Постанова № 31735675, 14.05.2013, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Севастопольська, 43, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95013

ПОСТАНОВА

Іменем України

14 травня 2013 р. Справа №801/3455/13-а

Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі:

головуючого судді - Пакет Т.В.,

при секретарі судового засідання - Мельниковій А.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Державної податкової інспекції у м. Сімферополі Автономної Республіки Крим Державної податкової служби до Науково-виробничого об'єднання «Вітамед» про стягнення заборгованості.

Обставини справи: Державна податкова інспекція у м. Сімферополі Автономної Республіки Крим Державної податкової служби (далі - позивач) звернулася до Окружного адміністративного суду АР Крим з адміністративним позовом до Науково-виробничого об'єднання «Вітамед» (далі - відповідач) про стягнення заборгованості зі штрафних санкцій у сумі 1704,36 грн.

У судове засідання представник позивача не з'явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, у позові просив справу розглянути у його відсутності.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про час, день та місце розгляду справи повідомлений належним чином - шляхом направлення на його адресу, зазначену у витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, рекомендованою кореспонденцією судової повістки. Однак, документи повернулись до суду з відміткою пошти: "за закінченням терміну зберігання" (а.с.27).

Згідно з ч. 11 ст. 35 КАС України у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

Таким чином суд вважає, що відповідача належним чином повідомлено про дату, час та місце судового розгляду.

Враховуючи, що матеріали справи містять достатньо доказів для з'ясування обставин у справі, суд, керуючись ст. ст. 122, 128 КАС України вважає можливим розглянути справу за відсутності представників позивача та відповідача.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд -

ВСТАНОВИВ:

Згідно з частиною 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Відповідно до п. 5 ч. 2 статті 17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на спори за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених Конституцією та законами України.

Пунктом 7 частини 1 статті 3 КАС України дано визначення суб'єктів владних повноважень, до яких належать орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Підпунктом 41.1.1 п.41. ст. 41 Податкового кодексу України встановлено, що органи державної податкової служби є контролюючими органами щодо податків, які справляються до бюджетів та державних цільових фондів, крім зазначених у підпункті 41.1.2 цього пункту, а також стосовно законодавства, контроль за дотриманням якого покладається на органи державної податкової служби.

Органами стягнення є виключно органи державної податкової служби, які уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу в межах їх повноважень, а також державні виконавці в межах своїх повноважень (п.п.41.4 ст. 41 ПК України). Враховуючи зазначене, позивач, здійснюючи свої повноваження у спірних відносинах є суб'єктом владних повноважень, спір що виник між сторонами пов'язаний із захистом прав позивача у сфері публічно-правових відносин і є справою адміністративної юрисдикції, його належить розглядати в порядку, встановленому КАС України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства встановлені Податковим кодексом України.

Пунктом 16.1 статті 16 Податкового кодексу України передбачено, що платник податків зобов'язаний подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів; сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Згідно з п. 46. 1 ст. 46 Податкового кодексу України податкова декларація, розрахунок (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Платник податків зобов'язаний за кожний встановлений цим Кодексом звітний період подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є, відповідно до цього Кодексу незалежно від того, чи провадив такий платник податку господарську діяльність у звітному періоді (п. 49.2 ст. 49 ПК України).

Відповідно до п. 54. 1 ст. 54 Податкового кодексу України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом.

Платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом (п. 57.1 ст. 57 ПК України).

З матеріалів справи вбачається, що Науково-виробниче об'єднання «Вітамед» зареєстровано у якості юридичної особи 30.11.2000 року виконавчим комітетом Залізничної районної ради м. Сімферополя, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію (а.с. 10) та знаходиться на обліку, як платник податків в Державній податковій інспекції у м. Сімферополі Автономної Республіки Крим Державної податкової служби, що підтверджується довідкою № 362/18-337 від 29.01.2013 року (а.с.8 зворотна сторона).

