Постанова № 31730514, 15.05.2013, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

15 травня 2013 року (16 год. 45 хв.) Справа № 808/3774/13-а м.Запоріжжя Запорізький окружний адміністративний суд у складі

головуючого судді - Киселя Р.В.,

при секретарі судового засідання - Столяренко О.М.,

за участю представника позивача - ОСОБА_1,

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_2 до Бердянського управління Державної казначейської служби України, третя особа - Бердянська міська рада Запорізької області, про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії.

09.04.2013 до Запорізького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_2 (далі - позивач) до Бердянського управління Державної казначейської служби України (далі - відповідач), в якому позивач просить: визнати дії відповідача незаконними; зобов'язати відповідача виконати наказ господарського суду Запорізької області від 24.06.2007, виданий на підставі рішення господарського суду Запорізької області від 13.06.2007.

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що дії відповідача є незаконними та порушують його права та законні інтереси. Зазначає, що Господарський суд Запорізької області прийняв рішення, яким зобов'язав Бердянську міську раду повернути позивачу безпідставно отримані грошові кошти, але по сьогоднішній день кошти не повернуті, рішення суду не виконане. Вважає дії відповідача протиправними, тому просив зобов'язати відповідача виконати наказ господарського суду Запорізької області від 24.06.2007, виданий на підставі рішення господарського суду Запорізької області від 13.06.2007.

Ухвалою від 11.04.2013 провадження у справі було відкрите, судове засідання призначене на 23.04.2013.

18.04.2013 від відповідача надійшло клопотання про розгляд справи без його участі. Проти позову заперечує.

Ухвалою від 23.04.2013 Бердянську міську раду Запорізької області було залучено до участі у справ в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача.

У судовому засіданні оголошувалась перерва до 15.05.2013.

У судове засідання 15.05.2013 представник третьої особи, належним чином повідомленої про дату, час та місце судового розгляду, не прибув.

У судовому засіданні 15.05.2013 представник позивача підтримав позовні вимоги у повному обсязі з підставі викладених у позовній заяві, просив задовольнити позов у повному обсязі.

У судовому засіданні 15.05.2013 проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Суд, заслухавши пояснення представника позивача, розглянувши матеріали і з'ясувавши обставини адміністративної справи та дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності,

ВСТАНОВИВ:

13.06.2007 рішенням Господарського суду Запорізької області у справі №7/194/07 позов суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_2 до Бердянської міської ради було задоволено частково, а саме, в частині стягнення з Бердянської міської ради на користь позивача 69639,34 грн. безпідставно отриманих коштів, 696,39 грн. державного мита, 101,29 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. В частині стягнення 8774,55 грн. суми індексу інфляції та 2713,07 грн. суми 3% річних - відмовлено. Рішення набрало законної сили 24.06.2007.

На виконання зазначеного рішення, Господарським судом Запорізької області був виданий наказ від 24.06.2007 №7/194/07 щодо стягнення з Бердянської міської ради на користь суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_2 69639,34 грн. безпідставно отриманих коштів, 696,39 грн. державного мита, 101,29 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Строк дії наказу до пред'явлення до виконання до 24.06.2010.

Позивач неодноразово звертався із зверненнями до відповідача, до підрозділу примусового виконання рішень ВДВС ГУЮ в Запорізькій області, до Виконавчого комітету Бердянської міської ради, а також до Бердянської міжрайонної прокуратури Запорізької області про надання інформації щодо виконання рішення суду та з інших питань, на які отримував відповіді.

Підрозділом примусового виконання рішень ВДВС ГУЮ в Запорізькій області до відповідача було направлено запит від 17.10.2007 №02-36-1764 про надання інформації, на який відповідач повідомив, що примусове списання коштів необхідно здійснювати з того рахунку, на який здійснювалося перерахування коштів позивача.

