Постанова № 31735569, 03.06.2013, Хмельницький окружний адміністративний суд

Копія

Справа № 822/2164/13-а

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 червня 2013 рокум. ХмельницькийХмельницький окружний адміністративний суд

в складі:головуючого-суддіТарновецького І.І. при секретарі Човган Д.В. за участі:представника позивача Ковальської С.Ю. представників відповідача Мельник О.Г., Хом'як Н.В.розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фармгейт Україна" до Славутської об'єднаної державної податкової інспекції в Хмельницькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом до Славутської об'єднаної державної податкової інспекції в Хмельницькій області, в якому просив визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 0000142301 від 04 лютого 2013 року про визначення ТОВ "Фармгейт Україна" грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 579943,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами).

Позовні вимоги вмотивовані тим, що посадовими особами Славутської об'єднаної державної податкової інспекції в Хмельницькій області проведено позапланову виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю "Фармгейт Україна", код ЄДРПОУ 37138877, з питань достовірності декларування залишку від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (рядок 24 декларації з ПДВ за жовтень 2012 року), яке виникло за рахунок від'ємного значення з ПДВ, що декларувалось за період квітень 2011 р. - вересень 2012 р. За результатами перевірки складено акт № 14/2201/37138877 від 11.01.2013 року. На підставі вказаного акту перевірки 04 лютого 2013 року Славутською ОДПІ винесено податкове повідомлення - рішення форми "Р" № 0000142301. Позивач не погоджується з винесеним відповідачем податковими повідомленням-рішенням, вважає його протиправним, вказує на відсутність підстав прийняття рішення та просить суд його скасувати.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив суд задовольнити їх у повному обсязі, мотивуючи обставинами, викладеними у позовній заяві.

Представники відповідача у судовому засіданні подали письмові заперечення, позов не визнали, просили суд у задоволенні позовних вимог відмовити, посилаючись на обставини, викладені у запереченнях.

Суд, розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши докази, прийшов до висновку, що в задоволенні позову слід відмовити, виходячи із наступних мотивів.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулює Податковий кодекс України, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства. Суд керується нормами кодексу діючими станом на час виникнення спірних правовідносин.

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Фармгейт Україна", ідентифікаційний код 37138877, зареєстроване Ізяславською районною державною адміністрацією за № 16581020000000614 від 10.01.2011 року, що підтверджується випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців від 16.01.2013 року. Згідно відомостей вказаної виписки основним видом діяльності позивача є вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур та насіння олійних культур.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Фармгейт Україна" взяте на податковий облік в органах державної податкової служби 11.01.2011 року за № 6232. Позивач відповідно до свідоцтва про реєстрацію платника ПДВ від 09.03.2011 р. № 100327766, виданого Ізяславською МДПІ, індивідуальний податковий номер 371388722086 зареєстрований платником ПДВ.

Славутською об'єднаною державною податковою інспекцією Хмельницької області проведено позапланову виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю "Фармгейт Україна", код ЄДРПОУ 37138877, з питань достовірності декларування залишку від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (рядок 24 декларації з ПДВ за жовтень 2012 року), яке виникло за рахунок від'ємного значення з ПДВ, що декларувалось за період квітень 2011 р. - вересень 2012 р., про що 11.01.2013 року податковим органом складено акт № 14/2201/37138877. Перевіркою встановлено порушення п. 44.6 ст. 44, п. 187.8 ст. 187, п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3 та п. 198.5 ст. 198, п. 200.2 ст. 200 Податкового кодексу України № 2755-VI від 02.12.2010 року внаслідок чого позивачем занижено податок на додану вартість, який підлягає нарахуванню та сплаті до бюджету в розмірі 463954 грн., в т. ч. : за листопад 2011 року в сумі 435218 грн., за жовтень 2012 року в сумі 28736 грн.

Не погодившись з вказаними висновками акту перевірки позивач надав до Славутської об'єднаної державної податкової інспекції в Хмельницькій області свої заперечення за вих. № 232/10 від 23.01.2013 року, за результатами розгляду яких листом № 241/10/22 від 30.01.2013 року висновки акту перевірки залишені без змін.

Відповідно до п. 86.8 ст. 86 Податкового кодексу України Славутською об'єднаною державною податковою інспекцією в Хмельницькій області на підставі акту перевірки 04.02.2013 року прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000142301.

ТОВ "Фармгейт Україна" не погодилося з винесеним Славутською ОДПІ податковим повідомленням-рішенням - № 0000142301 від 04.02.2013 року та оскаржило його в адміністративному порядку. За результатами адміністративного оскарження скаргу ТОВ "Фармгейт Україна" - залишено без задоволення, а податкове повідомлення-рішення № 0000142301 від 04.02.2013 року - без змін.