Відповідно до пункту 31.1 статті 31 Податкового кодексу України строком сплати податку та збору визнається період, що розпочинається з моменту виникнення податкового обов'язку платника податку із сплати конкретного виду податку і завершується останнім днем строку, протягом якого такий податок чи збір повинен бути сплачений у порядку, визначеному податковим законодавством. Податок чи збір, що не був сплачений у визначений строк, вважається не сплаченим своєчасно.

Згідно з пунктом 57.1 статті 57 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Статтею 34 Податкового кодексу України встановлено, що податковим періодом може бути календарний рік; календарне півріччя; календарні три квартали; календарний квартал; календарний місяць; календарний день.

Порядок, підстави та строки сплати податку на прибуток підприємства передбачені Податковим кодексом України, що набрав чинності з 01.01.2011 року.

Відповідно до ст. 134 п.п. 134.1, 134.1.1, 134.1.2 Податкового кодексу України у цьому розділі об'єктом оподаткування є: прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду, визначених згідно зі статтями 135 - 137 цього Кодексу, на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду, визначених згідно зі статтями 138 - 143 цього Кодексу, з урахуванням правил, встановлених статтею 152 цього Кодексу; дохід (прибуток) нерезидента, що підлягає оподаткуванню згідно зі статтею 160 цього Кодексу, з джерелом походження з України.

Відповідно до п. 152.1 ст. 152 Податкового кодексу України податок нараховується платником самостійно за ставкою, визначеною пунктом 151.1 статті 151 цього Кодексу, від податкової бази, визначеної згідно зі статтею 149 цього Кодексу.

В п.п.152.8 ст. 152 Податкового кодексу України зазначається, що відповідальність за повноту утримання та своєчасність перерахування до бюджету податків, зазначених у пункті 153.3 статті 153, пунктах 156.1 та 156.2 статті 156, статті 160 цього Кодексу, несуть платники податку, які здійснюють відповідні виплати.

Згідно із п.п. 152.9 ст. 152 Податкового кодексу України для цілей цього розділу використовуються такі податкові періоди: календарні квартал, півріччя, три квартали, рік. Базовим податковим (звітним) періодом для цілей цього розділу є календарний квартал.

Відповідно до норм Податкового кодексу України звітний податковий період починається з першого календарного дня податкового періоду і закінчується останнім календарним днем податкового періоду, крім виробників сільськогосподарської продукції, визначених статтею 155 цього розділу.

Згідно з вимогами статті 49 Податкового кодексу України податкова декларація платниками податку на прибуток підприємств, за винятком виробників сільськогосподарської продукції, визначених ст. 155 ПКУ, подається протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного періоду Якщо останній день строку подання податкової декларації припадає на вихідний або святковий день, то останнім днем строку вважається операційний (банківський) день, що настає за вихідним або святковим днем (п. 49.20 ст. 49 ПКУ).

Отже, платник податків зобов'язаний сплатити суму податку на прибуток підприємств, зазначену у поданій ним декларації з податку на прибуток, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку для подання декларації.

Судом встановлено, що 07.10.2011 року співробітниками Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим ДПС проведена камеральна перевірка податкової звітності з податку на додану вартість.

Перевіркою встановлені порушення п.п. 49.18.2 п. 49.18 ст. 49 Податкового кодексу України, п.п. 4.1.4. п. 4.1 ст. 4 Закону України від 21 грудня 2000 року № 2181 «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» зі змінами та доповненнями, п. 16.4 ст. 16 Закону України від 28 грудня 1994 року № 334/94-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств» зі змінами та доповненнями, а саме порушення термінів подання податкової звітності з податку на прибуток - несвоєчасне подання декларації з податку на прибуток за 1 квартал 2010 року та за 1 квартал 2011 року, вказані декларації не подані.

