Постанова № 31732821, 04.06.2013, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 червня 2013 року м. ПолтаваСправа № 816/2151/13-а

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Костенко Г.В.,

при секретарі - Грубчак Н.М.,

за участю: представника позивача - Романко Р.І.

представника відповідача -Давиденко Ю.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Ал - Холдинг" до Державної податкової інспекції у м. Полтаві Полтавської області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В:

17 квітня 2013 року позивач Товариство з обмеженою відповідальністю "Ал - Холдинг" звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м. Полтаві Полтавської області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення № 0003882310 від 24.12.2012 року на суму 35292 грн. за основним платежем та 8823,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями з податку на додану вартість.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що ДПІ у м.Полтаві проведено документальну позапланову невиїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю "Ал - Холдинг" з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинам з ТОВ "Всеукраїнська творча спілка" (код ЄДРПОУ 31921777) за період 01.04.2012 року по 31.05.2012 року. За результатами перевірки складено акт № 4445/22-5/38116176 від 06.12.2012 року. На підставі акту перевірки ДПІ у м.Полтаві прийнято податкове повідомлення - рішення з податку на додану вартість № 0003882310 від 24.12.2012 року на суму 35292 грн. за основним платежем та 8823,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями. Як зазначає позивач спірне рішення прийнято з порушенням вимог чинного законодавства та просить суд його скасувати.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив їх задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечував та просив відмовити у задоволенні позову, посилаючись на правомірність спірних рішень з підстав викладених у відзиві на позов.

Суд, заслухавши пояснення представника позивача, представника відповідача, вивчивши та дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, прийшов до наступних висновків.

Відповідно до копії витягу з Єдиного держаного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців Серії АЖ № 651772 позивач зареєстрований як юридична особа Виконавчим комітетом Полтавської міської ради Полтавської області 02.03.2012 року (а.с.16) та знаходиться на обліку в ДПІ у м.Полтаві з 07.03.2012 року за № 86419 (а.с.17).

Відповідно наказу ДПІ у м.Полтаві № 2293 від 22.11.2012 року та повідомлення про проведення перевірки від 23.11.2012 року №96 (а.с. 56-59) державними податковими ревізорами-інспекторами Держаної податкової інспекції у м.Полтаві Полтавської області Державної податкової служби проведено документальну позапланову невиїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю "Ал - Холдинг" (ідентифікаційний номер 38116176) з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинам з ТОВ "Всеукраїнська творча спілка" (код ЄДРПОУ 31921777) за період 01.04.2012 року по 31.05.2012 року в ході перевірки встановлено порушення:

- п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2756 - VI зі змінами та доповненнями, а саме TOB "АЛ -Холдинг" в квітні та травні 2012 року, здійснювали формування податкового кредиту з податку на додану вартість за рахунок відображення в звітності операцій з купівлі - продажу товарів (робіт, послуг) у TOB "Всеукраїнська творча спілка", де TOB "АЛ-Холдинг" виступало вигодонабувачем, що здійснювало господарські операції з використанням вигодоформуючого суб'єкта - TOB "Всеукраїнська творча спілка", діяльність якого спрямована на отримання податкової вигоди, TOB "АЛ-Холдинг" з TOB - "Всеукраїнська творча спілка" заключили договори № 24/04-01 від 24.04.2012 року, відповідно до яких постачальник зобов'язується передати у власність, а покупець прийняти і вчасно оплатити вартість нафтопродуктів - мазуту, пічного палива та бітуму, в якому постачальником виступає TOB "Всеукраїнська творча спілка" та покупцем TOB "АЛ-Холдинг", надана товарно - транспортна накладна від 25.04.2012 року на перевезення мазуту в кількості 31,92 т. на загальну суму 169752,00 грн. в тому числі ПДВ 28292 грн. не відповідає встановленій формі, чим порушено п.7.5.6 Наказу Міністерства палива та енергетики України, Міністерства економіки України, Міністерства транспорту та зв'язку України, Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики "Про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпустку та облік нафти і нафтопродуктів на підприємствах і в організаціях України" від 20 травня 2008 року № 281/171/578/155, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 02 вересня 2008 року за № 805/15496, а саме відпуск нафтопродуктів, що доставляються самовивозом, оформлюються товарно - транспортною накладною на відпуск нафтопродуктів (ф. №1 - ТТН (нафтопродукт)) в результаті чого занижено податок на додану вартість в періоді що перевірявся на суму 35292,00 грн.

