Постанова № 31730659, 20.05.2013, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

20 травня 2013 року 09 год. 07 хв. № 826/2450/13-а

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі:

Головуючого - судді Дегтярьової О.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю «Балкорм»

до

Київської регіональної митниці

про

скасування податкових повідомлень від 15 лютого 2013 року № 44 і № 45, -

В С Т А Н О В И В:

До Окружного адміністративного суду м. Києва звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «Балкорм» (далі – ТОВ «Балкорм», Позивач) з позовом до Київської регіональної митниці (далі – Відповідач) про скасування податкових повідомлень від 15 лютого 2013 року № 44 і № 45.

В обґрунтування своїх позовних вимог Позивач посилався на протиправність податкових повідомлень-рішень від 15.02.2013р. за № 44 і № 45, якими Київська регіональна митниця зменшила суми грошових зобов’язань, попередньо визначених згідно інших податкових повідомлень-рішень від 21.03.2012р. № 73 і № 74 (на підставі Акта невиїзної документальної перевірки від 24.02.2012р. № н/8/12/100000000/30861140 та рішення від 19.08.2011р. № КТ-100-4384-2011 про зміну коду товарів згідно УКТЗЕД), за результатами судового оскарження останніх. Зокрема, постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 28.05.2012р. по справі № 2а-4695/12/2670 за позовом ТОВ «Балкорм» до Київської регіональної митниці про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 21.03.2012р. № 73 та № 74, позов підприємства було задоволено в повному обсязі. Надалі ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 11 грудня 2012 року апеляційна скарга Київської регіональної митниці була задоволена частково, а саме: скасована постанова суду першої інстанції від 28.05.2012р. в частині визнання неправомірними податкових повідомлень-рішень від 21.03.2012р. № 73 та № 74 стосовно нарахувань штрафних санкцій та податкових зобов’язань за період 2011 рік, в решті – залишена без змін.

Крім того відповідач сам своїм листом від 02.11.2012р. № 14/2-11/25103 відкликав рішення від 19.08.2011р. № КТ-100-4384-2011 про визначення коду товару, яке саме і було підставою для виставлення податкових повідомлень-рішень від 21.03.2012р. № 73 та № 74.

Таким чином, зазначений лист відповідача від 02.11.2012р. № 14/2-11/25103, а також листи Департаменту класифікації товарів та заходів регулювання ЗЕД Державної митної служби України від 04.09.2012р. № 16/2-16.2/1846 та від 16.10.2012р. № 16/2-16.2/2235 щодо класифікації товарів, що були предметом згадуваної невиїзної документальної перевірки, повинні були враховуватися відповідачем при винесені спірних податкових повідомлень-рішень від 15.02.2013р. за № 44 і № 45.

Відповідач проти позову заперечував у повному обсязі, надавши суду письмові заперечення від 05.04.2013р. № 16-22/420 та додаткові документи. В обґрунтування своїх заперечень відповідач посилався на те, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення від 15.02.2013р. за № 44 і № 45 на зменшені в судовому порядку (на підставі постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 11.12.2012р. по справі № 2а-4695/12/2670, що набрала законної сили) суми грошових зобов’язань є законними та обґрунтованими. В силу норм Конституції України та Кодексу адміністративного судочинства України зазначена постанова суду апеляційної інстанції від 11.12.2012р. являється обов’язковою для сторін, а фактичні обставини щодо підстав визначення контролюючим органом грошового зобов’язання, розміру грошового зобов’язання, та законність і обґрунтованість нарахувань, що встановлювалися Київським апеляційним адміністративним судом в ході розгляду справи № 2а-4659/12/2670, - не підлягають повторному доказуванню.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги та просив їх задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні не з’явився належним чином повідомлений про дату, час і місце судових засідань, .

23 квітня 2013 року в судовому засіданні судом було ухвалено перейти до письмового провадження на підставі ч. 6 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини справи, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з огляду на таке.

Протягом періоду з 17.02.2012р. по 24.02.2012р. працівниками Київської регіональної митниці у відповідності до норм Податкового кодексу України, ст. 69 Митного кодексу України, Постанови Кабінету міністрів України «Про затвердження Порядку проведення митними органами невиїзних документальних перевірок» від 02.02.2011р. № 71 та на підставі наказу Київської регіональної митниці від 17.02.2012р. № 206 була проведена невиїзна документальна перевірка ТОВ «Балкорм» (ідентифікаційний код 30861140) на предмет дотримання ним вимог законодавства України з питань митної справи при декларуванні товарів, а саме: товарів «Ронозим» та «Ровабіо Ексель АП» за кодом 3507 90 90 00 згідно з вимогами Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності (далі - УКТ ЗЕД), «Мікровіт ДЗ Промікс 500» та «Мікровіт КЗ Промікс МНБ» за кодом 2936 29 90 00 згідно з УКТ ЗЕД, «Мікровіт Н Промікс Біотин» за кодом 2936 29 30 00 згідно з УКТ ЗЕД за період з 01.03.2009 по 31.01.2012.