Відповідач листом від 02.04.2008 №06-49/321-821 повернув платіжні вимоги №148, №149 без виконання, пояснив, що відповідно до Порядку повернення платникам помилково та/або надміру сплачених податків, зборів (обов'язкових платежів), повернення платникам помилково та/або надміру сплачених податків, зборів (обов'язкових платежів) здійснюється з відповідних рахунків, відкритих в органах Державного казначейства України, шляхом оформлення платіжних доручень на підставі відповідних документів, у тому числі виконавчих, податкових, митних та інших державних органів, яким відповідно до закону надано право на стягнення до бюджету податків, зборів (обов'язкових платежів) та інших надходжень. Це здійснюється на підставі заяви платника про повернення, оригіналу довідки відповідного державного органу на який покладено справляння платежу, що повертається, з обов'язковим зазначенням необхідності повернення та оригіналу документа, який підтверджує перерахування коштів до відповідного бюджету. Позивач повинен самостійно звернутись до відповідача з заявою про повернення коштів відповідно до наказу Господарського суду Запорізької області з наданням платіжних документів підтверджуючих про перерахування коштів. Повернення коштів виконано з тих рахунків, на які були зараховані. Зазначив, що наказ Господарського суду Запорізької області видано з порушеннями: орендна плата за землю, державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу необхідно повернути з одного рахунку, що суперечить Порядку повернення коштів. Позивачу необхідно звернутись до Господарського суду Запорізької області з метою виправлення помилок та видачі наказів про повернення коштів відповідно до сплати платежів (відповідно до платіжних документів).

Позивачем до Господарського суду Запорізької області була направлена заява №495/1106 від 21.04.2008 щодо видачі виправленого документу (наказу), на що Господарський суд Запорізької області листом від 05.05.2008 повідомив, що наказ був направлений на адресу позивача, в ньому зазначені адреси та банківські реквізити сторін (в тому числі один із розрахункових рахунків, але судом не вказується, що стягнення повинно здійснюватись з даного рахунку).

Листом від 05.05.2009 №06-49/494-7 відповідач повідомив позивача, що в наказі Господарського суду Запорізької області вказано розрахунковий рахунок місцевого бюджету м. Бердянськ, а не Бердянської міської ради, та який на даний час закритий. Роз'яснив, що виконання рішення Господарського суду Запорізької області можливе у разі заміни способу виконання судового рішення.

Підрозділом примусового виконання рішень ВДВС ГУЮ в Запорізькій області постановою від 19.04.2011 відкрито виконавче провадження за наказом Господарського суду Запорізької області від 24.06.2007.

Також, відповідач в листі від 15.06.2011 №04-30/724-37, зазначив, що сплинув термін пред'явлення до виконання наказу Господарського суду Запорізької області. Наказ був дійсний до 24.06.2010.

09.04.2012 відділом примусового виконання рішень УДВС ГУЮ у Запорізькій області була прийнята постанова про повернення виконавчого документа стягувачеві №25988689, якою було встановлено, що за боржником не зареєстровано інформації про банківські рахунки, а також відсутнє майно, на яке може бути звернуто стягнення.

Листом від 03.04.2013 відповідачем було повідомлено позивача, що виконання наказу Господарського суду Запорізької області неможливо через відсутність у відповідача відкритих рахунків на ім'я Бердянської міської ради, в зв'язку з чим наказ Господарського суду Запорізької області від 24.06.2007 було повернуто без виконання.

Вважаючи дії відповідача щодо невиконання наказу Господарського суду Запорізької області, виданого на підставі рішення Господарського суду Запорізької області від 13.06.2007 незаконними позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Надаючи правову оцінку обставинами справи, суд виходить з приписів ч. 3 ст. 2 КАС України, відповідно до яких, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють: чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії): безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 9 Закону України «Про виконавче провадження» виконання рішень про стягнення коштів з рахунків, на яких обліковуються кошти Державного бюджету України та місцевих бюджетів або з бюджетних установ, здійснюється органами Державного казначейства України в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

У своєму позові позивач посилається на норми Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень», яким визначено, що стягувач за рішенням суду про стягнення коштів з державного органу звертається до Державної казначейської служби України.

Суд зазначає, що дія Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» розповсюджується на державні органи.

Відповідно до ст. 10 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.

Отже, місцеві ради не є органами державної влади, а є представницьким органом місцевого самоврядування.

Відповідно до п. 1 Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2011 №845 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 30.01.2013 № 45) (далі - Порядок №845) зазначено, що Порядок визначає механізм виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, рахунки яких відкриті в органах Казначейства.

