Рішення № 31733400, 10.06.2013, Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 185/4239/13-ц

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 червня 2013 року Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області в складі:

головуючого судді: Бондаренко В.М.

при секретарі : Галенко А.А.

за участю позивача: ОСОБА_1

представника відповідача: Курдюкова В.В.

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Павлограді Дніпропетровської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Павлоградавтотранс», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Павлоградська міська рада, про стягнення заборгованості при звільненні та середнього заробітку за час затримки остаточного розрахунку при звільненні, суд -

В С Т А Н О В И В :

У квітні 2013 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ТОВ «Павлоградавтотранс», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Павлоградська міська рада, про стягнення заборгованості при звільненні та середнього заробітку за час затримки остаточного розрахунку при звільненні, та просив стягнути з відповідача на його користь вихідну допомогу в розмірі 3515,00 грн, компенсацію за невикористану щорічну відпустку у розмірі 1865,00 грн. та середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні у розмірі 23370,75 грн.

В обґрунтування позову посилалася на те, що з 05.12.2011 року по 03.09.2012 знаходився в трудових відносинах з ТОВ «Павлоградавтотранс». Відповідно до наказу № 03/09/1 від 03.09.2012 року був звільнений за п. 1 ст. 40 КЗпП України. Але при звільненні з ним не було проведено повного розрахунку при звільненні, а саме, відповідачем не була виплачена вихідна допомога в розмірі 3515,00 грн, компенсація за невикористану щорічну відпустку у розмірі 1865,00 грн. Крім того за час затримки розрахунку при звільненні відповідач повинен сплатити йому середній заробіток за весь час затримки в розмірі 23370,75 грн.

У судовому засіданні позивач свої позовні вимоги підтримав на доводах та підставах зазначених у позові, просив їх задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні позовні вимоги визнав частково, лише в частині стягнення вихідної допомоги в розмірі 2878,67 грн і компенсації за невикористану щорічну відпустку у розмірі 1569,50 грн, без врахування обов»язкових платежів, що підтверджується довідкою підприємства станом на 28.02.2013 року.

Представник третьої особи надала до суду заяву про розгляд справи у її відсутності, у вирішенні спору покладалась на розсуд суду.

Вислухавши учасників процесу, вивчивши та дослідивши матеріали цивільної справи в їх сукупності, суд приходить до наступного.

Судом встановлено, що з 05.12.2011 року по 03.09.2012 позивач знаходився в трудових відносинах з ТОВ «Павлоградавтотранс». Відповідно до наказу № 03/09/1 від 03.09.2012 року був звільнений за п. 1 ст. 40 КЗпП України, але при звільненні з ним не було проведено повного розрахунку, а саме, відповідачем не була виплачена вихідна допомога та компенсація за невикористану щорічну відпустку.

Відповідно до рішення Павлоградської міської ради від 16.04.2013 № 897-34/УІ припинено діяльність ТОВ «Павлоградавтотранс» шляхом ліквідації, з визначенням двох місячного строку пред»явлення заяв кредиторів свої вимог з дня опублікування рішення, та з затвердженням складу ліквідаційної комісії. Державну реєстрацію юридичної особи на час розгляду справи не припинено.

Згідно ч. 3 ст. 10 ЦПК України - кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підстави своїх вимог або заперечень та надати докази відповідно до ст. ст. 57-60 ЦПК України.

Як вбачається із матеріалів справи відповідно до довідки ТОВ «Павлоградавтотранс» станом на 28.02.2013 року підприємство має заборгованість перед ОСОБА_1 у розмірі 4448,17 грн, із них, розмір вихідної допомоги складає 2878,67 грн, компенсація за невикористану щорічну відпустку - 1569,5 грн, без врахування обов»язкових платежів. Відповідно до довідки про середню заробітну плату розмір середньої заробітної плати позивача складав за останні два місяці: червень - 4026,32 грн, липень - 3000,00 грн, а середньоденний - 114,29 грн.

Крім того відповідно до виписки ПАТ «Альфа-Банк» по картковому рахунку позивач з часу звільнення від відповідача отримав заборгованість по заработній платі в розмірі 2994,96 грн, остання виплати якої була проведена відповідачем 31.01.2013 року, залишивши заборгованість по іншим виплатам в розмірі 4448,17 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 47 КЗпП України власник або уповноважений ним орган зо-бов'язаний виплатити працівникові при звільненні всі суми, що належать йому від підпри-ємства у строки, що зазначені ст. 116 цього Кодексу, а саме в день звільнення або не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Не проведення з вини власника або уповноваженого ним органу розрахунку з працівником у зазначені строки, є підставою для відповідальності, яка передбачена ст. 117 КЗпП України, тобто виплати працівникові його середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Відповідно до п. 20 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці» № 13 від 24 грудня 1999 року, установивши при розгляді справи про стягнення заробітної плати у зв»язку із затримкою розрахунку при звільненні, що працівникові не були виплачені належні йому від підприємства в день звільнення, коли ж він у цей день не був на роботі, - наступного дня після пред»явлення ним роботодавцеві вимог про розрахунок, суд на підставі ст. 117 КЗпП стягує на користь працівника середній заробіток за весь період затримки розрахунку, а при не проведенні його до розгляду справи - по день постановлення рішення, якщо роботодавець не доведе відсутності в цьому своєї вини.

