Рішення № 31734336, 10.06.2013, Господарський суд Хмельницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

_______________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"10" червня 2013 р.Справа № 924/524/13

Господарський суд Хмельницької області у складі:

судді Заверуха С.В., розглянувши матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Агропрайм Холдинг" м.Ізмаїл

до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м .Нетішин

про зобов'язання ФОП ОСОБА_1 здійснити заміну несправного обладнання, а саме: бункер-дозатор гранулятора механізований в кількості 1 (одна) шт. - п. 21 Специфікації, Додаток №1 від 10.12.2012р., гранулятор СРМ в кількості 1 (одна) шт., що включає в себе змішувач (кондиціонер) і прес-гранулятор - п. 24 Специфікації, Додаток №1 від 10.12.2012р., на аналогічне нове та справне обладнання;

про стягнення 1319310,80 грн.

Представники сторін:

позивача: Смоков М.Д. за довіреністю від 22.04.2013р.

відповідача: ОСОБА_3 за довіреністю від 26.04.2013р.

Повне рішення складено 10.06.2013р.

Суть спору: позивач звернувся з позовом до відповідача про зобов'язання ФОП ОСОБА_1 здійснити заміну несправного обладнання, а саме: бункер-дозатор гранулятора механізований в кількості 2 (дві) шт. - п. 21 Специфікації, Додаток №1 від 10.12.2012р., гранулятор СРМ в кількості 1 (одна) шт., що включає в себе змішувач (кондиціонер) і прес-гранулятор - п. 24 Специфікації, Додаток №1 від 10.12.2012р., на аналогічне нове та справне обладнання; про стягнення 1319310,80 грн.

В обґрунтування позову зазначає, що ФОП ОСОБА_1 на виконання умов договору купівлі-продажу №3-11/10 від 10.12.2010р., здійснила поставку позивачу обладнання. Це обладнання, згідно з замовленням позивача повинно було забезпечити продуктивність від 2,5 тонн пеллет в годину до 3 тонн пеллет в годину.

При прийомі обладнання позивачем видимих дефектів помічено не було. Однак при пробному запуску виробничої лінії по переробці тюкової соломи та лози в паливні гранули, яка складається з поставленого обладнання, виявлено, що лінія не здатна забезпечити необхідні технічні показники та продуктивність, обумовлені договором.

У зв'язку з цим, акт введення обладнання в експлуатацію не був підписаний сторонами.

В подальшому 09.10.2012р. комісія у складі уповноважених представників сторін провела огляд обладнання, за результатами якого було складено акт огляду, та встановлено, що вузол гранулювання (відповідно до Специфікації, додаток №1 від 01.10.2010р. до договору, бункер-дозатор - п. 21, гранулятор СРМ, що включає в себе змішувач (кондиціонер) і прес-гранулятор, - п. 24) в складі прес-гранулятора СРМ, змішувача (кондиціонера), бункера-дозатора не підлягає ремонту та/або модернізації і необхідно здійснити заміну зазначеного обладнання на аналогічне нове.

За результатами зазначеного акту між позивачем та відповідачем була укладена додаткова угода №1 до договору, відповідно до якої відповідач зобов'язався за власний рахунок замінити несправне обладнання на аналогічне нове та справне, яке здатне забезпечити необхідні технічні показники і виробничу потужність та продуктивність від 2,5 тон пеллет до 3 тонн пеллет на годину в строк до 20.01.2013р.

Однак відповідач у встановлений строк заміну несправного обладнання не провів, що стало підставою для позивач нарахувати відповідачу штрафні санкції та звернутись до останнього з претензією щодо заміни неякісного товару та сплати штрафних санкцій.

Представник позивача в судовому засіданні 29.04.2013 р. подав заяву про зменшення розміру позовних вимог відповідно до якої просить суд зобов'язати ФОП ОСОБА_1 здійснити заміну несправного обладнання, а саме: бункер-дозатор гранулятора механізований в кількості 1 (одна) шт. - п. 21 Специфікації, Додаток №1 від 10.12.2012р., гранулятор СРМ в кількості 1 (одна) шт., що включає в себе змішувач (кондиціонер) і прес-гранулятор - п. 24 Специфікації, Додаток №1 від 10.12.2012р., на аналогічне нове та справне обладнання; а також стягнути з відповідача 1 319 310,80 грн. штрафних санкцій.

Ця заява розцінена судом, як заява про зміну предмету позову, а оскільки така заява подана позивачем до початку розгляду справи по суті, не порушує чиї-небуть права та інтереси, вона прийнята судом до розгляду.

Представник позивача в судовому засіданні в усному порядку, також звернув увагу суду на те, що заява про зменшення розміру позовних вимог, фактично є заявою про зміну предмету позову.

Крім того, представником позивача подано додаткові пояснення та докази на підтвердження здійснення оплати (копії платіжних доручень) за договором купівлі-продажу на суму 9 406 029,60 грн., докази на підтвердження передачі обладнання (видаткові накладні) на суму 9 010 344,00 грн. Також позивач зазначає, що відповідачем були надані шефмонтажні роботи, про що був складений акт приймання-передачі робіт (послуг) від 28.03.2012р. на суму 440 800,00 грн. Окрім того, представник позивача надав передбачені п. 4.7. договору податкові накладні на суму 9 451 144,00 грн.

Стосовно паспорта та інструкції по експлуатації, які передбачені п. 4.7. договору, то позивач зауважує, що зазначені документи по сьогоднішній час продавцем не передавались.

