Рішення № 31731158, 31.05.2013, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

31.05.2013р. Справа № 905/3110/13

Господарський суд Донецької області у складі судді Сковородіної О.М.

при секретарі судового засідання: Стасюк О.В.

за участю представників сторін

від позивача: Токі О.М. за довіреністю

від відповідача: 1. не з'явився

2. не з'явився

3. Снєгірьов О.М. за довіреністю

розглянувши матеріали справи за позовом: Колективного підприємства автомотодром товариства сприяння обороні України, м. Донецьк

до відповідача: 1. Донецької обласної організації Товариства сприяння обороні України, м. Донецьк

2. Виконавчого комітету Калінінської районної у м. Донецьку ради, м. Донецьк

3. Виконавчого комітету Донецької міської ради, м. Донецьк

про визнання права власності, скасування рішення виконавчого комітету Калінінської районної у м. Донецьку ради №744/7 від 10.11.1999р. та свідоцтва про право власності №744/7 від 10.11.1999р.

Позивач, Колективне підприємство автомотодром товариства сприяння обороні України, звернувся до господарського суду з позовом до Донецької обласної організації Товариства сприяння обороні України, Виконавчого комітету Калінінської районної у м. Донецьку ради та Виконавчого комітету Донецької міської ради про визнання права власності, скасування рішення виконавчого комітету Калінінської районної у м. Донецьку ради №744/7 від 10.11.1999р. та свідоцтва про право власності №744/7 від 10.11.1999р.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що при створенні КП автомотодром товариства сприяння обороні України, засновником (відповідач 1) до статутного капіталу підприємства були передані об'єкти нерухомого майна: адміністративна будівля літ. А-2; гаражний бокс та метанолосховище літ. Д-1; гаражний бокс №5 літ. Ж-1; спідвійні бокси літ. Г-1; каси літ. К-1, А-1; судейська літ. Н-1; паркан; ворота; замощення; трибуни; навіси; туалет, які розташовані по пр. Павших комунарів, 74 у м. Донецьку, за актом прийому передачі №3 від 02.11.1992р.

Разом з цим, в 2012р. позивачем було виявлено помилку щодо власника вищепереліченого майна у свідоцтві про право власності та рішенні виконавчого комітету Калінінської районної у м. Донецьку ради.

Також, позивач вказував на те, що ним з моменту створення підприємства (більш ніж десять років) використовуються та утримуються за власний рахунок нежитлові приміщення, а саме: спідвійний бокс літ. Е-1, гараж літ. И-1, караульне приміщення літ. М-1, склад літ. Т-2, каса літ. Л-1, сарай літ. С та літ. У, які були фактично передані відповідачем 1, але не відображені в акті прийому - передачі №3 від 02.11.1992р.

Відсутність можливості врегулювання спірних правовідносин з відповідачем 2, 3, обумовили останнього звернутись до суду.

Відповідач 1 у відзиві на позовну заяву проти задоволення позову не заперечував, вказуючи про те, що позивач дійсно є власником нерухомого майна переданого йому засновником Донецькою обласною організацією товариство сприяння обороні України, до статутного капіталу, також, вказував, що спірне нерухоме майно не обліковується на підприємстві відповідача 1, та просив розглядати справу без участі представника Донецької обласної організації Товариства сприяння обороні України.

Відповідач 2 в письмових поясненнях просив розглядати справу без участі представника Виконавчого комітету Калінінської районної у м. Донецьку ради. Також, вказував на те, що рішення виконкому Калінінської районної у м. Донецьку ради №744/7 від 10.11.1999р. здано до архіву відділу Донецької міської ради (м. Донецьк, вул. Левобережна, 64).

Представник відповідача 3 в судовому засіданні проти задоволення позовних вимог не заперечував, вказуючи на те, що свідоцтво про право власності №№744/7 від 10.11.1999р. було видано на підставі рішення виконавчого комітету Калінінської районної у м. Донецьку ради №744/7 від 10.11.1999р. Також, надав додаткові документи, які необхідні для вирішення спору по суті.

Розглянувши матеріали справи, суд встановив.

Рішенням виконавчого комітету Калінінської районної ради народних депутатів №287 від 26.09.1979р. «Об использовании спортивного автодрома областного управления «Минтяжстроя» УССР» було, зокрема, ухвалено, що до 01.11.1979р. обласному комітету ДТСААФ необхідно прийняти на баланс спортивний автодром з усіма службовими приміщеннями та забезпечити оплату балансової вартості автодрому - обласному управлінню «Минтяжстрой УССР».

Відповідно до положень статуту позивача, Колективне підприємство автомотодром товариства сприяння обороні України створено Донецьким обкомом ТСОУ (постанова №60 від 22.01.1990р.) на правах колективного підприємства відповідно до Закону України «Про підприємництво», Закону України «Про підприємства в УРСР».