За наслідками судового розгляду суд погоджується з правомірністю прийняття контролюючим органом вищевказаного повідомлення- рішення з наступних мотивів.

Так згідно вимог ч.3 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

Судом встановлено, що позивач в перевіряємий період мав взаємовідносини із FARMGATE BV.

Компанія FARMGATE BV зареєстрована за законодавством Нідерландів.

Між FARMGATE BV (Лізингодавець) та ТОВ "Фармгейт Україна" (Лізингоодержувач) укладено типові договори оперативного лізингу сільськогосподарської техніки.

Порушення податкового законодавства, що стали підставою для прийняття оскаржуваного рішення, виникли із правовідносини по договорам лізингу сільськогосподарської техніки, що підтверджено в судовому засіданні додатковими розрахунками відповідача та не заперечується позивачем.

Предметом договорів лізингу передбачено, що в порядку та на умовах, визначених цим Договором, Лізингодавець передає Лізингоодержувачу, а Лізингоодержувач зобов'язується прийняти у виключне володіння та користування майно та зобов'язується сплачувати Лізингодавцеві лізингові платежі.

Метою лізингу: п. 2.1 Майно отримане в лізинг буде використовуватись Лізингоотримувачем для здійснення його господарської діяльності за цільовим призначенням майна.

Термін лізингу: п. 4.1 Майно вважається переданим Лізингоодержувачу з дати підписання Акта приймання-передачі. П. 4.2 Термін лізингу складає 5 (п'ять) років з дати прийняття майна, за Актом приймання-передачі.

Як вбачається з доданих матеріалів до справи зазначені об'єкти оперативного лізингу були імпортовані, оформлені ВМД, акти прийому передачі підписані в м. Ізяслав "від імені Лізингодавця Генеральний директор - ОСОБА_1, від імені Лізингоодержувача - ОСОБА_2".

У відповідності до ст. 185 ПК України позивачем сплачено податок на додану вартість митним органам при ввезені необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного лізингу, зокрема, у розмірі 1374135,00 грн. у квітні 2011 року, у розмірі 319850,00 грн. у травні 2011 року, у розмірі 474339,00 грн. у червні 2011 року.

Відповідно до п.198.1 ст.198 Податкового кодексу України (далі - ПКУ) право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Згідно п.198.2 ст.198 ПКУ для операцій із ввезення на митну територію України товарів датою виникнення права на віднесення сум податку до податкового кредиту є дата сплати (нарахування) податку за податковими зобов'язаннями згідно з пунктом 187.8 статті 187 цього Кодексу. Датою виникнення податкових зобов'язань у разі ввезення товарів на митну територію України відповідно до п. 187.8 статті 187 ПКУ є дата подання митної декларації (далі МД) для митного оформлення.

Отже, при ввезені (імпорті) основних фондів за умовами договору оперативного лізингу з нерезидентом, право на податковий кредит у платника податку виникає на дату сплати (нарахування) податку за податковими зобов'язаннями, визначеними в МД, за умовами подальшого використання об'єкта оперативного лізингу в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. В наслідок чого ТОВ "Фармгейт Україна" скористалося правом та внесла суми сплати ПДВ до податкового кредиту при ввезені основних засобів на умовах оперативного лізингу.

Також позивачем надано до суду угоди про припинення вищевикладених договорів оперативного лізингу, які складені 30.11.2011 року, с. Васьківці, між FARMGATE BV та ТОВ "Фармгейт Україна". Договори заключені з однієї сторони FARMGATE BV, компанія FARMGATE BV зареєстрована за законодавством Нідерландів, представлена її Генеральним директором компанією "Іюнайт Мартісіпатіс Б.В." в особі ОСОБА_1, генерального директора та ТОВ "Фармгейт Україна", компанія зареєстрована за законодавством України в особі ОСОБА_2" з другої сторони.

Умови договору:

п. 1 Лізингоодержувач повертає Лізингодавцю сільськогосподарську техніку, визначену по договорах не пізніше 31.12.2011 року, шляхом оформлення акту приймання-передачі, який підписується уповноваженими представниками Сторін. Місце передачі - с. Васьківці.

п. 3 Експорт машин, що пов'язаний з припиненням Договору, не здійснюється.

Судом встановлено, що 30.11.2011 року відповідно до доданих до матеріалів справи Актів приймання-передачі FARMGATE BV, а саме головним бухгалтером ТОВ "Фармгейт Україна" в особі ОСОБА_2 були поверненні об'єкти оперативного лізингу.