За результатами проведення зазначеної перевірки був складений Акт від 24.02.2012р. за № н/8/12/100000000/30861140 (а.с. 172 – 182), в якому зафіксовані висновки перевіряючих про невірне декларування ТОВ «Балкорм» перелічених товарів за УКТ ЗЕД, що, в свою чергу, призвело до порушення Товариством вимог Закону України «Про Митний тариф» від 05.04.2001р. № 2371-ІІІ, п. 4.3 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997р. № 168/97-ВР та положення п. 1 ст. 188 Податкового кодексу України в частині визначення бази оподаткування податку на додану вартість для товарів, які ввозилися (пересилалися)/ввозяться на митну територію України. Виявлені порушення призвели до заниження Товариством податкових зобов’язань по сплаті мита на суму 380 707, 20 грн. та по сплаті податку на додану вартість – 76 141, 43 грн.

21 березня 2012 року Київська регіональна митниця на підставі Акта перевірки прийняла наступні податкові повідомлення-рішення форми «Р» (а.с. 74 – 77, 183 – 186):

- за № 73, яким визначила позивачу податкове зобов'язання з мита на товари на суму 454 020,4 0 грн. (в т.ч. 378 209, 16 грн. - основний платіж, 75 811, 24 грн. - штрафні санкції);

- № 74, яким визначила позивачу податкове зобов'язання з податку на додану вартість на товари на суму 90 805, 67 грн. (в т.ч. 75 641, 82 грн. – основний платіж, 15 163, 85 грн. - штрафні санкції). Всього загальна сума грошового зобов'язання, що була визначена у вказаних податкових повідомленнях-рішеннях від 21.03.2012р. № 73 і № 74 складала 544 826, 07 грн., в т.ч. штрафні санкції – 90 975, 09 грн.

Не погоджуючись із правомірністю винесення податкових повідомлень-рішень від 21.03.2012р. № 73 і № 74, ТОВ «Балкорм» оскаржило ці податкові повідомлення-рішення до Окружного адміністративного суду м. Києва.

28 травня 2012 року Окружним адміністративним судом м. Києва за результатами розгляду справи № 2а-4695/12/2670 за позовом ТОВ «Балкорм» до Київської регіональної митниці про визнання неправомірними податкових повідомлень від 21.03.2012р. № 73, № 74, була винесена постанова якою позов задоволено повністю (а.с. 78 – 82).

Надалі за результатами перегляду в порядку апеляційного провадження справи № 2а-4695/12/2670 за апеляційною скаргою Київської регіональної митниці на вказану постанову суду першої інстанції від 28 травня 2012 року, Київський апеляційний адміністративний суд прийняв нову постанову від 11 грудня 2012 року (а.с. 200 – 206). Своєю постановою від 11 грудня 2012 року Київського апеляційний адміністративний суд частково задовольнив вимоги апеляційної скарги органу державної митної служби, а саме: скасував постанову суду першої інстанції від 28 травня 2012 року в частині визнання неправомірними податкових повідомлень-рішень від 21.03.2012р. № 73 і № 74 стосовно нарахування штрафних санкцій та податкових зобов'язань за період 2011 рік, та відповідно залишив позовну заяву Товариства в цій частині без задоволення; в решті постанову суду залишено без змін.

Таким чином, зазначеною постановою від 11 грудня 2012 року по справі № 2а-4695/12/2670, Київський апеляційний адміністративний суд лише частково скасував податкові повідомлення-рішення форми від 21.03.2012р. № 73 і № 74, та одночасно встановив, що «дії Київської регіональної митниці щодо проведення невиїзної документальної перевірки ТОВ «Балкорм» (Акт перевірки від 24.02.2012р. № н/8/12/100000000/30861140) та прийняття таких податкових повідомлень-рішень в частині нарахування штрафних санкцій і податкових зобов'язань за 2011 рік є законними та обґрунтованими».