Таким чином, вартість несправного обладнання, визначеного актом огляду обладнання від 09.10.2012р. становить: згідно п. 21 специфікації вартість 1 одиниці бункера-дозатора гранулятора механізованого - 56 800,00 грн. в тому числі ПДВ; згідно п. 24 специфікації вартість несправного обладнання - гранулятора СРМ до 3 т/ч в кількості 1 одиниця - становить 1 729 600,00 грн., в тому числі ПДВ.

Представник позивача в судовому засіданні наполягає на задоволені позовних вимог. Окрім того, представником позивача подано додаткові пояснення, в яких звертає увагу суду щодо стягнення з відповідача штрафу у розмірі 20% вартості неякісного обладнання в порядку ч. 7, ст. 269, ч. 2, ст. 231 ГК України. Зокрема зазначена стаття визнає право будь-яких суб'єктів господарювання, незалежно від форми власності, стягнути з постачальника штраф у разі поставки товарів неналежної якості.

Також, представник позивача зазначає, що такої думки притримується і Вищий господарський суд України, згідно постанови від 03.06.2009р. у справі №02/985.

Аналогічну думку ВГСУ висловлює і в постанові від 25.06.2008 року по справі №8/569-9/44-27/161 та в постанові від 12.06.2012 року по справі №6/268.

Таким чином, враховуючи вищезазначене, з урахуванням наявної судової практики ВГСУ, представник позивача вважає позовні вимоги, щодо стягнення з відповідача штрафу у розмірі 20% вартості неякісного обладнання в порядку ч. 7 ст. 269, ч. 2 ст. 231 ГК України, що дорівнює 357280,00 грн. законними та такими, що підлягають задоволенню.

В письмових поясненнях від 06.06.2013р. щодо відзиву позивач зазначає, що на підставі Додаткової угоди №1 до Договору ФОП ОСОБА_1 добровільно взяла на себе зобов'язання з поставки нового справного обладнання та відповідно добровільно взяла на себе відповідальність за порушення строків поставки зазначеного у Додатковій угоді №1 обладнання.

Таким чином, стверджує позивач, позиція відповідача стосовно того, що останнім вчасно виконано умови договору та поставлено товар, є такою, що не відповідає дійсності.

Стосовно нарахування штрафних санкцій на підставі ст. 231 ГК України, позивач вважає, що оскільки ст. 269 ГК України визначено право будь-яких суб'єктів господарювання, незалежно від форм власності, стягнути з постачальника штраф у разі поставки товарів неналежної якості, тому у випадку якщо договором не визначений розмір штрафу слід застосовувати розмір штрафних санкцій відповідно до ст. 231 ГК України.

Представник відповідача в судовому засіданні та у відзиві на позов позовні вимоги визнає частково в частині зобов'язання здійснити заміну несправного обладнання. Однак відповідач заперечує проти штрафних санкцій, зокрема щодо пені в розмірі 0,1%, штрафу у розмірі 20% та штрафу в розмірі 5% зазначає, що ФОП ОСОБА_1 вчасно виконала свої зобов'язання щодо поставки обладнання за цим договором, в тому числі й того обладнання щодо якого ТОВ "Агропрайм Холдінг" виставив штрафні санкції для відповідача за недопоставку обладнання. Суперечності, які виникли між сторонами, за своєю правовою природою відносяться до правовідносин в сфері регулювання поставок неналежної якості поставленого товару та усунення недоліків поставленого товару, а не пропущення строків здійснення поставки товару.

Щодо сплати штрафу за поставку неякісного обладнання в порядку ч.7 ст. 269 ГК України, ч. 2 ст. 231 ГК України в сумі 357280,00 грн. відповідач зауважує, що позивач не є суб'єктом господарювання, що належить до державного сектору економіки, порушення не пов'язане з виконанням державного контракту, а зобов'язання не фінансується за рахунок Державного бюджету України або за рахунок державного кредиту, як того вимагає ст. 231 ГК України, а тому положення цієї статті до спірних правовідносин не застосовуються.

Відповідач надав письмові пояснення від 10.06.2013 р., в яких звертає увагу суду що додатковою угодою сторони погодили штрафні санкції саме щодо поставки, а не строків заміни несправного обладнання. При цьому у додатковій угоді є посилання саме на заміну несправного обладнання, а не його поставка. На думку відповідача приватний підприємець поставила товар та здійснило його монтаж.

Розглядом наявних матеріалів справи встановлено:

Відповідно до Свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи №576827 серії А00 товариство з обмеженою відповідальністю "Агропрайм Холдинг" зареєстровано за адресою: Одеська область, м. Ізмаїл, вул. Білгород-Дністровська, 154, код 36233605.

Згідно з Витягом з ЄДР юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 18.04.2013р. ОСОБА_1 зареєстрована як фізична особа-підприємець за адресою: АДРЕСА_1, код НОМЕР_1.

10.12.2010р. між Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (надалі Продавець) та товариством з обмеженою відповідальністю "Агропрайм Холдинг" (надалі Покупець) був укладений договір купівлі-продажу №3-11/10, відповідно до п. 1.1. якого Продавець зобов'язався передати, а Покупець - прийняти та оплатити товар (далі обладнання) в комплектності, кількості, якості і по ціні, які зазначені в Специфікації №1, яка є невід'ємною частиною цього договору.