В результаті чого податковим органом в порушення п.189.1, ст. 189, п. 198,5 ст. 198 ПК України позивачем занижено податкові зобов'язання в листопаді 2011 року на суму 2147467 грн., у зв'язку із заниженням бази оподаткування по операціях з повернення об'єктів лізингу, по яких платник скористався податковим кредитом.

Пунктом 198.3 ст.198 ПКУ зазначено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно із пп. 196.1.2 п. 196.1 ст. 196 ПКУ не є об'єктом оподаткування ПДВ повернення майна із схову (відповідального зберігання) його власнику, а також майна, попередньо переданого в концесію або лізинг (оренду) концесієдавцю або лізингодавцю (орендодавцю), крім переданого у фінансовий лізинг.

Однак відповідно до п. 198.5 ст. 198 Податкового кодексу України (чинної на момент спірних правовідносин) якщо у подальшому такі товари/послуги, основні виробничі засоби фактично використовуються в операціях, які не є об'єктом оподаткування або звільняються від оподаткування відповідно до цього Кодексу, міжнародних договорів (угод) (за винятком випадків проведення операцій, передбачених підпунктом 196.1.7 пункту 196.1 статті 196 цього Кодексу), то з метою оподаткування такі товари/послуги, основні виробничі засоби вважаються проданими у податковому періоді, на який припадає таке використання, у тому випадку, якщо платник податку скористався правом на податковий кредит за цими товарами/послугами, основними виробничими засобами.

При цьому платник податку зобов'язаний нараховувати податкові зобов'язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до п. 189.1 ст. 189 Податкового кодексу України за необоротними активами, під час придбання або виготовлення яких суми податку були включені до складу податкового кредиту, у разі якщо такі необоротні активи починають використовуватися в операціях, що не є об'єктом оподаткування.

Відповідно до п. 189.1 ст. 189 ПК України, в редакції, що діяла на час виникнення спірних правовідносин, у разі постачання товарів/послуг у межах балансу платника податку для невиробничого використання, постачання товарів/послуг та виробничих основних засобів відповідно до пункту 198.5 статті 198 цього Кодексу, використання виробничих або невиробничих засобів, інших товарів/послуг не у господарській діяльності, переведення виробничих основних засобів до складу невиробничих основних засобів, база оподаткування визначається виходячи з їх балансової вартості на момент переведення (постачання), а для товарів/послуг - не нижче цін придбання.

Як зазначено вище, ТОВ "Фармгейт Україна" було повернено об'єкти оперативного лізингу на адресу нерезидента FARMGATE BV, без перетину кордону території України, при цьому нарахування податкових зобов'язань виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до п. 189.1 ст. 189 Податкового кодексу України, за необоротними активами, під час придбання або виготовлення яких суми податку були включені до складу податкового кредиту не здійснювалися. Зазначені порушення відображені в акті перевірки та стали підставою для винесення оскарженого рішення винесеного у визначеному розрахунку зобов'язань із врахуванням залишків від'ємного значення попереднього звітного періоду.

Враховуючи вищевикладене, суд погоджується та вважає правильними висновки відповідача про порушення позивачем п. 44.6 ст. 44, п. 187.8 ст. 187, п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3 та п. 198.5 ст. 198, п. 200.2 ст. 200 Податкового кодексу України № 2755-VI від 02.12.2010 року, що слугувало підставою для винесення правомірного податкового повідомлення-рішення за № 0000142301 від 04 лютого 2013 року.

Відповідно до ч.1 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Частиною 2 ст.71 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Позивачем в судовому засіданні не надано суду доказів в обґрунтування неправомірності дій податкового органу, натомість відповідачем належним чином доведена законність та правомірність винесення податкового повідомлення - рішення № 0000142301 від 04 лютого 2013 року.

За таких обставин, суд вважає, що відповідач при виконанні ним своїх обов'язків діяв з урахуванням принципів, закріплених ст. 2 КАС України та в межах наданих повноважень, у зв'язку з чим суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.159-163, 167, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

В задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженною відповідальністю "Фармгейт Україна" до Славутської об'єднаної державної податкової інспекції в Хмельницькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення відмовити.

Постанова суду може бути оскаржена до Вінницького апеляційного адміністративного суду через Хмельницький окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її отримання.

Постанова набирає законної сили в порядку статті 254 КАС України.

Повний текст постанови виготовлено 07 червня 2013 року

Суддя/підпис/І.І. Тарновецький"Згідно з оригіналом" Суддя І.І. Тарновецький