Рішення № 31729641, 14.05.2013, Приморський районний суд м. Маріуполя

Справа № 541/1811/12

Провадженя № 2/266/18/13

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.05.2013 року м. Маріуполь

Приморський районний суд у складі:

головуючого судді - Лузана В.В.

при секретарі - Турій К.В.,

за участю позивачки - ОСОБА_1,

представника позивачки - ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Маріуполі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Дочірнього підприємства «Приморське АТП 11483» ВАТ «Донецькавтотранс» (надалі - ДП) про відшкодування шкоди, спричиненої джерелом підвищеної небезпеки, треті особи: ОСОБА_3, ПрАТ «Українська акціонерна страхова компанія АСКА» -

В С Т А Н О В И В:

У березні 2012 року позивачка звернулась до суду з даним позовом, в якому просила стягнути з відповідача одночасно шкоду здоров'ю, пов'язану з втратою заробітку за період з 01.06.2009р. по 01.10.2011р. з урахуванням інфляції в розмірі 29578,62 грн.; витрати на лікування в сумі 35983,13 грн., а всього 65561,75 грн.; а також стягнути щомісячні платежі в сумі 1007 грн. за листопад 2011р., а з 01.12.2011р. та на майбутній час безстроково 1084 грн. щомісячно.

У судовому засіданні первинні вимоги підтримала, посилаючись на те, що з вини водія ОСОБА_3, який керував автомобілем, що належить відповідачу, 8 травня 1992р. відбулася ДТП, при якій їй, ОСОБА_1, спричинено ушкодження здоров'я, внаслідок чого вона 19.01.1993р. первинно визнана інвалідом 2-ої групи, та ця група неодноразово підтверджувалась в подальші роки. Згідно довідки МСЕК від 24.11.2011р. строк інвалідності встановлений з 01.11.2011р. по 01.12.2014р., а згідно довідки обласної МСЕК від 17.11.2012р. - безстроково, тому ДП повинно нести відповідальність за спричинену шкоду. Ця шкода, відповідно до уточнених вимог у липні 2012р. виражалась: у втраті заробітку за період з 01.11.2011р. по 01.03.2012р. включно в сумі 4259 грн.; суми індексації розміру відшкодування втрати заробітку за період з 01.06.2009р. по 01.10.2011р. у сумі 2072,62 грн. та витратах на лікування в сумі 35983, 13 грн., а всього - 42314,75 грн. Крім того, просила стягнути з ДП щомісячні платежі у відшкодування шкоди здоров'ю внаслідок ДТП з 01.03.2012р. та безстроково по 1084 грн. щомісячно. Після проведення комісійної судово-медичної експертизи для вирішення питання розміру ступені втрати професійної працездатності та потреби в лікуванні протягом червня 2009р. - березня 2012р. та з урахуванням висновків експертизи, а також тієї обставини, що ПрАТ «УАСК АСКА» сплатила їй страховку на лікування в сумі 20000 грн., яка повинна бути виключена з суми витрат, які підлягають стягненню з ДП, просила в прикінцевому варіанті стягнути з відповідача: відшкодування втрати заробітку за період з 01.11.2011р. по 01.03.2012р. включно в сумі 2981,30 грн. (70% від 4259 грн., яка складається з розрахунку: листопад 2011р. - 1007 грн. + (1084 грн. х 3 місяця: грудень 2011р., січень, лютий 2012р.) = 3252, всього 4259); суму індексації розміру відшкодування втрати заробітку за період з 01.06.2009р. по 01.10.2011р. у розмірі 1450,83 грн. (70% від 2072,62 грн., яка розрахована спеціалістом за її зверненням відповідно вимог нормативних актів з урахуванням індексу інфляції); витрати на лікування в сумі 15983,13 грн., які підтверджуються квитанціями на придбання ліків, а всього - 20415,26 грн. (2981,30 грн. + 1450,83 грн. + 15983,13) одночасно. Крім того, просила стягнути з ДП щомісячні платежі внаслідок втрати заробітку в сумі 1084 грн. з 01.03.2012р. та безстроково, виходячи з даних довідки МОЗ України про посадовий оклад помічника лікаря санітарно-гігієнічного профілю без категорії, яким на момент ДТП була вона, позивачка.

Представник позивачки - адвокат ОСОБА_4 заявлені вимоги підтримав у повному обсязі в тому варіанті позову, який був уточнений в процесі розгляду справи, посилаючись на раніше винесені за позовами ОСОБА_1 судові рішення, якими встановлена вина відповідача у пошкодженні здоров'я позивачки, норми матеріального законодавства, які діяли на момент виникнення спірних правовідносин, а саме травень 1992р. та діюче на теперішній час законодавство, а також висновки комісійної судово-медичної експертизи, яка проведена по даній справі. Просив позов задовольнити повністю.

