Постанова № 31731175, 10.06.2013, Донецький апеляційний господарський суд

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

03.06.2013 р. справа №905/1343/13-г

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: суддів За участю представників сторін: від позивача від відповідачаСтойка О.В. Діброви Г.І., Чернота Л.Ф. Душенко А.А., за довіреністю; Снігаренко Н.Ю., за довіреністю; розглянувши апеляційну скаргу Комунального автотранспортного підприємства 052810, м. Краматорськ, Донецька областьна рішення господарського судуДонецької областівід26.03.2013 р. (підписано 29.03.2013 р.)у справі№ 905/1343/13-г (суддя Зекунов Е.В.)за позовомКомунального автотранспортного підприємства 052810, м. Краматорськ, Донецька областьдо Публічного акціонерного товариства "ДТЕК Донецькобленерго" в особі структурного підрозділу НП "Краматорські РЕМ" ОП "Центральні ЕМ", м. Краматорськ, Донецька областьпрозміну умов договору

ВСТАНОВИВ:

У лютому 2013 року до господарського суду звернулось Комунальне автотранспортне підприємство 052810, м. Краматорськ, Донецька область (позивач) із позовом до Публічного акціонерного товариства "ДТЕК Донецькобленерго" в особі структурного підрозділу НП "Краматорські РЕМ" ОП "Центральні ЕМ", м. Краматорськ, Донецька область (відповідач) про зміну умов договору в частині викладення п.3 Додатку №5 до Договору від 17.03.2009р. № 51 про поставку електричної енергії в редакції: "Споживач до 10 числа місяця, наступного за розрахунковим, здійснює повну оплату вартості обсягу спожитої електричної енергії за фактичними показами засобів обліку електричної енергії, на підставі виставленого Постачальником рахунку" а також встановлення в п. 9.5 Договору його строку дії до 31 грудня 2013 року.

Рішенням господарського суду Донецької області від 26.03.2013р. провадження стосовно позовних вимог про внесення змін до п. 9.5 Договору від 17.03.2009р. № 51 про поставку електричної енергії припинено на підставі п. 4 ч. 1 ст. 80 ГПК України, у задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Позивач, не погодившись із рішенням господарського суду, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати спірне рішення господарського суду в частині відмови в задоволенні позовних вимог та внести зміни до п. 3 Додатку № 5 до Договору від 17.03.2009р. № 51 про поставку електричної енергії.

В обґрунтування своїх вимог заявник скарги посилається на п. 6.6 Правил користування електричною енергією та стверджує, що згідно рішення виконавчого комітету Краматорської міської ради він є виконавцем комунальної послуги щодо вивезення твердих побутових відходів.

Розпорядженням заступника голови Донецького апеляційного господарського суду від 27.05.2013р. змінено склад судової колегії, суддю Принцевську Н.М. було змінено на суддю Чернота Л.Ф.

Ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 27.05.2013р. судове засідання було відкладено на 03.06.2013р., зобов'язано позивача надати правоустановчі документи та докази того, що він є підприємством житлово-комунального господарства або є таким, що надає послуги щодо забезпечення комунально-побутових потреб населення.

Надані позивачем в судовому засіданні 03.06.2013р. документи долучені до матеріалів справи.

Заявник апеляційної скарги підтримав свої доводи в судовому засіданні.

Представник відповідача вважав рішення суду законним та обґрунтованим, просив залишити його без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Відповідно до статті 101 Господарського процесуального кодексу України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду в повному обсязі.

Відповідно до вимог ст. 81-1 Господарського процесуального кодексу України здійснювалась фіксація судового засідання за допомогою технічних засобів.

Заслухавши пояснення представників сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи із наступного.

Як вбачається за матеріалів справи, 17.03.2009р. між сторонами було укладено договір № 51 про постачання електричної енергії (далі-Договір), за умовами якого відповідач продає електричну енергію позивачу для забезпечення потреб електроустановок позивача із загальною (за всіма об'єктами) приєднаною потужністю 217кВт, а позивач оплачує відповідачу вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього Договору.