За результатами перевірки складено акт № 4445/22-5/38116176 від 06.12.2012 року (60 - 78).

На підставі вищезазначеного акту податковим органом прийнято податкове повідомлення - рішення з податку на додану вартість № 0003882310 від 24.12.2012 року на суму 35292 грн. за основним платежем та 8823,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (а.с.84).

Відповідно до вимог ст. 56 Податкового кодексу України позивач оскаржив вказане рішення в адміністративному порядку. Рішенням ДПС у Полтавській області № 499/10/10.2-07 від 01.03.2013 року залишено без змін податкове повідомлення-рішення № 0003882310 від 24.12.2012 року, а скаргу TOB "АЛ -Холдинг" без змін (а.с.87 - 93).

Рішенням Міністерства доходів і зборів України № 141/6/99-10-15 від 03.04.2013 року залишено без змін податкове повідомлення - рішення ДПІ у м.Полтаві від 24.12.2012 року № 0003882310 та рішення, прийняте за розглядом первинної скарги, а скаргу - без задоволення. (а.с.102-107).

Не погоджуючись з правомірністю дій відповідача позивач звернувся до суду з вимогою про визнання протиправними та скасування прийнятого податкового повідомлення - рішення ДПІ у м.Полтаві № 0003882310 від 24.12.2012 року.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та службові особи зобов'язані діяти лише на підставі у межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією та Законами України.

Завданням адміністративного судочинства, згідно ч. 1 ст. 2 КАС України, є захист прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно - правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Згідно ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Досліджуючи правомірність прийняття спірного податкового повідомлення-рішення ДПІ у м.Полтаві суд приходить до наступних висновків.

Актом перевірки встановлено порушення п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України в результаті чого занижено податок на додану вартість в періоді що перевірявся на суму 35292,00 грн.

Судом встановлено, що TOB "АЛ -Холдинг" в квітні та травні 2012 року здійснило формування податкового кредиту з податку на додану вартість за рахунок відображення в звітності операцій з купівлі - продажу товарів (робіт, послуг) у TOB "Всеукраїнська творча спілка" (а.с.157 - 160).

Так, TOB "АЛ -Холдинг" (покупець) укладено договори № 24/04-1 від 24 квітня 2012 року та № 25/01-1 від 25 квітня 2012 року з TOB "Всеукраїнська творча спілка" (постачальник), предметом яких є те що, постачальник зобов'язується передати у власність, а покупець прийняти і вчасно оплатити вартість нафтопродуктів - мазуту, дизельного палива та бітуму (надалі - товар). Відповідно до даних договорів асортимент, ціна кількість та загальна вартість товару при поставці кожної партії визначаються в рахунках - фактури Постачальника або товарно-транспортних, або видаткових накладних. Рахунки та накладні є невід'ємною частиною даних договорів (а.с.21 - 24).

Відповідно до вимог пп. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VI (в редакції, чинній на момент виникнення та реалізації спірних правовідносин) податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

За приписами п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Згідно з п. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Пунктом 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України визначено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

Таким чином, виходячи зі змісту ст. 198 Податкового кодексу України, правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на податковий кредит можуть мати лише реально вчинені господарські операції з придбання товарів, послуг чи основних фондів із метою використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності, а не саме лише оформлення відповідних документів або рух грошових коштів на поточних рахунках платників податку.