Представник відповідача за довіреністю Артамонова А.А. позов не визнала та пояснила, що відповідачкою не надані докази у підтвердження саме вини водія ОСОБА_3 в скоєнні ДТП та дані про те, що він перебував у трудових відносинах з відповідачем; не надано доказів, підтверджуючих необхідність додаткового лікування у зв'язку з травмою при ДТП; крім того, за раніше винесеним 18.06.2009р. судовим рішенням за позовом ОСОБА_1 до ДП на її користь вже стягнуто щомісячно грошові суми у відшкодування шкоди її здоров'ю, тому повторне звернення до суду не допускається; нарахування інфляційних виплат, починаючи з 01.06.2009р., не може бути проведено в зв'язку з відсутністю заборгованості відповідача перед позивачкою на підставах ч.2 ст. 625 та ст.. 1208 ЦК України. Просила відмовити в задоволенні позову в повному обсязі. В останні судові засідання не з'явилась, у зв'язку з чим рішення по справі винесено в її відсутності.

Третя особа № 1 ОСОБА_3, будучи повідомленим про час та місце розгляду справи судовою повісткою, у судове засідання не з'явився, у зв'язку з чим справа розглянута в його відсутності.

Третя особа № 2 ПрАТ «УАСК АСКА» в письмових заявах представників за довіреністю Доманової І.Ф. та Четверня Д.С. просила суд розглянути справу без її участі та винести рішення з урахуванням пояснень від 16.08.2012р., з яких слідує, що компанія на підставі договору добровільного медичного страхування № 3030731 від 30.01.2012р. сплатила 10.04.2012р. за заявою ОСОБА_1 про страхову виплату у зв'язку із настанням страхової події (стаціонарне лікування в період з 07.02.2012р. по 21.02.2012р.) у зв'язку з хворобою (діагноз зазначено) суму 20000 грн. у межах ліміту страхової суми.

Суд, вислухавши пояснення сторін, дослідивши письмові докази, приходить до висновку, що позовні вимоги в прикінцевому їх варіанті є обґрунтованими та підлягають задоволенню з урахуванням наступних правових норм та встановлених фактів.

Відповідно до ч. 1 ст. 457 ЦК України (в ред. 1963р., яка діяла на час виникнення спірних правовідносин), якщо каліцтво або інше ушкодження здоров'я заподіяно організацією або громадянином, не зобов'язаними сплачувати за потерпілого внески по державному соціальному страхуванню, ця організація або громадянин повинні відшкодувати потерпілому шкоду за правилами ст..ст. 440, 441, 450 цього Кодексу у частині, що перевищує суму одержаної ним допомоги або призначеної йому після ушкодження його здоров'я і фактично одержуваної ним пенсії.

Згідно з ч. 2 ст. 1195 ЦК України (в ред.. 2003р., яка діє на час розгляду справи) у разі каліцтва або іншого ушкодження здоров'я фізичної особи, яка в момент завдання шкоди не працювала, розмір відшкодування визначається виходячи з розміру мінімальної заробітної плати.

Згідно до ст.. 1208 ЦК України за заявою потерпілого у разі підвищення вартості життя розмір відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю, підлягає індексації на підставі рішення суду. за заявою потерпілого у разі збільшення розміру мінімальної заробітної плати розмір відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю, підлягає відповідному збільшенню на підставі рішення суду.

Згідно положень ч.3 ст. 61 ЦПК України обставини, встановлені судовим рішення у цивільній… справі, що набрало законної сили, не доказується при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи, або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Відповідно до роз'яснень, які містяться в п.2 постанови Пленуму Верховного Суду України № 6 від 27.03.1992р. «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» зі змінами та доповненнями (надалі - Постанова…) суди повинні мати на увазі, що відповідно до ст..ст. 440, 450 ЦК України (в ред. 1963р.) шкода, заподіяна особі і майну громадянина… підлягає відшкодуванню в повному обсязі, а коли це було наслідком дії джерела підвищеної небезпеки - незалежно від наявності вини.

