Ухвала суду № 31731665, 10.06.2013, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 УХВАЛА

Справа № 910/711/13 10.06.13

За заявою Орендного підприємства "Науково-дослідного інституту

будівельного виробництва" про відстрочку виконання рішення

Господарського суду м. Києва від 28.02.2013р. у справі №910/711/13

У справі за позовом

Прокурора Солом'янського району м. Києва в інтересах держави

в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України

по місту Києві

До Орендного підприємства "Науково-дослідного інституту будівельного

виробництва"

Про стягнення 3 230 668, 31 грн.

Суддя Трофименко Т.Ю.

Представники:

Від прокуратури не з»явилися

Від позивача не з»явилися

Від відповідача Осадчук Р.М. - по дов. №128/01-13 від 27.05.2013р.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Рішенням Господарського суду міста Києва від 28.02.2013 р. у справі № 910/711/13 позовні вимоги Прокурора Солом'янського району м. Києва в інтересах держави в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по місту Києві задоволено повністю.

Стягнуто з Орендного підприємства "Науково-дослідного інституту будівельного виробництва" (03680, м. Київ, Червонозоряний проспект, 51, код ЄДРПОУ 02498197) на користь Державного бюджету України суму основного боргу по орендній платі в розмірі 3 036 546 (три мільйони тридцять шість тисяч п'ятсот сорок шість) грн. 45 коп., 187 765 (сто вісімдесят сім тисяч сімсот шістдесят п'ять) грн. 80 коп. пені, 6 356 (шість тисяч триста п'ятдесят шість) грн. 06 коп. збитків від зміни індексу інфляції, перерахувавши вказані суми за наступними реквізитами : одержувач УДКСУ у Шевченківському районі м. Києва, код одержувача 37995466, банк одержувача ГУДКСУ у м. Києві, р/р 31113092700011, МФО 820019, КЕКД 22080100, плата за оренду цілісних майнових комплексів.

Стягнуто з Орендного підприємства "Науково-дослідного інституту будівельного виробництва" (03680, м. Київ, Червонозоряний проспект, 51, код ЄДРПОУ 02498197) в доход Державного бюджету України 64 613 (шістдесят чотири тисячі шістсот тринадцять) грн. 36 коп. судового збору.

На виконання рішення Господарського суду міста Києва від 28.02.2013 р., судом видано відповідні накази, які відповідають резолютивній частині рішення, від 09.04.2013р. по справі №910/711/13.

28.05.2013р. через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від представника відповідача надійшла заява про відстрочку виконання рішення Господарського суду міста Києва від 28.02.2013р. по справі 910/711/13 на дванадцять місяців.

Відповідно до ч. 1 ст. 121 Господарського процесуального кодексу України, при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, прокурора чи його заступника або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора чи його заступника і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.05.2013р. розгляд заяви Орендного підприємства "Науково-дослідного інституту будівельного виробництва" про відстрочку виконання рішення Господарського суду міста Києва від 28.02.2013 р. у справі №910/711/13 призначено на 10.06.2013.

В судовому засіданні 10.06.2013р. представник заявника подану заяву підтримав в повному обсязі.

Заява мотивована тим, що на даний час у підприємства склалися обставини, що ускладнюють виконання рішення суду від 28.02.2013 р. та роблять його виконання практично неможливим у встановлений строк.

Така ситуація є наслідком несприятливого фінансового стану підприємства, що пов'язаний із великою дебіторською заборгованістю від контрагентів.

Представники позивача (стягувача) та прокуратури в судове засідання 10.06.2013р. в судове засідання не з»явилися. Заяв, пояснень, клопотань про відкладення розгляду заяви від позивача та прокуратури на адресу суду не надходило.