Пунктом 201.8 статті 201 ПК України передбачено, що право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Податкова накладна відповідно до пункту 201.10 статті 201 ПК України видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

З огляду на викладені положення Кодексу, для отримання права сформувати податковий кредит із сум податку на додану вартість, сплачених в ціні придбаного товару (робіт, послуг), платник ПДВ повинен мати податкові накладні, видані на реально отриманий товар (роботи, послуги), призначений для використання у власній господарській діяльності.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Всеукраїнська творча спілка" взято на облік до ДПІ у Шевченківському районі м. Києва. Посадовими особами підприємства є керівник - ОСОБА_6 та бухгалтер - ОСОБА_5. Стан платника "8" - до ЄДР внесено запис про відсутність за місце знаходженням. Свідоцтво платника ПДВ № 100338136 від 27.05.2011року анульовано.

Частиною 2 ст.3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 року № 996 визначено, що бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Статтею 6 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" передбачено, що порядок ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в банках встановлюється Національним банком України відповідно до цього Закону та національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку. Порядок ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності про виконання бюджетів та госпрозрахункових операцій бюджетних установ установлюється Державним казначейством України відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку за погодженням з Міністерством фінансів України.

Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначена п.п.1.2 п.1, п.п.2.1 п.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року №88 зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05.1995 року № 168/704 первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації на їх проведення.

Статтею 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" встановлені вимоги до первинних документів, відповідно до яких підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарських операцій, а якщо це не можливо - безпосередньо після її закінчення. Такі первинні документи повинні мати обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Позивачем на підтвердження реальності укладених договорів з TOB "Всеукраїнська творча спілка" надано: видаткова накладна №21 від 24 квітня 2012 року на суму 7000,00 грн., податкова накладна № 21 від 24.04.2012 року, податкова накладна № 169752,00 грн., податкова накладна № 20 від 25.04.2012 року, видаткова накладна № 28/1 від 28 травня 2012 року на суму 35000,00 грн., податкова накладна № 47 від 28 травня 2012 року, видаткова накладна № 1 від 08 червня 2012 року на суму 166838,00 грн., податкова накладна № 10 від 08 червня 2012 року, видаткова накладна № 2 від 08 червня 2012 року на суму 181440,00 грн., податкова накладна №9 від 08 червня 2012 року, товарно - транспортні накладні (типова форма № 1 - ТН затверджена наказом Мінтрансу, Мінстату України 29.12.1995 року № 488/346) від 25 квітня 2012 року на перевезення мазуту в кількості 31,92т. на загальну суму 169752,00 грн., в тому числі суми ПДВ 28292 грн., від 08 червня 2012 року на перевезення мазуту в кількості 32, 4т., від 08 червня 2012 року на перевезення мазуту в кількості 28,04 т.

Таким чином, товарно-транспортна накладна від 25.04.2012 року TOB "Всеукраїнська творча спілка" на перевезення мазуту в кількості 31,92 т. не відповідає встановленій формі, що є порушенням п.7.5.6 Наказу Міністерства палива та енергетики України, Міністерства економіки України, Міністерства транспорту та зв'язку України, Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики "Про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпустку та облік нафти і нафтопродуктів на підприємствах і в організаціях України", оскільки відпуск нафтопродуктів, що доставляються самовивозом, оформлюються товарно-транспортною накладною на відпуск нафтопродуктів (ф. №1 - ТТН (нафтопродукт)).

Порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України, визначено Інструкцією, затвердженою наказом Міністерства палива та енергетики, Міністерства економіки України, Міністерства транспорту та зв'язку, Державного комітету з питань технічного регулювання та споживчої політики від 20.05.2008 року № 281/171/578/155, (надалі - Інструкція № 281/171/578/155).

Зазначений порядок є обов'язковим для всіх суб'єктів господарювання (підприємств, установ, організацій та фізичних осіб - підприємців), що займаються хоча б одним з таких видів економічної діяльності, як закупівля, транспортування, зберігання і реалізація нафти і нафтопродуктів на території України (далі - підприємства).