У відповідності з роз'ясненнями, які містяться в п.п. 12, 13 Постанови…, визначений у зазначеному порядку середній заробіток підлягає коригуванню… з урахуванням підвищення посадових окладів де працював потерпілий на час ушкодження здоров'я, або індексації доходів згідно з чинним законодавством. Судам необхідно враховувати, що відповідно до ч.10 ст. 34 Закону України від 23.09.1999р. «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» (надалі - Закон…) втрачений потерпілим у зв'язку з ушкодженням здоров'я заробіток (відповідна його частина) визначається із середньомісячного заробітку, обчисленого згідно із затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 26.09.2001р. Порядком обчислення середньої заробітної плати (доходу) для розрахунку виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням.

Судом встановлено та це підтверджено письмовими доказами, що 8 травня 1992р. трапилася ДТП, внаслідок якої відбулося зіткнення автомобілів ВАЗ-21061 під керуванням ОСОБА_8 та ГАЗ-53 під керуванням водія ОСОБА_3 Остання сталася з вини водія ОСОБА_3, який керував автомобілем, що належить відповідачу - «Приморське АТП 11483», яке в подальшому змінило свою назву на Дочірнє підприємство «Приморське АТП 11483» ВАТ «Донецькавтотранс». Внаслідок ДТП була травмована ОСОБА_1, тому згідно ст.. 450 ЦК України (в ред. 1963р.) ДП повинно нести відповідальність за шкоду, заподіяну здоров'ю позивачки. На момент ушкодження її здоров'я ОСОБА_1 працювала і наказом від 22 січня 1993р. № 10-к звільнена з 19.01.1993р. з роботи в СЕС Азовського морського басейну м. Маріуполя, де вона працювала на посаді помічника санітарного лікаря по гігієні водного транспорту, внаслідок встановлення інвалідності 2-ої групи. Тому для визначення розміру втраченого нею заробітку береться її заробітна плата по правилам ч.1 ст. 1195 ЦК України, починаючи з 01.11.2011р. по 01.03.2012р., а також з 01.03.2012р. та на майбутнє безстроково.

Рішеннями Приморського районного суду від 25.10.1993р., від 24.02.2005р. та рішенням колегії суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду у Донецькій області від 28.12.2005р., а також ухвалою Приморського районного суду від 18.06.2009р. було встановлено, що водій вантажного автомобіля ОСОБА_3 скоїв ДТП, в результаті якого ОСОБА_1 визнана інвалідом 2-ої групи, починаючи з 08.05.1992р. та ця група існує на теперішній час та встановлена безстроково. Тому в цьому судовому процесі суд не повинен вимагати та встановлювати докази вини ОСОБА_3, як працівника підприємства - відповідача. Судово-медичними експертизами, які проводились по справам, розглянутим судом у 1993р., 2005р., а також по даній справі - висновок № 774 від 04.03.2013р. була встановлена та підтверджена на теперішній час травма внаслідок ДТП, яка призвела до втрати професійної працездатності ОСОБА_1 на 70%. Крім того, останнім висновком комісійної СМЕ встановлено, що в період часу з червня 2009р. по березень 2012р. у ОСОБА_1 у зв'язку з наслідками травми, отриманої 08.05.1992р. при ДТП, була необхідність в придбанні медичних препаратів і лікуванні, у тому числі в тотальному ендопротезуванні лівого тазу стегнового суглоба в лютому 2012р. (а.с. 164-174).

Встановлені обставини спростовують ствердження представника відповідача про те, що у справі не має доказів, що підтверджують отриману ОСОБА_1 травму в результаті ДТП, яка призвела до інвалідності 2-ої групи. Згідно з довідкою МСЕК від 24.11.2011р. ОСОБА_1 визнана інвалідом 2-ої групи з 01.11.2011р. по 01.12.2014р. Згідно з рішенням МСЕК та довідкою від 17.01.2012р. ОСОБА_1 визнана інвалідом 2-ої групи безстроково (а.с. 13-14). Відповідно до ч.4 ст. 223 ЦПК України якщо після набрання рішенням суду законної сили, яким з відповідача присуджені періодичні платежі, зміняться обставини, що впливають на визначені розмірі платежів, їх тривалість чи припинення, кожна сторона має право шляхом пред'явлення нового позову вимагати зміни розміру, строків платежів або звільнення від них. Ця норма відноситься до правовідносин даного спору. Згідно довідки МОЗ України № 10.03.68/57 від 10.01.2012р. зарплатня помічника санітарного лікаря по гігієні водного транспорту з 01.10.2011р. складала 1007 грн., а з 01.12.11р. та по теперішній час - 1084 грн. (а.с. 12). Ухвалою суду від 18.06.2009р. затверджена мирова угода між ОСОБА_1 та ДП, за умовами якої відповідач, крім іншого, зобов'язується щомісячно сплачувати на користь позивачки грошові суми у відшкодування шкоди її здоров'ю у відповідному розмірі по 01.11.2011р., тому з цієї дати по дату наступного періоду, в якому змінився розмір посадового окладу спеціаліста такої кваліфікації, яка була в неї, з відповідача слід стягнути одночасно втрату в заробітку без індексації з урахуванням посадового окладу помічника лікаря та ступеню втрати працездатності в сумі 2981,30 грн. (70% від суми 4259 грн., яка складається з розрахунку: листопад 2011р. - 1007 грн. + (1084 грн. х 3 місяця: грудень 2011р., січень, лютий 2012р.) = 3252).