Стаття 233 КЗпП України передбачає строки звернення до суду за вирішенням трудових спорів: працівник може звернутися з заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права.

Рішенням Конституційного Суду України щодо офіційного тлумачення положень ст. 233 КЗпП України у взаємозв'язку з положеннями ст. ст. 117, 237-1 цього кодексу № 4-рп/2012 від 22 лютого 2012 року (справа № 1-5/2012) роз'яснено, що при вирішенні трудового спору стосовно стягнення середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку при звільненні та про відшкодування завданої при цьому моральної шкоди встановлено тримісячний строк перебіг якого розпочинається з дня, коли звільнений працівник дізнався або повинен був дізнатися про те, що власник або уповноважений ним орган, з вини якого сталася затримка виплати всіх належних при звільненні сум, фактично з ним розрахувався.

Відповідно до п. 25 Постанови Пленуму Верховного Суду України "Про практику застосування судами законодавства про оплату праці" № 13 від 24 грудня 1999 року, не проведення розрахунку з працівником у день звільнення або, якщо в цей день він не був на роботі, наступного дня після його звернення з вимогою про розрахунок є підставою для застосування відповідальності, яка передбачена ст. 117 КЗпП України. У цьому разі перебіг тримісячного строку звернення до суду починається з наступного дня після проведення зазначених виплат незалежно від тривалості затримки розрахунку.

Як слідує із наведених доказів, сума заборгованості з виплати заробітної плати на день звільнення складала 7443,13 гривень, із них, 2994,96 грн - виплачена сума після звільнення, остання виплата якої відбулась 31 січня 2013 року, тому позивач не пропустив встановлений Законом строк позовної давності і має право на застосування до відповідача відповідальності, згідно ст. 117 КЗпП України - стягнення середнього заробітку за час затримки виплати заборгованості з заробітної плати.

Однак, при визначенні розміру відшкодування необхідно враховувати розмір спірної суми, істотності цієї частки порівняно із середнім заробітком працівника та інші обставини справи (п. 20 вищевказаної Постанови).

Пунктами 2 та 8 Порядку "Обчислення середньої заробітної плати", який затверджено Постановою Кабінету Міністрів України № 100 від 08 лютого 1995 року, передбачено, що середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні два календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов'язана відповідна виплата. Якщо протягом останніх двох календарних місяців працівник не працював, середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за попередні два місяці роботи. Нарахування виплат, що обчислюється із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного заробітку на число робочих днів, а у випадках, які передбачені чинним законодавством, календарних днів, що мають бути оплачені за середнім заробітком.

Середній заробіток позивача, що розрахований відповідно до указаного Порядку, дорівнює 3513,16 грн (4 026,32 грн + 3 000,00 грн : 2 = 3 513,16 грн), одноденна заробітна плата - 114,29 грн. Час затримки виплати з 03.09.2012 року (дата звільнення) по 10.06.2013 року (день постановлення рішення) складає 195 робочих днів. Заробітна плата за період з 03.09.2012 року по 10.06.2013 року складає 22 286,55 грн (114,29 грн. х 195 дн.), з якої істотність частки до вказаного заробітку становить 7 026,32 грн, яка і підлягає стягненню.

Таким чином судом встановлені порушення діючого трудового законодавства, що є підставою для часткового визнання позовних вимог, а саме, стягнення ТОВ «Павлоградавтотранс» на користь ОСОБА_1 заборгованості по заробітній платі в розмірі 4 448,17 грн, заробітної плати, за час затримки виплати, в розмірі 7 026,32 грн.

З відповідача, згідно ст. 88 ЦПК України, належить стягнути судовий збір на користь держави в розмірі 229,40 грн.

Керуючись ст. ст. 10, 11, 88, 209, 212, 214, 215 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Павлоградавтотранс», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Павлоградська міська рада, про стягнення заборгованості при звільненні та середнього заробітку за час затримки остаточного розрахунку при звільненні - задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Павлоградавтотранс» на користь ОСОБА_1:

- заборгованість по заробітній платі в розмірі 4 448 (чотири тисячі чотириста сорок вісім) грн. 17 коп.;

- заробітну плату, за час затримки виплати, в розмірі 7 026 (сім тисяч двадцять шість) грн. 32 коп.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Павлоградавтотранс» на користь держави (рахунок: 31215206700032, ЄДРПОУ суду: 26509623, отримувач: УДКСУ у м. Павлограді 22030001, код отримувача: 37936856, Банк: ГУДКСУ у Дніпропетровській області, МФО: 805012) судовий збір у розмірі 229 (двісті двадцять дев'ять) грн. 40 коп.

Рішення суду підлягає негайному виконанню в межах суми платежу за один місяць.

В іншій частині позовних вимог - відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Дніпропетровської області через суд першої інстанції шляхом подачі в десятиденний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

Суддя: В. М. Бондаренко