Пунктом 5.1 статуту передбачено, що майно автомотодрому складають необоротні активи та оборотні кошти, а також, інші цінності, вартість яких відображена в самостійному балансі автомотодрому.

Відповідно до п. 6.3 статуту з метою забезпечення діяльності «Автомотодрома» засновник наділяє останнього статутним фондом в сумі 1677263,00руб., з яких в майновому вигляді на суму 1677263,00руб, відповідно до акту прийому - передачі №3, який є невід'ємною частиною цього статуту.

На виконання статутних положень та для забезпечення діяльності підприємства, засновником було передано до статутного капіталу, за актом прийому-передачі №3 від 02.11.1992р. - основні засоби на суму 1677263,00руб., а саме, адміністративне приміщення літ. А-2; гаражний бокс та метанолосховище літ. Д-1; гаражний бокс №5 літ. Ж-1; спідвійні бокси літ. Г-1; каси літ. К-1, А-1; судейську літ. Н-1; паркан, ворота, замощення, трибуни, навіси, туалет.

Вказане майно було проінвентаризоване КП БТІ в м. Донецьку та проведено державну реєстрацію прав на нерухоме майно за КП автомотодром ТСОУ. Відповідно до інвентаризаційної справи №196 Донецького бюро технічної інвентаризації - оціночна вартість майна Донецького автомотодрому, який розташований за адресою: м. Донецьк, пр. Павши Комунарів, 74, складає 328104,00грн.

Рішенням виконавчого комітету Донецької міської ради №81/17 від 22.05.1997р. «Об отводе земельного участка по материалам инвентаризации земель коллективному предприятию автомотодром общества содействия обороне Украины под размещение существующего сооружения автомотодрома, административного здания и гаражей в Калининском районе» було надано згоду на відведення КП автомотодром ТСОУ в постійне користування земельну ділянку площею 3,5258га під розміщення існуючої споруди автомотодрома, адміністративної будівлі та гаражів по пр. Павших комунарів, 74 в Калінінському районі м. Донецька.

На виконання вказаного акту органу місцевого самоврядування позивачем був отриманий Державний акт на право постійного користування землею І-ДН №002474.

За зверненням позивача, виконавчий комітет Калінінської районної ради в м. Донецьку, рішенням №694 від 13.10.1999р., затвердив акт прийомки складського приміщення літ. Т-2, розташованого на території КП «Автодром» ОСОУ (попереднє найменування позивача), по пр. Павших комунарів, 74 у м. Донецьку, як новоствореного майна.

В подальшому, рішенням виконавчого комітету Калінінської районної ради в м. Донецьку №744/7 від 10.11.1999р. було оформлено право власності на об'єкт нерухомості - будівлю комплексу автомотодрому по пр. Павших комунарів, 74 за товариством сприяння обороні України Донецької обласної організації (засновник позивача).

При цьому, в зазначеному акті органу місцевого самоврядування, не міститься інформації щодо політерного переліку об'єктів нерухомості.

На підставі цього рішення відповідачу 1 було видано свідоцтво про право власності №744/7 від 10.11.1999р. на спірне нерухоме майно.

За твердженнями позивача, обставини щодо невідповідності власника вказаного, в правовстановлюючих документах, нерухомого майна, стали відомі останньому у 2012р., під час проведення перевірки на Колективному підприємстві автомотодром товариства сприяння обороні України.

Також, позивач вказував на те, що він добросовісно заволодів та продовжує відкрито використовувати приміщення, а саме: спідвійний бокс літ. Е-1, гараж літ. И-1, караульне приміщення літ. М-1, склад літ. Т-2, гараж літ. Ж-1, каса літ. Л-1, сарай літ. С та літ. У, які були фактично передані відповідачем 1, але не відображені в акті прийому - передачі №3 від 02.11.1992р., вже понад десяти років, а тому, за останнім може бути визнано право власності, в порядку ст. 344 Цивільного кодексу України.

Оцінюючи матеріали справи, доводи позивача, суд виходить з наступного.

Відповідно до приписів ст. 328 Цивільного кодексу України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Статтею 10 Закону України «Про підприємства в Україні» (в редакції, що діяла на момент створення підприємства) передбачено, що майно підприємства становлять основні фонди та оборотні кошти, а також інші цінності, вартість яких відображається в самостійному балансі підприємства. Джерелами формування майна підприємства, зокрема, є грошові та майнові внески засновників.

Відповідно до ст.6 Закону України «Про власність» (який діяв під час створення позивача), юридична особа здійснює право володіння, користування і розпорядження закріпленим за нею майном власника відповідно до свого статуту (положення).

Всі ці положення законодавчих актів України надійшли своє відображення в п.п. 5.1, 6.3, 6.4, 6.5 статуту Колективного підприємства автомотодром товариства сприяння обороні України.

Як вбачається з матеріалів справи, за ідентіфікаційними ознаками об'єктів (акт прийому-передачі №3 від 02.11.1992р., матеріали технічної інвентаризації, складені на підставі цього акту в 1991р., 1999р.), слід вважати, що під час створення позивача, останній набув право власності на об'єкти нерухомого майна, а саме: адміністративну будівлю літ. А-2; спідвійні бокси літ. Г-1, Е-1; гаражі літ. Ж-1, И-1; каси літ. К-1, Л-1; судейська літ. Н-1; туалет літ. О; навіси літ. П, Ф; паркан, ворота 1-17 та замощення І-ІІІ, які розташовані по пр. Павших комунарів, 74, увійшли до складу переданих основних засобів до статутного фонду КПАТСОУ.

Тобто, в даному випадку, виникнення права власності вказаного нерухомого майна у позивача, пов'язується з моментом передачі, на підставі Постанови №60 від 22.01.1990р., акту прийому-передачі №3 від 02.11.1992р., відповідачем 1 (як засновником Колективного підприємства автомотодром товариства сприяння обороні України) до статутного капіталу підприємства.

Що стосується права власності позивача на будівлю складу літ. Т-2, суд звертає увагу на те, що матеріалами справи, а саме рішенням виконавчого комітету Калінінської районної ради в м. Донецьку №694 від 13.10.1999р., підтверджено, що вказаний об'єкт є власністю позивача, як новостворений (арк. справи 83).

Статтею 392 ЦК України, якою передбачено, що власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що вимога позивача про визнання права власності на об'єкти нерухомого майна, які складаються з: адміністративної будівлі літ. А-2; спідвійних боксів літ. Г-1, Е-1; гаражів літ. Ж-1, И-1; кас літ. К-1, Л-1; судейської літ. Н-1; туалету літ. О; будівлі складу літ. Т-2; навісів літ. П, Ф; паркану, воріт 1-17 та замощення І-ІІІ, та розташовані по пр. Павших комунарів, 74 у м. Донецьку, є доведеною та підлягає задоволенню.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з п. 10 ст. 30 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» виконкому делеговано повноваження щодо обліку та реєстрації відповідно до закону об'єктів нерухомого майна незалежно від форм власності.

Рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень. Акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку (ст. 59 ЗУ«Про місцеве самоврядування в Україні»).

З огляду на вищевикладене, норми діючого законодавства України, надані докази, суд вважає, що оспорюваним рішенням виконавчого комітету Калінінської районної ради в м. Донецьку №744/7 від 10.11.1999р., були порушені права та охоронювані законом інтереси позивача, як власника спірного нерухомого майна, в частині оформлення права власності на об'єкти нерухомості: літ. А-2, літ. Г-1, літ. Е-1, літ. Ж-1, літ. И-1, літ. К-1, літ. Л-1, літ. Н-1, літ. Т-2, які розташовані по пр. Павших комунарів, 74 у м. Донецьку за відповідачем 1.

Слід зауважити, що в оспорюваном рішенні міститься вказівка на наявність у відповідача 1 Державного акту на право постійного користування землею. Проте, вказаний акт взагалі не стосується Донецької обласної організації Товариства сприяння обороні України, оскільки, користувачем земельної ділянки є позивач.

Інших доказів правоволодіння, відповідачем 1, спірним майном: адміністративною будівлею літ. А-2; спідвійними боксами літ. Г-1, Е-1; гаражами літ. Ж-1, И-1; касами літ. К-1, Л-1; судейською літ. Н-1; туалетом літ. О; будівлею складу літ. Т-2; навісами літ. П, Ф; паркану, воротами 1-17 та замощенням І-ІІІ, на час прийняття рішення суду не надано.

Враховуючи наслідки неправомірності прийнятого рішення виконавчого комітету Калінінської районної ради в м. Донецьку №744/7 від 10.11.1999р., в частині оформлення права власності на вказані об'єкти нерухомості за відповідачем 1, свідоцтво про право власності №744/7 від 10.11.1999р., як похідний документ, також, підлягає скасуванню (визнанню недійсним) щодо цих об'єктів.

Таким чином, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог Колективного підприємства автомотодром товариства сприяння обороні України про скасування рішення виконавчого комітету Калінінської районної ради в м. Донецьку №744/7 від 10.11.1999р. та свідоцтва про право власності №744/7 від 10.11.1999р., щодо об'єктів нерухомості літ. А-2, літ. Г-1, літ. Е-1, літ. Ж-1, літ. И-1, літ. К-1, літ. Л-1, літ. Н-1, літ. Т-2, розташованих по пр. Павших комунарів, 74 у м. Донецьку за відповідачем 1.

