Рішення № 31737041, 03.06.2013, Ірпінський міський суд Київської області

Справа № 367/2409/13-ц

ІРПІНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 травня 2013 року Ірпінський міський суд Київської області в складі:

головуючого судді Пархоменко О.В.

при секретарі Голік О.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Ірпінського міського суду справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, Приватного акціонерного товариства "Банк "Київська Русь" про визнання договору іпотеки недійсним,

в с т а н о в и в :

Позивачка звернулася до суду із даним позовом, посилаючись на те, що з 1987 року вона та ОСОБА_2 проживали однією сім'єю, були пов'язані спільним побутом, вели спільне господарство, мали взаємну матеріальну підтримку, взаємні права та обов'язки. Рішенням Ірпінського міського суду Київської області по справі № 1013/7855/2012 від 17 жовтня 2012 року встановлено факт проживання однією сім'єю без реєстрації шлюбу ОСОБА_1 з ОСОБА_2 з 1987 року; також рішенням Ірпінського міського суду Київської області встановлено той факт, що все майно, яке ОСОБА_1 та ОСОБА_2 придбали з 1987 року є їхньою спільною сумісною власністю.

Позивачка вказує, що до майна, що набуте під час проживання осіб однією сім'єю застосовуються положення сімейного законодавства, які регулюють правові відносини з приводу права спільної сумісної власності подружжя, а тому майно, що придбане чи створене під час проживання однією сім'єю належить їм на праві спільної сумісної власності.

Вказує, що проживаючи разом однією сім'єю ними було придбано за спільні кошти об'єкт нерухомості, що знаходиться за адресою Київська область, м. Ірпінь, Привокзальна площа, 3 кв. 35, яке спільними зусиллями та спільним коштом було добудовано та переобладнано в нежитлове приміщення під салон краси загальною площею 345,0 кв. м. на підставі рішення від 27 січня 2009 року № 17/56 свідоцтво про право власності на їх спільне майно було оформлене на ОСОБА_2, свідоцтво про право вланості видане 12 червня 2009 року виконавчим комітетом Ірпінської міської ради Київської області, було зареєстровано КП КОР "Ірпінське бюро технічної інвентаризації" 12 червня 2009 року, про що внесено відповідний запис до реєстрової книги № 1-159 за реєстровим № 41.

Вказує, що 22.03.2013 року їй випадково стало відомо, що між ПАТ "Банк "Київська Русь" (іпотекодержатель) та ОСОБА_4, що діяла від імені ОСОБА_2 (іпотекодавець) укладено Договір іпотеки від 30 червня 2009 року, який посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_5 та зареєстровано у реєстрі за № 8756, за яким іпотекодавець передав іпотекодержателю в іпотеку нерухоме майно, а саме : нежитлове приміщення під салон краси загальною площею 345,0 кв. м., що знаходиться за адресою АДРЕСА_1; предмет іпотеки належить іпотекодавцю на підставі свідоцтва про право власності, виданого 12 червня 2009 року виконавчим комітетом Ірпінської міської ради Київської області на підставі рішення від 27 січня 2009 року № 17/56, зареєстрований КП КОР "Ірпінське бюро технічної інвентаризації" 12 червня 2009 року, про що внесено відповідний запис до реєстрової книги № 1-159 за реєстровим № 41. Тобто відповідач ОСОБА_2 передав в іпотеку нерухоме майно, яке є спільною сумісною власністю подружжя без згоди іншого співвласника та без повідомлення співвласника про вчинення даного правочину.

Вказує, що оскільки вона жодної згоди на укладення договорів іпотеки ОСОБА_2 не надавала, наступний не мав повноважень вчиняти вищевказані договори, а тому договір іпотеки, укладений між ПАТ "Банк "Київська Русь" та ОСОБА_4, що діяла від імені ОСОБА_2 від 30 червня 2009 року, який посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_5 та зареєстровано у реєстрі за № 8756 має бути визнаний судом недійсним.

В зв'язку із викладеними обставинами позивачка просила визнати недійсним договір іпотеки, укладений 30 червня 2009 року між ПАТ "Банк "Київська Русь" та ОСОБА_4, що діяла від імені ОСОБА_2, який посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_5 та зареєстровано у реєстрі за № 8756.