Згідно з п.9.1 Договору усі зміни та доповнення до цього Договору оформлюються письмово, підписуються уповноваженими особами та скріпляються печатками обох сторін.

Відповідно до спірного п.3 Додатку № 5 до Договору споживач до 25 числа поточного розрахункового періоду здійснює попередню оплату за активну електричну енергію, яка буде спожита в наступному розрахунковому періоді, на підставі виставленого Постачальником рахунка.

Договір та додатки до нього підписані уповноваженими представниками сторін та скріплені печатками підприємств.

Строку дії Договору встановлено не було, на момент виникнення спору Договір виконувався сторонами.

Позивач листом від 27.11.2012р. за вих. №1518-04 направив відповідачу пропозицію про перегляд умов договору, зокрема, в частині зміни порядку здійснення розрахунків з передоплати на разову оплату за фактичними показами приладу обліку за підсумками розрахункового періоду.

Листом від 21.12.2012р. вих. № 1987 (вх. №3653 від 24.12.2012р.) відповідач відмовив позивачу у внесенні змін до Договору. (а.с.31).

Листами від 26.12.2012р., від 11.01.2013р. позивач знову звертався до відповідача з вимогою про внесення змін (а.с. 32-34), на що відповідач листом вих. № 112 від 21.01.2013р. залишив позицію про відмову у зміні умов договору не змінною.

Додатковою угодою сторін від 14.03.2013р. встановлений строк дії Договору до 31.12.2013р. (а.с. 54)

Обґрунтовуючи свій позов в частині внесення змін до зазначеного пункту Додатку, позивач посилається на приписи ст. 180, 188 ГК України, ст. ст. 16, 651, 652 Цивільного кодексу України, п. 6.6 Правил користування електричною енергією та довідку з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України.

Позивач вважає, що оскільки він є підприємством житлово-комунального господарства, яке надає послуги щодо забезпечення комунально-побутових потреб населення, він має право здійснювати повну оплату вартості обсягу спожитої електричної енергії один раз за фактичними показами засобів обліку електричної енергії на початку періоду, наступного за розрахунковим.

На підставі вищевикладеного позивач просить зобов'язати відповідача внести зміни до пункту 3 додатку №5 до діючого Договору, виклавши його в наступній редакції: "Споживач до 10 числа місяця, наступного за розрахунковим, здійснює повну оплату вартості обсягу спожитої електричної енергії за фактичними показами засобів обліку електричної енергії, на підставі виставленого Постачальником рахунку".

За приписами ст. 277 ГК України, абоненти користуються енергією з додержанням правил користування енергією відповідного виду, що затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до ст. 277 Господарського кодексу України, ст.ст. 7, 24, 26 Закону України "Про електроенергетику" додержання вимог Правил користування електричною енергією, затверджених Постановою НКРЕ від 31.07.96р. №28 із змінами та доповненнями (далі - Правила) є обов'язковим для суб'єктів електропостачання.

Судова колегія вважає вірним висновок суду першої інстанції щодо відмови в задоволенні позовних вимог та викладенні п. 3 Додатку № 5 до Договору від 17.03.2009р. № 51 про поставку електричної енергії у редакції позивача за наступних підстав.

Відповідно до п. 6.6 Правил, оплата електричної енергії, яка відпускається споживачу, здійснюється споживачем, як правило, у формі попередньої оплати у розмірі вартості заявленого обсягу споживання електричної енергії на відповідний розрахунковий або плановий період.

Споживачі за взаємною згодою сторін (постачальника електричної енергії та споживача) можуть здійснювати оплату вартості обсягу електричної енергії плановими платежами з наступним перерахунком або оплатою, що провадиться за фактично відпущену електричну енергію.

