Рішення № 31734468, 04.06.2013, Залізничний районний суд м. Сімферополя

Справа № 122/12214/13- ц

Провадження по справі 2/122/530/13

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 червня 2013 року Залізничний районний суд м. Сімферополя Автономної Республіки Крим у складі:

головуючого, судді - Воробйової С.О.,

при секретарі - Жабенко І.М.,

за участю адвоката - ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Сімферополі цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, третя особа по справі: ОСОБА_4, про стягнення надміру сплаченого авансового платежу за договором найму (оренди) житлового приміщення, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3, третя особа по справі: ОСОБА_4, про стягнення надміру сплаченого авансового платежу за договором найму (оренди) житлового приміщення, мотивуючи позовні вимоги тим, що 01.05.2012 року між ним та ОСОБА_4 був укладений договір найму житлового приміщення, згідно умов якого наймодавець з моменту підписання договору передає наймачу за актом прийому-передачі квартиру АДРЕСА_1 у тимчасове оплатне користування строком на 35 місяців. 01.05.2012 року позивач прийняв зазначену квартиру за актом прийому-передачі та оплатив авансом орендну плату за весь строк користування квартирою - 35 місяців у сумі 148995,60 грн. У вересні 2012 року позивачу стало відомо, що ОСОБА_3 став новим власником спірної квартири та не бажає приймати права та обов'язки за договором найму, у зв'язку з чим ОСОБА_2 був змушений раніше встановленого договором строку повернути орендовану квартиру, чим порушено його права та інтереси. Фактично позивач користався квартирою лише з 01.05.2012 року по 01.09.2012 року, через що ним зайво сплачена сума за 31 місяць оренди квартири у розмірі 133390,00 грн. із розрахунку 4257 грн. на кожен місяць оренди. З наведених підстав, посилаючись на ст.ст. 8, 11, 16, 509, 525, 547, 570, 571, 810, 811-814 ЦК України, позивач просив стягнути з ОСОБА_3 на його користь зайво сплачену суму авансового платежу за договором найму (оренди) житлового приміщення від 01.05.2012 року у розмірі 133390,00 грн.

Ухвалою суду від 04.04.2013 року до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, залучено ОСОБА_4 (а.с.39).

У судовому засіданні адвокат позивача підтримав заявлені позовні вимоги тих же підставах, просив суд задовольнити позов.

Представник відповідача у судовому засіданні заперечував проти задоволення позовних вимог ОСОБА_2, просив у задоволенні позову відмовити за необґрунтованістю, посилаючись на те, що відповідач не був стороною договору найму (оренди) житлового приміщення від 01.05.2012 року та взагалі не був повідомлений належним чином про його існування.

Третя особа по справі - ОСОБА_4 у судове засідання не з'явився, про час та місце судового засідання повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомив.

Заслухавши сторони, дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача необґрунтовані та у їх задоволенні слід відмовити.

Частиною 1 ст.11 ЦПК України встановлено, що суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Судом встановлено, що 01.05.2012 року між ОСОБА_4 та ОСОБА_2 був укладений договір найму (оренди) житлового приміщення (а.с.59).

Згідно п.1.1 зазначеного договору наймодавець передає, а наймач приймає у тимчасове платне володіння та користування квартиру АДРЕСА_1 (а.с.59).

Відповідно до п.2.3 цього договору передача об'єкта оренди здійснюється за актом прийому-передачі, підписання якого свідчить про фактичну передачу його в оренду. Об'єкт оренди вважається переданим в оренду з моменту підписання сторонами акту прийому-передачі (а.с.59).

Пунктом 4.2 договору найму (оренди) житлового приміщення встановлено, що наймодавець авансом (наперед) сплатив орендну плату за весь строк користування квартирою - 35 місяців проживання у сумі 148995,60 грн., що еквівалентно 18625,00 доларам США, із розрахунку 4256,00 грн. на місяць, що еквівалентно 532,00 доларам США (а.с.59).

Згідно п.6.2 вищевказаного договору встановлено, що у разі відчуження квартири наймодавцем до спливу строку дії цього договору, він зобов'язується за один місяць попередити наймача про наступний перехід права власності. У такому випадку при зміні власника квартири до нового власника переходять всі права та обов'язки наймодавця (а.с.59-59 зв.).