Продавець також зобов'язався провести шефмонтажні роботи на виробничому майданчику покупця, а також здійснити пуско-налагоджувальні роботи (п. 1.2. Договору).

В пункті 2.1. Договору сторони погодили, що орієнтовна сума Договору складає 9 451 144,00 грн., що на момент підписання цього Договору еквівалентно 1 188 613,83 доларів США. В орієнтовну суму договору включено ПДВ 1 575 190,67 грн., що на момент підписання цього Договору еквівалентно 198 102,30 доларів США.

В суму Договору включена вартість всіх робіт Продавця по шефмонтажу, пуско-наладці, вводу в експлуатацію обладнання, а також навчання персоналу Покупця роботі з обладнанням (п. 2.2. Договору).

Зі змісту п. 3.1. Договору вбачається, що Покупець здійснює авансовий платіж в розмірі 40% від вказаної в п. 2.1. суми договору на розрахунковий рахунок Продавця в строк до 28.01.2011р. Покупець здійснює наступний (другий) авансовий платіж в розмірі 20% від суми договору на розрахунковий рахунок Продавця в строк до 28.02.2011р. протягом трьох банківських днів з моменту готовності обладнання до відвантаження. Покупець здійснює наступний (третій) платіж в розмірі 30% від суми Договору на розрахунковий рахунок Продавця протягом трьох банківських днів з моменту готовності обладнання до відвантаження. Покупець здійснює останній платіж в розмірі 10% від суми Договору на розрахунковий рахунок Продавця протягом трьох банківських днів з моменту введення обладнання в експлуатацію.

Відповідно до п. 4.6. Договору датою виконання продавцем зобов'язання по передачі обладнання вважається дата прийняття покупцем комплекту або частини обладнання, передбаченого Специфікацією №1, та підписання сторонами накладної або акта приймання-передачі.

В межах строку, встановленого для передачі обладнання Продавець передає Покупцю наступні документи на обладнання: видаткову накладну, податкову накладну, паспорт, інструкцію по експлуатації.

Датою виконання Продавцем зобов'язання по шефмонтажу обладнання, його пуско-наладці та навчання персоналу вважається дата підписання сторонами Акту вводу обладнання в експлуатацію (п.п. 4.7., 4.8. Договору).

Згідно з п. 6.1. Договору Продавець гарантує якість обладнання, що постачається, зборочних, шефмонтажних та пуско-наладочних робіт, повну відповідність обладнання заявленим техніко-економічним характеристикам, працездатність і відповідність державним нормам і стандартам.

Відповідно до п. 6.2. Договору гарантія на обладнання і виконання роботи діє протягом 12 місяців з моменту вводу обладнання в експлуатацію.

В пункті 7.2. договору зазначено, що за порушення встановлених договором строків поставки обладнання Продавець зобов'язаний виплатити Покупцю пеню в розмірі 0,1 % від вартості недопоставленого обладнання за кожен день прострочки.

У випадку необґрунтованої відмови від виконання умов цього Договору після його підписання сторонами винна сторона сплачує стороні, що постраждала штраф в розмірі 5 % від загальної суми Договору. Виплата штрафних санкцій не звільняє сторони від виконання договірних зобов'язань в натурі (п.п. 7.4, 7.5. Договору).

Цей Договір вступає в силу з дати підписання його останньою стороною (п. 12.6. Договору).

Всі додатки (в т.ч. специфікації), зміни та доповнення до цього Договору дійсні тільки в тому випадку, якщо вино викладені в письмовій формі, погоджені та підписані повноважними представниками обох сторін, слугують Додатком до договору і мають нумерацію порядковим номером (п. 12.3. Договору).

Договір підписаний представниками сторін та скріплений їх печатками.

Додатком №1 (Специфікація) до договору від 10.12.2010р. сторони погодили найменування обладнання, його кількість ціну в гривнях та її еквівалент в доларах.

09.10.2012р. комісія в складі представників Продавця: ОСОБА_1 (директор), ОСОБА_4 (комерційний директор), ОСОБА_5 (начальник монтажної групи), та представників Покупця: ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 провела огляд обладнання, поставленого за Договором купівлі-продажу №3-11/10 від 10.12.2010р., про що складено акт огляду.

В результаті огляду встановлено, що вузол гранулювання в складі пресс-гранулятора СРМ, змішувача (кондиціонера), бункера-дозатора не підлягає ремонту та/або модернізації та необхідно провести заміну цього обладнання на аналогічне нове, придатне забезпечити необхідні технічні показники виробництвом від 2,5 тонни пеллет до 3 тонн пеллет за годину.

Акт огляду підписаний представниками комісії та скріплений печатками сторін.

10.10.2012р. між сторонами була укладена додаткова угода №1 до договору купівлі-продажу №3-11/10 від 10.12.2010р., відповідно до якої сторони, посилаючись на акт огляду від 09.10.2012р., домовились про таке.

На підставі п.п. 6.1.,6.2. Договору Продавець зобов'язується за власний рахунок замінити несправне обладнання на аналогічне нове та справне, здатне забезпечити необхідні технічні показники та виробництво від 2,5 тонни пеллет до 3 тонн пеллет за годину, в строк до 20.01.2013р. (п. 2 Додаткової угоди).

Гарантія на нове обладнання діє протягом 12 місяців з моменту вводу обладнання в експлуатацію. Моментом вводу обладнання в експлуатацію вважається дата підписання акта вводу в експлуатацію лінії по виробництву пеллет з соломи з врахуванням заміни обладнання в порядку п. 2 даної додаткової угоди (п. 4 Додаткової угоди).

