Рішення № 31729452, 05.06.2013, Центральний районний суд міста Маріуполя (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд м. Маріуполя)

Справа № 263\812\13-ц

Провадження № 2\263\859\13

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 червня 2013 року Жовтневий районний суд м. Маріуполя Донецької області у складі: головуючого судді - Соловйова О.Л., при секретарі - Рояновій А.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Маріуполі Донецької області справу за позовом прокурора м. Маріуполя в інтересах держави в особі Маріупольської міської ради (далі за текстом ММР) до ОСОБА_1 про стягнення шкоди, заподіяної злочином,-

ВСТАНОВИВ:

Прокурор м. Маріуполя звернувся до суду із вказаним позовом в інтересах держави ММР, відповідно до якого просить стягнути з ОСОБА_1 на користь держави витрати на стаціонарне лікування потерпілої від злочину ОСОБА_2 в розмірі 11 298,84 грн.

В обгрунтування позовних вимог позивач зазначає, що постановою Приморського районного суду м. Маріуполя від 31.05.2012 року у кримінальній справі, ОСОБА_1 звільнено від кримінальної відповідальності за скоєний ним злочин, передбачений ст. 286 ч. 2 КК України на підставі п. «в» ст. 1 , ст. 6 Закону України «Про амністію в 2011 році» від 08.07.2011 року, а провадження у справі закрито. По вказаній кримінальній справі прокурором м. Маріуполя 31.08.2011 року на підставі ст. 29 КПК України заявлено позов в інтересах держави в особі ММР щодо стягнення з ОСОБА_1 витрат на стаціонарне лікування потерпілої від злочину ОСОБА_2, яка перебувала на лікуванні у травматологічному відділенні міської лікарні № 9 м. Маріуполя з 01.04.2010 року по 25.02.2011 року та на її лікування було витрачено 11 298,84 грн. При прийнятті судом рішення у кримінальній справі вказаний вище позов прокурора залишено без розгляду. Відповідно до постанови Приморського районного суду м. Маріуполя, вина ОСОБА_1 у скоєнні злочину, передбаченого ст. 286 ч. 2 КК України доведена, а ОСОБА_1 свою вину у скоєнні злочину визнав. Зважаючи на той факт, що до теперішнього часу ОСОБА_1 не відшкодовано шкоди, спричинено державі у розмірі 11 298,84 грн., прокурор м. Маріуполя вважає за доцільне стягнути вказані грошові кошти з відповідача.

В судовому засіданні прокурор Кунда Л.І. підтримала позовні вимоги із вказаних у позові підстав та наполягала на їх задоволенні.

Представник ММР в судове засідання не з'явився - надав суду заяву про розгляд справи в його відсутність та підтримку позовних вимог прокурора м. Маріуполя.

В судовому засіданні відповідач та його представник - ОСОБА_3, яка діє на підставі договору про надання правової допомоги, позовні вимоги прокурора м. Маріуполя не визнали. Зазначили, що вважають позовні вимоги необгрунтованими, оскільки в матеріалах цивільної справи відсутні об'єктивні докази знаходження потерпілої ОСОБА_2 саме на стаціонарному лікуванні у травматологічному відділені МЛ № 3. Крім того, на переконання відповідача та його представника, прокурором на підтвердження позовних вимог про стягнення з ОСОБА_1 11 298,84 грн. не надано доказів, що підтверджують витрати вказаної грошової суми на лікування ОСОБА_2

Вислухавши сторони, дослідивши матеріали справи та надані сторонами докази, суд приходить до висновку, що позовні вимоги прокурора м. Маріуполя підлягають задоволенню з наступних підстав.

Постановою Приморського районного суду м. Маріуполя від 31.05.2012 року у кримінальній справі за обвинуваченням ОСОБА_1 у скоєнні злочину, передбаченому ч. 2 ст. 286 КК України, ОСОБА_1 визнано винним у скоєнні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України та звільнено від кримінальної відповідальності по ст. 286 ч. 2 КК України, кримінальну справу закрито, на підставі п. «в» ст. 1, ст. 6 Закону України «Про амністію у 2011 році» від 08.07.2011 року.

В ході розгляду вказаної вище кримінальної справи потерпілою ОСОБА_2 було заявлено позов про стягнення матеріальної та моральної шкоди, заподіяної їй злочинними діями ОСОБА_1, а прокурором м. Маріуполя - цивільний позов про відшкодування ОСОБА_1 витрат установи охорони здоров'я, витрачених на лікування потерпілої ОСОБА_2 у розмірі 11 298,84 грн.

Зазначені цивільні позови постановою Приморського районного суду м. Маріуполя від 31.05.2012 року було залишено без розгляду.

Відповідно до ч. 4 ст. 61 Цивільного процесуального кодексу України вирок у кримінальній справі, що набрав законної сили або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення обов'язкові для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено вирок або постанову суду, з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою.

Згідно із установчою частиною постанови Приморського районного суду м. Маріуполя від 31.05.2012 року, 04.12.2010 року ОСОБА_1 керуючи автомобілем «Chevrolet-Lacetti», порушив Правила дорожнього руху України та здійснив наїзд на пішохода ОСОБА_2, внаслідок чого остання отримала тяжкі тілесні ушкодження у вигляді чисельних переломів.