Підприємства житлово-комунального господарства та підприємства, які надають послуги щодо забезпечення комунально-побутових потреб населення, в межах наданих населенню послуг, установи та організації, які фінансуються з державного та/або місцевого бюджету, здійснюють повну оплату вартості обсягу спожитої електричної енергії один раз за фактичними показами засобів обліку електричної енергії на початку періоду, наступного за розрахунковим, відповідно до договору про постачання або купівлю-продаж електричної енергії. За наявності фінансової можливості та за погодженням з постачальником електричної енергії зазначені підприємства, установи та організації можуть здійснювати попередню оплату вартості заявленого обсягу споживання електричної енергії.

За приписами ст. ст. 651, 652 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. У разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов'язання.

Відповідно до ст.ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, а за загальним правилом тягар доказування певних обставин покладається на особу, яка посилається на ці обставини.

У підтвердження свого статусу позивачем надано власний Статут з останніми змінами, зареєстрованими 24.04.2012р. та довідку від 04.10.2012р. АБ № 460371 з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (а.с. 28), за змістом яких позивач є комунальним автотранспортним підприємством, що створено з метою утримання території міста в нормальному санітарно-епідемічному стані та покращення його благоустрою.

Зі змісту копії рішення Виконавчого комітету Краматорської міської ради № 650 від 06.10.2010р. (а.с. 29) вбачається, що позивач є виконавцем комунальної послуги з вивезення побутових відходів в м. Краматорську.

Отже, із зазначених документів вбачається, що позивач є комунальним підприємством, але вони не підтверджують його статусу як житлово-комунального або такого, що забезпечує житлово-побутові потреби населення.

Лише наявність у позивача функції по вивезенню побутових відходів не є підставою до беззаперечного встановлення для нього вимагаємого порядку оплати, оскільки застереженням умови застосування абз. 3 п. 6.6 Правил є розмежування обсягу споживання електричної енергії саме для надання населенню таких послуг.

Також позивачем надано копію рішення Виконавчого комітету Краматорської міської ради від 25.04.2008р. за № 217 про встановлення з 01.05.2008р. тарифів на послуги з вивезення позивачем рідких та твердих побутових відходів населення та інших споживачів (а.с. 113-114), але по-перше, зазначений акт винесений ще до укладення Договору, отже підставою до внесення змін до Договору бути не може, по-друге - він також не є належним та достатнім доказом спірного статусу позивача.

Крім того, позивачем взагалі не доведено наявність підстав до внесення змін до Договору в порядку ст.ст. 651, 652 ЦК України, назви яких є лише переліченими в тексті позовної заяви.

Отже висновок суду першої інстанції про відмову в задоволенні позовних вимог є вірним.

Також судова колегія вважає вірним висновок суду першої інстанції про припинення провадження в частині внесення змін до п. 9.5 Договору щодо встановлення строку дії Договору, оскільки сторонами врегульований спір в даній частині протягом розгляду справи в суді першої інстанції.

Будь-яких порушень норм процесуального права в діях суду першої інстанції при розгляді ним зазначеної справи судовою колегією не встановлено.

З урахуванням вищевикладеного, судова колегія Донецького апеляційного господарського дійшла висновку, що рішення господарського суду Донецької області від 26.03.2013р. у справі № 905/1343/13-г ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають суттєве значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального та процесуального права, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновку суду першої інстанції.

Відповідно до вимог ст.49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по розгляду апеляційної скарги відносяться на позивача.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 102, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Комунального автотранспортного підприємства 052810, м. Краматорськ, Донецька область залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Донецької області від 26.03.2013р. у справі № 905/1343/13-г залишити без змін.

Постанову може бути оскаржено до Вищого господарського суду України у касаційному порядку через Донецький апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів з дня набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.

Головуючий О.В.Стойка

Судді Г.І. Діброва

Л.Ф. Чернота

Надр. 5 прим

1 позивачу

2 відповідачу

3 до справи

4 ДАГС

5 ГС