Продавець забезпечує вивезення несправного обладнання тільки після його заміни і ведення всієї лінії в експлуатацію (п. 5 Додаткової угоди).

Сторони прийшли до згоди доповнити розділ 7 Договору "Відповідальність" пунктом 7.6. такого змісту: "за порушення встановлених договором строків поставки обладнання більш ніж на 15 днів Продавець зобов'язаний додатково, крім пені в п. 7.2. цього Договору, виплатити Покупцю штраф в розмірі 20% від вартості непоставленого (недопоставленого) обладнання" (п. 6 Додаткової угоди).

Додаткова угода підписана представниками сторін та скріплена їх печатками.

ФОП ОСОБА_1 на виконання умов договору купівлі-продажу №3-11/10 від 10.12.2010р. здійснила поставку позивачу обладнання, обумовленого умовами договору, що підтверджується видатковими накладними №8/1 від 22.08.2011р. на суму 249120,00 грн., №8/2 від 22.08.2011р. на суму 56480,00 грн., №8/3 від 29.08.2011р. на суму 1180000,00 грн., №8/4 від 29.08.2011р. на суму 18400,00грн., №9/5 від 05.09.2011р. на суму 903600,00 грн., №9/7 від 16.09.2011р. на суму 1792800,00 грн., №9/8 від 16.09.2011р. на суму 70440,00 грн., №26 від 26.09.2011р. на суму 122640,00 грн., №10/1 від 05.10.2011р. на суму 202960,00 грн., №10/2 від 10.10.2011р. на суму 144920,00 грн., №11/1 від 02.11.2011р. на суму 366240,00 грн., №12/4 від 02.12.2011р. на суму 525000,00 грн., №12/5 від 12.12.2011р. на суму 720280,00 грн., №12/6 від 15.12.2011р. на суму 92000,00 грн., №01/1 від 10.01.2012р. на суму 2052840,00 грн., №02/2 від 08.02.2012р. на суму 121600,00 грн., №02/8 від 24.02.2012р. на суму 73040,00 грн., №03/8 від 23.03.2012р. на суму 317984,00 грн. (загалом на суму 9 010 344,00 грн.).

Також відповідачем були надані шефмонтажні роботи, про що був складений акт приймання-передачі робіт (послуг) від 28.03.2012р. на суму 440800,00 грн.

Вищезазначене також підтверджується податковими накладними.

На підтвердження здійснення оплати поставленого товару позивачем надано копії платіжних доручень №39 від 10.02.2011р. на суму 1000000,00 грн., №60 від 10.03.2011р. на суму 1000000,00 грн., №5 від 01.04.2011р. на суму 3670686,40 грн., №47 від 01.08.2011р. на суму 1634313,60 грн., №2557 від 03.08.2011р. на суму 500000,00 грн., №2568 від 04.08.2011р. на суму 500000,00 грн., №2576 від 05.08.2011р. на суму 201029,60 грн., №4203 від 12.12.2011р. на суму 100000,00 грн., №4317 від 19.12.2011р. на суму 50000,00 грн., №149 від 17.01.2012р. на суму 200000,00грн., №178 від 18.01.2012р. на суму 100000,00 грн., 3184 від 19.01.2012р. на суму 50000,00 грн., №192 від 20.01.2012р. на суму 50000,00 грн., №30 від 27.01.2012р. на суму 50000,00 грн., №364 від 30.01.2012р. на суму 50000,00 грн., №371 від 31.01.2012р. на суму 50000,00 грн., №398 від 02.02.2012р. на суму 50000,00 грн., №405 від 03.02.2012р. на суму 50 000,00 грн., №421 від 06.02.2012р. на суму 30000,00 грн., №439 від 07.02.2012р. на суму 30000,00 грн., №478 від 10.02.2012р. на суму 20000,00 грн., №524 від 13.02.2012р. на суму 20000,00 грн.

Однак враховуючи те, що при пробному запуску обладнання виявлено технічні недоліки останнього, яке не підлягає ремонту та/або модернізації, акт про введення обладнання в експлуатацію не був підписаний сторонами.

13.03.2013р. позивач звернувся до відповідача з претензією №125, відповідно до якої вимагав здійснити заміну вказаного в Додатковій угоді №1 від 10.10.2012р. несправного обладнання на аналогічне нове та справне обладнання в строк до 01.04.2013р. Крім того, вимагав в п'ятиденний строк з моменту отримання цієї претензії перерахувати штрафні санкції у розмірі 1 280 010,00 грн.

Вказана претензія залишена відповідачем без відповіді та задоволення.

Враховуючи те, що відповідач не здійснив заміну несправного обладнання в обумовлений сторонами строк, позивач нарахував до сплати відповідачу пеню в сумі 132193,60 грн. (0,1% вартості неякісного обладнання), штраф в сумі 357 280,0 грн. (20% вартості неякісного обладнання), штраф в сумі 472557,20 грн. (5% від загальної суми договору), штраф в сумі 357280,00 грн. (20% вартості неякісного обладнання в порядку ст. 231 ГК України).

Досліджуючи надані докази, оцінюючи їх у сукупності, суд бере до уваги таке:

Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України та ст. 174 Господарського кодексу України договір є підставою для виникнення цивільних прав і обов'язків (господарських зобов'язань).