01.05.2012 року ОСОБА_4 та ОСОБА_2 був підписаний акт прийому-передачі до договору найму (оренди) житлового приміщення від 01.05.2012 року, згідно п.1, п.5 якого наймодавець передає, а наймач приймає у тимчасове платне володіння та користування квартиру АДРЕСА_1 та предмети обстановки, які перебувають у ній, а саме: кухонні меблі, меблеву стінку, диван; наймодавець власним підписом у цьому акті посвідчує факт отримання від наймача орендної плати за весь строк користування квартирою - 35 місяців проживання у сумі 148955,60 грн. у повному обсязі (а.с.4).

Власником квартири АДРЕСА_1 на теперішній час є ОСОБА_3, якому 3/4 частки зазначеної квартири належать на підставі свідоцтва про право власності від 27.06.2012 року, посвідченого приватним нотаріусом Сімферопольського міського нотаріального округу АР Крим ОСОБА_5, зареєстрованого у реєстрі за №1735 (а.с.24), та 1/4 частка - на підставі свідоцтва від 27.06.2012 року, посвідченого приватним нотаріусом Сімферопольського міського нотаріального округу АР Крим ОСОБА_5, зареєстрованого у реєстрі за №1737 (а.с.27).

Зазначені обставини також підтверджується витягами про державну реєстрацію прав КРП «Сімферопольське міжміське бюро реєстрації та технічної інвентаризації» №34969638 від 26.07.2012 року та №34969683 від 26.07.2012 року відповідно (а.с.26,29).

Наведені обставини не спростовуються й поясненнями сторін у справі.

Згідно зі ст.3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до змісту ст.ст. 11,15 ЦК України цивільні права і обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства.

Захист цивільних прав - це передбачені законом способи охорони цивільних прав у разі їх порушення чи реальної небезпеки такого порушення. Під способами захисту суб'єктивних цивільних прав розуміють закріплені законом матеріально-правові заходи примусового характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав та вплив на правопорушника. Загальний перелік таких способів захисту цивільних прав та інтересів визначений в ст.16 ЦК України.

Як правило, власник порушеного права може скористатися не будь-яким, а цілком конкретним способом захисту свого права. Частіше за все спосіб захисту порушеного права прямо визначається спеціальним законом, який регламентує конкретні цивільні правовідносини.

Частиною 1 ст.810 ЦК України встановлено, що за договором найму (оренди) житла одна сторона - власник житла (наймодавець) передає або зобов'язується передати другій стороні (наймачеві) житло для проживання у ньому на певний строк за плату.

Згідно з ч.1 ст.812 ЦК України предметом договору найму житла можуть бути помешкання, зокрема квартира або її частина, житловий будинок або його частина.

Відповідно до ст.814 ЦК України, у разі зміни власника житла, переданого у найм, до нового власника переходять права та обов'язки наймодавця.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, суд вважає, що позивачем обраний не той спосіб захисту права, оскільки вимог про розірвання договору найму (оренди) житлового приміщення від 01.05.2012 року або визнання його недійсним позивачем не заявлялось, а відтак договір є дійсним для обох сторін та підлягає виконанню відповідно до вимог цивільного законодавства.

Так, відповідно до положень ст.810 ЦК України та договору найму (оренди) житлового приміщення від 01.05.2012 року, за договором найму житлового приміщення позивачу належить обов'язок сплатити гроші за користування житловим приміщенням, а відповідачу, враховуючи вимоги ст.814 ЦК України, - надати таке приміщення для користування позивачу. При цьому, вимог щодо усунення перешкод у користуванні житловим приміщенням - квартирою АДРЕСА_1 позивачем також не заявлялось.

З урахуванням наведеного, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_2 щодо стягнення з відповідача на його користь надміру сплаченого авансового платежу за договором найму (оренди) житлового приміщення у розмірі 133390,00 грн. не засновані на договорі найму та нормах цивільного законодавства, у зв'язку з чим у їх задоволенні слід відмовити.

На підставі викладеного, ст.ст. 11, 15, 16, 810, 812, 814 ЦК України, керуючись ст.ст.3, 10, 11, 60, 209, 212-215, 218, 294 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позову ОСОБА_2 до ОСОБА_3, третя особа по справі: ОСОБА_4, про стягнення надміру сплаченого авансового платежу за договором найму (оренди) житлового приміщення - відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Автономної Республіки Крим через Залізничний районний суд м. Сімферополя АР Крим шляхом подачі у 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя: