», державний реєстраційний номер АА 3302 ІВ, зазначено, що ліміт відповідальності за шкоду, спричинену майну, становить 25 000,00 грн., а франшиза становить 510,00 грн.

Зважаючи на вищевикладене, а також на те, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування, переходить право вимоги в межах його фактичних затрат, стягненню з відповідача підлягає завдана шкода в розмірі 4 233,24 грн. за мінусом безумовної франшизи у розмірі 510,00 грн., тобто 3 723,24 грн.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 43, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд

В И Р І Ш И В:

1. В задоволенні позовних вимог до відповідача1 відмовити повністю.

2. Позов до відповідача 2 задовольнити частково.

3. Стягнути з Приватного акціонерного товариства «ПРОСТО - Страхування» (інд. 04050, м. Київ, вул. Герцена, 10, код ЄДРПОУ 24745673) на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АХА Страхування» (інд. 04070, м. Київ, вул. Іллінська, 8, код ЄДРПОУ 20474912) 3 723 (три тисячі сімсот двадцять три) грн. 24 коп. завданої шкоди, 756 (сімсот п'ятдесят шість) грн. 61 коп. витрат по сплаті судового збору. Видати наказ.

4. В задоволенні іншої частини позовних вимог до відповідача 2 відмовити.

5. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

6. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя О. В. Мандриченко Дата складання рішення 11.06.2013 р.