З огляду на вказані норми діючого процесуального законодавства, в рамках розгляду даної цивільної справи не підлягає доказуванню наявність вини відповідача ОСОБА_1 у заподіянні шкоди ОСОБА_2 в результаті дорожньо-транспортної пригоди, оскільки вказані обставини встановлені постановою Приморського районного суду м. Маріуполя від 31.05.2012 року, яка набрала законної сили.

Як вбачається із змісту ст. 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до роз'яснень, які містяться у постанові № 6 Пленуму ВСУ від 27.03.1992 року «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди», розглядаючи позови про відшкодування шкоди, суди повинні мати на увазі, що відповідно до статей 440 і 450 ЦК (в редакції 1963 року) шкода, заподіяна особі і майну громадянина або заподіяна майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв'язок та є вина зазначеної особи

Заперечуючи проти задоволенні позовних вимог відповідач мотивує свою позицію відсутність в матеріалах цивільної справи підтвердження щодо перебування потерпілої ОСОБА_2 на стаціонарному лікуванні у медичному закладі та відсутність документального підтвердження витрат, що було затрачено на лікування ОСОБА_2 Проте з такими висновками відповідача та його представника суд погодитись не може, враховуюче наступне.

Згідно із ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ст. 61 ЦПК України. Відповідно до ст. 57 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обгрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

На переконання суду в матеріалах цивільної справи міститься достатньо доказів, які підтверджують перебування потерпілої ОСОБА_2 на стаціонарному лікуванні внаслідок отриманих нею травм при ДТП та, відповідно, витрат медичного закладу, на лікуванні у яком перебувала ОСОБА_2

Так, відповідно до медичної карти стаціонарного хворого - ОСОБА_2 № 10292\1019, ОСОБА_2 було госпіталізовано до МЛ № 9 04.12.2010 року з діагнозом: закритий перелом правого стегна, закритий перелом правої голені. Відповідно до вказаної медичної карти ОСОБА_2 період її перебування на стаціонарному лікуванні у МЛ № 9 вказано до 24.12.2010 року.

Медичною картою стаціонарного хворого № 11542\1075 підтверджується перебування ОСОБА_2 на лікуванні у МЛ № 9 в період з 24.12.2010 року по 24.01.2011 року.

Згідно із медичною картою стаціонарного хворого № 661\75, ОСОБА_2 перебувала на стаціонарному лікуванні у МЛ № 2 в період з 24.01.2011 року по 25.02.2011 року.

Враховуючи викладені медичні документи суд вважає доведеним факт перебування ОСОБА_2 на стаціонарному лікування у КЗ «ММЛ № 9» (в період з 04.12.2010 року по 25.02.2011 року, внаслідок отриманих в результаті ДТП тілесних ушкоджень.

В процесі розгляду даної справи, враховуючи позицію відповідача у справі, судом було витребувано з КЗ «ММЛ № 9» розрахунок суми відшкодування у міський бюджет фактичних витрат бюджетних коштів на стаціонарне лікування ОСОБА_2 у травматологічному відділенні КЗ «ММЛ № 9». Відповідно до наведеного розрахунку, який було зроблено на підставі вказаних вище медичних карт стаціонарного хворого, звіту про надходження та використання коштів загального фонду та звіту про виконання плану ліжко-днів,загальна розрахункова сума відшкодування бюджетних коштів винною особою на стаціонарне лікування ОСОБА_2 складає 11 298,84 грн.

Враховуючи викладене, з огляду на той фаут що на лікування ОСОБА_2 було витрачено бюджетні кошти, з ОСОБА_1 на користь держави підлягає стягненню 11 298,84 грн.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України підлягає стягненню з відповідача на користь держави судовий збір у розмірі 229 грн. 40 коп.

Керуючись ст.ст. 10, 57,60,84,88,212,213,215,218 ЦПК України, ст.1166 ЦК України, постановою № 6 Пленуму ВСУ від 27.03.1992 року «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди», суд -

В И Р І Ш И В :

Позов прокурора м. Маріуполя в інтересах держави в особі Маріупольської міської ради до ОСОБА_1 про стягнення шкоди, заподіяної злочином - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1) на користь держави, в особі Маріупольської міської ради, кошти, витрачені на стаціонарне лікування у комунальній установі "Маріупольська міська лікарня №9" потерпілої від злочину ОСОБА_2, в сумі 11 298 (одинадцять тисяч двісті дев'яносто вісім) гривен 84 копійки, які перерахувати на розрахунковий рахунок №31413544700051; код платежу - 24060300; одержувач: місцевий бюджет м. Маріуполя; код ЄДРПОУ 37989721; банк ГУ ГКСУ в Донецької області; МФО 834016.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ІПН НОМЕР_1 на користь держави судовий збір у розмірі 229 (двісті двадцять дев'ять) грн. 40 копю

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Апеляційного суду Донецької області через Жовтневий районний суд м. Маріуполя Донецької області шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Особи, які брали участі у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Суддя О.Л. Соловйов