З урахуванням зазначеної постанови суду апеляційної інстанції від 11 грудня 2012 року по справі № 2а-4695/12/2670, що набрала законної сили з моменту її проголошення, та керуючись нормами п. 60.4 ст. 60 Податкового кодексу України, 15 лютого 2013 року відповідач прийняв нові податкові повідомлення-рішення форми «Р» на зменшені відповідно до цього ж рішення Київського апеляційного адміністративного суду суми грошових зобов'язань, а саме:

- за № 44 від 15.02.2013, яким визначено податкове зобов'язання з мита на товари на суму 143 793, 61 грн. (в т.ч. 130 027, 73 грн. - основний платіж, 13 765, 88 грн. - штрафні санкції);

- за № 45 від 15.02.2013, яким визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість на товари на суму 54 765, 88 грн. (в т.ч. 26 005, 55 грн. - основний платіж, 28 760, 33 грн. - штрафні санкції), які разом із довідкою-розрахунком сум грошового зобов’язання надіслав на адресу позивача супровідним листом від 15.02.2013р. № 14/1-11/2152 (а.с. 8 – 14). Дані документи були отримані позивачем 18 лютого 2013 року, що підтверджується наявними матеріалами справи.

При цьому в тексті свого супровідного листа від 15.02.2013р. № 14/1-11/2152 Київська регіональна митниця повідомила позивача про факт відкликання попередньо прийнятих податкових повідомлень-рішень від 21.03.2012р. № 73 і № 74.

При вирішення даного спору суд виходить з наступного.

За приписами абз. 1 п. 1.1 та п. 1,2 ст. 1 Податкового кодексу України (далі – ПК України) цей Кодекс регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Правила оподаткування товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначаються цим Кодексом, крім правил оподаткування товарів митом, які встановлюються Митним кодексом України та іншими законами з питань митної справи.

В розумінні пп. 14.1.157 п. 14.1 ст. 14 ПК України «податкове повідомлення-рішення» - письмове повідомлення контролюючого органу (рішення) про обов'язок платника податків сплатити суму грошового зобов'язання, визначену контролюючим органом у випадках, передбачених цим Кодексом та іншими законодавчими актами, контроль за виконанням яких покладено на контролюючі органи, або внести відповідні зміни до податкової звітності.

При цьому відповідно до норми пп. 41.1.2 п. 14.1 ст. 14 зазначеного Кодексу до контролюючих органів віднесено в тому числі й митні органи - щодо мита, акцизного податку, податку на додану вартість, інших податків, які відповідно до податкового законодавства справляються у разі ввезення (пересилання) товарів і предметів на митну територію України або територію вільної митної зони або вивезення (пересилання) товарів і предметів з митної території України або території вільної митної зони.

Порядок контролю митними органами за сплатою платниками податків податку на додану вартість, акцизного податку та екологічного податку встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики (п. 41.3 ст. 41 ПК України).

Згідно п. 58.1 ст. 58 ПК України у разі коли сума грошового зобов'язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу (крім декларування товарів, передбаченого для громадян), або у разі коли за результатами перевірки контролюючий орган встановлює факт невідповідності суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, або зменшує розмір задекларованого від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість, розрахованого платником податків відповідно до розділу V цього Кодексу, такий контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення.

Підпунктом 54.3.2 п. 54.3 ст. 54 ПК України, на який є послання в спірних податкових повідомленнях – рішеннях, встановлено, що контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов’язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від’ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо дані перевірок результатів діяльності платника податків, крім електронної перевірки, свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, суми бюджетного відшкодування та/або від’ємного значення об’єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках.

Податкове повідомлення-рішення містить підставу для такого нарахування (зменшення) податкового зобов'язання та/або зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість; посилання на норму цього Кодексу та/або іншого закону, контроль за виконанням якого покладено на контролюючі органи, відповідно до якої був зроблений розрахунок або перерахунок грошових зобов'язань платника податків; суму грошового зобов'язання, що повинен сплатити платник податку; суму зменшеного (збільшеного) бюджетного відшкодування та/або зменшення від'ємного значення результатів господарської діяльності або від'ємного значення суми податку на додану вартість; граничні строки сплати грошового зобов'язання та/або строки виправлення платником податків показників податкової звітності; попередження про наслідки несплати грошового зобов'язання або внесення виправлень до показників податкової звітності в установлений строк; граничні строки, передбачені цим Кодексом для оскарження податкового повідомлення-рішення.

До податкового повідомлення-рішення додається розрахунок податкового зобов'язання та штрафних (фінансових) санкцій.