Розглядаючи вимоги позивачки про стягнення щомісячних платежів за новий період - з 01.03.2012р. та безстроково по 1084 грн., суд приймає до уваги, що це інша сума ніж була визначена в мировій угоді від 18.06.09р. - 839 грн. та це право ОСОБА_1 закріплено в п. 12 Постанови…, де зазначено, що при зміні в період виплати відшкодування шкоди розміру мінімальної заробітної плати у визначеному законодавством порядку розмір щомісячних строкових виплат підлягає відповідному перерахуванню. Тому, з урахуванням висновку комісійної СМЕ від 04.03.2013р., якою встановлено ступень втрати професійної працездатності, а також довідки МСЕК та довідки МОЗ України про розмір посадового окладу працівника відповідної кваліфікації з 01.12.2011р., суд стягує на користь позивачки з ДП щомісячні платежі у відшкодування шкоди її здоров'ю в розмірі 1084 грн. безстроково (що не позбавляє її права вимагати зміни розміру стягнень у разі зміни розміру посадового окладу відповідного працівника).

Розглядаючи вимоги позивачки про стягнення інфляційних виплат за період з 01.06.2009р. по 01.10.2011р. в сумі 2072,62 грн.,суд не приймає до уваги ствердження представника відповідача про на те, що у останнього відсутня заборгованість перед позивачкою, т.я. це ствердження не відповідає дійсності. Згідно ухвали Приморського районного суду від 18.06.2009р. про затвердження мирової угоди між сторонами, відповідач взяв на себе зобов'язання сплачувати ОСОБА_1 щомісячно по 839 грн. у рахунок відшкодування втрати заробітку, починаючи з 01.06.2009р. по 01.11.2011р. з урахуванням інфляції. Відповідач повинен був сплатити 24331 грн. (29 місяців х 839). Добровільно ДП сплатило за період з 13.07.09р. по 03.03.11р. грошові кошти в сумі 22964,66 грн., а 1366,34 грн. недоплатив. Ця сума створює заборгованість перед позивачкою, яку відповідач не погасив до теперішнього часу і ця сума витікає з мирової угоди. Відповідно до умов мирової угоди відповідач зобов'язаний був нараховувати на щомісячні платежі 839 грн. інфляційні виплати, чого зроблено не було. Сума індексації розміру відшкодування втрати заробітку не залежить від заборгованості, а розраховується, виходячи з розміру прожиткового мінімуму, встановленому законом «Про державний бюджет» за кожний рік. Право ОСОБА_1 на індексацію розміру відшкодування заробітку, яке закріплено в мировій угоді від 18.06.2009р., передбачено також ст.. 1208 ЦК України та п. 12 Постанови…, згідно з якими за заявою потерпілого у разі підвищення вартості життя розмір відшкодування шкоди, завданої каліцтвом…, підлягає індексації на підставі рішення суду та індексація суми страхової виплати проводиться відповідно до чинного законодавства. Позивачкою в підтвердження розміру надано розрахунок суми індексації, зроблений спеціалістом за період часу з червня 2009р. по 1 жовтня 2011р. включно (а.с. 34-38), який перевірено судом та визнано правильним і таким, що підлягає стягненню.

Заперечення представника відповідача в частині обґрунтованості стягнення щомісячних платежів в сумі 1084 грн., починаючи з 01.03.2011р. та безстроково суд до уваги не приймає, т.я. вони не відповідають закону. Артамонова стверджувала, що оскільки між сторонами була укладена мирова угода від 18.06.09р., то ця обставина не надає право звертатися з новим позовом з тієї ж підстави, як це зазначено в ст.. 205 ч.1 п.2 ЦПК України. Однак в зазначеній нормі закону сказано про укладення мирової угоди з приводу спору між тими ж сторонами, по тому ж предмету та з тих же підстав. Якщо сторони та підстави залишились тими же, то в позові, що розглядається, мова йде про стягнення іншої суми: в ухвалі суду від 18.06.09р. предметом позову була сума 839 грн., а в цьому позові - 1084 грн.