Враховуючи наведені обставини, суд вважає недоречною вимогу про визнання права власності на спідвійний бокс літ. Е-1, гараж літ. И-1, караульне приміщення літ. М-1, склад літ. Т-2, гараж літ. Ж-1, каса літ. Л-1, в порядку ст. 344 Цивільного кодексу України, оскільки, як встановлено вище вказані об'єкти увійшли до складу статутного фонду позивача, при його створенні.

З іншого боку, позивач правомірно наполягає на визнанні за ним права власності, в порядку набувальної давності на решту об'єктів, а саме: будівлю караульного приміщення літ. М-1 та сараїв літ. С, У.

Так, частиною 1 ст. 344 Цивільного кодексу України особа, яка добросовісно заволоділа чужим майном і продовжує відкрито, безперервно володіти нерухомим майном протягом десяти років, набуває право власності на це майно (набувальна давність), якщо інше не встановлено цим кодексом. Право власності за набувальною давністю на нерухоме майно, транспортні засоби, цінні папери набувається за рішенням суду.

Отже, визнання права власності на нерухоме майно, має місце лише тоді, коли особа доведе, що мало місце добросовісне заволодіння чужим майном та відкрите, безперервне володіння ним протягом десяти років.

Суд звертає увагу на те, що матеріалами справи доведений факт володіння та утримання зазначеного майна за рахунок позивача, протягом більш ніж десяти років (арк. справи 110-244).

Таким чином, суд задовольняє вимогу позивача про визнання права власності, в порядку ст. 344 Цивільного кодексу України, за Колективним підприємством автомотодром товариства сприяння обороні України на нерухоме майно, яке розташоване по пр. Павших комунарів, 74 у м. Донецьку та складається з будівлі караульного приміщення літ. М-1 та сараїв літ. С, У.

Судові витрати розподіляються в порядку, що передбачений ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

На підставі ст. ст. 12, 16, 328, 344, 392 ЦК України, ст. 30 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», ст. 6 Закону України "Про власність", ст. 10 Закону України "Про підприємництво в Україні", керуючись ст. ст. 22, 33, 43, 49, 82-85 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Колективного підприємства автомотодром товариства сприяння обороні України до Донецької обласної організації Товариства сприяння обороні України, Виконавчого комітету Калінінської районної у м. Донецьку ради та Виконавчого комітету Донецької міської ради про визнання права власності, скасування рішення виконавчого комітету Калінінської районної у м. Донецьку ради №744/7 від 10.11.1999р. та свідоцтва про право власності №744/7 від 10.11.1999р. - підлягають задоволенню частково.

Визнати недійсним рішення виконавчого комітету Калінінської районної ради в м. Донецьку №744/7 від 10.11.1999р., в частині оформлення права власності на об'єкти нерухомості: літ. А-2, літ. Г-1, літ. Е-1, літ. Ж-1, літ. И-1, літ. К-1, літ. Л-1, літ. Н-1, літ. Т-2, які розташовані по пр. Павших комунарів, 74 у м. Донецьку за Донецькою обласною організацією Товариства сприяння обороні України.

Скасувати свідоцтво про право власності №744/7 від 10.11.1999р., в частині оформлення права власності на об'єкти нерухомості: літ. А-2, літ. Г-1, літ. Е-1, літ. Ж-1, літ. И-1, літ. К-1, літ. Л-1, літ. Н-1, літ. Т-2, які розташовані по пр. Павших комунарів, 74 у м. Донецьку за Донецькою обласною організацією Товариства сприяння обороні України.

Визнати право власності за Колективним підприємством автомотодром товариства сприяння обороні України (83014, м. Донецьк, пр. Павши комунарів, 74, код ЄДРПОУ 13514947) на об'єкти нерухомого майна, які складаються з: адміністративної будівлі літ. А-2; спідвійних боксів літ. Г-1, Е-1; гаражів літ. Ж-1, И-1; кас літ. К-1, Л-1; судейської літ. Н-1; туалету літ. О; будівлі складу літ. Т-2; навісів літ. П, Ф; паркану, будівлі караульного приміщення літ. М-1, сараїв літ. С, У, воріт 1-17, замощення І-ІІІ, та розташовані по пр. Павших комунарів, 74 у м. Донецьку.

Повний текст рішення підписаний 04.06.2013р.

Рішення набирає законної сили 17.06.2013р.

Рішення може бути оскаржено в Донецький апеляційний господарський суд згідно розділу XII ГПК України.

Суддя О.М. Сковородіна