Згідно з приписами ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язання є правовідношенням, у якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь іншої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші), чи утриматися від виконання певних дій, а інша сторона має право вимагати виконання такого обов'язку.

За змістом ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України, яка містить аналогічні положення, зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Цими ж статтями передбачено також, що одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом не допускається.

Як вбачається з правовідносин, що виникли між сторонами їм притаманні ознаки, що характеризують цивільні відносини, які виникають з договорів купівлі-продажу. Так позивач здійснив попередню оплату вартості товару, а відповідач передав позивачу товар.

Статтею 655 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст. 662 Цивільного кодексу України продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу. Продавець повинен одночасно з товаром передати покупцеві документи на нього (технічний паспорт, сертифікат якості тощо), що стосуються товару та підлягають переданню разом із товаром відповідно до договору або актів цивільного законодавства.

Продавець повинен передати покупцеві товар, якість якого відповідає умовам договору купівлі-продажу.

У разі відсутності в договорі купівлі-продажу умов щодо якості товару продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, придатний для мети, з якою товар такого роду звичайно використовується.

Якщо продавець при укладенні договору купівлі-продажу був повідомлений покупцем про конкретну мету придбання товару, продавець повинен передати покупцеві товар, придатний для використання відповідно до цієї мети.

У разі продажу товару за зразком та (або) за описом продавець повинен передати покупцеві товар, який відповідає зразку та (або) опису.

Якщо законом встановлено вимоги щодо якості товару, продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, який відповідає цим вимогам.

Порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення товарів по якості врегульовано Інструкцією про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення товарів народного споживання, затвердженої постановою Держарбітражу при Раді Міністрів СРСР від 25 квітня 1966 року № П-7 (далі -Інструкція № П-7).

Відповідно до п.1 Інструкції №П-7, її положення застосовуються в усіх випадках, коли стандартами, технічними умовами, Основними і Особливими умовами постачання або іншими обов'язковими для сторін правилами не встановлений інший порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання за якістю і комплектності, а також тари під продукцією або товарами.

Пунктом 9 Інструкції №П-7 передбачено, що Акт про приховані недоліки продукції повинен бути складений протягом 5 днів після виявлення недоліків, але не пізніше чотирьох місяців з дня надходження продукції на склад одержувача, що виявив приховані недоліки, якщо інші терміни не встановлені обов'язковими для сторін правилами.

Прихованими недоліками визнаються такі недоліки, які не могли бути виявлені при звичайній для даного виду продукції перевірці і виявлені лише в процесі обробки, підготовки до монтажу, в процесі монтажу, випробування, використання і збереження продукції.

Продавець і покупець можуть домовитися про передання товару підвищеної якості порівняно з вимогами, встановленими законом (ст. 673 Цивільного кодексу України).

Згідно з ч. 2 ст. 678 Цивільного кодексу України у разі істотного порушення вимог щодо якості товару

(виявлення недоліків, які не можна усунути, недоліків, усунення яких пов'язане з непропорційними витратами або затратами часу, недоліків, які виявилися неодноразово чи з'явилися знову після їх усунення) покупець має право за своїм вибором: 1) відмовитися від договору і вимагати повернення сплаченої за товар грошової суми; 2) вимагати заміни товару.

Відповідно до ст. 679 Цивільного кодексу України продавець відповідає за недоліки товару, якщо покупець доведе, що вони виникли до передання товару покупцеві або з причин, які існували до цього моменту. Якщо продавцем надані гарантії щодо якості товару, продавець відповідає за його недоліки, якщо він не доведе, що вони виникли після його передання покупцеві внаслідок порушення покупцем правил користування чи зберігання товару, дій третіх осіб, випадку або непереборної сили.

Частиною 2 ст.679 ЦК України встановлено, що якщо продавцем надані гарантії щодо якості товару, продавець відповідає за його недоліки, якщо він не доведе, що вони виникли після його передання покупцеві внаслідок порушення покупцем правил користування чи зберігання товару, дій третіх осіб, випадку або непереборної сили.

Частиною 6 ст. 269 Господарського кодексу України передбачено, що постачальник (виробник) зобов'язаний за свій рахунок усунути дефекти виробу, виявлені протягом гарантійного строку, або замінити товари, якщо не доведе, що дефекти виникли внаслідок порушення покупцем (споживачем) правил експлуатації або зберігання виробу. У разі усунення дефектів у виробі, на який встановлено гарантійний строк експлуатації, цей строк продовжується на час, протягом якого він не використовувався через дефект, а при заміні виробу гарантійний строк обчислюється заново від дня заміни.

Отже, в разі виявлення недоліків протягом гарантійного строку покупець за договором поставки має право вимагати від постачальника (виробника) усунення дефектів за його рахунок або заміни товару, в т.ч. на аналогічний товар. При цьому заміна товару на вимогу покупця є прямим обов'язком постачальника (виробника) у випадку, якщо він не доведе, що дефекти виникли після передачі товару покупцеві внаслідок порушення ним правил експлуатації або зберігання товару тощо.

Як свідчать матеріали справи при пробному запуску позивачем виробничої лінії по переробці тюкової соломи та лози в паливні гранули, яка складається з поставленого обладнання, виявлено, що лінія не здатна забезпечити необхідні технічні показники та продуктивність, обумовлені договором.