Як встановлено судом та підтверджується наданими до справи платіжними та медичними документами, ОСОБА_1 за період з червня 2009р. по березень 2012р. проходила лікування, на що вона витратила 35983,13 грн. (а.с. 15-33). Страхова компанія ПрАТ «УАСК АСКА», згідно наданих нею пояснень, 10.04.2012р. сплатила позивачці 20000 грн. на підставі договору страхування від 30.01.2012р. (а.с. 127-128). З урахуванням цієї виплати на користь позивачки з відповідача підлягає стягненню різниця витрат на лікування в сумі 15983,13 грн. Цей висновок також підтверджується висновком комісійної МСЕК № 774 (а.с. 174 об.).

Таким чином, вимоги ОСОБА_1 обґрунтовані та підлягають задоволенню шляхом стягнення з ДП: відшкодування втрати заробітку за період з 01.11.2011р. по 01.03.2012р. включно без індексації в сумі 2981,30 грн. (70% від 4259 грн., яка складається з розрахунку: листопад 2011р. - 1007 грн. + (1084 грн. х 3 місяця: грудень 2011р., січень, лютий 2012р.) = 3252, всього 4259); суми індексації розміру відшкодування втрати заробітку за період з 01.06.2009р. по 01.10.2011р. у розмірі 1450,83 грн. (70% від 2072,62 грн., яка розрахована спеціалістом за її зверненням відповідно вимог нормативних актів з урахуванням індексу інфляції); витрат на лікування в сумі 15983,13 грн., а всього - 20415,26 грн. (2981,30 грн. + 1450,83 грн. + 15983,13) одночасно. Крім того, відповідач зобов'язаний відшкодовувати щомісячно платежі внаслідок втрати заробітку в сумі 1084 грн. з 01.03.2012р. та безстроково (або до відповідних змін у розмірі оплати праці).

Відповідно до ст.. 88 ч.3 ЦПК України якщо позивача, на користь якого ухвалено рішення, звільнено від сплати судового збору, він стягується з відповідача на користь держави пропорційно від задоволеної частини вимог. Відповідно положень ч.2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» ставка судового збору за подання до суду позовної заяви майнового характеру встановлена в розмірі 1% ціни позову, але не менш 0,2 розміру мінімальної зарплатні та не більш 3-ох розмірів мінімальної заробітної плати, яка на 01.01.2013р. складає суму 1147 грн. Оскільки ціна позову визначається відповідно до п.5 ч.1 ст. 80 ЦПК України сукупністю платежів за 3 роки та в загальній сумі перевищує 3 розміру МЗП, то з відповідача підлягає стягненню максимальна сума 3441 грн. на користь держави в якості судового збору.

Керуючись ст.ст. 15, 60, 88, 196, 213, 214, 215 ЦПК України, ст.ст. 450, 455 ЦК України (в ред. 1963р.), ч.2 ст. 625, ч. 2 ст. 1195, ст. 1208 ЦК України (в ред. 2003р.), суд -

В И РІ Ш И В:

Позов ОСОБА_1 задовольнити.

Стягнути з Дочірнього підприємства «Приморське АТП 11483» ВАТ «Донецькавтотранс» (ЄДРПОУ 2595308) на користь ОСОБА_1:

· відшкодування втрати заробітку за період з 01.11.2011р. по 01.03.2012р. включно без індексації в сумі 2981 грн. 30 коп.;

· суму індексації розміру відшкодування втрати заробітку за період з 01.06.2009р. по 01.10.2011р. у розмірі 1450 грн. 83 коп.;

· витрати на лікування в сумі 15983 грн. 13 коп., а всього - 20415 грн. 26 коп. одночасно.

Стягнути з Дочірнього підприємства «Приморське АТП 11483» ВАТ «Донецькавтотранс» (ЄДРПОУ 2595308) на користь ОСОБА_1 щомісячні виплати втраченого заробітку в сумі 1084 грн., починаючи з 01.03.2012р. та безстроково.

Стягнути з Дочірнього підприємства «Приморське АТП 11483» ВАТ «Донецькавтотранс» (ЄДРПОУ 2595308) судовий збір на користь держави (р/р 31218206700055, код ЄДРПОУ 37989721, ГУ ДКСУ у Донецькій обл., МФО 834016) в сумі 3441 грн.

На рішення може бути подано апеляцію до апеляційного суду Донецької області в м. Маріуполі протягом 10 днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом 10 днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя: Лузан В. В.