Пунктом 5.4.1 Інструкції № 281/171/578/155 встановлено, що перевезення нафтопродуктів автомобільним транспортом здійснюється згідно з Правилами перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затвердженими наказом Мінтрансу України від 14 жовтня 1997 року N 363, зареєстрованими в Міністерстві юстиції України 20 лютого 1998 року за N 128/2568, та ГОСТ 27352-87 "Автотранспортные средства для заправки и транспортирования нефтепродуктов. Типы, параметры и общие технические требования".

З прибуттям нафтопродуктів до вантажоодержувача в автоцистерні перевіряється наявність і цілісність пломб, технічний стан автоцистерни, відповідність об'єму і густини нафтопродукту в автоцистерні об'єму і густині, зазначеним у товарно-транспортній накладній на відпуск нафтопродуктів (нафти) за формою N 1-ТТН (нафтопродукт) (далі ТТН) (додаток 3), відповідність найменування, марки і виду (залежно від масової частки сірки) нафтопродукту, зазначених у ТТН і паспорті якості на відвантажений нафтопродукт. Відповідність густини нафтопродукту під час відвантаження та приймання визначається після її приведення до температури 20°C відповідно до ГОСТ 3900.

Згідно п. 10.2.1 Інструкції № 281/171/578/155 приймання нафтопродуктів, що надійшли автомобільним транспортом від постачальників, здійснюється працівниками автозаправної станції за марками та видами (дизельне паливо залежно від масової частки сірки) за даними товарно-транспортних накладних у разі наявності паспорта якості та копії сертифіката відповідності.

Згідно п. 6.1 Інструкції на всіх підприємствах ведеться облік нафти і нафтопродуктів із записом у журналі реєстрації проведення вимірювань нафтопродуктів (нафти) у резервуарах за формою N 7-НП (додаток 6) (на НПЗ у спеціальних регістрах складського обліку) для кожного резервуара з відображенням усіх технологічних операцій, що здійснюються кожною зміною.

Для підприємств, укомплектованих для зберігання світлих нафтопродуктів винятково резервуарами місткістю до 100 м3, ведення обліку для кожного резервуара не є обов'язковим. Відображення технологічних операцій ведеться за марками нафтопродукту.

Сторінки журналу нумеруються, шнуруються і скріплюються печаткою та підписом керівника підприємства (організації).

Відповідно до п.6.2 Інструкції дизельне паливо різних видів (залежно від масової частки сірки) повинно зберігатися в окремих резервуарах.

Відповідно до умов Інструкції перевезення нафтопродуктів автомобільним транспортом здійснюється згідно Правил перевезення вантажів автомобільним транспортом України, затвердженими наказом Мінтрансу України від 14.10.1997р. № 363.

Типовою формою єдиної первинної транспортної документації є товарно-транспортна накладна, затверджена спільним наказом № 488/346 Міністерства транспорту України та Мінстату України від 29.12.1995 р. "Про затвердження типових форм первинного обліку роботи вантажного автомобіля". Відповідно до п.2 даного наказу ведення типових форм первинного обліку всіма суб'єктами господарської діяльності незалежно від форм власності є обов'язковим.

Згідно статті 11 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом № 363 Міністерства транспорту України від 14.10.1997 р., зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 20.02.1998р. за №128/2568 із змінами та доповненнями (далі Правила перевезення) визначено, що основними документами на перевезення вантажів є товарно-транспортні накладні та дорожні листи вантажного автомобіля. Підпунктом 11.5. Правил перевезення передбачено, що товарно-транспортну накладну на перевезення вантажів автомобільним транспортом Замовник (вантажовідправник) повинен виписувати в кількості не менше чотирьох екземплярів. Замовник (вантажовідправник 4 засвідчує всі екземпляри товарно-транспортної накладної підписом і при необхідності печаткою (штампом). Підпунктом 11.7. Правил перевезення передбачено, що перший примірник товарно-транспортної накладної залишається у Замовника (вантажовідправника), другий передається водієм (експедитором) вантажоодержувачу, третій і четвертий екземпляри-засвідчені підписом вантажоодержувача (у разі потреби й печаткою або штампом передаються Перевізнику.