В результаті цього комісією у складі представників сторін було складено акт огляду обладнання від 09.10.2012р., де зазначено, що вузол гранулювання в складі пресс-гранулятора СРМ, змішувача (кондиціонера), бункера-дозатора не підлягає ремонту та/або модернізації та необхідно провести заміну цього обладнання на аналогічне нове, придатне забезпечити необхідні технічні показники виробництвом від 2,5 тонни пеллет до 3 тонн пеллет за годину.

Наведені обставини свідчать про те, що позивачем дотримано вимоги щодо повідомлення відповідача про виявлені дефекти обладнання, внаслідок чого між сторонами було укладено додаткову угоду №1 від 10.10.2012р. відповідно до якої відповідач зобов'язався провести заміну несправного обладнання на аналогічне нове в строк до 20.01.2013р.

Частиною 1 ст.530 ЦК України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 610 ЦК України встановлено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно ст.612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Таким чином, враховуючи, що нормами чинного законодавства України, а також положеннями укладеного між сторонами договору, в тому числі додаткової угоди №1 до нього передбачено обов'язок виробника (продавця) на вимогу покупця здійснити заміну товару в разі виявлення протягом гарантійного строку дефектів, у т.ч. прихованих, а відповідачем під час розгляду справи не доведено факт заміни несправного обладнання, суд приходить висновку, що позовні вимоги про зобов'язання ФОП ОСОБА_1 здійснити заміну несправного обладнання, а саме: бункер-дозатор гранулятора механізований в кількості 1 (одна) шт. - п. 21 Специфікації, Додаток №1 від 10.12.2012р., гранулятор СРМ в кількості 1 (одна) шт., що включає в себе змішувач (кондиціонер) і прес-гранулятор - п. 24 Специфікації, Додаток №1 від 10.12.2012р., на аналогічне нове та справне обладнання, заявлені позивачем обґрунтовано та підлягають задоволенню.

При цьому також враховується, що відповідач визнає позовні вимоги в цій частині.

Крім того, позивачем заявлено до стягнення з відповідача штрафні санкції, зокрема:

- пеню в розмірі 0,1% від вартості недопоставленого обладнання відповідно до п. 7.2. договору, яка складає 132193,60 грн. (1 786 400,00 грн. (вартість неякісного обладнання) х 0,1% х 74 (кількість прострочених днів);

- штраф в розмірі 20% від вартості недопоставленого обладнання відповідно до п. 7.6. договору, який становить 357 280,00 грн. (1 786 400,00 грн. (вартість неякісного обладнання) х 20%;

- штраф в розмірі 5% від загальної суми договору відповідно до п.7.4. договору, який складає 472557,20 грн. (9 451 144,00 грн. (загальна сума договору) х 5%);

- штраф в розмірі 20% в порядку ч.7 ст. 269, ч. 2 ст. 231 ГК України, який становить 357 280,00 грн. (1 786 400,00 грн. (вартість недопоставленого обладнання) х 20%.

Відповідно до ст.611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Статтею 230 ГК України передбачено обов'язок учасника господарських відносин сплатити неустойку, штраф, пеню у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Так, даною статтею передбачено, що штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Відповідно до п.1 ст. 546 ЦК України, виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, при триманням, завдатком.

Згідно зі ст. 547 ЦК України правочин щодо забезпечення виконання має бути вчинений у письмовій формі.

Статтею 549 ЦК України визначено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Як встановлено судом п. 7.2. Договору передбачено, що за порушення встановлених договором строків поставки обладнання Продавець зобов'язаний виплатити Покупцю пеню в розмірі 0,1 % від вартості недопоставленого обладнання за кожен день прострочки.

Згідно з п.21 та п. 24 Специфікації вартість недопоставленого обладнання становить 1 786 400,00грн. (бункер-дозатор гранулятора механізований - 56 800,00 грн., гранулятор СРМ до 3т/ч - 1 729 600,00 грн.).

Перевіривши розрахунок пені за період з 20.01.2013р. по 04.04.2013р., судом встановлено правомірність нарахування останньої, оскільки вартість недопоставленого обладнання становить 1786400,00 грн., тому 0,1% пені становитиме 132193,60 грн. (1786400,00 грн. х 01% х 74).

Крім того, позивачем правомірно нарахований штраф в розмірі 357280,00 грн. на підставі п. 7.6. Договору (20% від вартості недопоставленого обладнання - 1786400,00 грн.).

При цьому судом враховується, що одночасне стягнення з учасника господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання за договором, штрафу та пені не суперечить статті 61 Конституції України, оскільки згідно із статтею 549 ЦК України, пеня та штраф є формами неустойки, а відповідно до статті 230 ГК України - видами штрафних санкцій, тобто не є окремими та самостійними видами юридичної відповідальності. У межах одного виду відповідальності може застосовуватись різний набір санкцій (позиція Верховного Суду України викладена у постанові від 09.04.2012 р. по справі №20/246-08).

За таких обставин позовні вимоги щодо стягнення з відповідача пені в сумі 132193,60 грн. та 20 % штрафу в сумі 357280,00 грн., підтверджені матеріалами справи, обґрунтовані, а тому підлягають задоволенню у повному об'ємі.