В судове засідання позивачка ОСОБА_1 не з'явилася, про час та місце розгляду справи повідомлена належним чином, надала суду письмову заяву про розгляд справи в її відсутності, позовні вимоги підтримує та просить задовольнити позов в повному обсязі.

Представник відповідача ОСОБА_2 - ОСОБА_6 в судовому засіданні позов визнав, не заперечував проти задоволення позову. Також суду пояснив, що рішенням Ірпінського міського суду Київської області від 17 жовтня 2012 року по справі за заявою ОСОБА_1, заінтересована особа ОСОБА_2 про встановлення факту проживання однією сім'єю встановлено факт проживання однією сім'єю без реєстрації ОСОБА_1 та ОСОБА_2 з 1987 року і до моменту винесення рішення, дане рішення набрало законної сили. Цим рішенням встановлено, що все майно, яке було придбано ОСОБА_1 та ОСОБА_2 з 1987 року є їхньою спільною сумісною власністю. Не заперечував проти задоволення позову.

Представник відповідача Приватного акціонерного товариства "Банк "Київська Русь" Голиця В.В. в судовому засіданні позов не визнав, надав суду письмові заперечення та пояснив, що встановлення фактів проживання чоловіка та жінки однією сім'єю без шлюбу та належності таким особам на праві спільної сумісної власності майна, набутого в період перебування у фактичних шлюбних відносинах, судовим рішенням, ухваленим вже після укладення правочинів щодо такого майна, не впливає на суть правовідносин, які склалися у зв'язку з укладенням цих правочинів. Спірний договір іпотеки з приводу нерухомого майна - нежитлового приміщення під салон краси, розташованого за адресою АДРЕСА_1, було укладено 30 червня 2009 року ОСОБА_2, як одноосібним на той час його законним власником, задовго до ухвалення рішення Ірпінського міського суду Київської області від 17.10.2012 року по справі № 1013/7855/2012, яким встановлено факт проживання однією сім'єю без шлюбу ОСОБА_1 з ОСОБА_2 Вважав, що відсутні підстави для визнання договору іпотеки недійсним. Просив у позові відмовити.

Заслухавши пояснення учасників судового процесу, вивчивши письмові докази по справі, суд вважає заявлений позов таким, що не підлягає до задоволення, виходячи із наступного.

У відповідності до ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

У відповідності до ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ст. 61 цього Кодексу.

У відповідності до ст. 61 ЦПК України обставини, визнані сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі не підлягають доказуванню; обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

В судовому засіданні встановлено, що 30 червня 2009 року між Акціонерним Банком "Київська Русь" та ОСОБА_4, яка діяла від імені ОСОБА_2 за довіреністю, посвідченою 30 червня 2009 року ОСОБА_9 приватним нотаріусом Алуштинського міського нотаріального округу за реєстровим № 1297, було укладено договір іпотеки, відповідно до п. 1.1 якого згідно з кредитним договором № 6579-20/8-1 від 17 березня 2008 року та договором про внесення змін від 30 червня 2009 року іпотекодержатель надав Товариству з обмеженою відповідальністю "Ріелторі Плюс" кредит у сумі 8 500 000,0 гривен; відповідно до п. 1.3 договору даним договором забезпечується виконання зобов'язань позичальника по поверненню іпотекодержателеві суми кредиту, сплаті процентів за користування кредитом, пені, штрафу, іншої заборгованості, платежів і санкцій, що передбачені та/або випливають з Основного зобов'язання, включаючи як зобов'язання, передбачені кредитним договором, так і будь-якими додатковими угодами про внесення до нього змін, в тому числі щодо розміру кредиту, процентів за користування кредитом, пені, штрафу, строку дії кредитного договору, встановлення інших майнових санкцій за невиконання умов кредитного договору.

Відповідно до п. 2.1 договору іпотеки на забезпечення виконання позичальником основного зобов'язання іпотекодавець передає в іпотеку іпотекодержателеві належне йому на праві власності нерухоме майно, а саме нежитлове приміщення під салон краси загальною площею 345,0 кв. м., що знаходиться за адресою АДРЕСА_1, яке належить іпотекодавцеві на підставі свідоцтва про право власності, виданого 12 червня 2009 року виконавчим комітетом Ірпінської міської ради Київської області на підставі рішення від 27 січня 2009 року № 17/56, зареєстровано Комунальним підприємством Київської обласної ради "Ірпінське бюро технічної інвентаризації" 12 червня 2009 року до реєстрової книги № 1-159 за реєстровим № 41.

