Постанова № 31732542, 28.05.2013, Вінницький апеляційний адміністративний суд

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 802/990/13-а

Головуючий у 1-й інстанції: Дмитришена Р.М.

Суддя-доповідач: Сторчак В. Ю.

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 травня 2013 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого-судді: Сторчака В. Ю.

суддів: Полотнянка Ю.П., Смілянця Е.С.

при секретарі: Копійчук О.В.

за участю представників сторін:

представник позивача - Прилуцька С.В.

представник відповідача - Комлєва О.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Управління пенсійного фонду України в місті Вінниця на постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 27 березня 2013 року у справі за адміністративним позовом Управління пенсійного фонду України в місті Вінниця до Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Вінницькій області про визнання дій неправомірними та скасування постанови , -

В С Т А Н О В И В :

В січні 2013 року Управління Пенсійного фонду України в місті Вінниця звернулось до Вінницького окружного адміністративного суду з позовом до Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Вінницькій області про визнання дій неправомірними та скасування постанови.

Постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 27 березня 2013 року в задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Не погоджуючись з таким рішенням суду, позивач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також на неповне з'ясування судом всіх обставин, що мають значення для вирішення справи, просив скасувати постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 27 березня 2013 року та прийняти нову, якою задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав вимоги апеляційної скарги та просив колегію суддів задовольнити їх в повному обсязі.

Представник відповідача заперечив проти задоволення вимог апеляційної скарги, посилаючись на їх безпідставність.

Заслухавши суддю-доповідача, представників позивача та відповідача, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, надавши правову оцінку наявним у справі доказам, колегія суддів приходить до висновку про наявність підстав для скасування рішення суду першої інстанції з огляду на наступне.

Судом першої інстанції встановлено, що 14.02.2012 року державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Вінницькій області Комлєвою О. М. винесена постанова про відкриття виконавчого провадження з примусового виконання виконавчого листа №2-а-4909/11, виданого 09.02.2012 року Староміським районним судом м. Вінниці про зобов'язання управління Пенсійного фонду України в місті Вінниці провести виплату нарахованої, але невиплаченої основної (державної) та додаткової пенсії ОСОБА_4, інваліду 2 групи, внаслідок захворювання, пов'язаного із виконанням обов'язків з ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС, за період з 01.01.2010 року по 23.07.2011 року. Рішення суду звернуто до негайного виконання.

У зв"язку з невиконанням постанови про відкриття виконавчого провадження від 14.02.2012 року у встановлений законом строк, 10.12.2012 року державним виконавцем, на адресу позивача, була направлена постанова про накладення штрафу у розмірі 680 грн.

Враховуючи, що рішення суду в наданий для добровільного виконання строк УПФ України в м. Вінниці повторно виконано не було, відповідачем, відповідно до ст. 89 Закону України "Про виконавче провадження", 28.12.2012 року було винесено постанову про накладення штрафу в розмірі 1360 грн.

Позивач, вважаючи, що постанова від 28.12.2012 року про накладення штрафу в сумі 1360 грн. є протиправною, звернувся до суду з позовом про її скасування.

За результатом розгляду справи, суд першої інстанції прийшов до висновку про відсутність порушень чинного законодавства з боку відповідача при вчиненні виконавчих дій, відповідно і відсутність підстав для задоволення позовних вимог позивача. Зокрема, суд першої інстанції вважає, що постанова про накладення штрафу від 28.12.2012 року є правомірною та винесена відповідачем у відповідності з вимогами Закону України "Про виконавче провадження", а тому суд не вбачає підстав для визнання дій відповідача протиправними та скасування постанови від 28.12.12 року.

Колегія суддів не може погодитьсь з висновками суду першої інстанції.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку визначаються Законом України "Про виконавче провадження" від 21.04.1999р. №606 (далі - Закон №606).

Згідно ст. 89 Закону України "Про виконавче провадження" у разі невиконання без поважних причин у встановлений державним виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі державний виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу від десяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; на посадових осіб - від двадцяти до сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; на боржника - юридичну особу - від сорока до шістдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання. У разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин державний виконавець у тому ж порядку накладає на нього штраф у подвійному розмірі та звертається до правоохоронних органів з поданням (повідомленням) про притягнення боржника до кримінальної відповідальності відповідно до закону.

Приймаючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції прийшов до висновку, що постанова від 28.12.2012 року про накладення на позивача штрафу в розмірі 1360 грн. була винесена відповідачем правомірно, враховуючи вимоги ст. 89 Закону України "Про виконавче провадження", оскільки відповідачем підтверджено факт повторного невиконання рішення суду. При цьому, судом першої інстанції не взято до уваги посилання позивача на те, що постанова державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Вінницькій області Комлєвої О. М. про накладення штрафу у розмірі 680 грн. згідно рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 21.01.2013 року по адміністративній справі №232/5691/12 за позовом УПФ України в місті Вінниці до відділу примусового виконання рішень державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Вінницькій області скасована, з тих підстав, що на момент розгляду даної справи суду не надано відомостей про набуття чинності даного судового рішення.

Даючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, колегія суддів враховує наступне.

Частиною 2 статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.3 ст.75 Закону України "Про виконавче провадження", у разі якщо виконати рішення без участі боржника неможливо, державний виконавець накладає на боржника штраф відповідно до ст.89 цього Закону, ч.2 якої передбачає, що у разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин державний виконавець накладає на нього штраф у подвійному розмірі.

На думку колегії суддів факт скасування постанови державного виконавця від 10.12.2012 року про накладення на позивача штрафу в розмірі 680,00 грн. має істотне значення для вирішення питання щодо правомірності прийняття постанови від 28.12.2012 року, оскільки, в даному випадку, відсутній факт повторності невиконання рішення суду позивачем.

Що стосується посилання суду першої інстанції на те, що на момент розгляду даної справи сторонами не надано відомостей про набуття чинності судового рішення про скасування постанові від 10.12.2013 року про накладення штрафу в розмірі 680 грн., колегія суддів враховує наступне.

Частиною 2 статті 195 КАС України встановлено, що суд апеляційної інстанції може дослідити докази, які не досліджувалися у суді першої інстанції, з власної ініціативи або за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, якщо визнає обґрунтованим ненадання їх до суду першої інстанції або необґрунтованим відхилення їх судом першої інстанції.

Колегією суддів встановлено, що дійсно, на момент розгляду даної справи в суді першої інстанції, позивач не міг надати доказів щодо набуття законної сили постановою Вінницького міського суду Вінницької області від 21.01.2013 року по адміністративній справі №232/5691/12 за позовом УПФУ в місті Вінниці до Відділу примусового виконання рішень державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Вінницькій області про скасування постанови, оскільки рішення по даній справі було оскаржене відповідачем.

Також встановлено, що 21.03.2013 року Вінницьким апеляційним адміністративним судом винесена ухвала по справі №232/5691/12 про повернення апеляційної скарги відділу примусового виконання рішень державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Вінницькій області. Про даний факт позивачу не було відомо на момент розгляду даної адміністративної справи в суді першої інстанції, оскільки ухвала від 21.03.2013 року про повернення апеляційної скарги отримана останнім лише 29.03.2013 року.

Враховуючи зазначене, керуючись ч.2 ст. 195 КАС України, колегія суддів приймає даний доказ до уваги та вважає, що постанова державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Вінницькій області Комлєвої О.М. про накладення штрафу у розмірі 1360,00 грн. від 28.12.2012 року є протиправною та підлягає скасуванню.

За результатом апеляційного розгляду справи, колегія суддів приходить до висновку, що відповідач, у спірних правовідносинах, що виникли між сторонами, приймаючи оскаржувану постанову, діяв не на підставі, не в межах повноважень та не у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин у адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до статті 202 КАС України, підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими, невідповідність висновків суду обставинам справи та порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, та невідповідність висновків суду обставинам справи призвели до помилкового висновку, у зв'язку з чим, постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про задоволення адміністративного позову.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Управління пенсійного фонду України в місті Вінниця задовольнити.

Постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 27 березня 2013 року скасувати.

Прийняти нову постанову, якою адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправними дії Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Вінницькій області.

Скасувати постанову державного виконавця Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Вінницькій області від 28.12.2012 року про накладення штрафу в розмірі 1360,00 грн.

Постанова суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно ст 212 КАС України.

Постанова суду складена в повному обсязі "04" червня 2013 р.

Головуючий Сторчак В. Ю.

Судді Полотнянко Ю.П.

Смілянець Е. С.