Розглянувши заяву Орендного підприємства "Науково-дослідного інституту будівельного виробництва" про відстрочку виконання рішення Господарського суду міста Києва від 28.02.2013 р. у справі №910/711/13, дослідивши матеріали справи, суд прийшов до висновку про те, що у суду відсутні правові підстави для задоволення заяви відповідача про відстрочку виконання рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 121 Господарського процесуального кодексу України при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, прокурора чи його заступника або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора чи його заступника і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.

Вказаною нормою визначено процесуальну можливість вирішення питань, пов'язаних з проблемами, що виникають під час виконання рішення господарського суду. У процесі виконання рішення ймовірне виникнення обставин, що ускладнюють виконання чи роблять його неможливим. Так, виконання рішення про стягнення коштів може бути неможливим через відсутність коштів на рахунках боржника.

Господарським процесуальним кодексом України не визначено переліку обставин, які свідчать про неможливість виконання рішення чи ускладнення його виконання, у зв'язку з чим суд оцінює докази, що підтверджують зазначені обставини, за правилами статті 43 вказаного Кодексу, і за наявності обставин, які ускладнюють виконання рішення чи унеможливлюють його, господарський суд має право, зокрема, відстрочити виконання рішення, ухвали, постанови.

Відстрочка або розстрочка виконання рішення, ухвали, постанови, зміна способу та порядку їх виконання допускаються у виняткових випадках і залежно від обставин справи.

До заяви мають бути додані докази, які підтверджують обставини, викладені в заяві щодо неможливості чи утруднення виконання рішення.

Підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у строк або встановленим господарським судом способом.

Згідно з пунктом 2 роз'яснення президії Вищого арбітражного суду України «Про деякі питання практики застосування статті 121 Господарського процесуального кодексу України» від 12.09.1996р. № 02-5/333 підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у строк або встановленим господарським судом способом. Вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи.

Суд відзначає, що особа, яка подала заяву про розстрочку або відстрочку виконання рішення, повинна довести наявність обставин, що ускладнюють або роблять неможливим виконання рішення господарського суду у даній справі, тобто тягар доказування покладається саме на особу, яка подала заяву про розстрочку виконання рішення. Доказування повинно здійснюватися за загальними правилами відповідно до статей 32, 33 Господарського процесуального кодексу України.

Так, за змістом статті 32 Господарського процесуального кодексу України, наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору встановлюються на підставі доказів - фактичних даних.

Докази, у відповідності зі статтею 34 Господарського процесуального кодексу України, повинні відповідати, зокрема, вимогам належності та допустимості.

Судом встановлено, що в обґрунтування заяви боржник посилається, зокрема, на те, що останній знаходиться у тяжкому фінансовому становищі та має низький рівень платоспроможності.

Між тим, всупереч положенням статті 32, 33 Господарського процесуального кодексу України, заявник під час вирішення питання про можливість розстрочки виконання рішення суду не надав належних та допустимих доказів, які підтверджують тяжкий фінансовий стан заявника.

Також суд приймає до уваги, що згідно приписів статті 9 Конституції України, статті 19 Закону України «Про міжнародні договори України» і статті 4 Господарського процесуального кодексу України господарські суди у процесі здійснення правосуддя мають за відповідними правилами керуватися нормами міжнародних договорів, ратифікованих законами України.

Згідно з вимогами статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23.02.2006р. № 3477-IV суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

У зв'язку з ратифікацією Конвенції, протоколів до неї та прийняттям Верховною Радою України Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» господарським судам у здійсненні судочинства зі справ, віднесених до їх підвідомчості, слід застосовувати судові рішення та ухвали Суду з будь-якої справи, що перебувала в його провадженні (абз. 3 п. 2 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 18.11.2003р. № 01-8/1427 «Про Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року та юрисдикцію Європейського суду з прав людини»).

Cудом встановлено, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини, «державний орган або інша юридична особа не може посилатися на відсутність коштів, щоб не виплачувати борг, підтверджений судовим рішенням. У такому випадку не може прийняти аргумент Уряду, що визначає таку відсутність як «виняткові обставини» (див. § 40 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Півень проти України» від 29.06.2004р.).