Стягнення коштів з Місцевого бюджету м. Бердянська рішенням Господарського суду Запорізької області не передбачено.

Згідно п. 2 Порядку № 845 боржниками є визначені в рішенні про стягнення коштів розпорядники (бюджетні установи) та одержувачі бюджетних коштів, а також підприємства, установи та організації, рахунки яких відкриті в органах Казначейства.

Згідно з пп. 12 ч. 1 ст. 2 Бюджетного кодексу України бюджетними установами є органи державної влади, органи місцевого самоврядування, а також організації, створені ними у встановленому порядку, що повністю утримуються з рахунок відповідно державного чи місцевого бюджету.

Згідно з ч. 2 ст. 2 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» місцеве самоврядування здійснюється територіальними громадами сіл, селищ, міст як безпосередньо, так і через сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи, а також через районні та обласні ради, які представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст.

Бердянська міська рада підпадає під визначення боржника, наведене у Порядку №845, але можливість мати міською радою рахунки у будь яких банківських установах законодавством не передбачена.

Рішенням Господарського суду Запорізької області в якості боржника визначена Бердянська міська рада та вказані її банківські реквізити, згідно з якими виконані грошові перерахування позивачем, проте в судовому рішенні вказані реквізити Місцевого бюджету м. Бердянська. Крім того в наказі Господарського суду Запорізької області вказано бюджетний рахунок №33219812800011, який у 2004 році був відкритий для зарахування надходжень до місцевого бюджету м. Бердянська за кодом класифікації доходів бюджету 13050200 «Орендна плата з юридичних осіб» та закритий 28 лютого 2005 року, а не рахунок Бердянської міської ради.

Згідно з ч. 5 ст. 78 Бюджетного кодексу України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) податки, збори (обов'язкові платежі) та інші доходи місцевого бюджету зараховувались безпосередньо на рахунок відповідного бюджету, відкритий в територіальному органі Державного казначейства України.

Отже, набувачем коштів орендної плати за земельну ділянку, перерахованих позивачем, був Місцевий бюджет м. Бердянська. Стягнення коштів з Місцевого бюджету м. Бердянська рішенням Господарського суду Запорізької області не передбачено.

Судом встановлено, що в установі відповідача немає відкритих рахунків на ім'я третьої особи.

Відтак, виконання судового наказу відповідачем унеможливлене.

Крім того, судом встановлено, що 12.03.2012 виконавчим комітетом Бердянської міської ради Запорізької області було здійснено державну реєстрацію припинення позивачем підприємницької діяльності за його рішенням. Отже, з 13.03.2012 позивач не має статусу суб'єкта підприємницької діяльності - не є підприємцем.

Разом з тим, судове рішення на підставі якого виданий судовий наказ було ухвалене на користь суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_2.

За приписами ч. 5 ст. 50-1 ЦК України підприємницька діяльність фізичної особи - підприємця є припиненою з дати внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців запису про державну реєстрацію припинення такої діяльності.

Відповідно до вимог ст. 51 ЦК України до підприємницької діяльності фізичних осіб застосовуються нормативно-правові акти, що регулюють підприємницьку діяльність юридичних осіб, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин.

Згідно із ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно із ст. 609 ЦК України зобов'язання припиняється ліквідацією юридичної особи (боржника або кредитора), крім випадків, коли законом або іншими нормативно-правовими актами виконання зобов'язання ліквідованої юридичної особи покладається на іншу юридичну особу, зокрема за зобов'язаннями про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю.

Відтак, у зв'язку із припиненням позивачем підприємницької діяльності, зобов'язання третьої особи, які виникли на підставі судового рішення, припинилися.

Враховуючи вищевикладене, суд доходить висновку про відсутність правових підстав для задоволення вимог позивача, а відтак, у задоволенні позову слід відмовити в повному обсязі.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 2, 4, 7-12, 14, 86, 158-163 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_2 до Бердянського управління Державної казначейської служби України, третя особа - Бердянська міська рада Запорізької області, про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії відмовити у повному обсязі.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України, або прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя Р.В. Кисіль

Постанова виготовлена у повному обсязі 20.05.2013.