Пунктом 3.1 договору іпотеки встановлено, що іпотекодавець є майновим поручителем позичальника; відповідно до п. 3.2.7 договору іпотеки предмет іпотеки не є спільною сумісною власністю; зміст цієї заяви доведено нотаріусом до відома іпотекодержателя, що він підтверджує своїм підписом під цим документом.

В судовому засіданні встановлено, що рішенням Ірпінського міського суду Київської області від 17 жовтня 2012 року по справі за заявою ОСОБА_1, заінтересована особа ОСОБА_2 про встановлення факту проживання однією сім'єю встановлено факт проживання однією сім'єю без реєстрації ОСОБА_1 та ОСОБА_2 з 1987 року і до моменту винесення рішення, дане рішення набрало законної сили. Даним рішенням суду встановлено, що заявник з 1987 року та ОСОБА_2 проживали однією сім'єю, були пов'язані спільним побутом, вели спільне господарство, мали взаємну матеріальну підтримку, взаємні права та обов'язки. У будь-якому іншому шлюбі ні вона, ні заінтересована особа під час спільного проживання в цивільному шлюбі не підтримували. Встановлено, що між ними склалися усталені відносини, що були притаманні подружжю. Вони мають спільну доньку ОСОБА_10, ІНФОРМАЦІЯ_1. Судом встановлено, що заявник протягом спільного проживання постійно працювала і отримувала пристойний заробіток. За спільні кошти вона постійно купувала речі, які необхідні для ведення господарства, а також речі необхідні їм у побуті, в тому числі і майно, щодо якого виник спір. Їхній шлюб не було зареєстровано у встановленому законом порядку, а тому ОСОБА_2 безперешкодно розпоряджається майном, що є їхньою сумісною власністю на свій розсуд, всупереч її заперечень відчужує їхнє спільне майно, а отримані кошти витрачає виключно в своїх інтересах, а не в інтересах сім'ї. Незважаючи на те, що вони і далі проживають однією сім'єю , пов'язані спільним побутом, ведуть спільне господарство, ОСОБА_2 відмовляється зареєструвати шлюб у встановленому законом порядку.

Також в судовому засіданні встановлено, що рішенням Ірпінського міського суду Київської області від 18 грудня 2012 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства "Банк "Київська Русь" до ОСОБА_2, третя особа - Товариство з обмеженою відповідальністю "Будресурс Капітал" про звернення стягнення на предмет іпотеки позов задоволено частково; у рахунок погашення заборгованості Товариства з обмеженою відповідальністю "Ріелторі Плюс" перед Публічним акціонерним товариством "Банк "Київська Русь" за кредитним договором від 17 березня 2008 року № 6579-20/8-1 в сумі 11 051 998,76 грн. звернуто стягнення на предмет іпотеки за Договором іпотеки від 30 червня 2009 року, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_5 та зареєстрованого в реєстрі за № 8756 , а саме на нежитлове приміщення під салон краси загальною площею 345,0 кв. м., що знаходиться за адресою АДРЕСА_1, яке належить ОСОБА_2 на підставі свідоцтва про право власності, виданого 12 червня 2009 року виконавчим комітетом Ірпінської міської ради Київської області на підставі рішення від 27 січня 2009 року № 17/56, зареєстровано Комунальним підприємством Київської обласної ради "Ірпінське бюро технічної інвентаризації" 12 червня 2009 року до реєстрової книги № 1-159 за реєстровим № 41 шляхом проведення прилюдних торгів, встановивши початкову ціну продажу предмету іпотеки в розмірі 1 822 404,0 грн. без ПДВ та стягнуто з ОСОБА_2 судові витрати у розмірі 3 219,0 гривен. Як визнали в судовому засіданні представники відповідачів, дане рішення набрало законної сили.

Наведені обставини підтверджуються поясненнями учасників процесу, матеріалами справи.

У відповідності до ст. 60 СК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя.