При цьому, Європейський суд з прав людини допускає, що «затримки у виконанні рішення можуть бути обґрунтовані за окремих обставин, проте державні органи не можуть довільно посилатись на відсутність коштів як на вибачення за невиплату боргу за рішенням, а затримки не можуть бути такими, що зводять нанівець право, що захищається пунктом 1 статті 6 Конвенції» (див. § 24 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Бакай та інші проти України» від 09.11.2004р.).

Крім того, відповідно до пункту 10 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 26.12.2003 № 14 "Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження" при вирішенні заяв державного виконавця чи сторони про відстрочку або розстрочку виконання рішення, встановлення або зміну способу й порядку його виконання суду потрібно мати на увазі, що відповідно до статті 351 Цивільного процесуального кодексу України і статті 121 Господарського процесуального кодексу України їх задоволення можливе лише у виняткових випадках, які суд визначає виходячи з особливого характеру обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення.

З огляду на наведені приписи вбачається, що відстрочка виконання судового рішення можлива лише у виняткових випадках, при наявності доказів обставин, що ускладнюють або роблять неможливим виконання рішення суду.

Тобто, в будь-якому випадку відсутність коштів, тяжкий фінансовий стан боржника не є винятковими обставинами, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим та є підставою для відстрочки або розстрочки виконання рішення.

Орендним підприємством "Науково-дослідного інституту будівельного виробництва" в заяві не обґрунтовані та документально не підтверджені обставини з настанням яких поліпшиться його майновий стан, або обставини, які б ускладнювали виконання рішення або робили його неможливим, як і не обґрунтовано винятковість випадку, який є підставою для вчинення, передбачених статтею 121 Господарського процесуального кодексу України, процесуальних дій.

Враховуючи відсутність підстав, визначених статтею 121 Господарського процесуального кодексу України, суд приходить до висновку щодо відсутності правових підстав для задоволення заяви Орендного підприємства "Науково-дослідного інституту будівельного виробництва" про відстрочку виконання рішення Господарського суду міста Києва у справі №910/711/13 від 28.02.2013р.

Через відділ діловодство господарського суду міста Києва 10.06.2013р. від представника відповідача надійшло клопотання про зупинення виконавчого провадження по виконанню наказу Господарського суду міста Києва від 09.04. 2013р у справі №910/711/13 міста Києва час розгляду заяви про відстрочку виконання рішення.

В судовому засіданні представником Орендного підприємства "Науково-дослідного інституту будівельного виробництва" заявлене клопотання про зупинення виконавчого провадження підтримав.

Розглянувши дане клопотання суд вважає, що воно не підлягає задоволенню виходячи з наступного:

Згідно з вимогами статті 1211 ГПК зупиняти виконання судового рішення має право виключно суд касаційної інстанції. Тому суд першої інстанції за будь-яких обставин не вправі зупиняти виконання судового рішення суду першої інстанції.

З урахуванням викладеного клопотання Орендного підприємства "Науково-дослідного інституту будівельного виробництва" про зупинення виконавчого провадження по виконанню наказу Господарського суду міста Києва від 09.04. 2013р у справі №910/711/13 міста Києва час розгляду заяви про відстрочку виконання рішення задоволенню не підлягає.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 86, 121 Господарського процесуального кодексу України, суд -

У Х В А Л И В:

В задоволенні клопотання Орендного підприємства "Науково-дослідного інституту будівельного виробництва" про зупинення виконавчого провадження по виконанню наказу Господарського суду міста Києва від 09.04. 2013р у справі №910/711/13 міста Києва час розгляду заяви про відстрочку виконання рішення відмовити.

В задоволенні заяви Орендного підприємства "Науково-дослідного інституту будівельного виробництва" про відстрочку виконання рішення Господарського суду міста Києва у справі №910/711/13 від 28.02.2013р. відмовити.

Суддя Т.Ю.Трофименко