Доводи відповідача стосовно виконання останнім умов договору в частині поставки товару та як наслідок необґрунтованого застосування штрафних санкцій передбачених п. 7.2 та 7.6 договору, не можуть слугувати підставою для відмови у стягненні вказаної вище пені та штрафу. Так, додаток до договору №1 від 10.10.2012 р. складений на підставі акту огляду товару, стосувався саме заміни несправного обладнання в строк до 20.01.2013 р. При цьому саме даним додатком сторони погодили доповнити розділ 7 договору (відповідальність) п 7.6 а саме: за порушення встановлених договором строків поставки обладнання більш ніж на 15 днів Продавець зобов'язаний додатково, крім пені в п. 7.2. цього Договору, виплатити Покупцю штраф в розмірі 20% від вартості непоставленого (недопоставленого) обладнання" (п. 6 Додаткової угоди). Тобто в даному випадку сторони не тільки доповнили розділ щодо відповідальності додатковим штрафом, але й залишили попередні умови вказаного розділу чинними. Таким чином, з огляду на те, що заміна несправного обладнання за своєю природою є саме поставкою даного товару, зважаючи на відсутність вказаного товару у позивача, а також враховуючи, що підприємець не здійснив поставку товару вказаного у додатковій угоді в строк до 20.01.2013 р. та приймаючи до уваги зміст додаткової угоди, суд звертає увагу відповідача, що позивач правомірно застосовує до відповідача штрафні санкції передбачені п. 7.2 та 7.6 договору.

Приймається до уваги, що предметом договору купівлі-продажу від 10.12.2010 р. є товар визначений у специфікації №1, а також про поставку жодного іншого товару сторони не домовлялись та не мали наміру домовлятися, що спростовує позицію стосовно доповнення умов договору штрафними санкціями щодо поставки, а не заміни, оскільки на час укладання додаткової угоди єдиним товаром який необхідно поставити позивачу це є саме бункер-дозатор та гранулятор СРМ. При цьому заміна обладнання відбувається лише шляхом поставки.

Враховується, що вивіз несправного обладнання здійснюється після заміни та введення лінії в експлуатацію (п. 5 додаткової угоди), окрім того заміна обладнання буде здійснюватись шляхом підписання видаткової накладної та акта (пояснення представників сторін), що не суперечить п. 4.5 договору.

Що стосується позовних вимог про стягнення з відповідача на підставі п. 7.4. договору 472557,20 грн. штрафу у розмірі 5% від загальної суми договору, судом враховується таке.

Відповідно до п. 7.4. договору у випадку необґрунтованої відмови від виконання умов цього Договору після його підписання сторонами винна сторона сплачує стороні, що постраждала штраф в розмірі 5 % від загальної суми Договору.

Судом встановлено, що відповідачем неналежними чином виконано умови договору щодо здійснення поставки обладнання, проте не виконане зобов'язання в частині здійснення заміни несправного обладнання на аналогічне нове в строк до 20.01.2013р. ніяким чином не є свідченням необґрунтованої відмови від виконання умов договору з огляду на позицію відповідача зазначену у відзиві на позову, а також враховуючи те, що позивачем не доведено жодними належними та допустимими доказами факту саме необґрунтованої відмови та саме що стосується умов договору, а не строку заміни несправного обладнання.

Таким чином вказане вище не є необґрунтованою відмовою від виконання умов договору, а лише свідчить про порушення зобов'язання з боку відповідача.

Отже, застосовуючи дану норму договору позивачем не доведено факту необґрунтованої відмови відповідача від виконання умов договору, а тому позовні вимоги в частині стягнення 5% штрафу в сумі 472557,20 грн. не обґрунтовані та задоволенню судом не підлягають.

Доводи позивача, викладені у позовній заяві щодо відмови відповідача від виконання обов'язку по поставці товару не заслуговують на увагу, спростовуються укладеною між сторонами додатковою угодою №1 від 10.10.2012р., яка свідчить про намір відповідача виконати умови договору купівлі-продажу належним чином, а тому не можуть бути підставою для задоволення позовних вимог в цій частині.

Крім того, відповідач вживає усіх необхідних заходів щодо здійснення заміни несправного обладнання (усні пояснення представника відповідача), про що свідчить замовлення несправних деталей у фірми-виробника, що також спростовує доводи позивача щодо необґрунтованої відмови відповідача від виконання умов договору.

Щодо позовних вимог про стягнення з відповідача штрафу в розмірі 20% на підставі ч. 2 ст. 231 ГК України в сумі 357 280,00 грн. приймається до уваги таке.

Частина 7статті 269 ГК України передбачає, що у разі поставки товарів неналежної якості покупець (одержувач) має право стягнути з виготовлювача (постачальника) штраф у розмірі, передбаченому статтею 231 цього кодексу, якщо інший розмір не передбачено законом або договором.

Відповідно до ч.2 ст. 231 ГК України у разі якщо порушено господарське зобов'язання, в якому хоча б одна сторона є суб'єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення пов'язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов'язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту, штрафні санкції застосовуються, якщо інше не передбачено законом чи договором, у таких розмірах: за порушення умов зобов'язання щодо якості (комплектності) товарів (робіт, послуг) стягується штраф у розмірі двадцяти відсотків вартості неякісних (некомплектних) товарів (робіт, послуг).

Відповідно до Статуту ТОВ "Агропрайм Холдинг" учасниками товариства є компанія "Агрейн Оверсіс Лімітед" та компанія "Агрейн Інвестментс Лімітед", які не відносяться до спеціальних суб'єктів господарювання, передбачених ч.2 ст. 231 ГК України, порушення зобов'язання (договір купівлі-продажу від 10.10.2010р.) не пов'язане з виконанням державного контракту, виконання контракту (договір купівлі-продажу від 10.10.2010р.) не фінансується з Державного бюджету України або за рахунок державного кредиту, а тому штрафні санкції, які передбачені вищезазначеною нормою до спірних правовідносин не застосовуються.