У відповідності до ст. 65 СК України дружина, чоловік розпоряджаються майном, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, за взаємною згодою. При укладенні договорів одним із подружжя вважається, що він діє за згодою другого з подружжя. Дружина, чоловік має право на звернення до суду з позовом про визнання договору недійсним як такого, що укладений другим із подружжя без її, його згоди, якщо цей договір виходить за межі дрібного побутового. Для укладення одним із подружжя договорів, які потребують нотаріального посвідчення і (або) державної реєстрації, а також договорів стосовно цінного майна, згода другого з подружжя має бути подана письмово. Згода на укладення договору, який потребує нотаріального посвідчення і (або) державної реєстрації, має бути нотаріально засвідчена. Договір, укладений одним із подружжя в інтересах сім'ї, створює обов'язки для другого з подружжя, якщо майно, одержане за договором, використане в інтересах сім'ї.

У відповідності до ст. 369 ЦК України співвласники майна, що є у спільній сумісній власності, володіють і користуються ним спільно, якщо інше не встановлено домовленістю між ними. Розпоряджання майном, що є у спільній сумісній власності, здійснюється за згодою всіх співвласників. У разі вчинення одним із співвласників правочину щодо розпорядження спільним майном вважається, що він вчинений за згодою всіх співвласників. Згода співвласників на вчинення правочину щодо розпорядження спільним майном, який підлягає нотаріальному посвідченню та (або) державній реєстрації, має бути висловлена письмово і нотаріально посвідчена. Співвласники мають право уповноважити одного з них на вчинення правочинів щодо розпорядження спільним майном. Правочин щодо розпорядження спільним майном, вчинений одним із співвласників, може бути визнаний судом недійсним за позовом іншого співвласника у разі відсутності у співвласника, який вчинив правочин, необхідних повноважень.

Як встановлено в судовому засіданні, 30 червня 2009 року між Акціонерним Банком "Київська Русь" та ОСОБА_4, яка діяла від імені ОСОБА_2 за довіреністю, посвідченою 30 червня 2009 року ОСОБА_9 приватним нотаріусом Алуштинського міського нотаріального округу за реєстровим № 1297, було укладено договір іпотеки; пунктом 3.1 договору іпотеки встановлено, що іпотекодавець є майновим поручителем позичальника; відповідно до п. 3.2.7 договору іпотеки предмет іпотеки не є спільною сумісною власністю; зміст цієї заяви доведено нотаріусом до відома іпотекодержателя, що він підтверджує своїм підписом під цим документом.

Суд вважає, що оскільки рішенням Ірпінського міського суду Київської області від 17 жовтня 2012 року по справі за заявою ОСОБА_1, заінтересована особа ОСОБА_8 про встановлення факту проживання однією сім'єю хоча і встановлено факт проживання однією сім'єю без реєстрації ОСОБА_1 та ОСОБА_2 з 1987 року і до моменту винесення рішення, однак даним рішенням не було встановлено, що все майно, яке ОСОБА_1 та ОСОБА_2 придбали з 1987 року є їхньою спільною сумісною власністю, а тому посилання позивача на ці обставини є безпідставним.

За таких обставин суд вважає, що в судовому засіданні не знайшов свого підтвердження факт того, що нежитлове приміщення під салон краси загальною площею 345,0 кв. м., що знаходиться за адресою АДРЕСА_1, яке належить ОСОБА_2 на підставі свідоцтва про право власності, виданого 12 червня 2009 року виконавчим комітетом Ірпінської міської ради Київської області на підставі рішення від 27 січня 2009 року № 17/56, зареєстровано Комунальним підприємством Київської обласної ради "Ірпінське бюро технічної інвентаризації" 12 червня 2009 року до реєстрової книги № 1-159 за реєстровим № 41 та яке було передано в іпотеку ПАТ "Банк "Київська Русь" є спільним майном позивачки та ОСОБА_2

Таким чином підстави, на які посилається позивачка в своїй позовній заяві, не є підставою для визнання договору іпотеки від 30 червня 2009 року між ПАТ "Банк "Київська Русь" та ОСОБА_2 недійсним.

На підставі ст. ст. 60, 62, 65, 70, 74 СК України, ст.ст. 368, 369, 577, 578 ЦК України, ст. ст. 10, 11, 60, 61, 212, 214, 215, 218 ЦПК України, суд -

в и р і ш и в:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2, Приватного акціонерного товариства "Банк "Київська Русь" про визнання договору іпотеки недійсним залишити без задоволення.

Копію рішення направити позивачу для відома.

Повне рішення буде виготовлене протягом п'яти днів з дня закінчення розгляду справи 02.06.2013 року.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Київської області через Ірпінський міський суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя: О. В. Пархоменко