Форма та порядок надіслання податкового повідомлення-рішення і розрахунку грошового зобов'язання визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики.

Відповідно до п. 58.2 ст. 58 ПК України податкове повідомлення-рішення надсилається (вручається) за кожним окремим податком, збором та/або разом із штрафними санкціями, передбаченими цим Кодексом, а також за кожною штрафною (фінансовою) санкцією за порушення норм іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на такий контролюючий орган, та/або пенею за порушення строків розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

У разі зменшення (збільшення) контролюючим органом суми бюджетного відшкодування та/або зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платнику податків надсилаються (вручаються) окремі податкові повідомлення-рішення.

Одночасно підпунктом 60.1.5 пункту 60.1 статті 60 цього Кодексу передбачений такий випадок, коли податкове повідомлення-рішення вважається відкликаним, а саме: коли рішенням суду, що набрало законної сили, зменшується сума грошового зобов'язання, визначена у податковому повідомленні-рішенні контролюючого органу.

В даному випадку податкове повідомлення-рішення вважається відкликаними з дня надходження до платника податків податкового повідомлення-рішення, яке містить зменшену суму грошового зобов'язання (п. 60.4 ст. 60 ПК України).

З наявних матеріалів справи судом вбачається, що відповідачем був дотриманий вказаний вище порядок прийняття та відкликання податкових повідомлень-рішень.

В силу приписів норми ч. 1 ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

При цьому відповідно до положень ч. 2 ст. 255 цього ж Кодексу обставини, які були встановлені постановою, що набрала законної сили, в одній адміністративній справі не можуть оспорюватися в іншій судовій справі за участю тих самих сторін.

В зазначеній вище постанові Київського апеляційного адміністративного суду встановлено, що дії Київської регіональної митниці щодо проведення невиїзної документальної перевірки ТОВ «Балкорм» щодо дотримання законодавства України з питань митної справи при декларуванні товарів та виставленні податкових повідомлень форми «Р» стосовно нарахування штрафних санкцій та податкових зобов’язань з мита та податку на додану вартість за 2011 рік є законним та обґрунтованими.

При цьому судом не беруться до уваги посилання позивача на ухвалу Вищого адміністративного суду України від 22 січня 2013 року № К/800/243/13 (а.с. 15), якою касаційну скаргу ТОВ «Балкорм» на згадувану вище постанову суду апеляційної інстанції від 11 грудня 2012 року у справі № 2а-4695/12/2670 прийнято до провадження. Оскільки в силу норм ст. 124 Конституції України, ч. 2 ст. 14, ч. 5 ст. 254, ч. 1 ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України постанова Київського апеляційного адміністративного суду від 11 грудня 2012 року на момент прийняття спірних податкових повідомлень-рішень набрала законної сили, стала обов'язковою для сторін у справі № 2а-4695/12/2670 та відповідно підлягала виконанню.

При цьому з тексту ухвали Вищого адміністративного суду України від 22 січня 2013 року № К/800/243/13 не вбачається вжиття судом касаційної інстанції заходів з метою зупинення виконання оскаржуваної постанови від 11 грудня 2012 року.

Станом на день розгляду даної справи відомостей про скасування Вищим адміністративним судом України постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 11 грудня 2012 року по справі № 2а-4695/12/2670 до цього суду не надходило.

Посилання позивача на лист Київської регіональної митниці від 02 листопада 2012 року № 14/2-11/25103, яким було відкликано рішення про визначення коду товару від 19 серпня 2011 року № КТ-100-4384-20111, яке, в свою чергу, стало підставою для виставлення податкових повідомлень – рішень, що були предметом оскарження в суді, визнаються судом безпідставними, оскільки вказаний лист був надісланий позивачу до прийняття Київським апеляційним адміністративним судом постанови, що ним не заперечується, та позивач на підставі ч. 2 ст. 195 Кодексу адміністративного судочинства України мав можливість надати цей документ до суду апеляційної інстанції.

В силу ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову (ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України).

Виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та наданих сторонами доказів, суд дійшов висновку про безпідставність позовних вимог, у зв’язку з чим адміністративний позов не підлягає задоволенню.

Керуючись ст. 2, ст. 9, ст. ст. 69 - 71, ст. 94, ст. ст. 158-163, ст. 167, ст. 186, ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд –

П О С Т А Н О В И В:

1. В задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Балкорм» відмовити повністю.

Постанова набирає законної сили відповідно до ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена за правилами, встановленими в ст. ст. 185 – 187 Кодексу адміністративного судочинства України відповідно.

Суддя О.В. Дегтярьова