Отже, позивачем не надано доказів існування обставин, які зумовлюють застосування до спірних правовідносин вимог ч. 2 ст. 231 ГК України.

За таких обставин враховуючи те, що Договором купівлі-продажу №3-11/10 від 10.12.2010 р. сплата штрафу в розмірі 20 % за поставку товару неналежної якості не передбачена, а норми ч. 2 ст. 231 ГК України регулює лише відносини між господарюючими суб'єктами, в яких хоча б однією зі сторін є суб'єкт державного сектору економіки, є державний контракт або фінансування за рахунок Державного бюджету, у позові в частині стягнення штрафу в розмірі 20% відповідно до ч. 2 ст. 231 ГК України в сумі 357 280,00 грн. належить відмовити, оскільки останні заявлені безпідставно (аналогічна позиція в постанові Вищого господарського суду України від 12.11.2012 р. по справі № 5023/1173/12).

За приписами статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд, у визначеному законом порядку, встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно з приписами статті 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи; обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Під належністю доказу розуміється наявність об'єктивного зв'язку між змістом судових доказів і фактами, що є об'єктом судового дослідження. Належними слід визнавати докази, які містять відомості про факти, що входять у предмет доказування у справі, та інші факти, що мають значення для правильного вирішення спору. Допустимість доказів означає, що у випадках, передбачених нормами матеріального права, певні обставини повинні підтверджуватися певними засобами доказування або певні обставини не можуть підтверджуватися певними засобами доказування.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказування полягає не лише в поданні особами доказів, а й у доведенні їх переконливості. Отже, обов'язок доказування певних обставин покладається на особу, яка посилається на ці обставини.

Відповідно до статті 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі усіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Враховуючи вищенаведене, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги про зобов'язання ФОП ОСОБА_1 здійснити заміну несправного обладнання, а саме: бункер-дозатор гранулятора механізований в кількості 1 (одна) шт. - п. 21 Специфікації, Додаток №1 від 10.12.2012р., гранулятор СРМ в кількості 1 (одна) шт., що включає в себе змішувач (кондиціонер) і прес-гранулятор - п. 24 Специфікації, Додаток №1 від 10.12.2012р., на аналогічне нове та справне обладнання, а також стягнення пені в сумі 132193,60 грн. та 20 % штрафу в сумі 357280,00 грн. є правомірними, ґрунтуються на нормах чинного законодавства, підтверджені належними доказами, тому підлягають задоволенню.

В решті частині щодо стягнення 5% штрафу в розмірі 472557,20 грн. (згідно п. 7.4.Договору), а також 20% штрафу в сумі 357280,00 грн. (згідно ст. 231 ГК України) суд відмовляє, оскільки останні заявлені безпідставно.

У відповідності до ст. 49 ГПК України, у зв'язку із частковим задоволенням позовних вимог, витрати по оплаті судового збору підлягають покладенню на сторони пропорційно задоволеним позовним вимогам.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 82-84, ст. 116 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Агропрайм Холдинг" м.Ізмаїл до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м .Нетішин про зобов'язання ФОП ОСОБА_1 здійснити заміну несправного обладнання, а саме: бункер-дозатор гранулятора механізований в кількості 1 (одна) шт. - п. 21 Специфікації, Додаток №1 від 10.12.2012р., гранулятор СРМ в кількості 1 (одна) шт., що включає в себе змішувач (кондиціонер) і прес-гранулятор - п. 24 Специфікації, Додаток №1 від 10.12.2012р., на аналогічне нове та справне обладнання; про стягнення 1319310,80 грн. задовольнити частково.

Зобов'язати Фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, код НОМЕР_1) замінити Товариству з обмеженою відповідальністю "Агропрайм Холдинг" (Одеська область, м. Ізмаїл, вул. Білгород-Дністровська, 154, код 36233605) несправне обладнання, а саме: бункер-дозатор гранулятора механізований в кількості 1 (одна) шт. - п. 21 Специфікації, Додаток №1 від 10.12.2012р., гранулятор СРМ в кількості 1 (одна) шт., що включає в себе змішувач (кондиціонер) і прес-гранулятор - п. 24 Специфікації, Додаток №1 від 10.12.2012р., на аналогічне нове та справне обладнання.

Видати наказ.

Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, код НОМЕР_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Агропрайм Холдинг" (Одеська область, м. Ізмаїл, вул. Білгород-Дністровська, 154, код 36233605) пеню в сумі 132193,60 грн. (сто тридцять дві тисячі сто дев'яносто три гривні 60 коп.), 357280,00 грн. (триста п'ятдесят сім тисяч двісті вісімдесят гривень 00 коп.) 20 % штрафу, 10 936,47 грн. (десять тисяч дев'ятсот тридцять шість гривень 29 коп.) судового збору.

Видати наказ.

В решті частині позову щодо стягнення 5% штрафу в розмірі 472557,20 грн. (згідно п. 7.4.Договору), а також 20% штрафу в сумі 357280,00 грн. (згідно ст. 231 ГК України) відмовити.

Повне рішення складено 10.06.2013р.

Суддя С.В. Заверуха

Віддрук. 3 прим.:

1 - до справи,

2 - позивачу (68600, Одеська область, м. Ізмаїл, вул. Білгород-Дністровська, 154),

3 - відповідачу (АДРЕСА_1).