Крім того, підпунктом 10.5. Правил перевезення передбачено, що місце фактичної здачі приймання вантажу точно зазначається в договорі з наступним уточненням у заявці.

Надані позивачем товарно-транспортні накладні на перевезення мазуту не є належним доказом в підтвердження перевезення мазуту, оскільки не відповідають встановленій формі на момент правовідносин.

Слід зазначити, що в п.п. 5.2 п.5 Договорів вказано, що прийом товару здійснюється відповідно до Інструкції про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуск та облік нафти та нафтопродуктів на підприємствах та організацій України, затвердженої наказом № 81/38/101/235/122 від 02.04.1998 року, яка втратила чинність 19.09.2008 року.

Крім того у наданих видаткових накладних № 21 від 24.04.2012 року, № 13 від 25.04.2012 року № 28/1 від 28.03.2012 року, № 1 від 08.06.2012 року, № 2 від 08.06.2012 року, № РН-0000001 від 25.04.2012 року, № РН-0000006 від 06.07.2012 року, № РН-0000005 від 08.06.2012 року, відсутні дані про учасника правовідносин, отримувача товару, прізвища та ініціали особи, що підписала накладну, а тому не можливо ідентифікувати дану особу, належних доказів транспортування та зберігання товару до суду не надано.

Також, у наданих позивачем до суду де-яких податкових накладних відсутній прізвище посадової особи, яка видала податкову накладну, а саме податкові накладні № 21 від 24.04.2012 року та № 47 від 28.05.2012 року (а.с. 26, 31).

Позивачем не надано первинних документів в підтвердження фактичного здійснення господарської операції позивача з TOB "Всеукраїнська творча спілка", товарно-транспортних накладних за формою №1-ТТН (нафтопродукти), документів складського зберігання нафтопродуктів а також доказів руху зазначеного товару по бухгалтерському обліку підприємства, натомість надані документи не відповідають встановленим вимогам чинного законодавства.

Надані позивачем первинні бухгалтерські документи про використання в господарській діяльності мазуту, не підтверджують, що господарські операції з подальшої реалізації мазуту відбувалися саме з товаром, який був придбаний у TOB "Всеукраїнська творча спілка".

Наявність у покупця належним чином оформлених податкових накладних є обов'язковою, але не вичерпною підставою для включення до податкового кредиту платника сум ПДВ за такими накладними. Відсутність доказів реального вчинення господарської операції виключає правомірність визначення платником податкового кредиту за такими операціями, незважаючи на наявність у нього податкових накладних, що за формою відповідають вимогам чинного законодавства.

Про відсутність реального характеру відповідних операцій також свідчать підтверджені доказами доводи податкового органу, про відсутність у продавця TOB "Всеукраїнська творча спілка" необхідних умов для досягнення результатів відповідної господарської діяльності, виробничих активів, складських приміщень, трудових ресурсів, транспортних засобів.

Відповідно до положень статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

За викладених обставин, податкове повідомлення - рішення від 24.12.2012 року № 0003882310 прийнято на підставі, в межах повноважень та у спосіб, які передбачені Конституцією України та Законами України, тому позовні вимоги є неправомірними, необґрунтованими та не підлягають задоволенню.

Відповідно до положень статті 94 КАС України, судові витрати не підлягають стягненню на користь позивача.

На підставі викладеного, керуючись статтями 7, 8, 9, 10, 11, 71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, -

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Ал - Холдинг" до Державної податкової інспекції у м. Полтаві Полтавської області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення - відмовити.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови з одночасним поданням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови виготовлено 10 червня 2013 року.

Суддя Г.В. Костенко