За результатами перевірки складено акт № 14156/15-1 від 04.10.2011 року (а.с. 13), на підставі акту прийняте податкове повідомлення-рішення №0029221501 від 15.11.2011 року на суму штрафних санкцій у розмірі 1190,00 грн. (а.с. 12), вказане податкове повідомлення-рішення направлено на адресу відповідача рекомендованою кореспонденцією, однак було повернуто з відміткою відділення зв'язку «за зазначеною адресою не знаходиться» (а.с. 12 зворотній бік).

30.05.2012 року співробітниками Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим ДПС проведена камеральна перевірка податкової звітності з податку на прибуток.

В ході перевірки встановлено порушення п.п. 49.18.2 п. 49.18 ст. 49 Податкового кодексу України платником несвоєчасно подана декларація з податку на прибуток за 1 квартал 2012 року, а саме вказана декларація не подана.

За результатами перевірки складено акт № 1990/15-1/31257464 від 25.05.2012 року (а.с. 16) на підставі якого прийнято податкове повідомлення-рішення № 0003511501 від 25.05.2012 року на суму 1020,00 грн. (а.с. 15).

Податкове повідомлення-рішення було направлено на адресу відповідача рекомендованою кореспонденцією, але було повернуто з відміткою відділення зв'язку «за закінченням терміну зберігання» (а.с. 14).

Згідно Закону України від 21 грудня 2000 року № 2181 «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», який діяв до 01.01.2011 року у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги.

Згідно з п. 14.1.175 ст. 14 Податкового кодексу України сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання є податковим боргом.

У разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення (п. 59.1 ст. 59ПК України).

Податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання (п. 59.3 ст. 59 ПК України).

Податкова вимога надсилається також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов'язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення (п. 59.4 ст. 59 ПК України).

Згідно з п.59.5 ст. 59 Податкового кодексу України у разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Таким чином, несплачена платником податків сума податкового боргу є узгодженою з моменту отримання ним податкової вимоги.

На підставі зазначеного вище, позивачем на адресу відповідача була направлена вимога перша про сплату боргу №1/1860 від 05.06.2009 року (а.с. 20 зворотній бік), у зв'язку з неможливістю вручення вказаної вимоги позивачем було складено акт № 2550/242 від 18.06.2009 року про неможливість вручення податкової вимоги, податкова вимога № 1/1860 була розміщена на дошці оголошень (а.с. 20).

Також позивачем була складена друга податкова вимога № 2/2237 від 20.07.2009 року (а.с. 19 зворотній бік), у зв'язку з неможливістю вручення вказаної вимоги позивачем було складено акт № 3867/24-1 від 04.09.2009 року про неможливість вручення податкової вимоги, податкова вимога № 2/2237 була розміщена на дошці оголошень (а.с. 19).

Враховуючи відсутність незгоди відповідача з розрахунком суми податкового боргу, вказані вимоги є узгодженими.

Таким чином, загальна сума заборгованості відповідача становить 1704,36 грн., що підтверджується розрахунком заборгованості (а.с. 4).

Відповідно до ст. 95.3 ст. 95 Податкового кодексу України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Підпунктом 20.1.18 пункту 20.1. ст. 20 Податкового кодексу України передбачено, що органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Приймаючи до уваги те, що відповідач у порядку, передбаченому ст. 71 КАС України, не надав доказів сплати податкового боргу в сумі 1704,36 грн., суд вважає, що позовні вимоги є обґрунтованими та їх належить задовольнити.

Керуючись ст.ст. 9, 11, 69-71, 94, 158, 159, 161-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити у повному обсязі.

Стягнути з банківських рахунків Науково-виробничого обєднання «Вітамед» (95047, АР Крим, м. Сімферополь, вул. Глухова, 30, кв. 3, ЄДРПОУ 31257464) заборгованість з податку на прибуток у сумі 1704 (одна тисяча сімсот чотири) грн. 36 коп., перерахувавши на р/р 31112009700002 ГУ ДКСУ в АР Крим м. Сімферополь, ЄДРПОУ 38040558, МФО 824026, код платежу 3011021000.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя Т.В.Пакет